Оплата через QR-код: коли потрібен РРО/ПРРО та чим загрожує відсутність терміналу

19 травня 2025 Стане у пригоді для: Підприємці

Сучасні способи розрахунків стрімко розвиваються - покупці вже рідко використовують готівку, а підприємці все частіше відмовляються від традиційних POS-терміналів на користь QR-кодів. 

З одного боку - це зручно і технологічно, з іншого - виникають ризики: як бути з РРО/ПРРО? Чи можна вважати, що QR-код задовольняє законодавчим вимогам щодо безготівкових розрахунків? І чи не призведе відмова від термінала до штрафів?Як ФОП-єдиннику декларувати цивільні доходи

Ці питання потребують правового аналізу з опорою на Закон про застосування РРО, Закон про платіжні послуги, а також постанову КМУ від 29.07.2022 № 894. Також важливо враховувати позицію контролюючих органів - податкової служби та НБУ, які, як показує практика, не завжди згодні між собою.

Що являє собою QR-код з точки зору законодавства

Поняття QR-коду формалізовано в нормативному документі - Правилах формування та використання QR-коду для кредитових переказів, затверджених постановою НБУ від 28.05.2020 № 68 (далі - Правила № 68).

Згідно з п.п. 4 п. 5 розд. I цих Правил, QR-код (англ. quick response - «швидкий відгук») - це графічне відображення закодованої інформації (матричний код), призначеної для сканування мобільними пристроями або сканерами, з метою автоматичної передачі даних для проведення грошового переказу.

Простіше кажучи, QR-код - це спосіб миттєво передати платнику необхідні для платежу реквізити. Але що саме може бути закодовано в цьому коді?

На практиці існують два варіанти:

• Повні банківські реквізити рахунку у форматі IBAN, які дають змогу клієнту переказати гроші через інтернет-банкінг безпосередньо на рахунок продавця.
• Реквізити, що ведуть до еквайрингового сервісу - тобто до системи, яка приймає оплату з картки покупця і передає кошти на рахунок торговця. Це може бути як класичний інтернет-еквайринг, так і використання платіжних посилань.

Податкова в листі від 07.06.2024 № 3112/ІПК/99-00-07-04-01 ІПК та на офіційних порталах уточнює, що обидва ці варіанти можливі, але юридичні наслідки - різні. Підтвердження цьому також є в публічних роз'ясненнях ГУ ДПС у Хмельницькій області.

Важливо: у кожному банку правила створення та застосування QR-кодів різняться, тож торговцю слід уточнити у своєму обслуговуючому банку, який саме механізм шифрування та оплати використовується, і які дані кодуються.

Коли при оплаті через QR-код необхідний РРО/ПРРО

Відповідь на це запитання залежить від трактування, чи вважається конкретний спосіб оплати «розрахунковою операцією» в розумінні Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій» (далі - Закон про РРО).Коли ФОП припиняє діяльність, а зобов’язання залишилися: юридичні та податкові наслідки

Згідно зі ст. 3 цього Закону, розрахунковою операцією є:

• приймання готівкових коштів;
• приймання безготівкових платежів з використанням платіжних карток, чеків та інших аналогічних інструментів;
• повернення готівки за повернений товар;
• операції з видачі коштів.

Розглянемо два можливі випадки використання QR-коду.

QR-код містить IBAN-реквізити продавця

Якщо покупець сканує код, відкриває свій інтернет-банкінг-додаток і переказує гроші безпосередньо на рахунок продавця - то це переказ без участі розрахункової операції в розумінні Закону про РРО. У цьому випадку:

• оплата здійснюється поза точкою продажу;
• вона не супроводжується передачею готівки або використанням POS-терміналу;
• продавець отримує кошти через звичайну міжбанківську операцію.

Згідно з базою знань ДПС (категорія 109.02), використання РРО/ПРРО при такому способі оплати не вимагається.

QR-код веде на еквайрингову систему (оплата карткою)

Якщо в QR-коді зашите посилання, яке відкриває вікно оплати через картковий еквайринг - наприклад, клієнт потрапляє у форму оплати платіжного сервісу - це вже інша ситуація. Тут:

• операція ініціюється карткою покупця;
• система виконує фіскалізацію платежу через еквайринг;
• з точки зору Закону про РРО - це вже повноцінна розрахункова операція.

Податківці в листах від 04.02.2025 № 528/ІПК/99-00-07-03-01 ІПК і від 07.01.2025 № 48/ІПК/99-00-07-03-01 ІПК прямо вказують: у таких випадках використання РРО/ПРРО обов'язкове.

Цей же підхід підтримує Верховний Суд - у постанові від 16.04.2021 у справі № 520/7835/19 він підкреслив, що еквайрингові платежі підпадають під вимоги фіскалізації нарівні з готівкою.

Таким чином:

• Якщо оплата йде через IBAN - можна не застосовувати РРО/ПРРО;
• Якщо оплата йде через еквайринг - РРО/ПРРО обов'язковий.

Виняток - дистанційна оплата за послуги

Закон про РРО (п. 14 ст. 9) робить виняток для підприємств, які надають послуги, якщо розрахунки відбуваються тільки через банківські дистанційні системи або системи переказу коштів.Як пов'язані посередницькі операції у торгівлі та плата ПДВ?

Якщо такий суб'єкт:

• не приймає готівку;
• отримує оплату виключно дистанційно (включаючи QR-коди);
• надає саме послуги, а не продає товари;

- то він має право не використовувати РРО/ПРРО, навіть якщо використовується еквайринг або інші безготівкові способи. Головне - не переходити на готівковий розрахунок і не продавати товари.

Чи може QR-код замінити POS-термінал з юридичної точки зору?

На перший погляд - так. Нацбанк в одній зі своїх консультацій (хоча вона і не має нормативного характеру) заявив, що QR-код - це зручний і доступний спосіб приймання платежів. Також зазначалося, що для таких операцій POS-термінал технічно не потрібен.

Це викликало в деяких торговців надію на те, що QR-код можна вважати аналогом терміналу, що, своєю чергою, має відповідати вимогам ч. 28 ст. 38 Закону України «Про платіжні послуги» від 30.06.2021 № 1591-IX.

Однак у податківців зовсім інша позиція: У листах від 03.10.2024 № 4695/ІПК/99-00-07-03-01 і від 20.09.2024 № 4532/ІПК/99-00-07-03-01 ІПК вони наголошують: розрахунок через QR-код сам по собі не забезпечує дотримання вимог ч. 28 ст. 38 Закону № 1591-IX і постанови КМУ № 894 від 29.07.2022.

Причина проста: QR-код вимагає смартфона або іншого гаджета. А обов'язок продавця - надати покупцеві можливість оплатити покупку платіжною карткою навіть без смартфона (наприклад, літнім людям або в разі відсутності мобільного інтернету).

Згідно з позицією податкової, POS-термінал (фізичний чи програмний) - це обов'язковий елемент, якщо суб'єкт господарювання потрапляє під дію постанови № 894.

Отже:

• Роз'яснення НБУ має лише технічний характер - так, можна переказати гроші за QR-кодом без терміналу.
• Але податкова, як контролюючий орган, трактує норму Закону та постанови КМУ інакше - і саме вона накладає штрафи за порушення.

Практичні рекомендації

1. Розумійте структуру вашого QR-коду: що саме зашито в ньому - IBAN чи посилання на еквайринг?
2. Для IBAN-платежів - можна обійтися без РРО/ПРРО (якщо ви не торгуєте за готівку).
3. Для еквайрингу - РРО/ПРРО обов'язковий, якщо немає винятку за видами діяльності (послуги).
4. Підприємцям, які торгують товарами, навіть при використанні QR-кодів, варто встановити POS-термінал для відповідності постанові № 894.
5. Не орієнтуйтеся тільки на консультації НБУ - при перевірці їх не враховуватимуть. Враховуйте підхід фіскалів.
6. Тим, хто надає виключно послуги дистанційно - використовувати РРО/ПРРО можна не завжди.