Чому питання РРО/ПРРО і терміналів у блекауті залишається гострим

25 лютого 2026

Парадокс у тому, що формально правила вже давно прописані: і в Законі про РРО, і в Порядку № 547, і в роз'ясненнях податкової (БЗ 109.11). Але практика щоразу підкидає нові нюанси: світло «мигає» по кілька разів на день, чек продублювався в момент зависання техніки, інкасатор не приїхав через блекаут, інтернет «впав» одночасно з електроенергією, а POS-термінал не проводить картки – при тому, що підприємець зобов'язаний їх приймати. Тому бізнесу важливо не тільки знати букву закону, але і розуміти логіку його застосування саме в умовах війни і нестабільного електропостачання.

Класичні РРО: як закон дозволяє працювати без електрики

Для звичайних реєстраторів розрахункових операцій базове правило міститься в частині першій статті 5 Закону про РРО. У ній прямо зазначено: якщо електроенергія відключена тимчасово, і цей період не перевищує семи робочих днів поспіль, розрахунки можна продовжувати, але не через РРОРеєстратор розрахункових операцій (касовий апарат)., а з використанням книги обліку розрахункових операцій (КУРО) і розрахункової книги (РК). Тобто закон визнає ситуацію блекауту як допустиму підставу для тимчасового переходу на «паперовий» режим.

Однак тут є кілька важливих «але». По-перше, КУРО та РК повинні бути оформлені та зареєстровані в контролюючому органі заздалегідь, за місцем обліку платника податків. Не можна в момент відключення світла «згадати» про книги і намагатися їх терміново зареєструвати — торгівля без РРО і без належним чином оформлених КУРО/РК в такому випадку буде порушенням. По-друге, семиденний ліміт — це жорстке обмеження для одного безперервного періоду відсутності електрики. 

Якщо його перевищити, продовжувати готівкові розрахунки без РРО вже не можна.

Окрема, більш жорстка історія — роздрібна торгівля пальним. Для АЗС звичайний механізм з КУРО і РК не працює. Позиція податківців, відображена в БЗ 109.11, однозначна: за відсутності електропостачання проведення розрахунків за паливо на АЗС взагалі не допускається. 

Тобто не можна ні пробивати чеки, ні переходити на РК — єдиний варіант, що дозволяє продовжувати роботу, це альтернативне джерело живлення, яке забезпечить функціонування і РРО, і паливорозподільних колонок. Для всіх інших видів роздрібної торгівлі режим КУРО/РК при дотриманні умов реєстрації допустимий, але для палива — «нуль» гнучкості.

Покрокові дії при відключенні світла

При блекауті касир діє за алгоритмом, закріпленим в Порядку № 547 і роз'ясненнях БЗ 109.08, 109.09.

Таблиця 1. Дії касира при відключенні електрики

Сім робочих днів: безперервний період, а не сумарна арифметика

На практиці найболючіше питання — як рахувати термін, протягом якого можна працювати через КУРО і РК. Закон говорить про «тимчасове відключення електроенергії» тривалістю не більше семи робочих днів, але в реальності світло часто відключають щодня на кілька годин. Виникає спокуса скласти всі ці епізоди і сказати: «ми вже перевиробили ліміт». Однак такий підхід є помилковим.

Порядок № 547, а саме пункт 9 глави 4 розділу II, описує, як заповнюється КУРО при використанні РК під час відключення світла. З цих правил випливає, що важлива не загальна кількість годин або днів без світла за місяць, а тривалість конкретного безперервного циклу, який починається в момент відключення і закінчується в момент відновлення електропостачання. 

Цей цикл може укладатися в один робочий день, а може тривати кілька днів поспіль, якщо світло так і не подали. Але саме цей безперервний період і порівнюється з лімітом «не більше семи робочих днів».

Якщо протягом дня світло відключали двічі, кожен раз з подальшим відновленням, це будуть два окремі цикли, і кожен матиме свій «лічильник». Податківці в БЗ 109.09 чесно вказують: максимальний термін використання КУРО на період відключення – це не сумарна кількість днів, а безперервний період. 

Тому кожне відновлення електропостачання обнуляє відлік, а нова серія відключень запускає нові сім робочих днів. Це дає користувачам РРО можливість досить довго застосовувати КУРО/РК, якщо жоден з окремих циклів не перевищив встановлену межу.

Що робити, коли світло повернулося: синхронізація з РРО

Увімкнення світла – це не тільки можливість знову увімкнути РРО, але й необхідність акуратно «підтягнути» все, що відбувалося в паперовому режимі, до електроніки. Тут важлива послідовність.

Перший крок – розібратися, чи збереглися в РРО дані про ті операції, які були проведені до відключення. Якщо пам'ять апарату не скинулася і інформація є, повторно пробивати ці суми не потрібно. Якщо ж дані були втрачені, суму продажів до блекауту доведеться ввести в РРО узагальнено, окремо за ставками ПДВ і акцизу, спираючись на контрольну стрічку або внутрішні облікові дані.

Далі підраховуються підсумки за всіма корінцями розрахункових квитанцій, виписаних у період блекауту. На підставі цього підрахунку в РРО вводяться агреговані суми операцій за час роботи через РК. Ключовий момент: не формуються окремі чеки по кожній квитанції – це порушило б хронологію і штучно роздуло кількість чеків. Вводяться саме сумарні показники за податковими ставками.

Паралельно через РРО оформляються службові внесення і видачі, щоб залишок готівки на місці розрахунків відповідав даним апарату і книгам. Після цього виконується Z-звіт за період, який охоплює і операції до відключення світла, і дані, перенесені з паперового режиму. За підсумками звіту заповнюється розділ 1 КУРО, а в розділі 2 проставляються відомості, що завершують цикл використання РК. 

В результаті у податкової при перевірці повинна скластися безперервна картина: коли було світло, коли працював РРО, коли переходили на КУРО/РК і як все це в підсумку зійшлося в підсумкових сумах.

Після появи електрики операція «повернення» до РРО вимагає акуратності. Необхідно синхронізувати паперові дані та електронні.

Таблиця 2. Порядок дій після відновлення електропостачання

Чи потрібно подавати ЗВР-1?

Податкова каже «так», але:

• прямого обов'язку в законі немає;
• одна з консультацій втратила чинність;
• залишається тільки рекомендація.

З точки зору практики: щоб уникнути суперечок, звіт подають у форматі, запропонованому в актуальному роз'ясненні БЗ 109.12.

Якщо підприємець не хоче зв'язуватися з КУРО/РК

Бажання мінімізувати паперову роботу цілком зрозуміле. Заповнення квитанцій і книг при інтенсивному потоці клієнтів вимагає дисципліни, часу і хорошої організації. Якщо власник бізнесу відчуває, що працювати в такому форматі буде важко, у нього є кілька альтернатив.

Перший напрямок – фізична стійкість касового вузла. Це означає забезпечити РРО та супутню техніку альтернативними джерелами живлення: генератори, акумуляторні станції, ДБЖ. При цьому важливо пам'ятати, що наявність світла ще не гарантує наявність зв'язку: якщо інтернет відсутній більше 72 годин, фіскальний сервер заблокує роботу РРО. Тобто електрика – необхідна, але не завжди достатня умова.

Другий напрямок – модифікація схеми розрахунків. Часто є можливість запропонувати клієнтам оплату через банк, минаючи касу: переказ з рахунку на рахунок, оплата через мобільний додаток, використання платіжних кнопок тощо. В окремих випадках такі розрахунки можуть не вимагати застосування РРО, але це вже питання конкретної моделі бізнесу та податкового статусу платника.

Третій варіант – тимчасово призупинити діяльність на період блекауту. Це радикально, але іноді єдиний безпечний спосіб уникнути порушень, якщо ні КУРО/РК, ні альтернативне живлення не підготовлені.

Нарешті, четвертий шлях – перехід на програмний РРО (ПРРОПрограний реєстратор розрахункових операцій ), який взагалі не передбачає ведення КУРО і РК, а багато питань вирішує через онлайн/офлайн-механізм взаємодії з фіскальним сервером.

ПРРО: як він працює в умовах відсутності світла і зв'язку

Програмний РРО в сучасних умовах часто виглядає більш гнучким інструментом. Він може бути встановлений на ноутбук, планшет або смартфон, а значить, потрібні не стаціонарні каси, а мобільні пристрої, які простіше зарядити від пауербанка або генератора. Однак для ПРРО критична не тільки електроенергія, але й інтернет.

Коли світло зникає, але інтернет зберігається (наприклад, за рахунок мобільного зв'язку або оптики з резервним живленням у провайдера), ПРРО може продовжувати працювати практично в звичайному режимі до тих пір, поки не розрядиться пристрій. Після підзарядки робота також спокійно відновлюється.

Якщо одночасно зникають і світло, і інтернет, ПРРО переходить в режим очікування або офлайн. Закон про РРО передбачає можливість роботи ПРРО в офлайн-режимі, але за умови, що при реєстрації ПРРО користувач не відмовився від цієї опції. У звичайний час без воєнного стану існують жорсткі ліміти: не більше 36 годин безперервно і не більше 168 годин на місяць без зв'язку з фіскальним сервером.

Але пункт 13 розділу II Закону про РРО вводить спеціальне військове правило: на період дії воєнного стану ПРРО може працювати офлайн довше – за умови, що для нього отримано діапазон фіскальних номерів, які будуть присвоюватися чекам в режимі офлайн. Такий діапазон формується контролюючим органом, і на практиці він створюється автоматично, якщо в реєстраційній заяві зазначено, що ПРРО може використовувати офлайн-режим.

Коли зв'язок відновлюється, ПРРО автоматично перемикається в онлайн і протягом однієї години відправляє на фіскальний сервер пакет даних, що включає копії офлайн-чеків і Z-звітів, сформованих за період відсутності зв'язку. Це ключова перевага: користувачеві не потрібно нічого «наздоганяти» вручну, як у випадку з РК, і не потрібно вести КУРО, оскільки на програмний РРО книга обліку розрахункових операцій взагалі не заводиться.

Нестандартні ситуації: інкасація, подвійні чеки та Z-звіти

Блекаути створюють не тільки проблеми з проведенням розрахунків, але і з обігом готівки. Положення № 51 НБУ, яке регулює організацію готівкового обігу в особливий період, в пункті 48 дозволяє підприємствам перевищувати встановлений ліміт каси, якщо настали обставини, які унеможливлюють здачу готівки в банк. 

До таких обставин цілком можна віднести тривалі відключення світла, зупинку роботи відділень та інкасаторських служб. При цьому підприємство зобов'язане вжити заходів, щоб здати надлишкову готівку, як тільки з'явиться технічна можливість.

Щоб обґрунтувати свою правоту, розумно мати внутрішній документ – доповідну записку касира або оператора ПРРО про те, що в певний день через відключення світла не можна було сформувати Z-звіт і підготувати гроші до інкасації, а також, наприклад, роздруківку або скрін з сайту обленерго, що підтверджують наявність аварійних відключень. 

Сертифікат ТПП законодавство не вимагає, але внутрішні та зовнішні докази істотно знижують ризик штрафу за ст. 164⁴ КУпАП.

Окрема проблема – подвійний чек. У момент відключення або «зависання» техніки одна і та ж операція може бути проведена двічі. Для класичного РРО виправлення відбувається шляхом реєстрації від'ємної суми (але не через операцію «сторно» – це прямо заборонено пунктом 7 розділу III Порядку № 547). 

Після того як помилка усунена, складається акт, де фіксуються реквізити помилкового чека і характер допущеної неточності. Зробити це потрібно до закінчення зміни, до формування щоденного Z-звіту. Після Z-звіту чинне законодавство не передбачає легального механізму скасування операції, про що нагадує і податкова (БЗ 109.02).

Для ПРРО діють інші інструменти. Помилково проведену суму можна виправити через фіскальний чек видачі коштів (форма ФКЧ-2), фактично оформивши повернення. Інший варіант – сторнувати проведену операцію і, за необхідності, повторно провести коректний чек. При цьому в ПРРО від ДНС операція сторнування доступна тільки за останнім чеком і тільки до того моменту, поки не зареєстрований наступний. 

Податківці рекомендують супроводжувати виправлення актами (про це йдеться в БЗ 109.20), але за відсутність таких актів відповідальності немає (що підтверджується в БЗ 109.18). Проте, акти залишаються корисним доказом у спірних ситуаціях.

Нарешті, питання несвоєчасного формування Z-звіту. Формально за це передбачено невеликий адміністративний штраф за ст. 155 КУпАП, причому як для осіб, які проводять розрахунки, так і для посадових осіб підприємства. 

Але якщо Z-звіт створюється не пізніше наступного робочого дня до початку нових операцій на цьому РРО/ПРРО, а у компанії є документальне підтвердження того, що напередодні був блекаут або інші форс-мажорні обставини, штрафу можна уникнути. До того ж термін давності для таких правопорушень становить всього три місяці.

POS-термінали та відповідальність за неможливість розрахунку карткою

Якщо підприємець не зобов'язаний за законом мати POS-термінал, але встановив його за власною ініціативою, то непрацездатність терміналу під час блекауту не несе для нього юридичних наслідків: в цьому випадку мова йде про добровільний додатковий сервіс. Інша справа, коли термінал є обов'язковим: для певних категорій суб'єктів господарювання існують вимоги щодо прийому карток, і порушення порядку розрахунків електронними платіжними засобами може спричинити відповідальність за ст. 163 КУпАП.

Однак і тут блекаут розглядається як форс-мажор. Податкова в БЗ 109.18 підкреслює, що якщо неможливість проведення операцій з використанням електронних платіжних засобів викликана аварійним відключенням електроенергії, а цей факт підтверджений документально, підстав для притягнення до відповідальності немає. 

Логіка та сама, що і з Z-звітами та інкасацією: відсутність вини, підтверджена доказами, знімає питання про штрафи.

Більш складна картина складається з санкціями за Законом України «Про захист прав споживачів» № 1023-XII. Там передбачено штраф за відмову в розрахунку з використанням електронних платіжних засобів (п. 12 ч. 1 ст. 23). Раніше, коли діяв Господарський кодекс, такі штрафи можна було кваліфікувати як адміністративно-господарські санкції, і при цьому застосовувалося загальне правило про необхідність наявності вини. 

Після скасування ХКУ саме поняття адмінгосподарських санкцій виявилося «перенесеним» до Закону № 4196-IX, але чітких положень про вину там вже немає. У ЦКУ (ст. 614) є норми про вину в зобов'язаннях, але пряме їх перенесення на штрафи Держпродспоживслужби викликає питання. 

Тому сьогодні захист від такого штрафу на практиці буде будуватися переважно на фактичному підтвердженні форс-мажору і, в перспективі, на судовій практиці, яка тільки починає формуватися в нових реаліях.

ФОП, післяплата та РРО: як податкова взялася за інтернет-торгівлю і що робити підприємцям

1. Паперовий «аварійний режим» через КУРО і РК — це легальний інструмент захисту бізнесу при тимчасовому відключенні електрики для користувачів класичних РРО. Головний ліміт — не більше 7 безперервних робочих днів на один цикл. Кожен новий період відключення запускає відлік заново.
2. При щоденних і багаторазових відключеннях важливо розуміти: закон оперує не сумарним часом без світла, а тривалістю кожного безперервного періоду, протягом якого підприємство працює через РК.
3. Після відновлення електропостачання необхідно акуратно «перекласти» обороти з РК в РРО, сформувати Z-звіт і правильно заповнити розділи КУРО. Окремі чеки по кожній квитанції не вибиваються, замість цього в РРО вводяться агреговані суми за ставками податку.
4. Вимога податківців подавати форму ЗВР-1 при блекаутах не має чіткої нормативної опори, але для уникнення конфліктів на практиці часто простіше її виконати, орієнтуючись на актуальні роз'яснення БЗ.
5. ПРРО дає помітні переваги в умовах нестабільного електропостачання та зв'язку:
   - не потрібно вести КУРО та РК;
   - передбачений офлайн-режим;
   - на період воєнного стану скасовані ліміти 36/168 годин за наявності діапазону офлайн-фіскальних номерів.
6. Помилки обліку, такі як подвійний чек, необхідно виправляти до закриття зміни. Для РРО використовується реєстрація від'ємної суми (не через «сторно»), для ПРРО — чек видачі коштів або сторнування. Після формування Z-звіту легальних механізмів скасування операцій не передбачено.
7. Перевищення ліміту каси у зв'язку з неможливістю інкасації під час блекауту допускається п. 48 Положення № 51 за наявності документального підтвердження (внутрішні акти + зовнішні повідомлення енергокомпаній).
8. За несвоєчасний Z-звіт і непрацюючий POS-термінал можна уникнути санкцій, якщо довести, що причиною стало відключення електроенергії або інші форс-мажорні обставини. Але в частині штрафів за Законом № 1023 ситуація ускладнилася після скасування ХКУ — остаточне слово буде за судами.