Програма «Точка опори»

05 березня 2026 Стане у пригоді для: Підприємці

На сайті СПО об'єднань профспілок опубліковано проект постанови Кабінету Міністрів, яким пропонується впровадити нову програму державної підтримки роботодавців на період вимушеного простою — проект під робочою назвою «Точка опори». 

Цей документ має стати підзаконним актом, що регулює порядок надання державної допомоги підприємствам, які тимчасово втратили можливість працювати через документально підтверджене пошкодження або знищення майна внаслідок бойових дій, диверсій або терактів, пов'язаних із збройною агресією РФ.Терміни виплати зарплати: відповідаємо на питання

Передбачається, що фінансування буде здійснюватися за рахунок Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття (підстава — ст. 47 Закону України «Про зайнятість населення») та інших джерел, не заборонених законодавством.

Нормативна основа програми спирається, серед іншого, на:

• правила фіксації простою, встановлені ст. 34 КЗпП України;
• норми оплати часу простою — ст. 113 КЗпП України;
• вимоги щодо сплати ЄСВ — Закон України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік ЄСВ», зокрема ст. 4, 6, 9;
• положення про державну допомогу суб'єктам господарювання — Закон України № 1555-VII від 01.07.2014, включаючи ліміт «незначної допомоги» (ст. 1, ст. 3, ст. 13);
• норми про підтвердження зруйнованого майна — ст. 22, ст. 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та постанови КМУ про порядок обстеження пошкоджених об'єктів.

Таким чином, проект Порядку вбудований у систему чинних законів і фактично пояснює механізм застосування існуючих норм в умовах війни.

Хто може претендувати на компенсацію і які умови повинні бути виконані

Державна підтримка надається тільки тим роботодавцям, які оформили простій за ст. 34 і ст. 113 КЗпП, вказавши неможливість вести господарську діяльність внаслідок руйнування або пошкодження майна, встановленого за результатами офіційного обстеження. Право на участь у програмі виникає тільки за умови, що подія, яка спричинила простій, сталася після 1 січня 2026 року.

Роботодавець повинен одночасно відповідати таким критеріям:Проблеми ФОП: дохід, якого не було

Основні вимоги:

1. Відсутність заборгованості із зарплати та ЄСВ
— відповідність ст. 115 КЗпП (виплата заробітної плати) та ст. 9 Закону № 2464-VI щодо своєчасної сплати ЄСВ.2. 

2. Відсутність боргів перед бюджетом
— протягом шести місяців до оформлення простою не повинно бути податкових боргів (ст. 14.1.175 та ст. 59 ПКУ визначають поняття податкового боргу та наслідки його наявності).

3. Сплата ЄСВ за кожного працівника в останні 6 місяців
— вимога ст. 4, ст. 6 Закону № 2464-VI.

4. Намір відновити роботу
— або за місцем існуючої діяльності, або через релокацію відповідно до чинного законодавства.

5. Відсутність статусу ліквідації або банкрутства
— згідно із Кодексом України з процедур банкрутства.

6. Стаж діяльності підприємства не менше 6 місяців до події
— закріплюється в проєкті Порядку.

7. Документальне підтвердження руйнувань
— акт обстеження згідно з нормативними актами, що діють на підставі ст. 22 Закону «Про регулювання містобудівної діяльності».

8. Оформлення простою наказом
— відповідно до вимоги ст. 34 КЗпП.

Цей набір умов є фільтром, що дозволяє відокремити роботодавців, які реально постраждали від наслідків агресії, від тих, хто міг би спробувати використовувати механізм в інших цілях.

Що саме компенсується державою

У проекті Порядку зазначено, що роботодавцю буде надаватися компенсація:

• частини заробітної плати працівника за час простою;
• уми ЄСВ, нарахованої на цю компенсовану частину (на основі ст. 7, 9 Закону № 2464-VI).

Компенсація поширюється на працівників, які перебували в трудових відносинах з роботодавцем не менше одного місяця до початку простою. Ця вимога спрямована на запобігання фіктивному прийняттю на роботу співробітників «заднім числом».

Розмір компенсації визначається виходячи з суми, нарахованої за період простою, при цьому загальна сума (виплати роботодавця + компенсація) не може перевищувати двох мінімальних зарплат. Сама логіка граничного значення прив'язана до ст. 95 КЗпП (мінімальна заробітна плата) і Закону про Держбюджет, який щорічно затверджує її розмір.Фінансовий мониторинг у 2026 році: що очікувати бізнесу і фізособам

Якщо компенсація надається за неповний місяць, розрахунок ведеться пропорційно часу, коли працівник вважався таким, що перебуває у простої, — за кількістю робочих днів або годин.

Обмеження, пов'язане з лімітом «незначної державної допомоги», діє відповідно до ст. 3 і ст. 13 Закону № 1555-VII, тобто не більше еквівалента 200 000 євро за трирічний період. Однак на період дії воєнного стану ця планка не застосовується, що прямо згадується в проекті.

Терміни надання компенсації та випадки припинення її виплати

Компенсація може виплачуватися протягом трьох місяців з місяця початку простою. Якщо підприємство надасть докази, що заходи з відновлення діяльності або релокації дійсно здійснюються, період виплати може бути продовжений ще на три місяці, тобто максимум до шести місяців.

Передбачені ситуації, коли надання компенсації припиняється негайно. Це відбудеться, якщо:

• простій припинено, і працівник повернувся до виконання обов'язків;
• працівник звільнився або трудові відносини припинені з іншої причини;
• припинилася державна реєстрація роботодавця (ст. 105, 110 ЦК України);
• роботодавець перестав відповідати вимогам Порядку;
• закінчився термін виплати компенсації;
• у центру зайнятості відсутні докази того, що роботодавець виконує заходи щодо відновлення діяльності.

Порядок отримання допомоги та перелік документів

Заява подається до центру зайнятості протягом 90 календарних днів з моменту оформлення простою. Подача здійснюється особисто роботодавцем або уповноваженим представником.

Пакет документів включає:

1. Відомості про працівників — відповідно до вимог ст. 34 КЗпП та форми додатка 1 до Порядку.
2. Копії наказів про прийняття на роботу або трудових договорів.
3. Дані про нараховану зарплату, що підтверджують оплату простою мінімум у розмірі 2/3 тарифної ставки (підстава — ст. 113 КЗпП).
4. Копію наказу про простій, де вказана дата, причини та перелік співробітників.
5. Документи про пошкодження або знищення майна — акт обстеження, складений відповідно до вимог законодавства про обстеження (постанови КМУ + ст. 22 Закону «Про регулювання містобудівної діяльності»).
6. План відновлення роботи або релокації, оформлений у довільній формі.
7. При релокації — рішення та документи про переміщення виробничих потужностей.

Якщо компенсація повинна бути продовжена понад три місяці, роботодавець додатково надає документи, що підтверджують реальні дії щодо відновлення діяльності.

Центри зайнятості отримуватимуть дані про наявність або відсутність податкової заборгованості та про сплату ЄСВ через автоматизований обмін інформацією з ДНС та Пенсійним фондом. Тільки якщо відомості недоступні, роботодавець надає виписку про стан розрахунків з інформаційної системи ДНС (підстава — ст. 42 ПКУ).

Звітність роботодавця в період отримання допомоги

Роботодавець зобов'язаний щомісяця подавати відомості про працівників за формою додатка 2 до Порядку — до 10 числа місяця, наступного за звітним.

Після отримання коштів роботодавець повинен протягом 3 робочих днів нарахувати і виплатити працівникам оплату простою. Виплата фіксується в окремій відомості, копія якої передається регіональному центру зайнятості не пізніше 5 календарних днів після фактичної виплати.

Якщо центр зайнятості виявить, що документи або відомості, надані роботодавцем, є недостовірними, роботодавець зобов'язаний повернути суму компенсації в повному обсязі.Як розраховувати курсові різниці у звітності

Вимога про повернення ґрунтується на положеннях Закону України «Про зайнятість населення» та Закону № 1555-VII, що регулює обов'язковість повернення неправомірно отриманої державної допомоги.

Короткі висновки

1. Загальний зміст програми
Держава запроваджує реальний механізм підтримки роботодавців, які втратили можливість працювати через руйнування. Програма знижує ризик звільнень і допомагає зберегти персонал.

2. Умови отримання допомоги
Вимоги суворі, але логічні: відсутність боргів, сплата ЄСВ, підтверджений збиток, оформлений простій. Це знижує ризик зловживань.

3. Що компенсують
Відшкодовується частина зарплати та ЄСВ, але в межах двох мінімальних зарплат. Механізм спрямований на покриття базових, а не всіх витрат роботодавця.

4. Терміни виплат і припинення допомоги
Компенсація діє до 3 місяців, з можливістю продовження до 6 при активних заходах з відновлення. Виплати припиняються відразу при припиненні простою або невідповідності критеріям.

5. Порядок отримання та документи
Перелік документів формалізований і вимагає підтвердженого збитку та прозорої звітності. Автоматичний обмін даними з ДНС зменшує бюрократію.

6. Звітність і контроль
Роботодавець повинен суворо дотримуватися термінів звітності та виплат. За недостовірні дані передбачено повне повернення коштів.

7. Загальний підсумок
Програма потенційно корисна і дозволяє підприємствам пережити період руйнувань, але вимагає високої фінансової дисципліни і документальної точності.