Примусове позбавлення статусу платника єдиного податку

09 липня 2025

У статті розглядається порядок і наслідки примусового анулювання статусу платника єдиного податку за рішенням податкових органів.

• Йдеться про ситуації, коли суб’єкт господарювання порушує умови перебування на спрощеній системі оподаткування (перевищення ліміту доходів, заборонені види діяльності тощо), але не подає заяву про добровільний перехід на загальну систему;
• У таких випадках податкова має право самостійно виключити платника з Реєстру ЄПЄдиний податок, причому анулювання може відбутися заднім числом, що тягне за собою низку ризиків;
• Аналізуються правові підстави, порядок перевірок, які мають передувати анулюванню, а також практика судового захисту в разі порушення процедури податківцями;
• Окремо розглядаються фінансові, звітні та адміністративні наслідки для ФОПів і юросіб, які «злетіли» з ЄП, включно з донарахуванням податків, штрафами, обов’язковим використанням РРОРеєстратор розрахункових операцій (касовий апарат)., втратою пільг та обмеженням на повторний перехід на спрощену систему.

Коли податкова може позбавити статусу єдиноподатника

Хоча згідно з п. 299.10 ПКУ реєстрація платником ЄП має безстроковий характер, її можуть анулювати, виключивши платника з відповідного реєстру. Таке рішення ухвалюється контролюючим органом у випадках, зазначених у п.п. 298.2.3 ПКУ. Йдеться, зокрема, про:

• перевищення дозволеного обсягу доходу;
• провадження діяльності, забороненої на спрощеній системі;
• інші порушення правил перебування на ЄП.

Повний перелік таких ситуацій наведено в БЗ 108.01.06 — для юридичних осіб 3 групи.

У разі порушення будь-якої з вимог платник зобов’язаний самостійно відмовитися від спрощеної системи шляхом подання відповідної заяви податковому органу (п.п. 298.2.2 ПКУ). Як правило, така заява подається не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку нового кварталу або року (п.п. 298.2.1 ПКУ). 

Якщо порушення виявили податківці

Коли платник порушив вимоги розділу XIV ПКУ, але не подав заяву про відмову від ЄП, контролюючий орган має право самостійно анулювати реєстрацію платника єдиного податку. Це передбачено п. 299.11 ПКУ.

Таке анулювання відбувається тільки після проведення перевірки та складання акта, на підставі якого приймається рішення про скасування реєстрації. Рішення обов’язково оформлюється письмово, підписується керівником податкового органу та має містити чітке обґрунтування підстав для анулювання (БЗ 107.01.08).

Увага: якщо таке рішення ухвалено без перевірки або без оформлення акта — воно вважається протиправним і має бути скасоване. Платнику в такому випадку варто звертатися до суду. Судова практика підтверджує таку позицію, зокрема постанови ВС від 26.02.2019 у справі № 805/1396/17-а та від 06.05.2020 у справі № 812/1137/16.

Яка саме перевірка має бути — камеральна чи документальна?

Пункт 299.11 ПКУ прямо згадує виїзні документальні перевірки лише у контексті сільськогосподарських платників ЄП. Щодо ФОП 1–3 груп такої чіткої вказівки немає. Це породжує ситуації, коли податкові органи ухвалюють рішення про анулювання реєстрації на підставі камеральної перевірки.

Однак аналізуючи положення ст. 75 ПКУ, можна зробити висновок, що:

Рішення про примусове скасування реєстрації на ЄП повинно базуватися виключно на результатах документальної перевірки.

Ось чому:

• Камеральна перевірка охоплює лише правильність заповнення податкової звітності або її неподання/несвоєчасне подання (п.п. 75.1.1 ПКУ);
• Документальна перевірка охоплює питання правильності нарахування й сплати податків, зборів, включаючи дотримання умов перебування на ЄП (п.п. 75.1.2 ПКУ).

Тож висновок очевидний: анулювання реєстрації на підставі камеральної перевірки є неправомірним.

Цю позицію підтверджують і суди. Див., наприклад, постанови Сьомого апеляційного адмінсуду від 18.02.2025 у справі № 600/3386/24-а та Восьмого апеляційного адмінсуду від 19.03.2025 у справі № 380/4454/24.

Судова практика не завжди однозначна

Хоча переважає практика на користь платників податків, нещодавно з’явилася й протилежна думка — у постанові Другого апеляційного адмінсуду від 20.03.2025 у справі № 520/29143/24. Там суд дійшов висновку, що камеральна перевірка теж може бути підставою для анулювання реєстрації на ЄП. 

Втім, це рішення суперечить позиції Верховного Суду, хоча у цій конкретній справі ВС відмовився розглядати касацію з огляду на її незначну важливість (постанова ВС від 31.03.2025 у справі № 520/29143/24).

Незважаючи на це, переважає надія, що позитивна для платників практика Верховного Суду буде збережена й надалі.

Анулювання статусу платника ЄП «заднім числом»: як це працює і що загрожує

Навіть якщо всі формальності щодо анулювання статусу платника єдиного податку (ЄП) дотримані, важливо знати: анулювання відбувається з першого числа місяця, що настає після кварталу, в якому було вчинено порушення. Якщо податківці під час перевірки виявляють, що помилка або порушення мали місце у минулому, то вони можуть позбавити платника статусу спрощенця ретроспективно.

Які наслідки має таке «заднє» анулювання для ФОПів та юросіб 1–3 груп

Донарахування податкових зобов’язань
З моменту втрати статусу платника ЄП суб’єкт господарювання вважається платником на загальній системі. Відповідно, контролюючі органи мають право:

• донарахувати податок на прибуток (для юросіб);
• донарахувати ПДФОПодаток на доходи фізичних осіб та військовий збір (для ФОПів);
• нарахувати штрафні санкції та пеню.

Повернення ЄП, сплаченого за періоди донарахування: податкові органи визнають можливість повернення переплаченого ЄП лише за умови подання суб’єктом господарювання письмового звернення з проханням не визнавати подану звітність податковою за відповідні періоди. Це підтверджується БЗ 107.01.07.

Після анулювання звітності у інтегрованій картці платника з’явиться переплата, яку можна повернути згідно з порядком, встановленим ст. 43 ПКУ.

Що ж до військового збору, який юридичні особи мали б сплачувати у разі втрати статусу платника ЄП — його переплата також має бути повернута, оскільки ПЗ із ЄП і ВЗ відображаються в одній декларації. Водночас офіційної позиції податкової з цього приводу наразі немає.

Ускладнення ведення бізнесу на загальній системі
З переходом на загальну систему бізнес набуває низку нових обов’язків:

• ведення детального обліку доходів і витрат;
• застосування РРО/ПРРОПрограний реєстратор розрахункових операцій , якщо не підпадає під винятки (згідно зі ст. 9 Закону про РРО);
• сплата додаткових податків і зборів, якщо є така вимога.

РРО/ПРРО та штрафи: якщо підприємство звільнялось від РРО, будучи на ЄП (наприклад, ФОП 1 групи), але при цьому з моменту анулювання статусу стало загальносистемником, то фіскали можуть застосувати штрафи за незастосування РРО/ПРРО та за неформування чеків.

Товарний облік
ФОПи на загальній системі зобов’язані:

• вести облік товарних залишків;
• продавати лише ті товари, які включені до обліку (п. 12 ст. 3 Закону про РРО).

У випадку відсутності товару в обліку, податкова має право накласти штраф — у розмірі вартості нереєстрованого товару за цінами реалізації, але не менше 170 грн (ст. 20 Закону про РРО).

Важливо: штрафів можна уникнути, якщо буде доведено, що дії не містили наміру порушення або були формально обґрунтовані (наприклад, не було повідомлення про зміну системи оподаткування).

Штрафи за неподання нових декларацій
Оскільки анулювання відбувається з минулої дати, податковий орган вважатиме, що ФОП або юрособа стали платниками податків загальної системи «заднім числом». 

А отже:

• юрособа повинна була подавати декларації з податку на прибуток;
• ФОП — декларації про майновий стан і доходи.

За кожне неподання податкової декларації загрожує штраф:

• 340 грн — за перше порушення (п. 120.1 ПКУ);
• 1020 грн — у разі повторного порушення протягом року.

Неправильний облік доходів
ФОП, що продовжував вести облік у формі, характерній для ЄП (Книга обліку доходів або доходів і витрат), на загальній системі може зіткнутись з тим, що такі записи не будуть визнані допустимими. У результаті можливе накладення адміністративного штрафу за ст. 164 КУпАП у розмірі від 51 до 136 грн.

Обов’язкова реєстрація платником ПДВ
Якщо на загальній системі виникли підстави для обов’язкової ПДВПодаток на додану вартість -реєстрації, ФОП або юрособа повинні були зареєструватися платниками ПДВ. Якщо цього не зроблено, контролери можуть застосувати штрафи за ведення діяльності без реєстрації ПДВ-платником, передбачені ст. 183 ПКУ.

Втрата пільги зі сплати земельного податку
На спрощеній системі деякі платники мали звільнення від сплати земельного податку. Після втрати статусу платника ЄП така пільга анулюється. Якщо земельний податок не був нарахований своєчасно, податковий орган:

• самостійно донарахує податкові зобов’язання;
• застосує штраф згідно з п. 123.1 або 123.2 ПКУ: 10% чи 25% від суми заниженого податку.

Повернення до спрощеної системи
Повернутись на ЄП після примусового зняття з реєстрації можна лише після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту анулювання. Ця вимога прямо передбачена п. 299.11 ПКУ.

ЄСВ для ФОП, якщо є основна робота: нові аспекти

Висновки щодо примусового анулювання реєстрації платника ЄП:

1. Анулювання можливе заднім числом — з 1-го числа місяця після кварталу, в якому було допущено порушення.
2. Наслідки анулювання:
   - донарахування ПДФО, військового збору (ФОП) або податку на прибуток (юрособи);
   - штрафи та пеня;
   - втрата права на спрощену систему на 4 квартали.
3. Повернення сплаченого ЄП — можливе лише після подання письмового звернення та анулювання попередньої звітності (БЗ 107.01.07).
4. РРО/ПРРО-обов’язки — з моменту втрати статусу ЄП підприємець зобов’язаний використовувати РРО (крім окремих винятків).
5. Товарний облік — для ФОП-загальносистемників обов’язковий, і штрафи за його відсутність можуть сягати вартості не врахованих товарів.
6. Нові податкові декларації — необхідно подавати звітність по загальній системі заднім числом, інакше — штраф (340/1020 грн).
7. Неправильний облік доходів — «єдиноподатна» форма обліку не підходить для загальної системи; можливий адмінштраф.
8. ПДВ-реєстрація — стає обов’язковою за наявності підстав на загальній системі.
9. Земельний податок — втрачається право на звільнення; податок донараховується разом зі штрафом (10–25%).
10. Судовий захист — анулювання без перевірки або на підставі камеральної перевірки незаконне; у разі порушень процедури — можливо відновити статус ЄП через суд.