Бронювання працівників: нещодавні зміни та типові помилки

13 червня 2023

Зміни у процедурі бронювання

З 2 травня діють зміни до порядку бронювання військовозобов'язаних співробітників. Саме в цей день було анонсовано постанову КМУ №400 від 28.04.2023.

Головне нововведення — нарешті, прописані терміни проходження всіх етапів цієї процедури.

Із самого початку це була одна з головних проблем у цій сфері. За ідеєю розробників нового Порядку бронювання, терміни отримання всіх погоджень повинні скоротитися у 2-3 рази (раніше це займало півтора-два місяці). Проте, за фактом, цей Порядок не прописав жодних термінів розгляду документів.

Отже, процедура в кожному конкретному випадку може займати різний проміжок часу. Наприклад, на практиці бувало так, що Генштаб ЗСУ не погоджував списків на бронювання понад 2,5 місяці.

Зрештою, цю проблему було усунуто. Сподіваємося, що ці терміни дотримуватимуться на практиці.

В ідеалі все має виглядати так, як показано на малюнку.

Спочатку роботодавці, які бажають забронювати працівників, мають сформувати весь пакет документів та передати їх до відповідного органу.

Далі робота провадиться вже без участі підприємства. Наразі прописано, що ці органи перевіряють ці документи та подають їх до Генштабу у чітко встановлені часові межі, а саме не більше 5 робочих днів з дня отримання списку.

Самому Генштабу для їх перевірки, погодження та відправлення Мінекономіки відведено не більше ніж 10 робочих днів.

У свою чергу Мінекономіки має оголосити рішення про бронювання в строк не більше 5 робочих днів. Про свій вердикт воно повідомляє тим, хто подавав списки, та Генштаб (СБУ, Службу зовнішньої розвідки).

Після цього Генштаб ЗСУ (СБУ, Служба зовнішньої розвідки) у триденний термін передає зазначене рішення до відома відповідних ТЦК та СП (відповідного підрозділу СБУ, підрозділу Служби зовнішньої розвідки).

Далі у гру знову вступає підприємство. Після отримання наказу Мінекономіки роботодавець формує та видає кожному заброньованому співробітнику витяг з наказу Мінекономіки щодо бронювання військовозобов'язаного. Форма виписки знаходиться у додатку 3 до постанови КМУ № 76 від 27.01.2023 року.

Видати витяг слід під підпис у відомості про видачу бланків спеціального військового обліку. Складається така відомість за формою, наведеною у додатку 4 до постанови № 76.

Після цього у 5-ти денний термін з моменту видачі виписки заброньованому працівникові роботодавець направляє до ТЦК та СП (СБУ, Службу зовнішньої розвідки), де останній перебуває на військовому обліку, повідомлення про бронювання військовозобов'язаного.

Його форму можна знайти в додатку 5 до постанови №76. До того ж нещодавні зміни запровадили терміни для зарахування військовозобов'язаного на спеціальний військовий облік ТЦК та СП (СБУ, Служба зовнішньої розвідки) у строк не більше 5 робочих днів.

Сподіваємося, що ці часові рамки будуть дотримані на практиці, і процес бронювання пришвидшиться.

Типові помилки при бронюванні

Як би не було виписано процедуру бронювання, все одно роботодавці роблять помилки, через які папери знову і знову повертаються для доопрацювання. Щоб цього не допустити та прискорити процес бронювання, Мінекономіки оприлюднило свої рекомендації для роботодавців (лист від 02.05.2023 No2704-20/19826-01).

Кого можна/не можна бронювати

Перша категорія помилок – це помилки щодо того, кого можна забронювати. Найчастіше роботодавці вносять до списків, що подають на бронь, працівників, які не перебувають на військовому обліку. Простіше кажучи, вони не мають позначки у військово-облікових документах про взяття на військовий облік.

Відповідно перед поданням працівників на бронь перевіряйте уважно їхні військово-облікові документи.

Фахівці Мінекономіки просять не включати до списків:

• осіб, які проходять військову службу;
• військовозобов'язаних, які не підлягають призову на військову службу у період мобілізації (ст. 23 Закону України від 21.10.93 No 3543);
• військовозобов'язаних, які не перебувають на військовому обліку (далі – ВУ), військовозобов'язаних (призовники, особи, які досягли граничного віку перебування в запасі; особи, за станом здоров'я визнані непридатними до військової служби з винятком з військового обліку тощо);
• осіб, які перебувають у трудових відносинах із відповідним підприємством.

Також не рекомендуємо віддавати на бронювання працівників, які мають дефіцитну для ЗСУ військово-облікову спеціалізацію (див. лист Генштабу ЗСУ від 20.04.2023 No 300/1/С/3886).

Зверніть увагу! Це правило не діє:

• для державних структур – посади категорій «А» та «Б», керівний склад міністерств, а також їх заступники, керівна ланка держорганів, управлінь та інстанцій, юрисдикція яких має поширення на всю територію країни, та їх заступники, керівники окремих структурних підрозділів та їх заступники, а також працівники патронатних служб;
• для ОМС – посади 1-4 категорій;
• для підприємств паливно-енергетичного комплексу за переліком Міненерго;
• для спеціалізованих установ ООН, іноземних дип. структур в Україні, представництв донорських установ, виконавців проектів міжнародної технічної допомоги, філій міжнародних організацій, міжнародних та українських НУО, які реалізують гуманітарні проекти за кошти міжнародних партнерів, які мають критичну важливість для економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період;
• для підприємств критичної інфраструктури, для структур, які мають мобзавдання/надають товари, роботи, послуги для ЗСУ — керівники та їх заступники.

Щодо сумісників Мінекономіки, свою думку не змінило та підтверджує, що бронювати сумісників можна (лист Мінекономіки від 20.03.2023 No 2704-22/11985-07).

Помилки у документах, що подають на бронь

Друга категорія помилок – помилки у самих документах, які подає підприємство на бронь.

Нагадуємо, що загальний список документів виглядає так:

• список працівників, які бажають забронювати, за формою, викладеною в додатку 1 до постанови № 76;
• довідка про чисельність військовозобов'язаних за формою згідно з додатком 2 до постанови № 76;
• обґрунтування (воно відрізняється в залежності від виду підприємство, що бронює працівників). У ньому вказується про відповідність роботодавця критеріям, за якими дозволяється бронювання працівників, та наголошується також, що облікові дані військовозобов'язаних, викладені у списку, відповідають їх військово-обліковим паперам.

У чому виникають помилки?

Це може бути, наприклад, відсутність у списках даних про військове звання та/або військово-облікову спеціальність військовозобов'язаного. Або, наприклад, часто роботодавці забувають вказати в обґрунтуванні, що облікові дані військовозобов'язаних, зазначених у списку, відповідають їх військово-обліковим паперам. Адже це пряма вимога постанови № 76. Так що знову-таки, будьте уважні.

Часто при поданні цих документів в електронній формі забувають про накладення кваліфікованого електронного підпису.

Помилки за обсягом бронювання

Третя категорія помилок – необґрунтований вихід за дозволені обсяги бронювання.

За загальним правилом кількість військовозобов'язаних, які підлягають бронюванню, має становити 50% від чисельності військовозобов'язаних на підприємстві на дату відправлення списку.

Однак за наявності обґрунтованої необхідності чисельність військовозобов'язаних, які підлягають бронюванню, може бути збільшена. Таке перевищення слід належним чином обґрунтувати.

Зверніть увагу! Це обмеження не діє:

• для державних структур – посади категорій «А» та «Б», керівного складу та їх заступники, керівна ланка держструктур, активність яких поширюється на всю територію України, та їх заступників, керівної ланки окремих державних інстанцій та їх заступників, а також співробітників патронатних служб ;
• для ОМС – посади 1-4 категорій;
• для структур паливно-енергетичного комплексу за переліком Міненерго.

Помилки у процедурі бронювання

Четверта помилка – це недотримання процедури бронювання. Наприклад, досить часто роботодавці подають документи безпосередньо на погодження до Генштабу. Нагадую, що спочатку ці документи вирушають до релевантних галузевих інстанцій, а потім вони самі їх передають до Генштабу.

Наприклад, якщо підприємство отримало рішення про те, що воно критично важливе за індикатором «важливість для вітчизняної економіки», то з усіма документами є сенс звернутися саме до міністерства, яке ухвалювало таке рішення.

А потім саме міністерство звертається до Генштабу для продовження процедури бронювання.

Скорочення під час війни: кого не чіпати?

Бронювання власного робочого штату співробітників в умовах виконання важливих та критичних завдань у державній сфері, а також у розрізі критичної, дипломатичної, міжнародної інфраструктури, що мають важливе значення для подальшого розвитку та функціонування економіки, дуже важливе.

І перед запуском процедури бронювання слід підійти до питання уважно, з урахуванням деталей та нюансів, обумовлених законом.

Не забудьте вивчити нормативку і правильно оформити подання необхідних документів.