Що робити з працівником, який довго хворіє

11 січня 2019 Стане у пригоді для: Підприємці

Якщо залишаєтесь підприємцем і не збираєтеся закриватися, ви не можете звільнити працівників без вагомої причини, навіть якщо у вас змінилися обставини й ви не можете більше вести діяльність, як раніше. Ви роботодавець і маєте дотримуватися норм КЗпП.

Законодавством не допускається можливість припинення трудових відносин з ініціативи роботодавця в період хвороби працівника (ч. 3 ст. 40 КЗпП). Тому поки працівник хворіє, ви не можете його звільнити, якщо він сам цього не забажає.

Як правильно звільнити працівника

У вашому випадку домовитися про звільнення буде оптимальним варіантом.

За згодою сторін це можливо і під час хвороби (п. 1 ст. 36 КЗпП). Або у крайньому разі домовляйтеся про звільнення за власним бажанням (ст. 38 КЗпП), але з дати надання заяви про звільнення до дати звільнення працівник має відпрацювати 2 тижні.

В інших випадках процес звільнення триватиме довше.

Можливо звільнити працівника, який хворіє більш ніж чотири місяці підряд, на підставі п. 5 ст. 40 КЗпП. Але треба чекати чотири місяці.

Якщо працівників у вас декілька, можете провести скорочення штату й чисельності працівників і звільнити їх за п. 1 ст. 40 КЗпП. Але тільки якщо маєте змогу довести зміни в організації праці, які не дозволяють зберегти робочі місця.

Приміром, ви використовуєте нову технологію і проводите раціоналізацію робочих місць, чи взагалі у вас перепрофілювання, яке може бути у вашому випадку у зв`язку із втратою ліцензії. У такому разі ви зобов`язані дотримуватися процедури скорочення: попередити працівників не пізніше ніж за 2 місяці до звільнення й виплатити вихідну допомогу не менше середньомісячного заробітку (ст. 44 КЗпП).

Поки ви діючий ФОПФізична особа — підприємець, ви не можете звільнити деяких працівників:

• вагітних і жінок із дітьми до 3 років (до 6 років — у порядку й випадках, передбачених ч. 6 ст. 179 КЗпП), одиноких матерів, які виховують дітей до 14 років або дитину-інваліда (ч. 3 ст. 184 КЗпП);
• батьків, які виховують дітей без матері (у т. ч. якщо мати тривалий час перебуває на лікуванні), а також опікунів (піклувальників) (ст. 186¹ КЗпП);
• працівників до 18 років (ст. 198 КЗпП).

Звільнити таких працівників можна тільки за умови їх обов’язкового працевлаштування на іншій роботі.