Як звільнити працівника під час хвороби?
09 січня 2024
Чи передбачає закон право на звільнення працівника у період його тимчасової непрацездатності? Як у такому разі здійснити оплату лікарняного? Якщо ви ставитеся до таких питань, а також інших, пов'язаних з процесом звільнення співробітників у період хвороби, тоді пропонуємо ознайомитися з матеріалом, викладеним нижче.
Однак на початку зазначимо, що закон вже наділяє роботодавців правом скоєння звільнення у період хвороби, чого до моменту запровадження ВП не було.
Чи є можливість звільнення на лікарняному?
Для правильного вирішення ситуації щодо проведення звільнення в період лікарняного слід знати, як подібне звільнення відбувається – з ініціативи роботодавця, а також з інших підстав.
З ініціативи роботодавця
У довоєнні часи провести звільнення з ініціативи роботодавця під час того, як працівник перебуває на лікарняному, загалом дозволено не було (ч.3 ст.40 КЗпП). Проте в даний час ця заборона була скасована, тому що відповідно до ч.1 ст.5 Закону України № 2136 від 15.03.2022 року у загальних випадках у період ВП дозволяється звільнення працівників з ініціативи роботодавця в період його тимчасової непрацездатності.
З цим погоджуються і фахівці Управління інспекційної діяльності у Чернівецькій області Південно-Західного міжрегіонального управління Держпраці у своєму роз'ясненні від 08.08.2023.
Однак, як і раніше, заборонено звільняти з ініціативи роботодавця вагітних жінок, а також дітей до 3 років (до 6-ти років – ч.6 ст.179 КЗпП), одиноких матерів, які мають дітей до 14 років або дитини з інвалідністю, батьків, які займаються вихованням дітей без матері, опікунів (піклувальників), одного з прийомних батьків, а також одного з батьків-вихователів (ст. 184, 186- 1 КЗпП).
Виняток становлять випадки тотальної ліквідації підприємства, під час якої допустиме звільнення з наступним обов'язковим працевлаштуванням.
Слід зазначити, що в період ВП норма ст.43 КЗпП не працює, тобто відсутня необхідність отримання попередньої згоди профспілки при звільненні з ініціативи роботодавця щодо співробітника, який вважається членом такої організації. Виняток становлять працівники, обрані до профспілкових органів (ч.3 ст.5 Закону №2136).
Інші підстави
Щодо звільнення в період тимчасової непрацездатності з інших передумов, які не мають відношення до ініціативи роботодавця, а саме за власним бажанням (ст.38 КЗпП) або ж за домовленістю сторін (п.1 ч.1 ст.36 КЗпП), то як і у довоєнні часи, так і в період ВП, законодавчі заборони для такого завершення трудових відносин не передбачається.
Далі розглядатимемо документальні нюанси щодо звільнення в період хвороби.
Документальне оформлення
З ініціативи роботодавця
Якщо ви ухвалите рішення використати «військові» дозвільні норми та провести завершення трудового договору зі співробітником з ініціативи роботодавця, вам слід видати відповідний наказ.
У змісті наказу датою звільнення слід поставити перший робочий день, який слідує за днем закінчення хвороби, що є у лікарняному листку. Цю вимогу викладено у ч.1 ст. 5 Закону №2136.
Однак, як заздалегідь визначити дату закінчення захворювання? Тимчасова непрацездатність може продовжуватися у межах одного страхового випадку. Вважаємо, що у подібній ситуації у наказі на звільнення необхідно залишити відкритою дату звільнення, зробивши позначку – день звільнення «перший робочий день, що настає за днем завершення тимчасової непрацездатності».
Після закінчення хвороби роботодавець має право видання наказу про внесення коригувань до релевантного наказу про звільнення, в якому в подальшому зафіксувати конкретну дату розірвання трудового договору. Ця сама дата вказується в Об'єднаній звітності у трудовому Д5.
Чи потрібно ще додатково сплатити день звільнення? Якщо працівник у цей день відсутній, то ні (табулюється, наприклад, «І» - інші причини неявок).
Якщо ж працівник працюватиме, то так. Адже за загальним правилом – дата звільнення – останній робочий день. Тобто слідує за ситуацією.
Щодо остаточного розрахунку, подання копії наказу про звільнення, внесення записів у трудову - за загальним термінам, саме у день звільнення (ст.47 і ст.116 КЗпП), а саме перший робочий день, який слідує за датою завершення хвороби. За цими причинами слід інформувати працівника про необхідність з'явитися на роботу в дату звільнення, щоб отримати все зазначене вище.
З інших підстав
Тут слід діяти за загальними правилами. Особливостей у документальному оформленні такого звільнення немає.
Однак радимо уточнювати у співробітника, чи зможе останній у день звільнення прийти на роботу для отримання копії наказу про звільнення, повідомлення про нараховані та виплачені йому при завершенні трудових відносин суми, а також трудову книжку (при зберіганні в компанії).
У разі відмови радимо надіслати працівникові листа з повідомленням про вручення, з позначкою «Вручити особисто», в якому повідомити про необхідність отримати перераховані вище папери.
Нюанси оплати лікарняних
Нормативка
У разі коли працівник звільняється в період тимчасової непрацездатності з ініціативи роботодавця, то як було зазначено вище, днем завершення трудових відносин буде перший робочий день після закінчення захворювання. Фігурально, всі дні непрацездатності співробітник перебуватиме у трудових відносинах із роботодавцем.
Інше питання, звільнення співробітника на лікарняному за передумовами, які не мають відношення до бажання роботодавця. У такому разі датою звільнення буде день, який припадає на перебіг хвороби. Чи слід сплатити за дні хвороби, які припадають після звільнення?
Коли дата звільнення припала на перші 5 днів хвороби, які в загальному випадку оплачуються роботодавцем, слід керуватися Порядком оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності… за рахунок коштів роботодавця, затвердженим постановою КМУ від 26.06.2015 № 440. Він не має норм, які б служили зобов'язанням для роботодавця щодо оплати за свій рахунок днів непрацездатності, що йдуть після дати звільнення.
За цими причинами, роботодавцю слід оплачувати лише ті 5 днів хвороби, які припали на період до дати звільнення.
Щодо допомоги від ПФУ на період тимчасової непрацездатності. Як зазначено у ч. 2 ст. 15 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 23.09.99 № 1105-XIV воно виплачується незалежно від дати звільнення, з 6-го дня для застрахованих осіб за весь період до відновлення працездатності або до встановлення факту інвалідності у порядку та величині, зупиненій законом, у випадках, вказаних у пп.1 та 7 год. .1, наведеної вище статті.
До таких ситуацій належить:
- хвороба чи травма, не пов'язана з нещасним випадком на виробництві, а також період реабілітації після хвороби чи травм (п. 1 ч. 1 ст. 15 Закону № 1105);
- перебування на самоізоляції, обсервації, у закладах охорони здоров'я у зв'язку з низкою заходів, пов'язаних із запобіганням епідеміям та спалахам хвороб (п. 7 ч. 1 ст. 15 Закону № 1105).
Питання: чи призначити оплату допомоги через хворобу від ПФУ, коли е-лікарняний, сформований після звільнення працівника, проте вважається продовженням е-лікарняного, складеного в період роботи співробітника?
Фахівці ПФУ у листі від 20.04.2023 № 2800-030401-8/ з цього питання відповідають позитивно, оскільки ці листки непрацездатності мають відношення до одного страхового випадку. За цими причинами допомога надається за рахунок коштів ПФУ вже з 6-го дня непрацездатності.
Остаточний розрахунок
Найчастіше електронний лист непрацездатності фіксується в електронному кабінеті роботодавця на порталі ПФУ на дату створення релевантного медвисновку про наявність хвороби.
Проте статус виданого цей листок набуває через 7 днів після його закриття та набуття статусу «Готово до сплати».
За даними причин, на дату звільнення роботодавець здатний побачити е-лікарняний на порталі ПФУ, проте не матиме змоги здійснити оплату за ним. Чи буде порушено розпорядження ст. 116 КЗпП? Ні.
При завершенні трудових відносин раніше, ніж е-лікарняний стане готовим до оплати, то нараховувати відповідні виплати по ньому не можна. Про порушення припису ст.116 КЗпП тут йти не буде, через відсутність підстави для нарахування та виплати лікарняного за цим листком.
За готовністю листка до оплати роботодавець буде проводити всі релевантні виплати за ним. Слід нараховувати та оподатковувати при проведенні остаточного розрахунку ПДФОПодаток на доходи фізичних осіб та ЗСЗагальна система оподаткування, а також суму ЄСВЄдиний соціальний внесок за загальними правилами. Це ширяло активно і для працівників після звільнення.Для такого колишнього працівника це буде інший оподатковуваний дохід (у 4ДФ ознака «127»).
А от ЄСВ не буде через нарахування лікарняної особи, яка вже не перебуває з роботодавцем у трудових відносинах. Тому сума ЄСВ не підлягає нарахуванню. З цим погоджуються і фіскали у роз'ясненні з категорії 201.04.01 БЗ.
Особливості залучення до роботи у вихідний день
Як можна простежити з вищевикладеного, звільнення в період хвороби для роботодавців перестало бути проблемою, проте за мирних часів було заборонено. Роботодавцю слід оплачувати перші 5 днів хвороби, якщо вони підпали під лікарняний, проте вже за готовністю лікарняного листа до оплати, що не буде порушенням вимог КЗпП. Якщо лікарняний виходить за межі дати звільнення, цей обов'язок бере на себе ПФУ.
Важливо пам'ятати! У період хвороби при остаточному розрахунку лікарняні виплати слід оподатковувати ПДФО та ЗС, також нараховувати ЄСВ за період, що співпав із трудовими відносинами, але не більше. А першим днем, який значиться у наказі на звільнення, перший день закінчення лікарняного.
Саме в цей день слід по можливості провести остаточний розрахунок і видати колишньому співробітнику на руки документацію, у тому числі трудову книжку, якщо вона зберігалася на підприємстві.