Кейс-аналіз: від кримінального обвинувачення до виправдання підприємця за епізодами ухилення від сплати ПДВ та акцизу

10 листопада 2025 Стане у пригоді для: Підприємці

1) Фабула справи та процесуальна історія

Підприємець із Житомира, який здійснював роздрібну торгівлю тютюновими виробами через кіоск, став фігурантом кримінального провадження за трьома блоками обвинувачень:

• ухилення від сплати ПДВ та акцизного податку (ч. 1 ст. 212 КК України);
• підробка податкової та акцизної звітності (ч. 1 ст. 358 КК України);
• використання підроблених документів (ч. 4 ст. 358 КК України).

За версією слідства, у 2014–2015 роках частина товару надходила без первинних документів обліку, реалізація відбувалася, зокрема, через нефіскалізований РРО, а відповідна виручка не відображалася в податковій звітності. На підставі зібраних даних обвинувачення визначило нібито несплачені суми ПДВ та акцизного податку понад 1,9 млн грн.Новий договір оренди та доля невіддільних поліпшень приміщення

Справу розглянув суд першої інстанції, який виніс виправдувальний вирок. 

Апеляційний суд спочатку скасував цей вирок, але після втручання касаційної інстанції справу повернули на новий апеляційний розгляд. За результатами повторної апеляції вирок суду першої інстанції залишено без змін — підприємець виправданий. Цивільний позов прокурора (в інтересах держави) майже на 2 млн грн суд залишив без розгляду.

2) Позиції сторін

2.1. Звинувачення

• Тютюнові вироби нібито поставлялися «невстановленими особами» без належних первинних документів.
• Частина продажів здійснювалася через другий, нефіскальний РРО, відомості про який не надходили до податкових органів.
• Декларації містили занижені показники порівняно з фактичним оборотом, в результаті чого бюджет недоотримав ПДВ і акциз.

2.2. Захист

• Підприємець наполягав, що звітність формував на підставі документів, які надавали продавці; умислу ухилятися від оподаткування не мав.
• Про існування другого (нефіскалізованого) РРО не знав, не отримував неврахований товар і не давав вказівок щодо його збуту.
  22 квітня 2015 року до нього зверталися податківці з прозорим натяком на «плату за спокій», а після відмови почалися обшуки і слідчі дії.

3) Доказова база обвинувачення та ключові слабкі місця

3.1. Свідчення продавчині

Свідок заявила, що працювала з двома РРО — один був зареєстрований у податковій, інший — ні; за другим чеки не видавалися, і через нього реалізовували частину «необлікованого» товару. Згодом цю особу притягнули до кримінальної відповідальності в окремому провадженні.

Суди визнали ці свідчення неприпустимими: особу допитували як свідка, а згодом — як підозрюваного. Такий перехід статусів без дотримання гарантій і процесуальних правил «заражає» свідчення і позбавляє їх доказової сили.Як ФОП на ЄП приймати оплату: готівкові та безготівкові розрахунки

3.2. Результати податкової перевірки

Позапланова документальна перевірка була призначена за клопотанням слідчого. Суд вказав: кримінальний процес не передбачає отримання доказів через «дозвіл» на позапланову перевірку від слідчих або слідчих суддів. Більш того, Житомирський окружний адмінсуд визнав протиправним і скасував наказ податкового органу про результати невиїзної перевірки та податкові повідомлення-рішення, оскільки перевірка проведена з порушенням ПКУ, а висновки контролюючого органу — безпідставні. Отже, і «податковий блок» обвинувачення залишився без належної опори.

3.3. Судово-економічна експертиза

З огляду на те, що частина «первинних» доказів визнана неприпустимою, застосована доктрина «плодів отруйного дерева»: експертний висновок, побудований на незаконно отриманих матеріалах, також є неприпустимим.

4) Процесуальні порушення під час обшуків та оформлення протоколів

Центральна лінія критики стосувалася слідчих дій та процесуального оформлення доказів.

Недоліки постанови на обшук:

• відсутність чітких ідентифікуючих ознак приміщення (конкретної адреси та прив'язки до суб'єкта), хоча за вказаною адресою розміщувалася велика кількість (понад сотня) окремих об'єктів, що належали різним суб'єктам;
• фактичне проведення обшуку на п'яти окремих об'єктах без відповідного та конкретного дозволу слідчого судді.

Порушення при складанні протоколу обшуку (ст. 104 КПК України):

• у протоколі не відображено повний склад учасників слідчої дії;
• документ не підписаний усіма учасниками, а також неможливо встановити, ким саме він підписаний;
• протокол оформляли різні особи (очевидна різниця почерків);
• до протоколу обшуку внесено допит особи, що обшукується, що суперечить КПК;
• відсутні відомості про спосіб пакування вилучених речей та забезпечення їх цілісності (ризик підміни/втрати);
• власнику майна не надали копію постанови, не допустили адвоката.

Сукупність цих порушень, на думку судів, має «фундаментальний» характер: права захисту порушені, ланцюжок зберігання речових доказів (chain of custody) не підтверджений, а отже, матеріали не можуть слугувати джерелом доказів вини.

5) Правова оцінка суду: стандарти доказування та презумпція невинуватості

Суд першої інстанції, а потім і апеляційний суд (після повернення справи з касації), далі діяли за однаковою логікою:

1. Оцінка допустимості доказів: докази, отримані з порушенням КПК, — неприпустимі. Якщо значна частина масиву доказів виключається, решта не формує «поза розумним сумнівом» переконливої картини події злочину та участі в ньому конкретної особи.
2. Зв'язність і достатність: навіть допустимі поодинокі свідчення, відірвані від законно отриманої фінансової/податкової «первинки», не встановлюють ні фактичного обсягу реалізації, ні сум зобов'язань, ні прямого умислу на ухилення (ст. 212 КК вимагає доказу умислу).
3. Презумпція невинуватості: згідно зі ст. 62 Конституції та принципами КПК України, сумніви тлумачаться на користь особи. За відсутності достатньої доказової бази суд не може компенсувати прогалини слідства «вільною реконструкцією» подій — обов'язок доказування лежить на стороні обвинувачення.
4. Наслідки для похідних доказів: якщо першоджерела інформації (обшуки, результати перевірки) є неправомірними, експертиза, побудована на них, також не може бути використана (доктрина «плодів отруйного дерева»).

В итоге суд пришел к выводу о недоказанности вины предпринимателя и вынес оправдательный приговор в соответствии со ст. 373 УПК Украины. Приговор оставлен без изменений; гражданский иск прокурора на сумму почти 2 млн грн — без рассмотрения в связи с отсутствием оснований для взыскания ущерба.

6) Чому «повалилася» справа звинувачення: причинно-наслідковий розбір

1. Невизначеність об'єкту обшуку. Узагальнена адреса без конкретизації приміщень та суб'єктів господарювання дала слідству «надмірну свободу» і призвела до фактичного обшуку кількох об'єктів без окремих дозволів. Це типова підстава для визнання доказів неприпустимими.
2. Формальні порушення у протоколі — не дрібниця. Відсутність підписів, невизначеність учасників, змішання різних процесуальних дій в одному документі, недотримання правил упаковки вилучених речей — все це руйнує довіру до ланцюжка безпеки та доказів.
3. Процесуально незахищене джерело показань. Перехід продавчині зі статусу свідка до статусу підозрюваної без забезпечення процесуальних гарантій робить її початкові показання вразливими та, зрештою, неприпустимими.
4. Спроба «залучити» податкову перевірку до кримінального процесу. Коли перевірка ініціюється «під кримінальну справу» та проводиться з порушенням Податкового кодексу, її результати не можуть стати надійною опорою кримінального звинувачення. Подальше адміністративне скасування результатів перевірки та ППР остаточно «вибило» цей стовп доказової конструкції.
5. Похідні докази «обрушуються» разом із джерелами. Якщо база є незаконною, висновки експерта, який спирається на неї, не рятують справу — вони теж стають неприпустимими.

7) Практичні уроки для бізнесу, що працює з готівкою та підакцизними товарами

1. Фіскалізація РРО та контроль за внутрішніми процесами. Власник повинен знати, які саме касові апарати працюють у точках продажу, хто має до них доступ та як формуються щоденні Z-звіти. Будь-які неофіційні каси — прямий ризик криміналізації.
2. Первинні документи – ядро ​​податкової безпеки. Накладні, акти приймання-передачі, товарно-транспортні документи мають бути без прогалин. «Сірі» постачання — найкоротший шлях до проблем із ПДВ та акцизом.
3. Адвокат при слідчих діях – не розкіш. Допуск захисника, фіксація складу учасників, копії постанов та протоколів, чітке упакування вилученого — все це захищає від маніпуляцій та спотворень.
4. Оскарження незаконних перевірок. Якщо податкову перевірку призначено з порушенням, її результати можна і потрібно скасовувати в адмінсуді. Для кримінального провадження це часто має «децимуючий» ефект.
5. Розмежування кримінального та податкового процесів. Слідство не може "замовляти" позапланові перевірки для легалізації доказів. Використання такого шляху є достатньою підставою для виключення доказів.
6. Стандарт доказування - «поза розумним сумнівом». Намір на ухилення, реальні обсяги реалізації, конкретні механізми — все має бути доведено якісними та допустимими доказами. За сумнівів діє презумпція невинності.

8) Висновок

Ця справа наочно демонструє: навіть якщо правоохоронний орган переконаний у наявності «чорної каси» чи неврахованого товару, до суду «заходять» не припущення, а докази. Коли ж порушено базові процесуальні правила — нечітку постанову на обшук, дефектний протокол, недопуск адвоката, некоректне упакування вилученого, незаконну податкову перевірку — вся доказова конструкція руйнується.
Суди послідовно застосували ключові гарантії КПК: відсікли незаконно отримані матеріали, не дозволили «латати» прогалини експертизою, оцінили залишок доказів у сукупності та з урахуванням презумпції невинності. За відсутності переконливої, безперечної доказової бази підприємця було виправдано, а цивільний позов держави залишено без розгляду.Прощення боргу ФОП, який закривається: податкові наслідки для підприємства

Для підприємців головний меседж простий:

• побудуйте прозору систему документообігу та касової дисципліни,
• реагуйте юридично грамотно на перевірки та слідчі дії,
• не відмовляйтеся від захисника,
• оскаржуйте незаконні дії контролюючих органів.

Правильна стратегія та процесуальна чистота — іноді достатні, щоб зупинити лавину звинувачень та відстояти не лише бізнес, а й репутацію.