Єдинники не можуть продавати цінні папери, невидача первинних документів покупцеві на ринку

23 травня 2021 Стане у пригоді для: Підприємці

Переплати з податків не можна перерахувати в рахунок сплати ЄСВ

Податківці роз'яснили, чому не можна в заяві на повернення помилково і/або зайво сплачених сум грошових зобов'язань з податків і зборів спрямувати такі суми на погашення заборгованості з ЄСВ (консультація в ЗІР, підкатегорія 129.04). 

Вони зазначили, що ЄСВ сплачують шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку або на єдиний рахунок (ч. 7 ст. 9 ЗУ № 2464). 

Також ЄСВ не входить до системи оподаткування, а кошти, що надходять від сплати ЄСВ і застосування фінансових санкцій, не можна зараховувати до держбюджету України, бюджетів інших рівнів і використовувати на цілі, не передбачені законодавством.

Як відповідатиме ФОП — торговець на ринку за невидачу первинних документів покупцеві

Податківці роз’яснили, яка буде відповідальність, якщо ФОП на ринку не видав покупцеві первинний документ.

Вони нагадали, що при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування на вимогу покупця видають чек, накладну або інший розрахунковий документ, який засвідчує передачу права власності на товар від продавця до покупця, з метою виконання вимог ЗУ «Про захист прав споживачів». 

А ненадання первинних документів при продажу товарів на ринку тягне за собою відповідальність, передбачену цим законом, але не є підставою для застосування адміністративних чи фінансових санкцій, передбачених законодавством з питань оподаткування.

У нашому журналі є статті про права споживачів, радимо їх почитати:

«Права споживачів: придбання і повернення» 

«Що підприємець має знати про права покупців» 

Єдинники не можуть продавати цінні папери

ДПС нагадала, що єдинникам — ФОП і юрособам заборонено займатися діяльністю в сфері фінансового посередництва, крім страхування, якщо діяльність здійснюється страховими агентами, визначеними ЗУ «Про страхування», сюрвеєрами, аварійними комісарами та аджастерами, визначеними розд. III ПКУ. 

Чим не можна займатися на єдиному податку

Податківці зазначили, що фінансові активи — це кошти, цінні папери, боргові зобов'язання та право вимоги боргу, не віднесені до цінних паперів. А фінансова послуга — операції з фінансовими активами в інтересах третіх осіб за власний рахунок або за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, — і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, для отримання прибутку або збереження реальної вартості фінактивів (ч. 1 ст. 1 ЗУ № 2664). 

Суб'єкти права власності — український народ та інші учасники цивільних відносин — фізичні й юридичні особи (ст. 2 ЦКУ).

Виходячи з цього, податківці дійшли висновку, що ФОП, який здійснює операції з цінними паперами в інтересах третіх осіб за власний рахунок або за рахунок цих осіб, не може бути єдинником.

А якщо фізична особа здійснює операції з власними цінними паперами, то інвестиційний прибуток від таких операцій оподатковується ПДФО на підставі п. 170.2 ПКУ. 

У ФОП-єдинника змінився адмінрайон в адресі: куди платити податки й подавати звітність

Податківці відповіли, що такий підприємець (консультація в ЗІР, підкатегорія 107.05):

• подає декларацію з ЄП за новим місцезнаходженням (основне місце обліку);
• сплачує ЄП за попереднім місцем обліку до закінчення поточного бюджетного року, воно вважається неосновним місцем обліку. А з 1 січня наступного року — за основним місцем обліку. 

Роботодавець не забезпечив умови роботи в карантин: працівник може звільнитися за власним бажанням

Працівник направив заяву про звільнення за власним бажанням у зв'язку з погіршенням здоров'я з 5 травня 2020 року. 12 травня роботодавець відповів, що проти звільнення в строки і з причини, що вказані працівником. І зазначив, що працівник не надав підтвердження причин відсутності на робочому місці з 13 квітня 2020 року і заява не може бути розглянута.

При цьому працівник неодноразово хворів, просив створити безпечні умови під час карантину, а лікарі рекомендували йому не переохолоджуватися. До того ж транспортне сполучення на час карантину було обмежено, а роботодавець не забезпечив доставку співробітників на роботу.

Працівник вважав причини відсутності на роботі поважними, оскільки сам не міг усунути істотні обставини, які не дозволяли з'явитися на роботу.

Що вирішив місцевий суд: причини для звільнення за власним бажанням позивача поважні, роботодавець повинен звільнити працівника в строк, про який він просив.

Апеляційний суд прийняв рішення на користь роботодавця, він указав на відсутність документів, що підтверджують неможливість виконувати трудові обов'язки, а причина, з якої працівник просив звільнити його в певну дату, не знайшла документального підтвердження.

Верховний Суд нагадав, що ст. 38 КЗпП зобов'язує роботодавця звільнити працівника в строки, про які він просить, також і за наявності інших поважних причин, зазначених у ч. 1 ст. 38 КЗпП, тобто перелік таких причин не є вичерпним. А питання про поважність причин має вирішуватися в кожному конкретному випадку.

Судді Верховного Суду вважають, що сукупність наведених працівником конкретних обставин в обґрунтування заяви про звільнення свідчить про поважність причин звільнення за ч. 1 ст. 38 КЗпП у строк, про який просив працівник.

Постанова Верховного Суду/КЦС від 21.04.2021 р. у справі № 569/9738/20.