ЄСВ для ФОП, якщо є основна робота: нові аспекти

08 липня 2025

Загальне звільнення: що це таке?

Йдеться про звільнення ФОП, які крім підприємництва офіційно працевлаштовані. Дане звільнення не пов'язане з умовами воєнного часу — воно діє з 01.01.2021 року і продовжує працювати зараз. Основною нормою є частина 6 статті 4 Закону № 2464*, в якій сказано:

«Особи, зазначені в пунктах 4 і 5 частини першої цієї статті, які мають основне місце роботи або уклали гіг-контракт з резидентом Дія Сіті, звільняються від сплати за себе єдиного внеску за ті місяці, за які роботодавець (резидент Дія Сіті) сплатив внески в сумі не менше мінімального страхового внеску...»

* Закон України «Про  ЄСВ» від 08.07.2010 № 2464-VI.

Що це означає? Щоб таке звільнення дійсно застосовувалося, слід виконати дві умови:

1. ФОП повинен мати основне місце роботи. Зазвичай співробітник сам вказує в заяві при працевлаштуванні, яке місце роботи для нього основне. Для уточнення можна скористатися порталом ПФУПенсійний фонд України . Потрібно зайти в розділ «Комунікації з ПФУ», вибрати пункт «Запит на отримання електронних документів», а там — тип «Витяг з РЗО». Через розділ «Мої звернення» можна завантажити готовий документ, де буде вказано основне місце роботи ФОП з релевантною датою.
2. Роботодавець зобов'язаний сплатити ЄСВЄдиний соціальний внесок за ФОП у розмірі не менше мінімуму (у 2025 році це 1760 грн).

Якщо ці два критерії виконуються, то ФОП звільняється від сплати ЄСВ за себе як ФОП у відповідному місяці. Причому він навіть не може сплатити його з власної волі — податкова служба це забороняє (категорія 201.04 БЗ).

Хто саме вважається роботодавцем?

З самого початку, починаючи з 2021 року, вважалося очевидним (і податківці з цим погоджувалися), що роботодавець, який сплачує мінімальний ЄСВ, — це саме основний роботодавець. Це було логічно, оскільки звільнення ґрунтується на факті наявності основного місця роботи.

Однак нещодавно податкова позиція змінилася. І що цікаво — на користь самих ФОП. Розберемо новий підхід.

Коли ЄСВ сплачує роботодавець за сумісництвом…

У листі ДНСУ від 02.05.2025 № 461/2/99-00-24-01-01-02 фіскали стверджують:

«...у разі, якщо у підприємця є основне місце роботи і роботодавцем (не обов'язково основним) сплачено страховий внесок у розмірі не менше мінімального, то підприємець звільняється від сплати за себе єдиного внеску за такі місяці...»

Таким чином, співробітники ДНС фактично дозволяють: якщо ФОП працює як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом, то для звільнення від ЄСВ достатньо, щоб будь-який з роботодавців (навіть той, що за сумісництвом) сплатив мінімальний ЄСВ.

Це дійсно нове і гранично «дружнє» для ФОП роз'яснення.

Хоча, якщо спиратися дослівно на ч. 6 ст. 4 Закону № 2464, мова все-таки йде про роботодавця за основним місцем роботи, але в тексті закону не вказано чітко, який саме роботодавець зобов'язаний сплачувати мінімальний внесок. Таким чином, позиція податкової служби виглядає цілком обґрунтованою: в нормативці немає обмежень, тому умова може виконуватися будь-яким роботодавцем.

Що це означає для ФОП?

Якщо за якийсь місяць роботодавець за основним місцем роботи не сплатив мінімальний ЄСВ (наприклад, працівник перебував у відпустці за свій рахунок), а роботодавець за сумісництвом сплатив його в повному обсязі (не менше 1760 грн), то ФОП має право (і зобов'язаний) не сплачувати ЄСВ за себе як ФОП за цей місяць.

Для найобережніших підприємців ми рекомендуємо все ж таки запросити індивідуальну податкову консультацію (ІПК), щоб у подальшому уникнути суперечок з податковими органами — адже ситуація, хоча і легалізована листом ДПСУ, все ще залишається рідкісною і не цілком стандартною.

ЄСВ при оплаті з боку органів соцзахисту

Ситуація з виплатами соцзабору

Коли у жінки народжується дитина, органи соціального захисту (соцзабір) виплачують їй держдопомогу в розмірі 41 280 грн. Ця сума виплачується двома частинами: відразу після народження — 10 320 грн, а потім щомісяця по 860 грн протягом трьох років (згідно зі ст. 12 Закону про допомогу сім'ям з дітьми* і п. 2 Порядку № 1751**). 

При виплаті щомісячної допомоги соцзабезпечення зобов'язане також перераховувати за жінку мінімальний ЄСВ (абз. 7 і 12 п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464*** і п. 3 Порядку № 178***).

* Закон України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» від 21.11.92 № 2811-XII.

** Порядок призначення та виплати допомоги, затверджений постановою КМУ від 27.12.2001 № 1751.

*** Порядок нарахування та сплати єдиного внеску за окремі категорії застрахованих осіб, затверджений постановою КМУ від 02.03.2011 № 178.

Підсумок для ФОП

Таким чином, протягом перших трьох років після народження дитини соцзабезпечення щомісяця вносить за жінку мінімальний ЄСВ. Це гарантує, що даний період входить в її страховий стаж.

Як це впливає на ФОП, які працюють за наймом

Для ФОП, які мають основне місце роботи, фіскали оприлюднили (ІПК від 28.04.2025 № 2338/ІПК/99-00-24-03-03), що вони можуть застосувати право на звільнення від сплати ЄСВ за себе (див. ч. 6 ст. 4 Закону № 2464). Це ґрунтується на двох передумовах:

1. ФОП зберігає основне місце роботи, навіть перебуваючи в декреті або у відпустці по догляду за дитиною (див. ст. 40 і ч. 3 ст. 184 КЗпП).
2. Собес щомісяця вносить за неї мінімальний ЄСВ, навіть якщо сама ФОП в цей час не отримує зарплату.

При цьому фіскали не бачать проблеми в тому, що собес офіційно не вважається роботодавцем — вони прирівнюють його до роботодавця для цілей ЄСВ-звільнення.

Декретна відпустка

Якщо жінка перебуває у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами (декреті), то тут питань немає: саме роботодавець виплачує їй допомогу (лікарняні) і сплачує ЄСВ (у розмірі не нижче мінімального). Тому для ФОП-працівниці з основним місцем роботи звільнення діє в повній мірі: ЄСВ за себе як ФОП вона не сплачує в період декрету (категорія 201.04.01 БЗ).

Відпустка по догляду за дитиною до трьох років

Коли жінка перебуває у відпустці по догляду за дитиною до трьох років, роботодавець зазвичай не нараховує їй зарплату і, відповідно, не сплачує ЄСВ (ст. 179 КЗпП). Однак ЄСВ за неї продовжує сплачувати соцзабезпечення. І фіскали підтверджують: цього достатньо для звільнення ФОП від сплати ЄСВ за себе.

В ІПК від 28.04.2025 № 2338/ІПК/99-00-24-03-03 зазначено: якщо ФОП має основне місце роботи і перебуває в такій відпустці, а платниками (в даному випадку — собес) сплачується мінімальний ЄСВ, то обидві умови ч. 6 ст. 4 Закону № 2464 вважаються виконаними. Таким чином, підприємниця не сплачує ЄСВ за себе.

Прирівнювання собесу до роботодавця

Це рішення податківців має під собою правову основу: у п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464 роботодавцями вважаються не тільки юридичні та фізичні особи, які наймають працівників, а й органи, що виплачують допомогу при народженні дитини (абз. 7 і 12 п. 1 ч. 1 ст. 4). Це саме роль собесу, а значить, він прирівняний до роботодавця в частині сплати ЄСВ за таких жінок.

Проте, щоб уникнути непорозумінь, варто отримати власну індивідуальну податкову консультацію (ІПК), оскільки в інших випадках податківці висловлювали іншу думку.

Різні погляди податківців

Наприклад, в ІПК від 14.04.2021 № 1527/ІПК/99-00-04-03-03-06 податкова служба стверджувала, що ФОП, які перебувають у відпустці по догляду за дитиною до 3 років, не звільнені від внесення ЄСВ, оскільки внески за них перераховує не роботодавець, а соцзабезпечення — з бюджету.

В ІПК від 14.03.2025 № 1428/ІПК/99-00-24-03-03 фіскали зовсім не дали чіткої відповіді, рекомендувавши звернутися до Мінсоцполітики.

ФОП без основного місця роботи

Якщо ж у ФОП немає основного місця роботи, то застосувати звільнення вона не зможе, навіть якщо соцзабезпечення сплачує за неї ЄСВ.

Причина:

• у Законі № 2464 не обумовлено відокремленого звільнення для ФОП, які отримують «дитячі» виплати;
• звільнення поширюється тільки на тих, у кого є основне місце роботи.

Отже, ФОП без основного місця роботи зобов'язана вносити ЄСВ за себе, навіть якщо вона в декреті або у відпустці по догляду за дитиною.

Для нагадування:

• ФОП на спрощеній системі сплачують ЄСВ за себе, навіть якщо вони не мають доходу або їхня діяльність призупинена.
• ФОП на загальній системі можуть не сплачувати ЄСВ за місяці, коли доходу не було або був збиток.

Тим, хто не планує працювати в декреті, варто розглянути перехід на загальну систему або призупинення підприємницької діяльності, щоб мінімізувати виплати.

ЄСВ, сплачений військовою частиною: особливості для ФОП

Коли ФОП мобілізований

Якщо фізична особа-підприємець (ФОП) призивається на військову службу, вона отримує грошове забезпечення від військової частини. Воно виплачується за тими ж принципами, що і для контрактників (Постанова № 111*). З таких виплат військові частини нараховують і сплачують ЄСВ, причому в розмірі не нижче мінімального (1760 грн/міс. у 2025 році, див. абз. 7 і 8 п. 1 ч. 1 ст. 4 та абз. 3 п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону № 2464**).

* Постанова КМУ від 09.04.2014 № 111 «Питання грошового забезпечення військовослужбовців в особливий період».

** Закон України «Про збір та облік єдиного внеску...» від 08.07.2010 № 2464-VI.

А як справи з роботодавцями мобілізованого ФОП?

Зазвичай роботодавці зберігають за мобілізованими працівниками тільки місце роботи і посаду (ст. 119 КЗпП). А з 19.07.2022 року вони вже не зобов'язані нараховувати середній заробіток (див. Закон № 2352-IX). Відповідно, оскільки немає виплат — немає і бази для нарахування ЄСВ.

Але деякі роботодавці добровільно продовжують виплачувати своїм мобілізованим співробітникам середній заробіток. І ось тут практика сплати ЄСВ може відрізнятися:

Звичайні роботодавці. У листі ДПСУ від 16.01.2025 № 186/ІПК/99-00-24-03-03 податківці вказали, що ЄСВ з цих виплат може не нараховуватися.

Для ФОП-роботодавців та юросіб на СС, згаданих у п. 920 розд. VIII Закону № 2464, прямо закріплена можливість не сплачувати ЄСВ з подібних виплат.

До чого це призводить?

Головний висновок: мобілізований ФОП, який має основне місце роботи, звільняється від сплати ЄСВ за себе як підприємець. Йому навіть не потрібно окремо домагатися звільнення, оскільки:

• якщо роботодавець зберігає виплати (середній заробіток) і сплачує ЄСВ — цього достатньо для звільнення, оскільки виконуються обидві умови (є основне місце роботи, і ЄСВ сплачується);
• якщо ж роботодавець не вносить ЄСВ, все одно можна скористатися логікою, викладеною в ІПК від 28.04.2025 № 2338/ІПК/99-00-24-03-03. Адже військова частина вважається «роботодавцем» для цілей сплати ЄСВ (див. абз. 7 п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464). І вона сплачує за мобілізованого ФОП ЄСВ у повному обсязі!

Чому варто підтвердити звільнення?

Оскільки позиція податківців ще «жива» і не до кінця усталена, краще підстрахуватися і отримати індивідуальну податкову консультацію (ІПК). Адже нікому не хочеться неприємних сюрпризів.

Важливо! Крім загальних підстав, для мобілізованих ФОП (без найманих працівників) обумовлюється окреме звільнення — мобілізаційне (пп. 92 і 918 розд. VIII Закону № 2464). Воно дозволяє не сплачувати ЄСВ і не подавати звітність за весь період служби в ЗСУ. 

Але є умова: протягом 10 днів після демобілізації (або завершення лікування/реабілітації) потрібно направити до ДНС заяву за спеціальною формою з копією військового квитка. Пропустіть термін — доведеться сплачувати ЄСВ і здавати звітність за весь період служби.

Кого стосується мобілізаційне звільнення?

• Тільки ФОП без найманих працівників, які були мобілізовані до ЗСУ або призвані з резерву.
• ФОП-роботодавці та контрактники скористатися ним не можуть (категорія 201.04.02 БЗ).

Що робити, якщо мобілізаційне звільнення не підходить?

Є інші варіанти:

1. Автоматичне звільнення від ЄСВ з 01.03.2022 по 31.12.2024. Для нього нічого не потрібно — просто не вносити ЄСВ і не здавати звітність.
2. Звільнення для ФОП-пенсіонерів та інвалідів (ті, хто отримує пенсію або соцдопомогу — повністю звільняються від ЄСВ та звітності).
3. Звільнення для ФОП, які вважаються найманими працівниками з основним місцем роботи — навіть якщо вони служать за контрактом, це звільнення зберігається (за умови, що до служби у них було основне місце роботи).

ФОП без основного місця роботи: обмеження

Якщо ФОП не має основного місця роботи, то звільнення за ч. 6 ст. 4 Закону № 2464 не діє. Навіть незважаючи на те, що військова частина сплачує за нього ЄСВ, відносини між мобілізованим ФОП і військовою частиною не регулюються КЗпП — вони будуються на військовому законодавстві.

Однак, як уже згадувалося, для ФОП без найманих працівників залишається мобілізаційне звільнення — і якщо ним скористатися вчасно, можна заощадити на ЄСВ і не подавати звітність.

Як сплачувати податки ФОП після реєстрації бізнесу

1. Мобілізовані ФОП з основним місцем роботи звільнені від сплати ЄСВ за себе, оскільки військова частина вносить за них ЄСВ у розмірі не нижче мінімального.
2. Роботодавці за місцем основної роботи більше не зобов'язані зберігати середній заробіток, а значить, можуть не сплачувати ЄСВ за мобілізованих. Однак військова частина все одно виконує цей обов'язок.
3. ФОП без основного місця роботи не можуть скористатися звільненням за ч. 6 ст. 4 Закону № 2464, навіть якщо військова частина сплачує за них ЄСВ.
4. Для ФОП без найманих працівників діє спеціальне мобілізаційне звільнення, але щоб ним скористатися, потрібно протягом 10 днів після демобілізації подати заяву з військовим квитком.
5. Про всяк випадок рекомендується отримати індивідуальну податкову консультацію, оскільки позиції податківців щодо звільнення мобілізованих ФОП ще остаточно не сформувалися.