Як легально продавати послуги без РРО/ПРРО: аналіз звільнень і практичні поради

27 травня 2025

Можливість роботи без РРО через КОРО та РК (обмежена та громіздка альтернатива)

Спочатку зазначимо, що формально існує можливість продавати послуги без РРОРеєстратор розрахункових операцій (касовий апарат)./ПРРОПрограний реєстратор розрахункових операцій , використовуючи книгу обліку розрахункових операцій (КОРО) і розрахункові квитанції (РК). Такий варіант передбачений ст. 10 Закону про РРО, а більш детально регламентований Постановою КМУ від 23.08.2000 № 1336 («Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг...»).

Проте на практиці такий підхід є вкрай обтяжливим:

• вимагає попередньої реєстрації КОРО і РК у податкових органах;
• зобов'язує виписувати квитанцію на кожну операцію вручну;
• обмежений за видами послуг, до яких належить (наприклад, ритуальні, бібліотечні, медичні, ветеринарні тощо).

Через це спосіб, що розглядається, не підходить для масового використання і в межах цієї статті аналізуватися не буде.

Примітка: оскільки порядок застосування РРО і програмних РРО (ПРРО) ідентичний, надалі ми говоритимемо тільки про «РРО», маючи на увазі і ПРРО.

Ключові способи звільнення від РРО при наданні послуг

Далі зосередимося на двох основних варіантах, які можуть застосовуватися більшістю ФОП і юридичних осіб, що надають послуги. Ці варіанти дійсно дозволяють повністю уникнути РРО, якщо дотримуються певних умов.

I. Оплата за банківськими реквізитами (IBAN): надійний спосіб без РРО

Найбільш універсальний спосіб - приймання оплати на поточний рахунок, відкритий на ім'я підприємця або юридичної особи, з використанням міжнародного номера рахунку IBAN. Такий спосіб розрахунку не вважається «розрахунковою операцією» в розумінні Закону України «Про застосування РРО», а отже - не потребує ні РРО, ні КОРО/РК.

Умови використання:

• Клієнт повинен сам здійснити переказ коштів на IBAN-платіжні реквізити.
• Ініціатива оплати має виходити від клієнта, а не бути оформленою через термінал виконавця.
• Платіж має бути прямим банківським переказом, тобто без використання посередницьких платіжних рішень, вбудованих у сайт виконавця.

Як надати реквізити клієнту:

• Можна виписати рахунок на оплату, що містить реквізити (стандартна форма, що перевіряється).
• Можна надіслати реквізити в довільній формі по e-mail, месенджеру, SMS тощо.
• Допускається створення QR-коду із зашифрованими IBAN-реквізитами, що особливо зручно при офлайн-обслуговуванні.

Такий спосіб прийнятний для:

• платників єдиного податку - надходження коштів за такими реквізитами не викликає підозр, якщо діяльність зазначена в реєстрі ЄПЄдиний податок;
• будь-яких постачальників послуг, зокрема нотаріальних, юридичних, освітніх, ІТ тощо.

Як оплачує клієнт:

• Через інтернет-банкінг або мобільний додаток;
• З банківського рахунку - переказом на рахунок виконавця;
• У касі банку, внісши готівку із зазначенням IBAN;
• Через термінал, якщо він належить банку (а не продавцю).

Позиція податкової: Такий механізм схвалюється фіскалами, що підтверджено в індивідуальній податковій консультації від 10.02.2025 № 614/ІПК/99-00-07-03-01. 

Податкова визнає: якщо клієнт самостійно здійснює платіж на поточний рахунок виконавця, використовуючи банківські канали, то така операція не є розрахунковою і не потребує застосування РРО.

Підстава - п. 2 ст. 9 Закону про РРО, згідно з яким використання банківських операцій не потрапляє під обов'язкове застосування РРО.

II. Перекази на рахунки в НУПП (небанківських установ): зона суперечок

Останнім часом популярності набувають небанківські установи, що надають платіжні послуги (НУПП) - наприклад, Revolut, izibank, Sportbank, monobank (частково). Це пов'язано зі спрощенням процедур відкриття рахунків після виходу Постанови НБУ від 23.08.2024 № 101.

Однак тут виникають проблеми.

Позиція ДПСУ: Якщо кошти переказують не на рахунок у банку, а на платіжний рахунок, відкритий у НУПП, податкова трактує таку операцію як розрахункову, що зобов'язує застосовувати РРО.

Це зафіксовано, наприклад, у листі від 07.01.2025 № 48/ІПК/99-00-07-03-01. Аргумент - такі рахунки не є банківськими, а отже - потрапляють в іншу категорію.

Юридична оцінка та критика позиції фіскалів

Із цим підходом важко погодитися, адже:

• IBAN-реквізити використовуються і в банках, і в НУПП, а сам факт наявності IBAN вказує на стандартний міжбанківський платіж.
• Форма проведення операції - банківський переказ - не залежить від організаційно-правової форми установи.
• Закон про РРО не містить відмінностей між «банком» і «небанківською установою» при визначенні понять «безготівковий розрахунок» і «розрахункова операція».

Отже, відмова у звільненні від РРО при переказі на рахунок у НУПП - це суб'єктивна та спірна позиція, яка не має належного нормативного обґрунтування.

Рекомендація: щоб уникнути суперечок, якщо у вас рахунок у НУПП - використовуйте альтернативне звільнення для послуг, яке діє незалежно від типу рахунку.

Спеціальне звільнення від РРО для всіх постачальників послуг

Існує загальне звільнення для всіх суб'єктів, що надають послуги (як юросіб, так і ФОП), за умови відсутності розрахункових операцій. Ця підстава застосовується:

• незалежно від форми оплати;
• незалежно від того, відкрито рахунок у банку чи у НУПП;
• за умови, що послуга оплачується не через термінал виконавця і не готівкою напряму.

Цей підхід також базується на п. 2 ст. 9 Закону про РРО, а також судовій та консультаційній практиці.

Дистанційна оплата послуг і звільнення від РРО: як скористатися правом правильно

В українському законодавстві передбачено спеціальне звільнення від застосування РРО під час розрахунків за послуги, якщо оплата здійснюється винятково з використанням банківських систем дистанційного обслуговування або сервісів переказу коштів. Це правило закріплено в п. 14 ст. 9 Закону України «Про застосування РРО». Однак, незважаючи на стислість норми, у її застосуванні існує чимало нюансів, які ми розглянемо детально.

Які послуги підпадають під звільнення

Головна перевага цієї норми - універсальність: вона не обмежує перелік послуг, які можуть надаватися, а також не визначає спосіб їх надання - дистанційно чи очно. Ключова умова: оплата має здійснюватися виключно дистанційно.

Таким чином, звільнення поширюється як на:

• онлайн-послуги - наприклад, електронні консультації, рекламні послуги через месенджери (Viber, Telegram, Skype), доступ до інформаційних платформ (див. ІПК ДПСУ від 18.11.2021 № 4415/ІПК/99-00-07-05-01-06);
• так і на офлайн-послуги - такі як встановлення вбудованих меблів, монтаж обладнання тощо. (див. ІПК від 09.11.2021 № 4242/ІПК/99-00-07-05-01-06).

Цікаво, що в іншому листі (ІПК від 28.09.2022 № 1587/ІПК/99-00-07-04-01-06) ДПСУ віднесла монтаж охоронної системи не до послуг, а до електромонтажних робіт, що підтверджує: чітких критеріїв розмежування між послугами та роботами фіскали не дотримуються. Цьому питанню присвячено окремий блок нижче.

Дистанційна форма оплати: що підходить під звільнення

У листі НБУ від 13.01.2021 № 57-0010/2314 наведено роз'яснення про те, які саме способи оплати можна вважати дистанційними:

• Банківська система дистанційного обслуговування (БСДО) - це продукт, що надається банками, за допомогою якого клієнт отримує доступ до операцій без фізичного відвідування відділення.
• Сервіси переказу коштів - це можуть бути як банківські, так і небанківські платіжні сервіси (НБПС), за наявності ліцензії на проведення переказів без відкриття рахунку.

Таким чином, до числа допустимих інструментів оплати входять як сервіси банків, так і послуги НБПС, наприклад, iPay, Portmone та інші.

Це підтверджує, що звільнення від РРО при дистанційних розрахунках може застосовуватися і при оплаті через НУПП - як з боку клієнта, так і при зарахуванні на рахунок виконавця, відкритий у НУПП.

Що вважають дистанційним розрахунком: позиція фіскалів

Суть підходу податкових органів полягає в такому: під дистанційною оплатою маються на увазі:

• перекази через інтернет-банкінг;
• платежі за допомогою інтернет-еквайрингу (веб-форми на сайтах);
• оплата через ліцензійні онлайн-сервіси переказу коштів.

Такий підхід викладено в низці консультацій, включно з:

• ІПК від 13.02.2023 № 282/ІПК/99-00-07-04-01-06;
• ІПК від 19.05.2023 № 1224/ІПК/99-00-07-04-01-06.

Але є важливе уточнення...

Виключно дистанційні розрахунки - що це означає?

За ІПК від 07.11.2023, звільнення від РРО може бути застосовано тільки в разі, якщо розрахунки здійснюються виключно в дистанційному форматі. Це означає:

якщо суб'єкт господарювання не приймає оплату готівкою або через платіжні картки (у т. ч. через POS-термінали) - він звільняється від застосування РРО при розрахунках за послуги.

Якщо ж хоча б частина оплати приймається:

• готівкою;
• через POS-термінал або еквайринг на місці обслуговування; то звільнення не працює (див. також ІПК від 22.09.2023 № 3150/ІПК/99-00-07-04-01-06).

А що якщо клієнт платить на картку дистанційно?

Ситуація з оплатою на картку продавця через онлайн-сервіси залишається спірною. На думку авторів, якщо клієнт оплачує дистанційно, навіть на картку виконавця (не через термінал), то вимогу п. 14 ст. 9 формально дотримано.

Однак фіскали заперечують таку можливість (див. ІПК від 24.12.2024 № 5854/ІПК/99-00-07-03-01 ІПК). Їхній аргумент - розрахунковою операцією вважається приймання коштів за реквізитами картки (а не просто переказ коштів). Але, як видно зі ст. 2 Закону про РРО, йдеться про приймання платіжної картки до обслуговування, а не про перекази між фізособами.

Тому, щоб не створювати спірних ситуацій, краще уникати приймання оплати на картки, якщо немає впевненості в позиції податкової або немає індивідуальної консультації.

Якщо надаєте і товари, і послуги - РРО обов'язковий?

Раніше ДПСУ вважала, що звільнення може бути застосовано тільки до тих, хто надає виключно послуги. Однак у роз'ясненні від 07.11.2023 фіскали пом'якшили позицію:

якщо суб'єкт господарювання займається одночасно торгівлею і наданням послуг, він має право не застосовувати РРО, за умови, що оплата за послуги здійснюється виключно дистанційно.

Такий підхід підтверджено і в більш свіжому листі - ІПК від 10.01.2025 № 100/ІПК/99-00-07-03-01 ІПК.

Роботи та звільнення від РРО: чи можна застосовувати?

Формально, п. 14 ст. 9 Закону про РРО говорить тільки про послуги, але не про роботи. Тому раніше податківці наполягали на обов'язковому застосуванні РРО при виконанні робіт (див. ІПК від 02.05.2023 № 1080/ІПК/99-00-07-04-01-06, від 05.05.2023 № 1145/ІПК/99-00-07-04-01-06).

Але з кінця 2023 року такі заяви від фіскалів перестали звучати, що може свідчити про мовчазне пом'якшення позиції (останній випадок - ІПК від 18.12.2023 № 4697/ІПК/15-32-07-06-06).

Як відрізнити послугу від роботи:

• У послуги немає матеріального результату, вона «споживається» під час надання (навчання, хостинг, реклама, консультація).
• У роботи результат виражений у передачі матеріального об'єкта (побудований будинок, відремонтований пристрій тощо).

Такий підхід підтверджено постановою Верховного Суду від 03.11.2020 у справі № 920/611/19.

Ремонт - робота чи послуга?

У ЦКУ (ст. 837) зазначено, що ремонт здійснюється за договором підряду, що формально робить його роботою. Але в Переліку № 1336, затвердженому КМУ, низку ремонтних операцій (побутова техніка, взуття, меблі тощо) віднесено до побутових послуг.

Отже:

• Закон про РРО не використовує термін «робота» - тільки товари та послуги;
• Податківці іноді самі використовують розширювальне тлумачення, включаючи роботи до поняття «послуга» для РРО-цілей.

Отже, у низці випадків роботи теж можуть підпадати під звільнення за п. 14 ст. 9, особливо якщо розрахунки дистанційні.

Але найбезпечніше:

• або сформулювати запит на індивідуальну податкову консультацію, вказавши, що вас цікавить звільнення за конкретним видом діяльності (наприклад, «послуги з ремонту автомобіля»);
• або використовувати класичну безготівкову оплату через банківський рахунок, що також звільняє від РРО на підставі п. 2 ст. 9 Закону про РРО.

Продаж послуг і виклики обов'язкової терміналізації: хто може обійтися без POS і РРО

Сфера надання послуг дедалі частіше стикається з необхідністю дотримуватися вимоги забезпечити можливість для клієнта розрахуватися за покупку безготівково - зокрема, з використанням POS-терміналів або їхніх програмних версій. 

Незважаючи на це, законодавство передбачає низку винятків, за яких терміналізація і, як наслідок, застосування РРО, не обов'язкові. Однак при цьому існують важливі обмеження та підводні камені, які необхідно враховувати, щоб не втратити право на звільнення від застосування РРО.

1. Спрощенці першої групи: звільнення від терміналів до кінця 2025 року
Згідно із законодавчими нормами, ФОП на єдиному податку групи 1 не зобов'язані до 01.01.2026 надавати споживачам можливість розрахуватися безготівково, включно з оплатою через POS-термінали та програмні РРО.

Це передбачено загальними нормами законодавства про застосування POS-терміналів і поширюється на всіх підприємців цієї категорії.

Навіть якщо такий ФОП усе ж вирішить використовувати термінал - як апаратний, так і програмний - це не скасовує звільнення від РРО, передбаченого п. 6 ст. 9 Закону про РРО. Тобто:

ФОП-спрощенець групи 1 має повне право приймати оплату банківськими картками за надані послуги, не застосовуючи при цьому ні РРО, ні ПРРО.

2. Звільнення для територій, які постраждали від війни
Чинне законодавство надає окрему пільгу для підприємців, які працюють на територіях, охоплених активними бойовими діями, що перебувають в окупації, блокаді або в зоні потенційних військових загроз.

Таким чином, суб'єкти підприємств, що проводять діяльність у таких розрахунках, не зобов’язані весь час виконувати термінальні вимоги, тоді як територія має відповідний статус у Переліку № 309, затвердженого мінреіінтеграцією. 

Крім того, випуск залишається ще три місяці після офіційного завершення бойових дій або виходу з території від статусу окупованої/заблокованої.

Це правило діє незалежно від форми власності, системи оподаткування або типу діяльності.

3. Ризики для тих, хто використовує реліз від RPO згідно з пунктом 14 мистецтв. 9, але встановлює термінал
Підприємці, які використовують звільнення від РРО на основі пункту 14 ст. 9 Закону про PPO (тобто вони надають послуги та приймають оплату виключно віддалено), ризикують втратити це право, якщо вони створить POS -термінал або програмне забезпечення для отримання карт (наприклад, на смартфоні).

Більше того, наслідки виникають не лише для тих операцій, які виплачувались за допомогою терміналу. 

Після початку використання картки навіть одне замовлення, всі наступні операції, навіть повністю віддалені, будуть розглянуті обчисленими, що призведе до обов'язкового використання РРО для всіх операцій.

Навіть якщо термінал встановлений "на всякий випадок", але насправді не використовується, ризик зберігається. Особливо у випадку:

• Якщо покупець вимагає оплати за карткою;
• Або під час податкового аудиту.

Цей підхід ґрунтується на фіскальній логіці: якщо надана можливість оплати карткою, це означає, що відстань розрахунків втрачається, а загальне правило щодо РПО застосовується.

4. Якщо клієнт вимагає оплати за карткою, а продавець наполягає на IBAN - фіскальному конфлікті
За словами податкових органів, якщо постачальник послуг вимагає оплати через переказ до IBAN, а клієнт хоче сплатити банківською карткою, але не може цього зробити через відсутність терміналу-це вважається порушенням термінальних обов'язків.

Єдиний випадок, коли фіскали визнають допустимість відсутності терміналу, - це відсутність фізичного контакту з замовником на момент розрахунку. Тобто, якщо:

• Послуга надається повністю віддалено;
• Розрахунки відбуваються в Інтернеті;
• Між продавцем та покупцем немає самостійного використання офлайн.

Цей підхід випливає з уточнення ГНСУ, що підкреслює, що відсутність терміналу в присутності фізичного контакту може розглядатися як адміністративне порушення.

5. Прямий контакт з клієнтом та договірними обмеженнями
Якщо між продавцем та клієнтом встановлено офлайн -відносини (у тому числі, коли послуга надається на закладі клієнта), то ситуація змінюється:

Варіант 1. Клієнт - суб'єкт бізнесу (юридична особа або ФОП)

Ви можете заздалегідь вказати у договорі, що платіж здійснюватиметься лише банківським переказом через банківський рахунок. У цьому випадку немає зобов’язання мати термінал. 

Особливо це стосується сегмента B2B, де більшість розрахунків вже є у безготівковій формі.

Варіант 2. Клієнт - це особа, послуга є роздрібною (наприклад, домогосподарство)

Тут податкові органи майже гарантовано потребують вимог до терміналів. Їх логіка така:

• Якщо контакт повний час;
• Послуга надається фізичним особам;
• Клієнт може захотіти заплатити карту; => Відсутність терміналу - це порушення.

І оскільки оплата через термінал автоматично вважається обчисленою операцією, навіть операція в разі призведе до необхідності використання PPO для всіх наступних розрахунків.

Оплата через QR-код: коли потрібен РРО/ПРРО та чим загрожує відсутність терміналу

1. Віддалена оплата послуг (пункт 14, стаття 9 закону про РРО)
   Звільнення від PPO працює при повністю віддаленої оплати (Інтернет -банкінг, придбання, переказ).
   Тип послуги (онлайн/офлайн) не має значення.
   Оплата за карту формально підходить, але фіскали оскаржують це.
   Робота не завжди звільнені, але ж побутові -  можуть бути.
   Під час торгівлі та надання послуг РРО не потрібно, якщо платіж за послуги робиться віддалено.
2. Оплата за рекламу IBAN (пункт 2, стаття 9 закону про РРО)
   Переводнав IBAN, ініційований клієнтом - без PPO.
   Це стосується як банків, так і НУПП (незважаючи на положення ДПСУ).
   Деталі можна передавати в будь -якій формі.
   Головне - не приймати оплату через термінал.
3. Постармінали та РРО
   ФОП 1 група може отримувати картки без POS-терміналів та PPO до 01.01.2026.
   На бойових/окупованих територіях POS не обов’язково + 3 місяці після.
   Установка POS-терміналів позбавляє звільнення від РРО для всіх операцій.
   При контакті з особами термінал майже завжди потрібен.
   У B2B POS-термінал можна уникнути, вказавши IBAN у договорі.