Податкові перевірки підприємців стосовно оформлення трудових відносин з працівниками: виявлення порушників, розмір штрафів
23 січня 2024
Фактичні податкові перевірки підприємців щодо виконання ними законодавства про працю в питанні дотримання вимог працевлаштування працівників, а також податкового законодавства щодо виконання обов’язків стосовно сплати податків та зборів продовжують активно здійснюватися спеціалістами ДПС України та Держпраці.
Що потрібно знати ФОПам про механізм здійснення таких перевірок, які документи потрібно мати на момент візиту податківців та яка відповідальність передбачається за недотримання КЗпПКодекс законів про працю України та невиконання податкових зобов’язань, розглянемо далі в статті.
Податкові перевірки підприємців: виявлення порушень
Очевидно, спеціалісти ДПСДержавна податкова служба змінили механізм первинного виявлення порушників законодавства про працю серед підприємців, що дозволяє їм більш ефективно використовувати свої ресурси.
Ні для кого не секрет, що в Україні існує проблема, пов’язана з фактично виплаченою роботодавцем заробітною платою та задекларованою.
З/п «в конвертах», коли офіційна зарплата – «мінімалка», а решта видається неофіційно, для українців є звичним явищем. Проте це сурове порушення податкового законодавства, адже податки роботодавці сплачують лише із «мінімалки». Також це порушує права працівників, оскільки суми страхових внесків відраховуються від «білої» зарплати, а не від фактично отриманої.
Іншою проблемою є неофіційна (не за трудовим договором) робота працівників на підприємствах.
Саме ці два розповсюджених порушення намагаються оперативно виявляти спеціалісти ДПС.
Одним із методів виявлення підприємців, які виплачують зарплату «в конвертах», є моніторинг ресурсів, де роботодавці розміщують відкриті вакансії. Особливо привертають увагу податківців вакансії, в яких заявлена заробітна плата, що перевищує мінімальну.
Наприклад, ФОП шукає бухгалтера і вказує заробітну плату в розмірі 30 000 грн. При цьому всі спеціалісти, які працевлаштовані на цьому підприємстві, в тому числі і попередній бухгалтер, отримують зарплату на рівні мінімальної. Це може бути підставою для надсилання листа податковою з вимогою роз’яснити наявні розбіжності або навіть для фактичної перевірки діяльності даного ФОП.
Наступною підставою для податківців звернути увагу та того чи іншого ФОП є невідповідність кількості заявлених працівників виду діяльності підприємства. Це може вказувати на те, що інші працівники не працевлаштовані офіційно.
Звичайно, фактична перевірка може бути здійснена на підставі звернень громадян щодо факту порушення оформлення трудових відносин з працівниками на певному підприємстві, в тому числі і через Телеграм-чат StopViolationBot.
Фактична перевірка ФОП
Згідно пп. 80.1. ПКУ, фактична перевірка діяльності підприємця може здійснюватися без попередження.
Законною підставою для проведення такої перевірки є наказ керівника органу, спеціалісти якого безпосередньо здійснили візит до ФОП. Копія цього наказу має бути надана підприємцю перед початком перевірки.
Фактичну перевірку спеціалісти ДПС можуть здійснювати як за місцем реєстрації ФОП, так і за будь-якою іншою адресою, де він проводить господарську діяльність чи за адресами об’єктів оподаткування, вказаних в формі 20-ОПП.
Термін проведення перевірки – 10 днів, проте при необхідності, вона може бути продовжена.
Мінімальна кількість спеціалістів, які можуть бути задіяні в фактичній перевірці діяльності підприємства – 2 посадові особи.
Які документи перевіряються при фактичній перевірці
Зазвичай, перш за все податківці перевіряють, чи оформлені трудові відносини з наявними на підприємстві працівниками, а також відповідність оформлення цих відносин вимогам законодавства про працю.
Тому, можуть вимагатися наступні документи:
- накази;
- розпорядження;
- трудові книжки працівників (перевірка наявності відповідних записів про працевлаштування);
- документи, де ведеться облік виконаної працівниками роботи;
- документи, де ведеться облік витрат на заробітну плату, в тому числі відомості про її виплату;
- повідомлення про найм працівника тощо.
Також податківцям можуть знадобитися для ознайомлення і інші документи.
Крім цього, контролерами часто перевіряється, чи не зловживає підприємець укладенням цивільно-правових угод зі своїми працівниками замість трудових.
Звичайно, такий формат взаємовідносин між роботодавцем та найманим працівником є законним, проте при деяких видах діяльності – недопустимим.
Відповідальність за порушення оформлення трудових відносин
Розмір штрафу при виявленні порушень оформлення трудових відносин з працівниками визначається ст.265 КЗпП.
Сума штрафу розраховується від суми мінімальної заробітної плати, встановленої на час виявлення правопорушення.
Нагадаємо, що на 1 січня 2024 року «мінімалка» становить 7100 грн, а з 1 квітня вона буде піднята до 8000 грн.
Виходячи з цього, на підприємця буде накладений штраф, що становить 10 «мінімалок» (на даний момент – 71000 грн) на всіх працівників, щодо яких виявлено правопорушення, якщо вони:
- працюють без укладених трудових договорів;
- оформлені на неповний робочий день або з нефіксованим робочим часом, при фактичній роботі протягом повного робочого дня.
Також штраф в 10-кратному розмірі від «мінімалки» буде накладений на тих підприємців, які не сплачують ЄПЄдиний податок та ЄСВЄдиний соціальний внесок з суми заробітної плати своїх працівників.
За перше порушення платникам ЄП 1-3 групи може бути видане попередження.
Якщо підприємець не допустить контролерів до перевірки з метою виявлення працівників, які працюють незаконно, або інших порушень, на нього може бути накладений штраф у розмірі 16 «мінімалок», що станоЄдиний соціальний внесоквить 107200 грн.
Розмір штрафів за інші порушення оформлення трудових відносин та виплати заробітної плати є дещо меншими. З ними можна ознайомитися в ст. 265 КЗпП.
Таким чином, дотримання законодавства про працю допомагає підприємствам уникати правових проблем та штрафів, що можуть негативно вплинути на фінансовий стан компанії, та забезпечує безпеку та захист прав працівників.
В свою чергу, це сприяє створенню позитивного іміджу підприємства в очах споживачів, контролюючих органів, інвесторів та партнерів. Такий підхід визначає підприємця як відповідального учасника економічного процесу, що сприяє загальному підвищенню довіри до підприємницького середовища в Україні.