Звільнення під час тимчасової непрацездатності: правові рамки та особливості оформлення

25 серпня 2025 Стане у пригоді для: Підприємці

Випадки, коли працівник йде на лікарняний, але в цей же час виникає необхідність у його звільненні, вимагають уважного аналізу з боку роботодавця. Законодавство України містить чіткі положення, коли таке звільнення є допустимим, а коли його проведення є порушенням трудового права.

Загальне правило: заборона на звільнення в період хвороби

Відповідно до частини третьої статті 40 Кодексу законів про працю України (КЗпП), звільнення з ініціативи роботодавця в період тимчасової непрацездатності працівника не допускається. Навіть якщо лікарняний оформлений безпосередньо в день звільнення, це обмеження продовжує діяти (див. п. 17 постанови Пленуму ВСУ від 06.11.1992 № 9).

Це правило спрямоване на захист трудових прав працівника і запобігання зловживанням з боку наймача. Адже фізичний та юридичний стан особи в період хвороби знижує її здатність захистити свої інтереси.Припинення повноважень посадових осіб як підстава для звільнення

Коли звільнення все ж можливе: винятки із заборони

Проте, із цього загального правила законодавець передбачає низку винятків:

• Повна ліквідація юридичної особи, при якій відсутній правонаступник. У цьому випадку допускається звільнення всіх працівників незалежно від їхнього стану здоров'я.
• Тривала відсутність на роботі через хворобу — якщо працівник відсутній протягом більше чотирьох місяців поспіль за станом здоров'я (без урахування відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами), звільнення за п. 5 ч. 1 ст. 40 КЗпП стає допустимим, за умови, що інше не передбачено спеціальними нормами.

Важливо: якщо протягом цього періоду працівник хоча б на один день повернувся до роботи або взяв відпустку (щорічну, без збереження зарплати тощо), відлік чотиримісячного терміну починається заново.

Військовий стан: нові умови для звільнення

Додаткову гнучкість у питаннях звільнення надає Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-ІХ. Згідно з частиною першою статті 5, роботодавцю дозволено звільнити працівника за власною ініціативою навіть у період його тимчасової непрацездатності.

Однак у цьому випадку діє спеціальне правило: датою звільнення визнається перший робочий день, що настає після завершення періоду хвороби, як він зафіксований у медичних документах.

Категорії працівників з підвищеним правовим захистом

Деякі працівники користуються додатковими трудовими гарантіями, і їх неможливо звільнити навіть за наявності вищезазначених підстав. Згідно зі ст. 184 і 186¹ КЗпП, звільненню з ініціативи роботодавця не підлягають:

• жінки, які очікують на дитину;
• матері з дітьми віком до 3 років (або до 6 років — за наявності медичної довідки про необхідність догляду);
• одинокі батьки, опікуни, піклувальники;
• прийомні батьки та вихователі, якщо дитині не виповнилося 14 років або вона має інвалідність.

Єдина допустима підстава для звільнення цих категорій — ліквідація підприємства, і то за умови обов'язкового працевлаштування.Пільгова ставка ЄСВ 8,41%: умови застосування після 1 липня 2025 року

Якщо ініціатива припинення виходить не від роботодавця

У ситуаціях, коли трудові відносини завершуються не з ініціативи роботодавця, а, наприклад:

• за бажанням самого працівника;
• за взаємною згодою;
• у зв'язку із закінченням строку договору — встановлена заборона не застосовується, і розірвання трудового договору допускається навіть у період хвороби.

Однак судова практика демонструє, що суди при розгляді таких справ нерідко переносять дату звільнення на день, наступний за завершенням тимчасової непрацездатності. Підстава — рішення Конституційного Суду України від 04.09.2019 № 6-р(ІІ)/2019 у справі № 3-425/2018 (6960/18), де підкреслюється універсальність застосування ч. 3 ст. 40 КЗпП.

Звільнення через тривалу непрацездатність: як діяти

Якщо працівник відсутній більше 4 місяців за станом здоров'я, роботодавець отримує право ініціювати розірвання договору на підставі п. 5 ч. 1 ст. 40 КЗпП. Порядок дій повинен бути чітко дотриманий:

Крок 1. Визначення безперервності відсутності

Необхідно документально підтвердити, що працівник не виходив на роботу 4 місяці поспіль. Основним доказом служать листки тимчасової непрацездатності. Відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами до розрахунку не включається.

Якщо хвороба пов'язана з туберкульозом або професійними ризиками, то термін збереження робочого місця може бути збільшений (див. ст. 25 Закону України № 1645-III від 06.04.2000). За таких обставин звільнення до відновлення працездатності або встановлення групи інвалідності заборонено.

Крок 2. Перевірка членства в профспілці

Якщо співробітник є членом профспілки, то в мирний час необхідно отримати попередню згоду виборного профоргану (ст. 43 КЗпП). Однак воєнний стан призупиняє дію цієї норми, і в даний час узгодження потрібно тільки для виборних представників профспілки (ч. 2 ст. 5 Закону № 2136-ІХ).

Крок 3. Видання наказу

Наказ складається на основі наявних документів: листків непрацездатності, службових записок та інших доказів відсутності. Важливо, щоб наказ був виданий своєчасно і відповідав формі, прийнятій на підприємстві.

Крок 4. Підтвердження відсутності на дату звільнення

Перед розірванням договору необхідно переконатися, що працівник не приступив до виконання обов'язків. Якщо він вийшов на роботу — підстава для звільнення за п. 5 вже не застосовується.

Крок 5. Завершення трудових відносин

У день звільнення роботодавець зобов'язаний:

• вручити працівникові копію наказу;
• надати письмове повідомлення із зазначенням сум, що підлягають виплаті;
• видати трудову книжку;
• провести повний розрахунок (див. ст. 47 і 116 КЗпП).

Якщо працівник відсутній, всі документи надсилаються поштою (рекомендованим листом з повідомленням про вручення). Грошові суми перераховуються на рахунок працівника або депонуються з можливістю подальшого отримання.

Судова практика та наслідки для роботодавця

Суди при виникненні спорів схильні трактувати правила на користь працівника. Однак перенесення дати звільнення не тягне за собою поновлення на роботі. Отже, не виникає і обов'язку платити компенсацію за вимушений прогул. А якщо період хвороби був оплачений лікарняними, підприємство взагалі не несе збитків.Що потрібно знати про відкриття ФОП: податки, відповідальність та доцільність реєстрації

Як оформити звільнення під час війни, якщо дата лікарняного невідома

Коли відомо, що звільнення буде проводитися після одужання, але дата закриття лікарняного ще не отримана, можливі три законні варіанти дій:

Вказати попередню дату звільнення — на підставі останнього листка тимчасової непрацездатності. При продовженні хвороби видається додатковий наказ з актуальною датою (див. постанову ВС від 17.10.2019 у справі № 761/23477/16-ц).

Формулювання з відкритою датою — наприклад: «перший робочий день, наступний за днем закінчення тимчасової непрацездатності». Потім уточнити дату окремим наказом.

Оформлення наказу безпосередньо в день виходу працівника — варіант, що виключає необхідність коригувань.

Особлива ситуація: дисциплінарне звільнення під час хвороби

Якщо звільнення відбувається як дисциплінарне стягнення (наприклад, за прогул), застосовується ст. 148 КЗпП, яка встановлює терміни:

не пізніше 1 місяця з дня виявлення проступку (час хвороби та відпустки не входить);
не пізніше 6 місяців з дня вчинення порушення.
Якщо працівник захворів до застосування стягнення, бажано дочекатися його виходу або розглянути альтернативні підстави для звільнення (наприклад, тривала відсутність).

Приклад

Працівник прогуляв зміну 04.06.2025. Роботодавець отримав пояснення і вирішив звільнити за п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП, але з 09.06.2025 працівник пішов на лікарняний.

Якщо він прохворів менше 4 місяців, його можна звільнити за дисциплінарною підставою відразу після одужання.

Якщо хвороба тривала довше 4 місяців, застосовується п. 5 ч. 1 ст. 40 КЗпП — за відсутності винятків щодо захворювання.

Контролювати необхідно і шестимісячний термін — після нього звільнення за дисциплінарне порушення стає неможливим.

Оплата лікарняних при звільненні

Працівник має право на отримання допомоги, якщо хвороба почалася:

• в період дії трудових відносин;
• в день звільнення.

Це закріплено в ч. 1 ст. 12 Закону № 1105-ХІV.

Хто оплачує перші 5 днів?

За Порядком № 440 (КМУ від 26.06.2015) роботодавець оплачує тільки дні хвороби до дати звільнення включно.

Приклад: при захворюванні в день звільнення оплачується тільки один день — інші дні оплачує ПФУ з шостого дня.

Що з лікарняними після звільнення?

Продовження поточного лікарняного — оплачується ПФУ.

Новий лікарняний за іншим діагнозом після звільнення — не оплачується, навіть якщо відображений в е-кабінеті.

Якщо звільнений за п. 5 ч. 1 ст. 40 КЗпП

Якщо після звільнення (за тривалу відсутність) працівник продовжує хворіти, і це те саме захворювання, ПФУ продовжує оплачувати лікарняні.

Звільнення після одужання

Якщо працівника звільняють у перший робочий день після одужання, вся непрацездатність покривається:

• перші 5 днів — за рахунок підприємства;
• далі — за рахунок ПФУ.

Коли можна нарахувати виплату?

Електронний лікарняний отримує статус «готовий до оплати» через 7 днів після закриття. Тому нарахування часто відбуваються вже після звільнення.

Податки та звітність

Лікарняні, нараховані після звільнення:Коли податківці не виводять з переліку ризикових: звернення до суду

• включаються до оподатковуваного доходу (див. п.п. 164.2.20 ПКУ);
• зазначаються у формі 4ДФ з кодом доходу 127;
• не оподатковуються ЄСВ, не включаються до додатка Д1 (див. БЗ 201.04.01).

Висновки

• Заборона на звільнення під час хвороби — з ініціативи роботодавця звільнення під час тимчасової непрацездатності заборонено, за винятком ліквідації та тривалої відсутності понад 4 місяці (ч. 3 ст. 40 КЗпП).
• Звільнення за тривалу хворобу — допустиме за п. 5 ч. 1 ст. 40 КЗпП, якщо хвороба триває понад 4 місяці поспіль, без перерв і за відсутності пільг.
• Військовий стан — Закон № 2136 допускає звільнення під час хвороби, але датою звільнення вважається перший робочий день після одужання.
• Оформлення наказу — можливі три варіанти: з передбачуваною датою, з відкритим формулюванням або в день одужання.
• Лікарняний після звільнення — оплачується, якщо хвороба почалася до або в день звільнення; нові лікарняні після звільнення не оплачуються.
• Податки — лікарняні після звільнення оподатковуються ПДФО та ВС, але не входять до бази для ЄСВ.