Що потрібно знати ФОП, якщо платите за рекламу в інтернеті

09 грудня 2020 Стане у пригоді для: Підприємці

Якщо оплачуєте з бізнес-рахунку нерезидентам рекламу, хостинг, розсилки — потрібно буде сплатити додаткові податки й подати звітність.

Як платити за рекламу

Спосіб оплати інтернет-реклами залежить від того, у якій країні зареєстрована компанія — постачальник послуги (резидент/нерезидент), від валюти оплати та від того, який виберете тип платіжного профілю — бізнес-акаунт чи особистий.

Рекламу можна оплатити:

Через посередника. Ви оплачуєте послуги агентства і майданчиків, на яких рекламуватимете свої товари чи послуги, тобто платите ви українській компанії за виставленими рахунками.

Самостійно, коли напряму працюєте з майданчиком постачальників рекламних послуг. Постачальником може виступати як українська, так і іноземна компанія. Якщо компанія нерезидент, у вас виникає зобов'язання зі сплати податків.

Якщо платите за рекламу як СПД, вказуйте це, тоді подальші рекламні послуги будуть оформлені первинними документами, а оплата проводитися з бізнесу-рахунку.

Які варіанти оплат рекламних послуг можливі:

• Автоматичне списання з прив'язаної до рекламного акаунту платіжної картки. Наприклад, якщо працюєте з Google, реєструєте картку, прив'язану до бізнес-рахунку (корпоративну картку). До валютного рахунку теж існує картка-ключ, але заздалегідь уточніть, чи можна використовувати її для оплати в інтернеті.  Якщо оплата у валюті, списання буде за комерційним курсом банку.
• Передоплата (спочатку поповнюєте віртуальний рахунок, а гроші списуються поступово).
• Постоплата (кредитна лінія) — платите наприкінці періоду за фактично відкручену рекламу за виставленим рахунком від постачальника послуги.

Наприклад, Google передбачає можливість оплати з підприємницького рахунку за рахунком. Можете роздрукувати платіжні реквізити з акаунту або отримати попередній рахунок на оплату й віднести його в банк. Через відділення платежі обробляються довше.

Потрібно зберегти платіжку й дочекатися, коли гроші будуть зараховані на ваш рахунок: можливо, знадобиться прикріпити її на підтвердження платежу в разі помилки в реквізитах або технічних збоїв. Цей спосіб підійде, якщо вибрали передоплату або постоплату (кредитну лінію).

Якщо рекламний постачальник — іноземна компанія, діє ліміт для розрахунків — 400 тис. грн (п. 32¹ Постанови НБУ № 2; п. 1 ст. 20 ЗУ № 361-IX).

Як вести облік витрат на рекламу

На загальній системі витрати на рекламу можна включити до складу витрат і зменшити на них суму доходу, з якого маєте сплатити податки.

У ФОП-єдинників витрати на податки не впливають, але якщо оплачуєте рекламу товарів/послуг з рахунку, вам потрібно вести такий облік для себе й правильно оформляти операції.

Для податкової, щоб підтвердити й довести витрати, потрібні договори, акти, рахунки-фактури. Тому вам треба підготуватися.

Якщо використовуєте особисту картку, зарахувати витрати на рекламу не вийде, бо використання особистих рахунків у госпдіяльності заборонено (п. 14 Постанові НБУ № 492). У Фейсбуці можна платити з особистої картки фізособи.

А от якщо використовуєте корпоративну картку / бізнес-картку в рекламному кабінеті сервісу — вона прив'язана до рахунку компанії/ФОП. Підтвердженням витрат буде банківська виписка. А надання послуги підтвердять звіти з рекламного кабінету. Наприклад, у Фейсбуці можна скачати звіти за кожний день, коли була реклама.

Якщо платите з рахунку. Документ, що підтверджує факт надання послуги постачальником: квитанція, акт, чек.

Якщо оплачуєте рекламу Google з бізнес-акаунту, маєте можливість отримувати в електронному й паперовому варіантах попередній рахунок на оплату, акт здачі-приймання послуг, податкову накладну та акт звірки розрахунків.

Можна перестрахуватися і самостійно оформити документи: протягом місяця, наприклад, збирати фотозвіти, скрини банерів, відеоролики рекламних кампаній з інформацією про рекламовані товари/послуги, роздрукувати всі платіжні квитанції й під ці матеріали скласти акт-звіт з урахуванням вимог до оформлення первинних документів.

Це допоможе детальніше відобразити суть і довести реальність операцій з реклами, якщо інформація знадобиться перевіряючим або суду (Постанова ВС у справі № 826/11026/15).

Цю інформацію може готувати підрядник у вигляді звіту про виконану роботу.

У яких випадках подавати авансовий звіти

Якщо налаштуванням і оплатою реклами займається співробітник, здійснені оплати за рекламу вважатимуться виданими під звіт, навіть попри те, що вони здійснені в безготівковій формі через інтернет.

Співробітник має подати авансовий звіти за витрачені з картки гроші, приклавши роздруківку підтвердного електронного документа. Ви й самі можете перевірити ці суми у виписці банку, знайти списані суми за призначенням платежу.

Строк подання авансового звіту — протягом 5 банківських днів з дня проведення оплати (пп. «б» пп. 170.9.2 ПКУ). Але в разі розрахунків корпоративною карткою строк більший — до 10 днів, за пп. 170.9.3 ПКУ (консультація в ЗІР, підкатегорія 103.17).

Витрати на рекламу з картки вважатимуться витраченими на госппотреби.

Якщо працівник поповнив з корпкартки рекламний бізнес-акаунт, гроші в момент подання звіту не списалися, на підтвердження виконання завдання достатньо скриншоту про проведену оплату, що підтверджує або зарахування грошей на рекламний акаунт, або сплату за виставленим рахунком. Так буде зрозуміло, що співробітник виконав завдання і гроші пішли за призначенням.

Податки при оплатах рекламних послуг нерезидента

Якщо купуєте щось у іноземних компаній через інтернет, треба заплатити податок на репатріацію та ПДВ, відзвітувати за ним. Зокрема, це стосується реклами у Фейсбуці, адже ця компанія не має представництва, зареєстрованого в Україні.

Якщо не платити ці податки в надії, що податкова не дізнається, але це все-таки виявлять, — вас можуть оштрафувати. 

У Верховній Раді зареєстрований законопроєкт № 4184  про запровадження ПДВ для електронних послуг. Податок планується ввести на сервіси Google, YouTube, Facebook, Adobe та інших компаній, які надають електронні послуги в Україні. Якщо закон приймуть, він набуде чинності з 2022 р., тоді компанії сплачиватимуть ПДВ самі.

Податок на репатріацію — це податок з доходів нерезидентів, які вони отримали в Україні.

Платниками є всі СПД-резиденти, якщо отримали послугу від іноземної компанії на території України, у тому числі підприємці, навіть єдинники (п.п. 133.1, 297.5 ПКУ).

Як сплачувати: податок утримується з виплати доходу нерезиденту, але у випадку з виробництвом і поширенням реклами податок на репатріацію треба сплачувати понад виплачений дохід нерезиденту. Тобто ваші витрати — це оплата послуг плюс податок.

Ставка податку на репатріацію для рекламних послуг — 20%  від суми, виплаченої нерезиденту (пп. 141.4.6 ПКУ).

Сплатити податок треба одночасно з виплатою доходу нерезиденту (пп. 141.4.2 ПКУ).

Правила міжнародних договорів про запобігання подвійного оподаткування щодо повного/часткового звільнення від податків доходів нерезидентів із джерелом походження в Україні не застосовуються, оскільки податок резидент сплачує за свій рахунок (консультація в ЗІР, підкатегорія 102.16).

Штраф за несплату або несвоєчасну сплати податку з доходів нерезидентів (ст. 127 ПКУ):

• 25% суми податку — при першому порушенні;
• 50 % — повторне порушення протягом 1095 днів;
• 75% — третє і більше.

Ще потрібно заплатити пеню від суми несплаченого податку (ст. 129 ПКУ), і можуть застосувати адмінштраф за відсутність або порушення порядку ведення податкового обліку — від 85 до 255 грн згідно зі ст. 163¹ КпАП.

ПДВ. Якщо отримуєте послугу від нерезидента / постійного представництва нерезидента — неплатника ПДВ і місце поставки таких послуг — митна територія України, відповідальним за сплату ПДВ за такими послугами є резидент — одержувач послуг (п. 180.2 ПКУ).

Тут важливо визначити місце поставки послуг.

Місцем поставки рекламних, посередницьких, консультаційних та інших послуг з п. 186.3 ПКУ вважається місце, де одержувач цих послуг зареєстрований як суб'єкт господарювання, або місце його постійного/переважного проживання.

Виходить, коли ви з бізнес-рахунку оплачуєте хостинг у Нідерландах, рекламу в соцмережах — послугу одержуєте в Україні.

Оплативши такі послуги з бізнес-рахунку, ви стаєте податковим агентом контрагента і маєте сплатити замість нього в бюджет 20% ПДВ від договірної вартості послуг (п. 190.2 ПКУ), навіть якщо ви не зареєстровані платником ПДВ (ст. 208.4 ПКУ).

Ця норма поширюється на юросіб і підприємців, у т. ч. єдинників (лист ДФС № №6312/6/99-99-15-02-02-15).

Якщо вартість послуг у валюті — треба перерахувати в гривні за курсом НБУ на дату виникнення податкових зобов'язань.

1. Платнику ПДВ також треба скласти податкову накладну й зареєструвати її в Реєстрі податкових накладних. Тоді ви зможете відобразити операцію в складі податкових зобов'язань звітного місяця і подати податкову декларацію за загальними правилами.
2. Неплатник ПДВ — складати й реєструвати податкову накладну не треба. Для вас передбачений окремий звіт — Розрахунок податкових зобов'язань (п. 208.4 ПКУ, форма розрахунку — в наказі Мінфіну № 488).

Подається розрахунок в електронному вигляді в податкову за місцем вашої реєстрації. Подавати його треба лише за місяці, коли отримували послуги від нерезидента, протягом 20 календарних днів після закінчення звітного місяця.

Податкові зобов'язання за такими операціями виникають стандартно за першою подією, оплатою або підписанням акта. Сплатити податок треба протягом 10 днів після граничного строку подання розрахунку.

Штраф за неподання або несвоєчасне подання розрахунку — 340 грн за перше порушення і 1070 грн за повторне протягом року (п. 120.1 ПКУ).

Якщо закордонна компанія має представництво в Україні, платити ці податки не треба.

• Платите за послуги Google. Це іноземна компанія з офіційним представництвом в Україні — платником ПДВ (ТОВ «Гугл»). Це означає, що жодних додаткових податків платити не доведеться: ПДВ Гугл сплатить самостійно, податок на репатріацію теж не сплачуєте, адже виплата відбувається компанії-резиденту. Ви отримаєте комплект документів як від будь-якого вашого постачальника послуг. Але якщо послугу надає іноземний Google, діють правила оподаткування стосовно нерезидента.
• Рекламна розсилка у Viber. Можна отримувати послуги розсилки в українських посередників — сервісів на кшталт SendPuls, eSputnik тощо. Щоб запустити співпрацю, треба підписати договір (це українські компанії або підприємці, з ПДВ і без ПДВ) і оплачувати рахунки з розрахункового рахунку (зазвичай це передоплата). На виході отримаєте повний комплект документів і без проблем відобразите їх в обліку.

Автор: Олександра Джуріло, фінансовий аналітик