Закон про мову: що має знати бізнес

21 квітня 2021 Стане у пригоді для: Підприємці

Бізнесу потрібно орієнтуватися на розділ V ЗУ «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Закон не поширюється на сферу особистих комунікацій.

За недотримання норм Закону можуть оштрафувати, розмір залежить від сфери порушення.

Дати набрання чинності окремими нормами

Закон про мову запрацював ще 16.07.2019 р., але окремі положення продовжують набувати чинності поетапно.

Ось графік набрання чинності нормами щодо використання української мови в різних сферах:

• З 16.07.2019 р. — загальні правила використання в оголошеннях, зокрема тих, що містять публічну пропозицію укласти договір; вивісках, повідомленнях, написах та іншій публічно розміщеній звуковій та візуальній інформації.
• З 16.07.2019 р. — освіта, публічні заходи (проведення українською зборів, конференцій, навчальних курсів, семінарів, тренінгів тощо).
  З 16.01.2020 р. — реклама (телебачення, радіо).
• З 16.07.2020 р. — наука, медицина.
• З 16.01.2021 р. — сфера обслуговування споживачів.
• З 16.07.2021 р. — книги, культура.
• З 16.01.2022 р. — ЗМІ (загальнодержавні та регіональні).
• З 16.07.2022 р. — використання української мови в інтерфейсах комп'ютерних програм та інтернет-представництв (вебсайти, сторінки в соціальних мережах).
• З 16.07.2024 р. — ЗМІ (місцевий рівень).

Ми зосередимося на нормах, які зачепили різні сфери бізнесу.

Обслуговування клієнтів

Згідно зі ст. 30 ЗУ № 2704 усі постачальники товарів/робіт/послуг повинні обслуговувати споживачів і надавати інформацію про товари та послуги державною мовою.

Українську слід використовувати в сфері обслуговування, перевезень, харчування, освітній, науковій і медичній сферах, розважальній і сфері спорту, друкованих ЗМІ та інших публічних сферах, визначених у розділі V ЗУ № 2704.

Юридичні й бухгалтерські послуги теж повинні надаватися українською мовою. А ще, якщо ваш бізнес — ведення курсів, тренінгів, дитячих гуртків чи секції, ці послуги теж повинні надаватися українською.

І не має значення, обслуговування відбувається в наземному магазині, на сайті чи телефоном через колцентр.

Можна дублювати інформацію на інших мовах, але основна мова обслуговування — українська.

Якщо клієнт попросить, його персонально можна обслуговувати іншою мовою, прийнятною для сторін.

Норма про обов'язкове обслуговування клієнтів українською стосується всіх (п. 2 ст. 30 ЗУ № 2704):

• підприємств, установ і організацій усіх форм власності;
• ФОП;
• інтернет-магазинів;
• інших СПД, які обслуговують споживачів і надають інформацію про товари та послуги.

Інформація про товари, роботи, послуги

Тут мова про цінники, інструкції, технічні характеристики, маркування, квитки, меню та ін. джерела, з яких клієнт дізнається подробиці про товари та послуги. Вони мають бути українською, але можна дублювати і російською та будь-якою іншою мовою.

Важливо, щоб обсяг інформації українською був не менше, ніж інформації іншою мовою.

Можна використовувати слова, скорочення, абревіатури й позначення англійською мовою, використовувати букви латинського та грецького алфавітів.

Про яку інформацію йдеться:

• назва товару;
• дані про основні властивості товарів (робіт, послуг), для харчових продуктів— про склад (зокрема, перелік використаної в процесі їх виготовлення сировини, у тому числі харчових добавок), номінальну кількість (масу, об’єм тощо), харчову та енергетичну цінність, умови використання; застереження при вживанні окремими категоріями споживачів та інша інформація, яка поширюється на конкретний продукт;
• відомості про вміст шкідливих для здоров'я речовин порівняно з вимогами нормативки, протипоказання до застосування;
• відмітка про застосування генної інженерії при виготовленні товарів;
• дані про ціну й тарифи, умови та правила придбання товарів (виконання робіт / надання послуг);
• дата виготовлення;
• відомості про умови зберігання;
• гарантійні зобов'язання виробника (виконавця);
• правила й умови безпечного використання товарів (робіт, послуг);
• строк придатності, відомості про те, як діяти після його закінчення, про можливі наслідки в разі невиконання рекомендацій;
• найменування й адреса виробника, виконавця, продавця та підприємства, яке приймає претензії, ремонтує і проводить техобслуговування;
• інформація про сертифікацію для товарів, робіт і послуг, які підлягають обов'язковій сертифікації;
• інформація про небезпеку товарів (робіт, послуг) для життя, здоров'я споживача і його майна та можливі наслідки їх впливу.

Оголошення, вивіски, написи, вказівники

І будь-яка інша зовнішня текстова, візуальна та звукова інформація про товари, роботи, послуги, яка містить публічну пропозицію укласти договір, має бути державною мовою, якщо інше не встановлено Законом (ст. 28 ЗУ № 2704).

Реклама

З 16.01.2020 р. будь-яка реклама на ТБ, на радіо та друкована має бути виключно українською мовою. Це стосується банерної реклами в мережі, контекстної реклами, роликів на YouTube, у соцмережах, рекламних розсилок у месенджерах або на електронну пошту.

У друкованих журналах офіційними мовами Євросоюзу допускається реклама цими ж мовами. А от якщо журнал російською мовою, реклама в ньому повинна бути українською (ст. 32 ЗУ № 2704).

Сфера культури

З 16.07.21 р. українською мовою потрібно буде проводити культурно-художні, розважальні та видовищні заходи. Використовувати інші мови допустимо, якщо це виправдано художнім, творчим задумом організатора (ст. 23 ЗУ № 2704).

Цей пункт стосується художніх виставок, музейної справи.

Якщо проводите туристичні екскурсії, вони теж мають бути українською. Це не стосується екскурсій для іноземців.

Оголошення, квитки, афіші та інші інформаційні матеріали про заходи так само повинні бути українською.

Сфера охорони здоров'я

Державною мовою складаються акти, що регулюють діяльність медзакладів, діловодство й документообіг.

У своїх документах медзаклади використовують медичну термінологію відповідно до стандартів, визначених Нацкомісією зі стандартів державної мови (ст. 33 ЗУ № 2704).

Маркування ліків, медвиробів, інструкції з їх застосування повинні бути українською.

Сфера публічних заходів

Збори, конференції, виставки, навчальні курси, семінари, тренінги, форуми та інші онлайн- і офлайн-заходи повинні проводитися українською мовою, якщо організатор заходу (ст. 29 ЗУ № 2704):

• органи держвлади, місцевого самоврядування, державні підприємства, установи та організації;
• СПД, які разом із держпідприємствами проводять такі заходи, або підприємства, де власники (засновник, учасник, акціонер) — держава чи територіальна громада, незалежно від частки власності.

Приватному бізнесу теж варто дотримуватися норм ст. 29 ЗУ № 2704.

Публічні заходи слід проводити українською або забезпечити синхронний переклад, якщо хоча б один з учасників вимагатиме цього. Це не стосується заходів для іноземців.

Записи вебінарів, відеоуроки, відеокурси. Якщо розглядати ці продукти як контент сайту чи сторінки в соцмережах, то з 16.07.2022 р. обов'язково повинна бути україномовна версія такого контенту. Можна надавати версії й іншими мовами, але українська — за умовчанням головна.

Не доведеться перекладати українською контент, який створили до дати набрання чинності цією нормою, можна зберігати в архіві раніше запущені мовні версії.

Але якщо продаватимете чи використовуватимете архівний контент після 16.07.2022 р., потрібно зробити версію українською.

Наприклад, якщо на YouTube-каналі зберігається безплатний контент російською мовою з 2018 року, перекладати українською його не потрібно. А якщо в 2022 році захочете запустити новий курс навчання й використовувати старі матеріали російською — так не можна, доведеться перекласти матеріал на українську мову.

Програми, мобільні додатки, сайти та сторінки в соцмережах

Комп'ютерна програма з інтерфейсом користувача, який реалізується в Україні, повинна мати інтерфейс українською та англійською мовами або іншими офіційними мовами Європейського Союзу. Цими мовами повинні бути меню, візуальний дизайн, навігація, діалоги та транзакції, інший контент (п. 1 ст. 27 ЗУ № 2704, діє з 16.07.2019 р.).

ПЗПрограмне забезпечення і мобільні додатки, розроблені для органів влади, місцевого самоврядування та підприємств комунальної або державної власності, мають бути з інтерфейсом українською мовою.

Мобільні додатки СПД, що реалізують товари й послуги в Україні, повинні мати версію інтерфейсу користувача державною мовою (п. 7 ст. 27 № 2704, діє з 16.07.2019 р.).

Спеціалізоване наукове, технічне, медичне та інше професійне обладнання може не мати інтерфейсу українською, якщо є повноцінна версія англійською.

Будь-які сайти, ПЗПрограмне забезпечення та інтерфейс користувача, сторінки в соцмережах (Facebook, Instagram та ін.), у тому числі ті, що належать СПД, для користувачів з України за умовчанням мають завантажуватися українською, а обсяг україномовного контенту не повинен бути менше за інші мовні версії (п. 6 ст. 27 ЗУ № 2704). Набуває чинності з 16.07.2022 р.

Для іноземних представництв з підрозділами та філіалами в Україні український контент має бути достатнім для навігації та розкриття основної діяльності компанії. А версія сайту для користувачів в Україні має завантажуватися за умовчанням (п. 6 ст. 27 ЗУ № 2704).

Друковані та електронні ЗМІ

Друковані видання. З 16.01.2022 р. для загальнодержавних і регіональних, а з 16.07.2024 р. для місцевих ЗМІ обов'язковим є україномовний тираж. Крім української, можуть бути версії й іншими мовами (ст. 25 ЗУ № 2704).

Електронні журнали можна прирівняти до контенту сайту, тож з 16.07.2022 р. обов'язково повинна бути доступна версія українською, можуть випускатися версії іншими мовами (ч. 6 ст. 27 ЗУ № 2704).

Видання та продаж книг

Видання друкованих книг і торгівля ними, з 16.01.2021 р.:

• не менше 50% найменувань книг протягом календарного року — українською;
• якщо торгуєте книгами в магазинах, у продажі має бути не менше 50% книжкових видань українською (ст. 26 ЗУ № 2704).

Електронні книги. Якщо розглядати їх як контент сайту (ч. 6 ст. 27 ЗУ № 2704), то з 16.07.2022 р. обов'язково повинна бути версія українською.

Якщо електронна книга — товар у каталозі на сайті (ст. 29, ч. 2 ст. 30 ЗУ № 2704), то її українська версія має бути вже з 16.01.2021 р.

Діловодство — лише українською

За законом обов'язково вести українською мовою документообіг, ділове листування та звітність громадських об'єднань та інших юросіб, але діяльності ФОП це теж стосується.

Ця вимога діяла й раніше, закріплена в п. 14 гл. 1 розд. ІІ Правил організації діловодства.

Будь-яка внутрішня й зовнішня документація — трудові та колективні договори, накази, посадові інструкції, правила внутрішнього трудового розпорядку, звітність по співробітниках та інші документи — потрібно складати українською. При цьому трудовий договір може дублюватися іншою мовою (ст. 20 ЗУ № 2704).

Трудові відносини і мова

Закон говорить, що працівника не можна примусити використовувати в побуті й при виконанні обов'язків на робочому місці іншу мову, крім державної. Крім випадків, коли співробітник обслуговує іноземців.

Якщо працівник складає юридичні, технічні, інформаційно-рекламні тексти чи усні доповіді іноземцям, можна використовувати мову співрозмовника, це не порушення (ст. 20 ЗУ № 2704).

Не можна заборонити співробітникові говорити з клієнтами українською мовою.

Наприклад, у вас є працівник, який розмовляє виключно українською. Приходить клієнт і вимагає, щоб з ним спілкувалися лише російською. Роботодавець не можете примусити свого працівника говорити російською, а покарати за відмову і поготів. Тільки якщо клієнт — іноземець і просить перейти на іншу мову.

Чи можна покарати співробітника за невиконання норм Закону про мову

Ви не можете звільнити працівника за незнання мови або невикористання її при обслуговуванні клієнтів, такої підстави для звільнення в КЗпП немає.

Але можна застосувати інші заходи: у трудовому договорі, посадовій інструкції, правилах внутрішнього трудового розпорядку прописати як вимогу знання й вільне володіння державною мовою.

А за порушення цих правил застосувати догану, якщо порушення повториться і до працівника раніше застосовували заходи дисциплінарного чи громадського стягнення — можна звільнити такого співробітника за п. 3 ст. 40 КЗпП. Причина — систематичне невиконання обов'язків за трудовим договором і правил трудового розпорядку без поважних причин.

Але краще, звичайно, відправити співробітників на навчання.

Штрафи за порушення мовного закону

За дотриманням норм Закону про мову стежить уповноважений із захисту прав мови, або мовний омбудсмен. Він розглядає звернення споживачів, якщо їх не обслужили державною мовою в установах чи на сайті.

Порушників штрафують не відразу. При першому зверненні мовний омбудсмен або його представник повинен скласти акт про результати здійснення контролю, оголосити попередження і вимагати усунути порушення протягом 30 днів з дати складання акта.

А от при повторному порушенні протягом року складають протокол і накладають штраф — 5100–6800 грн (це 300–400 НМДГ) (ст. 57 ЗУ № 2704).

Справа про накладення штрафу розглядається за участю представника підприємства-«порушника».

За порушення в різних сферах діяльності штрафують по-різному, розміри штрафів можна дізнатися в ст. 188⁵² КпАП, вона почне діяти з 16 липня 2022 р.

Автор: Олександра Джуріло, фінансовий аналітик