Як податкова бореться з тіньовою торгівлею в інтернеті
01 травня 2025 Стане у пригоді для: Підприємці на ЄП
Тривалий час Державна податкова служба України (ДПСУ) прагнула до виявлення фізичних осіб - як підприємців (ФОПів), так і звичайних громадян, - які здійснюють онлайн-продажі та отримують за них грошові перекази, при цьому ухиляючись від сплати податків.
Сьогодні, схоже, податківці отримали дієві інструменти, особливо у випадках, коли продукція, що реалізується, відправляється з післяплатою. Нижче розглянемо, які методи задіює ДПС і кому варто насторожитися.
Зміна прізвища підприємця: що потрібно зробити?
Контроль податківців: перші сигнали
Хоча фіскали не поспішають ділитися подробицями про нові методи контролю, з роз'яснення ДПСУ від 02.04.2025 випливає, що з 1 березня поточного року служба отримує дані із Системи обліку даних РРО (СОД РРО) про:
- фізичних осіб, які регулярно отримують грошові перекази на свої рахунки за продану продукцію, при цьому не оформлені як суб'єкти підприємництва;
- ФОП, які здійснюють розрахунки без реєстрації РРО/ПРРО, що порушує вимоги законодавства про порядок розрахунків.
За перші три тижні березня ДПСУ вже виявила десятки тисяч осіб, підозрюваних у порушенні податкового законодавства. За окремими випадками кількість переказів на одну людину сягала сотень, незважаючи на відсутність реєстрації ФОП або застосування РРО/ПРРО.
Незважаючи на заяви про «новий» інструмент, ані механізм його дії, ані інноваційний компонент не були належним чином пояснені. Однак згадка дати 01.03.2025 дає змогу припустити зв'язок із березневими нововведеннями у сфері касової документації.
Оновлення фіскальних чеків: приховані наслідки березневої реформи
Ми детально стежили за процесом змін, що стосуються касових чеків. Основний акцент було зроблено на модифікації форми фіскального касового чека за товарами/послугами - № ФКЧ-1. Ця форма є ключовою для суб'єктів торгівлі, громадського харчування та сфери послуг, які використовують РРО/ПРРО.
Однак не меншої уваги заслуговують й інші форми розрахункових документів, передбачені Положенням № 13, затвердженим наказом Мінфіну від 21.01.2016 № 13*.
Так, серед іншого в цьому Положенні закріплена форма чека № ФКЧ-3, який раніше застосовувався виключно небанківськими постачальниками платіжних послуг (НППУ), що здійснювали приймання готівкових коштів для їх подальшого переказу через програмно-технічні комплекси самообслуговування (ПТКС).
До кінця 2024 року чек ФКЧ-3, також відомий як чек ПТКС, мав містити такі реквізити:
- «номер ПТКС» - рядок 4;
- «адреса розміщення ПТКС» - рядок 5.
Це відповідало:
- п. 2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій» (далі - Закон про РРО), що зобов'язує господарюючих суб'єктів надавати розрахункові документи під час приймання готівкових коштів;
- п. 2 ст. 9 Закону про РРО, який звільняв від застосування РРО/ПРРО банківські операції, за винятком операцій НППУ з використанням ПТКС.
Наказ Мінфіну № 601: нова концепція чека переказу коштів
З 22 листопада 2024 року, відповідно до наказу Мінфіну № 601, чек ФКЧ-3 зазнав кардинальної трансформації. По-перше, він отримав нову назву - «фіскальний касовий чек за операціями з приймання коштів для подальшого їх переказу», або скорочено - чек переказу коштів. При цьому з назви зникла будь-яка згадка про обов'язковість використання ПТКС.
Крім того, структура чека змінилася:
- рядок 4 тепер містить «адресу господарської одиниці»;
- рядок 5 - «номер ПТКС / номер відокремленого підрозділу постачальника платіжних послуг».
Такі зміни означають, що тепер чек ФКЧ-3 зобов'язаний застосовуватися не тільки під час приймання коштів через ПТКС, як того вимагає закон, а й під час приймання готівки в касах відокремлених підрозділів НППУ. Це розширення сфери застосування відбулося без відповідних правок до Закону про РРО, що викликає безліч запитань до правомірності таких нововведень.
Фіскальна служба, у свою чергу, вважала за краще не акцентувати увагу на цьому розширенні. Так, у роз'ясненні ДПСУ від 10.02.2025, адресованому суб'єктам, які здійснюють платіжні операції, нововведення трактуються як щось само собою зрозуміле.
До чого тут онлайн-продажі та маркетплейси?
Прямий зв'язок існує і полягає в такому. При післяплаті доставка товару часто здійснюється за участю НППУ, через які проходить оплата від покупця. Такі перекази автоматично фіксуються через змінений фіскальний чек, який тепер охоплює більше операцій, включно з тими, що раніше не потрапляли під фіскалізацію.
Завдяки розширеному функціоналу форми ФКЧ-3 податківці тепер можуть отримувати інформацію про грошові потоки фізичних осіб, навіть якщо розрахунок здійснювався без РРО та реєстрації ФОП.
Таким чином, оновлена форма чека № ФКЧ-3 стала інструментом, що дозволяє ДПСУ виявляти осіб, які торгують через інтернет без належної податкової реєстрації. А для самих учасників таких схем це означає різке посилення ймовірності бути виявленим і притягнутим до відповідальності.
Як громадяни продають товари в інтернеті: практичні схеми та податкові наслідки
Щоб проілюструвати основні схеми онлайн-продажів між фізособами, розглянемо спрощений приклад: одна фізична особа (не має значення, чи зареєстрована вона як ФОП) реалізує товар іншій фізособі через інтернет. Без згадки брендів, крім тих, чия участь в угоді очевидна - наприклад, служб доставки та їхніх фінансових посередників.
Як пов'язані посередницькі операції у торгівлі та плата ПДВ?
Варіант 1. Продаж за передоплатою
Найпростіший і, з технічної точки зору, непрозорий для податкової сценарій - це угода з повною передоплатою. Продавець розміщує оголошення на популярному торговому майданчику.
Покупець погоджується з умовами і переказує повну вартість товару на банківську карту продавця до моменту його отримання. Доставлення здійснюється, наприклад, через «Нову пошту», але товар при цьому не оплачується під час отримання - все вже врегульовано напряму між сторонами.
Перевагою цієї схеми є повна невідстежуваність з боку контролюючих органів: доступ до руху коштів на банківських рахунках фізичних осіб, включно з картковими рахунками, податківці не мають. Це пояснюється положеннями про банківську таємницю, які наразі залишаються нездоланним бар'єром для фіскальних органів.
Однак у методу є очевидний мінус - високий ризик шахрайства. У разі недобросовісної поведінки продавця покупець може залишитися і без товару, і без грошей. Щоб знизити ці ризики, учасники інтернет-торгівлі часто вдаються до альтернативної моделі.
Варіант 2. Продаж з післяплатою
На практиці значна частина угод здійснюється через післяплату. У цій схемі продавець відправляє товар службою доставки, найчастіше - «Новою поштою». Вона виступає в ролі логістичного посередника, відповідаючи виключно за транспортування і вручення посилки покупцеві.
При цьому сам платіж за товар приймає не «Нова пошта», а її партнер - фінансова компанія NovaPay, що має статус небанківського постачальника платіжних послуг (НППУ). Ця установа уповноважена здійснювати перекази грошових коштів без відкриття рахунку, на підставі відповідної ліцензії. Після отримання коштів від покупця NovaPay переказує їх продавцю.
Що змінилося з 1 березня 2025 року?
Згідно з новою редакцією форми касового чека № ФКЧ-3, яка набрала чинності з 01.03.2025, кожен покупець, який оплачує товар післяплатою у відділенні NovaPay, повинен отримати чек переказу коштів. Ця форма - результат змін, внесених наказом Мінфіну від 22.11.2024 № 601 до Положення № 13*.
Згідно з новою версією Положення, чек за ф. № ФКЧ-3 тепер включає обов'язкові поля:
- ПІБ одержувача платежу (рядок 8);
- реєстраційний номер облікової картки платника податків (РНОКПП) - тобто податковий номер (рядок 8.1).
Таким чином, з кожним виданим чеком NovaPay фіксує не тільки факт оплати, а й персональні дані одержувача коштів.
З урахуванням п. 7 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій» (Закон про РРО), усі суб'єкти, які використовують РРО/ПРРО, зобов'язані надсилати до контролюючих органів захищеними каналами електронні копії всіх сформованих розрахункових документів. Це означає, що вся інформація про одержувачів накладених платежів передається безпосередньо в ДПСУ.
Фактично тепер податкова отримує повний доступ до бази даних продавців, які отримують оплату від покупців через післяплату, навіть якщо самі продавці не зареєстровані як підприємці.
Позиція ДПСУ та рекомендації учасникам інтернет-торгівлі
Зазначені зміни детально відображені в роз'ясненні ДПСУ від 02.04.2025. Податкова служба підкреслює, що тепер із високим ступенем достовірності можна виявити всіх осіб, які здійснюють регулярний онлайн-продаж товарів з отриманням оплати через фінансового посередника.
У зв'язку з цим фіскальний орган рекомендує:
- зареєструватися як суб'єкт підприємницької діяльності (наприклад, оформити ФОП);
- використовувати зареєстровані РРО/ПРРО під час проведення розрахунків;
- дотримуватися податкового законодавства, щоб уникнути притягнення до адміністративної або фінансової відповідальності.
А якщо проігнорувати вимоги?
Незважаючи на удавану «неформальність» інтернет-продажів між громадянами, з 1 березня 2025 року переважна більшість таких операцій стала прозорою для податкової. Продавці, які розраховують продовжувати діяльність без реєстрації та фіскалізації, ризикують:
- отримати податкове повідомлення-рішення на підставі даних, переданих з NovaPay;
- бути притягнутими до відповідальності за ведення незареєстрованої підприємницької діяльності;
- отримати донарахування податків і штрафних санкцій за результатами камеральної або фактичної перевірки.
Нова схема роботи з післяплатою через чек ФКЧ-3 фактично завершує епоху анонімної онлайн-торгівлі. Для учасників ринку залишається два варіанти: легалізуватися - або готуватися до візиту податкової інспекції.
Податкові ризики інтернет-торгівлі з післяплатою: хто в зоні уваги фіскалів
Податкові наслідки онлайн-продажів з післяплатою безпосередньо залежать від статусу продавця - зареєстрований він як фізична особа-підприємець (ФОП) чи діє як звичайна фізична особа. Незважаючи на те, що податкові органи у своїх роз'ясненнях часто об'єднують ці дві категорії, з юридичної точки зору вони вимагають окремого підходу.
1. Якщо продавець - зареєстрований ФОП.
На перший погляд може здатися, що ФОП під особливим наглядом податківців, у тому числі в частині використання РРО/ПРРО при торгівлі з післяплатою. Однак на практиці подібні побоювання багато в чому перебільшені.
Оплата через термінал: якою датою враховувати платіж при поданні звітності
Причина проста: під час продажу товарів через інтернет з оплатою при отриманні (післяплата), коли доставка здійснюється службою доставки, наприклад «Новою поштою», розрахункові операції, як вони визначені законом, фактично відсутні.
Це означає, що продавець-ФОП не зобов'язаний застосовувати РРО/ПРРО ні під час передачі товару до служби доставки, ні під час отримання грошей від NovaPay, яка виступає в ролі фінансового посередника.
Раніше багато ФОП користувалися можливістю отримати післяплату готівкою у відділеннях NovaPay. Така форма отримання коштів створювала умови для ухилення від декларування доходів.
Однак тепер ситуація змінилася. Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 23.08.2024 № 101, ФОПам заборонено отримувати післяплату готівкою. Усі кошти, що надходять від покупців, спочатку зараховуються на платіжний рахунок ФОП (у NovaPay або будь-якому іншому українському банку), а вже потім можуть бути зняті готівкою за потреби.
Детальніше про порядок надходження та зняття коштів див. тут.
Отже, дохід, який ФОП отримує від інтернет-торгівлі з післяплатою, тепер відстежується доволі легко - не через фіскальний чек, а через рух коштів на розрахунковому або платіжному рахунку.
Це підтверджує і позиція податкової служби, викладена в підкатегорії 107.01.03 Бази знань (БЗ): дохід ФОП визначається за датою зарахування коштів на рахунок, а не за фіскальним чеком.
Таким чином, якщо ФОП чесно декларує надходження, причин для застосування РРО/ПРРО у нього не виникає, а фіскальні претензії в цьому напрямі - зайві.
2. Якщо продавець - звичайна фізична особа
Ситуація ускладнюється, якщо товар продає громадянин, не зареєстрований як підприємець.
Згідно з постановою НБУ від 23.08.2024 № 101, фізособи під час отримання післяплати мають право обирати між готівковою та безготівковою формою зарахування коштів. При цьому, щоб отримати готівку, не потрібне відкриття рахунку у фінустанові, через яку проходить платіж.
Однак тут виникає проблема: фінансова організація (наприклад, NovaPay) не завжди знає податковий номер одержувача - фізичної особи.
Саме з цієї причини в колишній редакції Положення № 13 (п. 2 розд. VI) передбачалася така логіка:
- Якщо кошти передаються на банківський рахунок фізичної особи, його податковий номер вказаний у чеку;
- Якщо використовується електронний платіжний продукт (ЕПП) замість номера податку, відображаються деталі платіжної картки.
Нова версія Регламенту № 13, затверджена наказом Міністерства фінансів від 11.22.2024 № 601, не містить таких уточнення. Це створює ризик: незрозуміло, чи не зможе ДПСУ дотримуватися вимог нового порядку щодо ідентифікації одержувача - звичайного громадянина.
Тим не менш, навіть без сто відсотків довіри до ідентифікації платників податків, громадянин, який регулярно отримує готівку на банківському рахунку, має велику ймовірність контролю та санкцій за ДПСУ.
Санкції та штрафи: що загрожує громадянину
Законодавство чітко розрізняє продаж особистої власності та систематичної торгівлі.
Якщо громадянин регулярно продає товари (три або більше разів протягом календарного року), продаючи однаковий тип продуктів, його дії кваліфікуються як економічна діяльність без реєстрації.
У цьому випадку ст. 164 КУпАП, який передбачає штраф від 17 000 до 34 000 грн.
ДПСУ підтверджує такий підхід у своїй консультації з 04.04.2025, підкреслюючи, що заходи контролю над торгівлею в Інтернеті посилюються для запобігання зловживання податками.
Якщо громадянин не зареєстрований як ФОП і не оголошує отриманий дохід, чекає на нього наступні наслідки:
- Штраф 340 грн. - з причин несвоєчасного подання або не доходу податкової декларації відповідно до пункту 120.1 ПКУ;
- Проведення позапланоої перевірки - За даними СУД РРО, фіскали отримують інформацію про суми, отримані на рахунку;
- Штраф у розмірі 10% від суми донарахованого податку та з наявністю підтвердження навмисного ухилення - до 25% (абзаци 123.1 та 123.2 ПКУ).
- Винятки: Коли податок не сплачується
ДПСУ також зазначає: Продаж особистих речей (індивідуальне майно) не є порушенням і не тягне за собою адміністративну чи фінансову відповідальність. Однак це не звільняє такого доходу від оподаткування - Фіскали не стверджують, що такі доходи не є об'єктом оподаткування.
Що стосується відповідальності за ненаправлення Декларації, для громадян, які зобов'язані це зробити, ст. 164 КУпАП: Санкція - попередження або штраф з 51 до 136 грн..
Висновки
- З 1 березня 2025 року податкова служба отримала доступ до нових джерел інформації про продавців, які отримують платежі, завдяки оновленій формі перевірки ФКЧ-3, яка зараз містить дані про одержувача та передається ДПСУ в електронній формі (пункт 7 статті 3 Закону про РРО).
- Продаж з передоплатою залишається найбільш анонімною схемою, але вона пов'язана з високими ризиками шахрайства і насправді не контролюється податковими органами через банківські таємниці.
- Початок готівки через Novapay стало прозорим для фіскалів: дані продавця записуються в касі перевірки передачі, що робить масові продажі в Інтернеті легко відстежувати.
- ФОП в рамках Інтернет -торгівлі з готівкою при доставці не зобов’язаний використовувати РРО/ПРРО, оскільки обчислена операція не відбувається під час відвантаження товарів. Дохід реєструється за фактом зарахування коштів на рахунок (БЗ 107.01.03).
- ФОП більше не може отримати готівку на готівку - кошти вперше зараховуються на рахунок, що виключає приховування доходу (рішення НБУ № 101 від 08.23.2024).
- Звичайні громадяни, які здійснюють регулярну торгівлю (три або більше операцій на рік), ризикують бути визнаними суб'єктами економічної діяльності без реєстрації та отримати штраф до 34 000 грн. (стаття 164 КУпАП).Недекларування разового доходу тягне за собою штраф у розмірі 340 грн. для ненаправлення декларації (пункт 120.1 ПКУ) та можливі додаткові збори з штрафами та штрафами до 25% від суми податку (параграфи 123.1–123.2 ПКУ).
- Продаж особистих речей не вважається порушенням, але такі надходження все ще можуть бути визнані оподатковуваним доходом - звільнення від відповідальності не означає автоматичне звільнення від сплати податку.
- Рекомендоване рішення для громадян систематично торгувати в Інтернеті - це офіційна реєстрація ФОП та дотримання правил розрахунків, щоб уникнути фіскальних ризиків.
