Оформлення звільнення загиблого співробітника
29 червня 2023
У сучасних реаліях нашої держави, а саме озброєної агресії РФ проти України, багато хто виявив власне бажання захищати Батьківщину, а деякі були мобілізовані. Однак через очевидну небезпеку та загрозу для життя, чимало людей загинуло і було поранено. Що ж слід зробити роботодавцю, який мав загиблий співробітник?
У змісті даного матеріалу ми ознайомимо вас із необхідними кроками, які слід здійснити роботодавцю при загибелі співробітника, який був мобілізований до лав ЗСУ.
Так, п.8-2 ч.1 ст.36 КЗпПП визначається, що смерть співробітника, а також наявність судового рішення про визнання його безвісно відсутнім або оголошення померлим вважається передумовою для завершення дії трудової угоди.
Як правильно оформити завершення трудових відносин? А саме видання наказу про звільнення, виплата всіх належних сум доходу, які стосуються співробітника, членів його сім'ї, а за відсутності останніх – спадкоємців.
Розбиратиметься в цьому питанні докладніше.
Оформлення наказу
Як відомо, завершення трудових відносин знаменується анонсуванням релевантного наказу у всіх відомих випадках, і цей - не вважається винятком.
Як передумова для завершення трудових відносин із загиблим співробітником буде належним чином оформлення свідоцтва про смерть або релевантне судове рішення. Таке обгрунтування потрібно позначити зміст наказу про припинення трудових відносин. Важливо знати! Доти, доки документи про загибель співробітника не будуть «на руках», оформлення наказу неможливе. Копії цих паперів роботодавцю слід залишити у себе як доказ правомірного характеру рішення про звільнення.
Тому що не слід виключати можливості звернення родичів до судових органів. Причиною може бути несвоєчасний розрахунок зі звільнення, а наслідком виплата середнього заробітку за період прострочення за рішенням суду.
Як дата завершення дії трудової угоди виступатиме дата смерті, тобто вона буде датою звільнення, зазначена у відповідному папері.
При цьому дата практичного завершення трудових відносин не залежить від дати оформлення відповідного наказу про звільнення (див. лист Мінсоцполітики від 31.12.2010 р. № 284/06/186-10).
Оформлення запису у трудовій книжці
По закінченні дії трудових угод виникають питання з правильним оформленням трудових книг.
За вимогами, викладеними в Інструкції No58, у відповідному рядку трудової книжки потрібно внести такі позначки:
- у графі 2 «Дата, число, рік» потрібно вказати дату та номер релевантного наказу про звільнення;
- у графі 3 «Відомості про роботу» потрібно написати: «Роботу припинено у зв'язку зі смертю, п.8-2 ч.1 ст.36 КЗпП»;
- у графі 5 «На підставі чого внесено запис...» необхідно вказати дату та номер релевантного наказу.
У п.4.3 Інструкції зазначено, що за загибелі співробітника трудову книжку необхідно видати навмисне його найближчим родичам під розписку/здійснити відправку поштою згідно з їх прохання. З подібним запитом на адресу керівної ланки підприємства члени сім'ї зобов'язані звернутись із відповідною заявою.
З подібним запитом на адресу керівної ланки підприємства члени сім'ї зобов'язані звернутись із відповідною заявою.
Виплата компенсації за відпустку
У змісті ст.22 Закону про відпустки зазначено, що за загибелі співробітника до масиву спадщини включається:
- Грошова компенсація не невідгуляні дні щорічних відпусток;
- додаткових відпусток для тих, хто має дітей, дитину з інвалідністю з дитинства підгрупи AI, не отриманих за життя.
Для отримання відповідних компенсацій одному з членів сім'ї співробітника потрібно направити відповідну заяву.
Слід враховувати, що сума компенсації підлягає оподаткуванню ПДФОПодаток на доходи фізичних осіб та ВЗВійськовий збір за загальними передумовами. При цьому сума компенсаційних виплат, які не були отриманими загиблим працівником як заробітна плата, повинні бути виплачена членам його сім'ї, і слід вказувати в додатку 4ДФ до Податкового розрахунку під індикатором доходу «101» з написанням РНОКППРеєстраційний номер облікової картки платника податків такого співробітника.
Ознайомитись з роз'ясненням можна у БЗ 103.25.
Чи слід нараховувати ЄСВ на суму компенсації за дні невідгуляної відпустки?
У ст.116 КЗпП зазначено, що виплата всіх сум, належних працівникові від місця роботи, має відбуватися на дату звільнення. У таких випадках податківці акцентують на виплаті компенсації в день розрахунків, що вважається передумовою включення цих сум до бази для нарахування ЄСВЄдиний соціальний внесок.При цьому щодо загиблого співробітника слід дивитися, коли безпосередньо припиняються обов'язки роботодавця з нарахування ЄСВ як страхувальник.
Так як датою звільнення прийнято вважати дату смерті співробітника, а складання релевантних документів відбувається пізніше, то проведення розрахунків щодо компенсації слід робити вже після формального завершення трудових відносин (а саме після звільнення), коли працівник не мав статусу застрахованої особи. Тобто, як ми можемо зрозуміти, між датою смерті та остаточного розрахунку пройде деякий час.
У змісті ІНК ДФС від 29.11.2018 р. No 5003/6/99-99-13-02-03-15/ІПК значиться, що підприємство після звільнення працівника не обтяжене обов'язком страхувальника та не є платником страхових внесків.
Враховуючи вищесказане, в процесі нарахування та виплати сум грошової компенсації не невідгуляні відпустки, ЄСВ на подібні суми нараховувати не слід, оскільки суми цієї компенсації не вважаються оплатою за невідпрацьовані години роботи, а роботодавець не має обов'язку страхувальника по відношенню до звільненого співробітника.
На доказ цього наводимо також роз'яснення податківців у БЗ 201.04.01, згідно з яким на виплати, які були не нараховані загиблому співробітнику за період, що припиняється в день його смерті, ЄСВ слід нараховувати та виплачувати за загальними підставами.
Після смерті співробітника та його подальшого звільнення підприємство не обтяжене обов'язком страхувальника і не є платником ЄСВ.Важливо розуміти! Для осіб, на адресу яких після звільнення виплачуються компенсації за невідгуляну відпустку, ЄСВ на ці суми не слід нараховувати (БЗ 201.03). тобто вона не вважається базою для нарахування ЄСВ, його не потрібно відображати у додатку Д1 Податкового розрахунку.
Однак, слід сказати, що в даному випадку краще звернутися за ІНК до ДПС за ст.52 ПКУ, тому що фіскали не беруть до уваги особливості конкретних ситуацій і застосовують суто формалізований підхід.
Таким чином, вирішення кадрових та бухгалтерських питань за цих обставин не бачиться надто заплутаним та складним. Однак слід підійти до питання серйозно, і оформити всі документи згідно з буквою закону, щоб уникнути можливих проблем у майбутньому.
Адже не виключені судові процеси, з подальшим негативним для роботодавця результатом у вигляді виплати середнього заробітку за період прострочення виплат.