Ризики при укладенні договорів з контрагентами

11 червня 2025

Ризики при укладенні договорів з контрагентами

Чому договори можуть стати джерелом проблем

У підприємницькій діяльності кожен прагне стабільного партнерства та прибуткових домовленостей. Проте будь-який контракт — це не лише інструмент співпраці, але й джерело потенційних ризиків. Недостатньо продуманий або юридично слабкий договір, як і ненадійний партнер, можуть спричинити фінансові втрати, податкові ускладнення чи тривалі судові розгляди.

На жаль, бізнес часто обмежується шаблонними формами договорів або довірою до контрагентів, не вдаючись у деталі. Це може обернутися значними втратами. Наприклад, нечітко виписані пункти дозволяють уникати відповідальності, а відсутність конкретики в питаннях оплати може призвести до нестачі обігових коштів.

До яких наслідків призводить ігнорування ризиків:

  • затримки або відсутність платежів, що веде до збитків;
  • втрата активів через юридичні прогалини в договорі;
  • тривалі судові спори, що виснажують ресурси;
  • проблеми з ДПС у разі співпраці з «ризиковими» контрагентами;
  • зіпсована репутація через зв’язок із сумнівними партнерами.

Навіть стандартна угода може містити небезпечні пункти, які зіграють на користь іншої сторони. Тому перед підписанням договору слід провести всебічний аналіз і заздалегідь подбати про механізми захисту.


Юридичні ризики в договорах: типові пастки

Найсерйозніші загрози при укладанні угод — це юридичні. Саме вони найчастіше призводять до значних збитків або втрати бізнесу. Причини — невизначеність умов договору, завуальовані формулювання, правова асиметрія. Нижче наведено найбільш поширені приклади.

Розмитість обов’язків і відповідальності сторін
Умови договору мають бути конкретними — хто, що, коли та в якій формі повинен зробити. Формулювання типу «оплата у прийнятні строки» або «доставка здійснюється за домовленістю» залишають простір для маніпуляцій. Недобросовісний контрагент може використати ці неточності для невиконання зобов’язань без юридичних наслідків.

Можливість односторонньої зміни умов
Деякі договори дозволяють одній стороні змінювати умови в односторонньому порядку: підвищувати ціну, переносити строки тощо. Такі положення ставлять іншу сторону в невигідне становище та створюють правову невизначеність. Це особливо небезпечно у співпраці з партнерами, що не дотримуються принципів добросовісності.

Відсутність або слабкість санкцій за порушення
Наявність зобов’язань у договорі — це ще не гарантія їх виконання. Важливо передбачити чіткі наслідки у разі їх порушення. Якщо штрафи не визначені або є символічними, партнер може ігнорувати умови угоди без страху понести збитки. Наприклад, прострочення оплати на 30 днів без штрафу може поставити ваш бізнес у складне фінансове становище.

Невизначеність форс-мажору
Положення про форс-мажор мають бути конкретними. Недостатньо просто перерахувати обставини на кшталт війни, епідемій чи стихійних лих. Потрібно також визначити, хто засвідчує настання таких подій. Якщо в договорі не вказано, що це має бути Торгово-промислова палата України, контрагент може на власний розсуд визнати обставини «непереборною силою» і звільнити себе від відповідальності.


Як зменшити юридичні загрози в договорах

Щоб не опинитися в пастці через невигідні або юридично недосконалі договори, важливо заздалегідь вжити запобіжних заходів. Навіть якщо документ здається типовим — це не означає, що він безпечний.

Рекомендації щодо мінімізації юридичних ризиків:

  • Уважно аналізуйте кожен пункт договору перед підписанням, незалежно від того, чи це типовий шаблон, чи «перевірена» форма.
  • Наполягайте на чіткому формулюванні умов: хто, що, в які строки і з якою відповідальністю виконує.
  • Уникайте положень про односторонню зміну умов. Жодна зі сторін не повинна мати можливість змінювати строки, ціни чи умови в односторонньому порядку.
  • Форс-мажор потрібно прописати детально. Визначте, які саме події вважаються обставинами непереборної сили, і яка установа має підтверджувати їх настання (наприклад, Торгово-промислова палата України).
  • Якщо є сумніви — звертайтесь до юриста. Перевірка договору фахівцем допоможе уникнути подальших проблем і суперечок.

Правильно прописані договори допомагають уникнути більшості юридичних неприємностей. Уважне ставлення до кожного пункту угоди — надійний інструмент у боротьбі з ризиками.


Фінансові ризики: що може загрожувати бюджету компанії

Фінансові проблеми — одна з найчастіших причин банкрутства бізнесу. Вони можуть бути наслідком недобросовісних партнерів, слабких гарантій чи зовнішніх економічних змін. Щоб зменшити вразливість, варто дотримуватися певних підходів.


Як оцінити надійність контрагента

Перед початком співпраці обов’язково перевіряйте потенційного партнера:

  • Перевіряйте компанію через офіційні реєстри (наприклад, https://usr.minjust.gov.ua) і відкриті аналітичні бази.
  • З’ясуйте, чи є контрагент учасником судових спорів і з якими саме претензіями він стикався.
  • Запросіть копії фінансової звітності або відгуки інших клієнтів.
  • Вивчіть історію компанії: молоді фірми без репутації часто пов’язані з вищими ризиками.

Відмова від авансів і гарантій: сигнал небезпеки

Якщо друга сторона категорично проти авансових платежів або не бажає надавати фінансові гарантії — це тривожний сигнал. Щоб не потрапити в пастку:

  • Пропишіть у договорі умови оплати та штрафи за прострочення.
  • По можливості залучайте банківські гарантії або договори страхування фінансових ризиків.
  • Просіть хоча б часткову передоплату — це підвищує ймовірність добросовісного виконання угоди.

Як уникнути проблем із затримками оплат

Прострочені платежі часто призводять до касових розривів. Щоб мінімізувати ці ризики:

  • Фіксуйте чіткі строки оплати та санкції за їх порушення в контракті.
  • Налаштуйте автоматичні системи нагадування для клієнтів щодо наближення термінів платежів.
  • Фільтруйте партнерів — не варто укладати угоди з контрагентами, які мають негативну платіжну історію.

Захист від валютних коливань та економічних змін

Фінансова стабільність компанії також залежить від зовнішніх факторів, зокрема, коливань обмінного курсу або криз на ринку. Щоб убезпечитися:

  • Використовуйте хеджування валютних ризиків — наприклад, через ф’ючерсні контракти або валютні опціони.
  • Фіксуйте курс у договорах або використовуйте стабільну валюту як основу для розрахунків.
  • Моніторте економічні прогнози та своєчасно адаптуйте свої бюджетні плани і умови контрактів.

Що слід врахувати в договорі для фінансового захисту бізнесу

Щоб убезпечити компанію від фінансових втрат, варто ще на етапі підготовки договору чітко врегулювати умови оплати. У документі повинні бути точно визначені строки проведення розрахунків, розмір та порядок сплати штрафів у разі їх порушення. Надійним запобіжником виступає передбачення попередньої оплати, авансування або інші гарантійні механізми.

Якщо договір укладається з розрахунками у валюті, доцільно зазначити:

  • валюту договору;
  • курс обміну (фіксований або змінний);
  • процедуру коригування зобов’язань у разі валютних коливань.

Додатковий рівень фінансової безпеки забезпечать банківські гарантії, договірне страхування ризиків або умови про перегляд контракту у випадку суттєвих економічних змін, як-от інфляція, валютна девальвація чи форс-мажорні обставини.


Податкові ризики: що загрожує при співпраці з ненадійними компаніями

Співпраця з фіктивними або проблемними контрагентами несе високі фіскальні та правові загрози. Якщо податкові органи встановлять, що партнер не здійснював реальної господарської діяльності, це може:

  • призвести до донарахувань податкових зобов’язань;
  • заблокувати податкові накладні;
  • стати підставою для штрафів або відкриття кримінального провадження проти службових осіб компанії.

Крім того, у разі недотримання податкового законодавства з боку контрагента, відповідальність часто перекладається на партнера по договору. ДПС України активно виявляє «схеми оптимізації», де штучно створюються податкові витрати або фіктивні поставки — і такі практики дедалі частіше стають об’єктом перевірок.

Як перевірити контрагента з точки зору податкової доброчесності

Перед підписанням будь-якої угоди доцільно провести базову перевірку контрагента за відкритими даними, наприклад:

  • перевірити компанію в Єдиному держреєстрі (https://usr.minjust.gov.ua);
  • переглянути фінансову звітність та історію діяльності;
  • переконатися у відсутності податкового боргу або статусу ризикового платника (реєстр ДПС);
  • перевірити, чи не фігурує контрагент у судових реєстрах у справах про несплату податків або махінації.

Співпраця з компаніями із сумнівною репутацією — репутаційний ризик для вас

Довіра — важливий актив бізнесу, який легко втратити, але складно відновити. Якщо ваш партнер має погану ділову репутацію, це може нашкодити не лише вам фінансово, але й поставити під сумнів вашу надійність в очах клієнтів, банків та інвесторів.

Серед основних загроз:

  • зв’язок із кримінальними або корупційними справами;
  • участь у податкових схемах;
  • ухилення від соціальних гарантій працівникам;
  • відкриті кримінальні провадження або судові спори з фіскальними органами.

Ризик асоціації з проблемними компаніями: негативні наслідки

Навіть якщо ваша компанія дотримується всіх норм законодавства, наявність партнерських відносин з фірмою, яка підозрюється в ухиленні від сплати податків або фінансових зловживаннях, автоматично створює ризик асоціації. Це може призвести до:

  • втрати клієнтів або партнерів;
  • відмови банків у фінансуванні чи кредитуванні;
  • посиленої уваги контролюючих органів;
  • негативного медійного або ринкового резонансу.

Як убезпечити бізнес від репутаційних ризиків

Репутація компанії — один із її найцінніших активів, втратити який легко, а відновити — складно і дорого. Щоб мінімізувати загрози, пов’язані з іміджем, необхідно проводити ретельну перевірку потенційного партнера ще до укладання договору. Це дозволяє уникнути небажаних асоціацій і можливих наслідків співпраці з проблемними компаніями.

Основні дії для перевірки ділової репутації:

  • Аналіз інформації з відкритих джерел: судові реєстри, реєстри платників податків, санкційні бази, «чорні списки».
  • Оцінка відгуків про компанію: думки клієнтів і колишніх партнерів часто дають більше, ніж офіційні дані.
  • Моніторинг медіа-простору: негативні згадки в новинах можуть сигналізувати про проблеми з податковими органами, судами чи виплатами.
  • Перевірка наявності судових процесів, арештів майна, боргів перед державою або працівниками.
  • Вивчення фінансової звітності — стабільна компанія веде прозору діяльність.

Недостатня перевірка партнера може обернутися не лише фінансовими втратами, а й втратою довіри клієнтів, партнерів, інвесторів. Репутаційні втрати часто важче подолати, ніж збитки, адже відновлення іміджу — процес тривалий і затратний.


Як правильно перевіряти партнера перед укладанням угоди

Комплексна перевірка контрагента — це не зайва формальність, а обов’язкова частина управління ризиками. Такий аудит допоможе виявити слабкі місця ще до початку співпраці.

Офіційні відкриті джерела

Основним інструментом є використання державних і публічних реєстрів. В Україні до них належать:

  • Єдиний державний реєстр юросіб, ФОП і громадських формувань (https://usr.minjust.gov.ua) — тут можна знайти інформацію про юридичний статус компанії, її керівництво, засновників і види діяльності.
  • Реєстри платників податків (у т. ч. ПДВПодаток на додану вартість , єдиного податку) — дозволяють з’ясувати податковий статус контрагента, що важливо для правильного оформлення первинних документів.
  • Єдиний реєстр судових рішень (https://reyestr.court.gov.ua) — допоможе дізнатись, чи має компанія судові спори, з ким саме та з яких підстав.
  • Антикорупційні та санкційні списки — перевірка на наявність зв’язків із компаніями або фізичними особами, які перебувають під санкціями (наприклад, санкційні списки РНБО чи міжнародні чорні списки OFAC, ЄС тощо).

Фінансова інформація та податковий статус
Перед укладенням угоди варто перевірити:

  • Наявність фінансової звітності — свідчення відкритості та стабільності.
  • Податкову історію — борги перед податковою або штрафи можуть свідчити про слабкий контроль або недобросовісну діяльність.
  • Фінансові показники — прибутковість, наявність обігових коштів, співвідношення боргів до доходів.

Моніторинг репутації
Окрім формальних перевірок, необхідно оцінити громадський імідж компанії:

  • Читайте відгуки на бізнес-форумах, у соціальних мережах, на сайтах із рейтингами компаній.
  • Шукайте згадки у ЗМІ — особливо щодо спорів із контрагентами, державними органами, порушення прав споживачів.
  • Вивчіть історію ключових осіб компанії: попередні місця роботи, участь у сумнівних проектах або конфліктах із законом.

Юридичний супровід: не підписуйте без аналізу договору

Даже якщо контрагент викликає довіру, договір має бути складений професійно. Інакше юридично грамотний, але недобросовісний партнер може скористатися слабкостями документа у своїх інтересах.

Що повинен врахувати юрист при перевірці договору:

  • Відсутність розмитих формулювань, які можуть допускати різні тлумачення.
  • Заборона односторонньої зміни умов угоди без згоди іншої сторони.
  • Чітко визначені штрафні санкції, пені, компенсації збитків.
  • Врегулювання спірних питань: порядок досудового врегулювання, арбітраж, підсудність.
  • Наявність положень про форс-мажор, включаючи вимогу підтвердження його документально (наприклад, довідкою ТПП України).

Безпечне укладання договору: покроковий алгоритм для захисту бізнесу

Щоб знизити ймовірність виникнення фінансових, юридичних чи репутаційних проблем при співпраці з партнерами, до підписання будь-якого договору слід дотримуватись чіткої перевірочної процедури. Це допоможе вчасно виявити ризики та мінімізувати можливі збитки.


1. Комплексна перевірка контрагента
Перший крок — це збирання та аналіз усієї доступної інформації про майбутнього партнера. До ключових дій належать:

  • Перевірка за державними реєстрами — зокрема, ЄДРЄдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань юридичних осіб, судовий реєстр (https://reyestr.court.gov.ua), реєстр платників податків.
  • Аналіз фінансового стану — наявність фінансової звітності, оцінка обсягів діяльності, співвідношення активів і зобов’язань.
  • Моніторинг публічного іміджу — вивчення новин, відгуків клієнтів, ділової репутації компанії в бізнес-спільноті.
  • Дослідження історії бенефіціарів і керівництва — зв’язки з іншими компаніями, участь у спірних проектах чи скандалах.

Ретельна попередня перевірка дозволяє уникнути роботи з фіктивними структурами чи недобросовісними учасниками ринку.

2. Оцінка умов договору
Другий етап — аналіз самого тексту угоди на предмет потенційних прогалин або правової асиметрії.

Зокрема, слід переконатись, що:

  • Обов’язки сторін визначені чітко — що саме, в які строки та яким способом має бути виконано.
  • Прописано строки та процедуру виконання зобов’язань, зокрема проміжні етапи.
  • Умови відповідальності та розподілу ризиків визначені однозначно.
  • Немає положень, що допускають односторонні зміни умов без згоди іншої сторони.

Чіткість формулювань — запорука того, що у випадку спору договір не буде трактуватись на шкоду вашій компанії.

3. Захисні положення в договорі
Щоб договір дійсно працював як інструмент захисту, в ньому мають бути закладені ключові запобіжники:

  • Штрафні санкції — за порушення строків, недотримання якості, зриви постачання або відмову від зобов’язань.
  • Форс-мажор — перелік обставин, які знімають відповідальність, а також порядок їх документального підтвердження (наприклад, через ТППТоргово-промислова палата).
  • Авансування — часткова передоплата як механізм фіксації серйозності намірів і зниження ризику одностороннього виходу з угоди.
  • Умови дострокового розірвання договору — визначення випадків, коли сторона може відмовитись від виконання зобов’язань без настання негативних наслідків.

Такі положення дозволяють зберегти контроль над ситуацією навіть у разі погіршення ділових відносин або зовнішніх змін.

4. Моніторинг виконання умов договору
Укладання договору — це лише старт взаємодії. Не менш важливо забезпечити контроль за його реалізацією, зокрема:

  • Відстеження строків і етапів виконання — чи надаються послуги/товари вчасно та в узгодженому обсязі.
  • Фіксація порушень і оперативне реагування — складання актів, направлення офіційних претензій.
  • Підтримка належного документообігу — листування, акти, рахунки-фактури, протоколи розбіжностей.

Такі дії не тільки спрощують доказову базу у разі спору, а й слугують профілактикою проблем у взаємовідносинах.

Використання спільної власності фізичною особою-підприємцем (ФОП)

 

Вперше швидкі банківські кредити для бізнесу онлайн

Подати заявку

Поставте своє запитання

Усі питання

Будьте завжди в курсі

Підпишіться й щотижня отримуйте на пошту свіжі статті про ведення бізнесу
і дайджест з новинами.

Підбірки