Фінансовий мониторинг у 2026 році: що очікувати бізнесу і фізособам

17 лютого 2026 Стане у пригоді для: Підприємці

Фінансовий моніторинг у 2026 році є однією з ключових тем для бізнесу та фізичних осіб, адже регуляторна політика держави дедалі більше орієнтується на прозорість фінансових операцій.

Україна продовжує оптимізацію законодавства відповідно європейських стандартів, що впливає на підходи банків до оцінки клієнтів і їхніх операцій. У таких умовах важливо розуміти не лише формальні вимоги, а й практичні ризики, пов’язані з банківськими перевірками, про які йтиме мова далі у статті.Як закинути власні гроші на ФОП-рахунок спрощенця?

Фінансовий моніторинг у 2026 році: тенденція до посилення

Наприкінці 2025 року НБУ розіслав листи банкам щодо здійснення заходів, спрямованих на посилення фінансового моніторингу. Враховуючи те, що в 2025 році з 12 млрд банківських операцій, 1,4 млн потрапили під перевірку (0,01%), можна очікувати, що в 2026 році контроль за фінансовими операціями буде ще більш посилено. Якщо порівнювати ці показники з ЄС, то там в минулому році було перевірено 0,002% усіх фінансових операцій.

Тож, якщо у 2025 році в Україні під фінансовий моніторинг потрапляла приблизно одна операція з кожних 8 500, то на сьогодні спостерігається тенденція до посилення контролю над банківськими транзакціями як приватних осіб, так і бізнесу.

До того ж, позиція НБУ щодо виконання банками зобов’язань по здійсненню фінмоніторингу досить жорстка: до банків, які неналежним чином виконують дану вимогу застосовуються штрафні санкції (загальна сума штрафів у 2025 році становить більше 400 млн грн).

Крім того, на розгляді комітетів ВРУ перебуває законопроект №14327, яким буде запроваджено стандарт здійснення банківських операцій відповідно до вимог Європейської платіжної ради. Метою змін є приєднання України до Єдиної зони платежів у євро (SEPA). Цим законопроектом передбачається збільшення контролю відповідно до європейських протоколів.Як ФОП-єдиннику декларувати цивільні доходи

Серед ключових для бізнесу змін, які можуть бути запроваджені вже в другій половині 2026 року, є наступні:

• Створення єдиного реєстру банківських рахунків фізичних та юридичних осіб. Це дозволить банкам і регуляторам бачити повну картину рахунків клієнта та унеможливить практику «розподілу» лімітів і оборотів між різними банками з метою зниження уваги фінансового моніторингу.
• Удосконалення підходів до оцінки ризик-рейтингу клієнтів. Рейтинг впливатиме на глибину перевірок, швидкість проведення операцій та обсяг інформації, яку банки будуть запитувати у клієнта.
• Посилення заходів протидії використанню дропів. В першу чергу перевірці підлягатимуть клієнти, задекларований статус яких (доходи, вид діяльності, система оподаткування) не відповідає фактичній фінансовій активності.
• Збільшення повноважень митниці як суб’єкта фінансового моніторингу. Митниця має передавати дані про переміщення коштів через кордон, що посилить контроль за джерелами їх походження.

Таким чином, фізособам, ФОП та юрособам потрібно бути готовими до того, що ризик фінансового моніторингу їхніх операцій з кожним роком буде зростати. Тому можна очікувати, що перевірок стане більше, а вимоги з боку банків будуть жорсткішими.

Хто найчастіше потрапляє під фінмоніторинг

Найчастіше банківській перевірці підлягають рахунки осіб:

• на яких зафіксовано велику кількість переказів з картки на картку (P2P-платежі);
• на яких різко зріс оборот коштів (наприклад, із звичних 200 тис грн в місяць до 800 тис грн в місяць);
• в яких виявлені виплати від казино та гемблінг-платформ;
• які отримують кошти від торгівлі криптовалютою.

Крім цього, перевірці підлягають рахунки клієнтів, які є учасниками державних закупівель, а також всі клієнти, стосовно яких є сумніви щодо прозорості походження коштів. Також варто враховувати, що пороговою сумою фінансової операції в Україні, яка автоматично підлягає перевірці, є 400 000 грн.

Загалом, банк може зацікавитися будь-якою фінансовою операцією та ініціювати перевірку власника рахунку, виходячи із своїх критеріїв ризиковості. Перелічені вище фінансові операції підлягають під фінмоніторинг першочергово, проте ризиковими можуть вважатися і інші типи платежів: перекази друзям, працівникам, отримання платежів від клієнтів, поповнення рахунків родичів або внесення готівки. Якщо такі транзакції мають регулярний характер, вони можуть розцінюватися як ухилення від сплати податків.Банківський рахунок ФОП: відкриття, поповнення, користування

Щоб зменшити ризик блокування рахунку та перевірки фінмоніторингом, варто контролювати всі транзакції по рахунку та уникати тих, які можуть розглядатися банком як ризикові (наприклад, перекази третім особам, отримання фізособою оплати за роботу з призначенням платежу «фриланс», «оплата за консультацію», «оплата за товар» тощо). Також привертають увагу працівників банку платежі, в призначеннях яких вказано «повернення боргу», якщо вони мають регулярний характер.

Звісно, перевірити кожного клієнта банку неможливо, проте потрапити в категорію ризикових клієнтів може будь-яка особа. Це потрібно враховувати, і щоб убезпечити себе від негативних наслідків фінмоніторингу, варто мати підтверджуючі законне походження коштів документи.

Залежно від типу платежу це можуть бути боргові розписки, документи про родинні зв’язки або інші підтвердження законності фінансової операції. Якщо мова йде про підприємницьку діяльність, то важливо контролювати правильність формулювань у призначеннях платежів, які мають відповідати зареєстрованим видам діяльності. Також, на випадок перевірки, варто мати накладні платежі на товар, договори, акти виконаних робіт, які є доказом надходження коштів в рамках підприємницької діяльності.

При наданні аргументованого роз’яснення з підтверджуючими джерело походження коштів документами можна уникнути тривалого блокування рахунку та незручностей, пов’язаних з цим.Як вивести гроші з ТОВ

Заключення

Фінансовий моніторинг не є чимось новим ні для бізнесу, ні для фізосіб. Проте, враховуючи тенденцію до його посилення, можна очікувати, що з кожним роком під перевірку будуть потрапляти все більше рахунків. Підвищення контролю за банківським операціями після прийняття законопроекту ускладнить користування рахунками для тих, чиї транзакції є недостатньо прозорими або хто досі практикує розподіл обороту між різними банками.

Також варто враховувати суворий контроль НБУ за виконанням банками обов’язків по здійсненню фінмоніторингу та значні штрафи, які їх очікують у разі виявлення порушення. Це створює умови, коли банку простіше відмовитися від співпраці з ризиковим клієнтом, ніж потерпати від неприємних наслідків. Тому не варто шукати способи обходу контролю, а краще слід готуватися до більш глибокої взаємодії з банками в умовах прозорості фінансових надходжень.