Прощення боргу ФОП, який закривається: податкові наслідки для підприємства

10 вересня 2025

Ключові особливості ситуації

Перед аналізом наслідків важливо врахувати два критичних аспекти:

1. Списання відбувається до закінчення терміну позовної давності. Тому такі операції не регулюються нормами, що стосуються безнадійної заборгованості. Прощення відбувається добровільно, а не через неможливість стягнення боргу.
2. Залежність від статусу ФОП на момент прощення боргу. Податкові наслідки безпосередньо залежать від того, чи мав боржник статус ФОП на момент укладення угоди про прощення:

• Якщо статус ФОП ще зберігався — борг прощається суб'єкту господарювання.
• Якщо на момент прощення ФОП вже припинив діяльність — борг вважається прощеним фізичній особі. Незважаючи на припинення підприємницької діяльності, зобов'язання за раніше укладеними договорами зберігаються, але вже за фізичною особою як такою, а не за підприємцем.

Ця відмінність має значення насамперед для питань ПДФОПодаток на доходи фізичних осіб та військового збору (ВЗ): якщо борг прощений фізичній особі, у підприємства може виникнути обов'язок нарахувати та утримати податок з доходу.

Податок на прибуток: як впливає прощення боргу

Розглянемо ситуацію для підприємства, яке не застосовує податкові різниці (тобто малодохідника, який відмовився від коригувань на різниці за ст. 134 ПКУ).

Випадок 1: Прощення грошового боргу

(наприклад, підприємство відвантажило товар ФОП, але той не оплатив його)

Такий борг мав бути визнаний сумнівним ще до прощення — в момент, коли виникли обґрунтовані сумніви в його поверненні. Тоді підприємство було зобов'язане сформувати резерв сумнівних боргів (РСБ):

• Дт 944 — Кт 38 (створення резерву).
  Коли ж підприємство офіційно прощає заборгованість, вона списується з балансу:
• Дт 949 — Кт 36, 37 (списання прощеного боргу).

Паралельно здійснюється коригування РСБ:

• Або Дт 38 — Кт 719 — якщо використовується метод відновлення резерву,
• Або методом «червоне сторно»: Дт 944 — Кт 38, — якщо резерв створювався в поточному році.

Фактично, податкові наслідки (у вигляді зменшення фінансового результату) виникли ще при створенні резерву, а в момент прощення відбувається лише технічне списання.

Випадок 2: Прощення товарного боргу

(наприклад, підприємство перерахувало ФОП аванс за товар, але товар так і не був отриманий)

За такою заборгованістю РСБ не створюється, тому що у підприємства числиться дебіторська заборгованість за виданий аванс. Тому вся сума списаної заборгованості включається до складу витрат безпосередньо в момент прощення: Дт 949 — Кт 36.

Вплив на об'єкт оподаткування

В обох вищезазначених ситуаціях у малодохідників, які не застосовують податкові різниці, сума прощеного боргу зменшує бухгалтерський прибуток, а отже — зменшує і об'єкт оподаткування з податку на прибуток.

Якщо підприємство перебуває на загальній системі оподаткування і застосовує податкові різниці, то прощення боргу ФОП, який або припинив діяльність, або ще діє, тягне за собою несприятливі податкові наслідки. На відміну від малодохідників, тут ситуація ускладнюється вимогою коригувань за податковими різницями.

Ситуація з грошовим боргом

Йдеться про випадок, коли підприємство відвантажило товар ФОП, але не отримало оплати, і пізніше прощає цю заборгованість.

Облік в бухгалтерії

• Оскільки борг не погашений і став простроченим, в бухгалтерському обліку повинен був бути створений резерв сумнівних боргів (РСБ).
• Відповідно, витрати по створеному РСБ вже були відображені в бухобліку в періоді виникнення сумнівів у поверненні боргу.

Облік у податку на прибуток

Але в податковому обліку ситуація інша. Згідно з пп. 139.2.1 ПКУ (рядок 2.1.2 додатка РІ), підприємство зобов'язане збільшити фінансовий результат до оподаткування на:

• суму витрат на створення РСБ;
• суму витрат на списання дебіторської заборгованості, що перевищує розмір РСБ.

Таким чином, навіть якщо прощений борг був повністю покритий резервом — витрата вже не зменшувала оподатковуваний прибуток.

Важливо: оскільки прощена заборгованість не є безнадійною в розумінні пп. 14.1.11 ПКУ, зменшувальна різниця за пп. 139.2.2 ПКУ (списання безнадійної дебіторської заборгованості) не застосовується. Тобто збиток від прощення не може бути врахований у податковому обліку.

Ситуація з товарним боргом (аванс ФОП, товар не отримано)

Якщо підприємство перерахувало аванс, але товар не був поставлений, і борг прощений — ситуація така:

• РСБ за такою заборгованістю не створюється.
• Однак у момент списання боргу, як витрата, він потрапляє в бухоблік.

А ось у податковому обліку діє вимога збільшувальної різниці за пп. 139.2.1 ПКУ (рядок 2.1.3 додатка РІ), оскільки витрати зі списання заборгованості перевищують створений резерв (у даному випадку — резерв нульовий).

При цьому знову зменшувальна різниця за пп. 139.2.2 ПКУ не застосовується, тому що прощена заборгованість не вважається безнадійною.

Що по суті?

Підприємство, яке застосовує податкові різниці, не може врахувати суму прощеної заборгованості в податкових витратах, навіть якщо ці витрати визнані в бухобліку.

Додаткові податкові різниці на думку податківців

Податкова позиція ще більш жорстка. Фіскали, ґрунтуючись на роз'ясненні з категорії 102.12 ЗІРЗагальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс податкової, вважають, що потрібно застосовувати ще одну збільшувальну різницю — за пп. 140.5.10 ПКУ, крім різниці за РСБ з пп. 139.2.1.

1. Грошова заборгованість. Якщо прощений грошовий борг (товар відвантажений, оплати не було), то податківці вважають, що товар фактично подарований. Тому додатково до РСБ-різниці потрібно застосувати збільшувальну різницю за пп. 140.5.10 ПКУ — як у випадку безоплатного надання товарів (робіт, послуг).
2. Товарна заборгованість (аванс ФОП). Якщо прощається борг, що виник через непоставку товару під аванс, то податківці вважають таку операцію безповоротною фінансовою допомогою. Отже, додатково до РСБ-різниці потрібно застосувати збільшувальну різницю за пп. 140.5.10 ПКУ, аналогічно наданню безповоротної допомоги.

Виняток з «подарункової» різниці за 140.5.10 ПКУ

Є єдиний пом'якшувальний фактор: норма пп. 140.5.10 ПКУ не застосовується, якщо прощення боргу відбувається ФОП на загальній системі оподаткування або ФОП, який вже припинив діяльність (тобто фізичній особі).

Це пояснюється тим, що в підпункті є виняток: «... крім фізичних осіб, які є платниками податку на доходи фізичних осіб».

Таким чином, різниця за пп. 140.5.10 ПКУ не застосовується, якщо борг прощається фізичній особі — податковому резиденту, а не ФОП на єдиному податку.

ПДВ-наслідки прощення боргу

Прощення грошового боргу. Якщо підприємство — платник ПДВПодаток на додану вартість — відвантажило товар ФОП, але оплати не отримало і надалі прощає заборгованість, коригувати податкові зобов'язання з ПДВ не вийде.

• Розрахунок коригування не складається, оскільки підстави для застосування ст. 192 ПКУ відсутні.
• Фіскальні органи (категорія 101.15 БЗ) підтверджують, що прощення постачальником заборгованості за товари або послуги не викликає ПДВ-наслідків для постачальника.

Це пояснюється тим, що поставка відбулася, товар переданий покупцеві. А раз повернення товару або оплати не відбулося, то операція завершена, і коригування ПДВ неможливе.

Фактично такі товари вважаються переданими безоплатно.

Прощення товарного боргу. Якщо ФОП перерахував аванс, але товар не отримав, при цьому у нього вже був відображений податковий кредит з ПДВ — то при прощенні боргу ФОП зобов'язаний:

• Скоригувати податковий кредит;
• Для цього необхідно нарахувати компенсуючі податкові зобов'язання згідно з п. 198.5 ПКУ, оскільки придбані (оплачені) товари/послуги не використовуються в оподатковуваній господарській діяльності.

ПДФО та військовий збір: хто і коли повинен платити?

Податкові наслідки з ПДФО/ВЗ при прощенні боргу залежать від статусу ФОП на момент прощення заборгованості:

Ситуація 1: ФОП ще не припинив підприємницьку діяльність

✔ Прощення грошового боргу (товар відвантажено, оплати не було):

• ФОП (на єдиному податку або загальній системі) повинен самостійно визнати дохід від безоплатно отриманих товарів, тобто включити його до складу підприємницького доходу (категорія 103.25 ЗІР).
• Підприємство, яке прощає борг, зобов'язане відобразити таку операцію в додатку 4ДФ з ознакою доходу «157».

✔ Прощення товарного боргу (ФОП перерахував аванс, товар не отримав):

• У такому випадку дохід у ФОП вже був визнаний у момент отримання передоплати.
• Повторно включати в дохід суму авансу не потрібно, прощення боргу тут не впливає на оподаткування.

Ситуація 2: ФОП зареєстрував припинення підприємницької діяльності

Після втрати статусу ФОП він стає звичайною фізичною особою, але його зобов'язання, що виникли під час здійснення підприємницької діяльності, зберігаються.

Такі зобов'язання не припиняються автоматично (на відміну від ліквідації юридичної особи), оскільки фізична особа продовжує існувати і відповідає за боргами всім своїм майном. Це випливає з:

• ст. 52 Цивільного кодексу України;
• постанови Великої Палати ВЗ від 13.02.2019 у справі № 910/8729/18.

Отже, при прощенні заборгованості такій особі застосовуються податкові правила для фізичних осіб:

Згідно з пп. 165.1.55 ПКУ, не включається до оподатковуваного доходу фізичної особи:

• сума прощеного (анульованого) боргу до закінчення строку позовної давності, якщо вона не перевищує 25% мінімальної зарплати на 1 січня звітного року;
• у 2025 році цей ліміт становить 2000 грн.

Якщо ж сума перевищує ліміт — застосовується пп. «д» пп. 164.2.17 ПКУ:

сума прощеного боргу визнається додатковим благом і підлягає оподаткуванню ПДФО (18%) та військовим збором (1,5%).

Хто сплачує податок: кредитор чи боржник?

Якщо підприємство (кредитор) повідомило боржника про прощення боргу — колишній ФОП самостійно:

• декларує такий дохід у річній декларації про майновий стан і доходи;
• сплачує ПДФО та ВЗ.

Якщо ж повідомлення не було надіслано, то вся податкова відповідальність лягає на кредитора:

• він стає податковим агентом;
• зобов'язаний утримати і сплатити ПДФО та ВЗ з суми прощеного боргу.

Книга обліку доходів та контроль за річним лімітом ФОП на ЄП

Короткі висновки щодо ПДВ та ПДФО-наслідків прощення боргу ФОП

ПДВ:

• Прощення грошового боргу (товар відвантажено, оплати не було): ПДВ-зобов'язання не коригуються, оскільки поставка відбулася.
• Прощення товарного боргу (аванс отримано, товар не поставлено): Потрібно нарахувати компенсуючі ПДВ-зобов'язання за п. 198.5 ПКУ.

ПДФО/ВЗ:
Якщо ФОП ще не припинив діяльність:

• При прощенні грошового боргу: ФОП відображає дохід, підприємство подає форму 4ДФ з кодом «157».
• При прощенні товарного боргу: дохід вже був відображений при отриманні авансу — повторного оподаткування немає.

Якщо ФОП вже припинив діяльність:

• Прощення боргу прирівнюється до прощення боргу фізичній особі.
• До 2000 грн — не оподатковується (пп. 165.1.55 ПКУ), понад — оподатковується ПДФО та ВЗ як додаткове благо.
• Якщо підприємство не повідомить боржника — воно зобов'язане самостійно утримати та сплатити податки як податковий агент.