Використання спільної власності фізичною особою-підприємцем (ФОП)

16 квітня 2025

Види спільної власності

Відповідно до частини 2 статті 355 Цивільного кодексу України (ЦКУ), загальна власність поділяється на:

• Спільну спільну власність – коли частки співвласників не визначено. 
• Загальну пайову власність — коли частки співвласників визначено (наприклад, 1/2, 1/3), але не виділено в натурі.

За умовчанням майно вважається частковою власністю, якщо інше не обумовлено документами чи законом (ч. 4 ст. 355 ЦКУ).

Приклади виникнення спільної власності

Спільна власність подружжя. Майно, придбане під час шлюбу, автоматично стає спільною сумісною власністю (ст. 60 Сімейного КУ).

Спадщина. Якщо нерухомість чи інше майно успадковується кількома особами, воно стає їх частковою власністю.

Про те, “Чи можуть подружжя зі статусом ФОП працювати в одному приміщенні?”, - читайте тут.

Спільні інвестиції. Наприклад, двоє підприємців можуть придбати складське приміщення для подальшого використання у бізнесі.

Спільна сумісна власність

Природа та приклади

Спільна сумісна власність власність найчастіше виникає між подружжям, якщо майно придбано у шлюбі. Це може бути:

• Нежитлове приміщення (ФОП, що використовується під магазин або склад);
• Автомобіль (задіяний у підприємницькій діяльності);
• Кошти (вкладені у бізнес чи є частиною обороту).

Навіть якщо лише один із подружжя зареєстрований як ФОП і використовує майно в бізнесі, воно все одно залишається спільною сумісною власністю.

Основні правила розпорядження спільною сумісною власністю

Домовленість між партнерами, які володіють майном

Управління спільною сумісною власністю можливе лише за домовленістю всіх концесіонерів (ч. 2 ст. 369 ЦКУ). 

Сюди входять операції, які несуть у себе: Продаж об'єкта. Здавання майна у найм.  Застосування майна у підприємницької діяльності. Наприклад, для здачі в оренду спільного автомобіля потрібна письмова згода іншого чоловіка.

Припущення про згоду

Якщо один із спільних власників укладає угоду (наприклад, здає щось в оренду), передбачається, що вона узгоджена всіма співвласниками. Проте друга особа-власник має підстави оскаржити її у суді (ч. 4 ст. 369 ЦКУ).

Нотаріальне посвідчення

Якщо угода вимагає нотаріального посвідчення (наприклад, здавання транспортного засобу в оренду), згоду співвласників також слід запевнити нотаріально.

Призначення уповноваженого співвласника

Співвласники можуть довірити будь-кому з них управління майном (ч. 3 ст. 369 ЦКУ). Наприклад, чоловік-ФОП може бути призначений відповідальним за розпорядження майном. Це закріплюється договором чи заявою з допомогою нотаріуса.

Ризик недійсності угод

Домовленості, укладені без дозволу спільних власників майна, мають підстави бути визнаними недійсними з допомогою позову, який подають інші власники. Однак для цього потрібне звернення до суду.

Практичні аспекти використання

Якщо ФОП використовує спільне майно у бізнесі, але не оформив згоду співвласників, це може спричинити:

• Судові суперечки між співвласниками, особливо у разі конфліктів. Наприклад, чоловік може вимагати визнати недійсним договір оренди. 
• Претензії із боку податкових органів. Вони можуть заявити про «нереальність» господарських операцій, особливо, якщо відсутні письмові документи.

Рекомендується:
Укласти письмову угоду у середовищі спільних власників, що закріплює порядок користування та розпорядження спільною власністю. Оформити згоду інших співвласників нотаріально, якщо правочин вимагає нотаріального посвідчення.

Загальна пайова власність

Природа та приклади

Загальна пайова власність виникає у таких ситуаціях:

• Спадкування майна. Наприклад, двоє спадкоємців одержують право на будинок або ділянку землі.
• Приватизація житла. Якщо кілька мешканців беруть участь у приватизації, вони стають співвласниками.
• Спільне придбання нерухомості. Наприклад, кілька партнерів купують будинок для оренди.

Кожному співвласнику належить частка у праві власності (половина, третина тощо.), але вона виділяється фізично.

Основні правила розпорядження спільною частковою власністю

Управління особистою часткою

Співвласник має право розпоряджатися лише особистою частиною, що належить йому (ст. 361 ЦКУ).Однак якщо частка фізично не виділена (наприклад, частина квартири), її використання вимагає дозвільних документів з боку інших власників.

Переважне право покупки

Якщо співвласник хоче реалізувати особисту частку, то іншим власникам належить переважне право купівлі (ч. 1 ст. 362 ЦКУ). Продавець зобов'язаний повідомити їх у письмовій формі про ціну та обставини продажу. Якщо за місяць співвласники не дадуть відповіді, продаж можливий.

Розподіл прибутку

Прибуток від експлуатації спільної власності розподіляється пропорційно до частках, якщо інше немає інших алгоритмів, передбачених угодою між співвласниками (ст. 359 ЦКУ).

Практичні аспекти експлуатації

1. Здача в оренду
   Якщо ФОП хоче здати об'єкт, який полягає у спільній частковій власності, можливі варіанти: Отримати письмовий дозвіл з боку решти власників. Укласти договір про порядок користування та розпорядження майном.
2. Продаж частки
   Для продажу частки ФОП повинен: Письменно поінформувати решту співвласників. Чекати на їхню відповідь протягом місяця (якщо мова про нерухомість).  За відсутності відповіді укласти договір із третьою особою.
3. Виділення частки
   Якщо частку є варіант виділити фізично (наприклад, окремий офіс), ФОП має право розпоряджатися нею самостійно.

Рекомендації для ФОП

Для мінімізації ризиків, пов'язаних із використанням спільної власності:

• Формалізуйте згоду. Укласти письмові угоди з іншими співвласниками, щоб уникнути суперечок. 
• Дотримуйтесь вимог закону. Переконайтеся, що угоди оформлені належним чином. Наприклад, нотаріально засвідчуйте документи, якщо це потрібно. 
• Обговоріть порядок використання. 
• Укладіть договір між співвласниками, який регулює розподіл доходів та порядок користування майном. 
• Зафіксуйте виділення часток. Якщо це можливо, виділити частку в натурі, щоб розпоряджатися нею без дозволу інших.

Як фінансова реструктуризація може підтримати можливості бізнесу та запобігти збанкрутуванню

1. Законодавче регулювання та види спільної власності:
   Загальна власність поділяється на спільну та пайову. За замовчуванням власність є пайовою, якщо немає інших передумов вважати інакше згідно з договором або законом. Майно, придбане подружжям під час шлюбу, автоматично належить до спільної власності, якщо не доведено інше.
2. Розпорядження спільною сумісною власністю:
   Для використання або володіння спільною сумісною власністю потрібен дозвіл усіх співвласників. Операції, що передбачають нотаріальне посвідчення (наприклад, оренда автомобіля), потребують нотаріального дозволу з боку співвласників. За замовчуванням операції, здійснені одним співвласником, сприймаються узгодженими всіма, якщо інше не доведено у суді.
3. Розпорядження спільною частковою власністю:
   Кожен співвласник може розпоряджатися лише своєю часткою, якщо її фізично виділено. Під час продажу частки інші співвласники мають переважне право купівлі. Якщо вони відмовляються або не відповідають на пропозицію протягом місяця, то частка може бути продана третій особі. Прибутки від використання спільної часткової власності розподіляються між співвласниками пропорційно їх часткам, якщо інше не обумовлено угодою.
4. Використання спільної власності у підприємницькій діяльності:
   ФОП може використовувати майно у своїй діяльності лише за згодою співвласників. Для мінімізації ризиків рекомендується укладати письмову угоду, яка визначає порядок використання спільної власності. У разі відсутності нотаріально завіреної згоди за обов'язкової необхідності угоди можуть бути оскаржені співвласниками.
5. Ризики та судові суперечки:
   Співвласники можуть оскаржити угоди, укладені без їхньої згоди, подавши позов до суду. Відсутність документальної згоди співвласників може викликати претензії з боку податкових органів, особливо щодо реальності господарських операцій. У разі спірних ситуацій можливі вимоги про визнання правочину недійсним.
6. Практичні рекомендації для ФОП:
   Формалізуйте порядок використання майна у письмовій формі (наприклад, угода між співвласниками). Нотаріально засвідчуйте згоду співвласників для угод, які потребують нотаріального оформлення. Якщо частка майна фізично виділена, використовуйте їх у бізнесі самостійно.Для оренди чи продажу нерухомості укладайте договори, що розподіляють права та доходи між співвласниками.
7. Податкові аспекти:
   Податкові органи можуть перевіряти операції, пов'язані з використанням спільної власності, щодо реальності та відповідності законодавчим вимогам. Документи, що підтверджують згоду співвласників та фактичну експлуатацію майна, допоможуть уникнути претензій.
8. Особливості спрощення управління:
   Співвласники можуть уповноважити одного з них на управління майном, що спрощує процес укладання угод. Укладання договору між співвласниками про порядок користування майном знімає багато потенційних спорів.

Використання спільної власності потребує ретельного дотримання норм законодавства та узгодження дій між співвласниками. ФОП має забезпечити юридично коректне оформлення всіх операцій із таким майном, щоб мінімізувати ризики суперечок і претензій як від співвласників, так і від контролюючих органів.