Підприємець не здійснив подання декларації та отримав запит від фіскалів
17 січня 2024
ФОП-єдинник 2 групи не надіслав податківцям декларацію за 2022 рік, після чого отримав листа з вимогою про надання документації. Сам підприємець перебуває за кордоном. Чи несе він зобов'язання щодо надсилання виписок, договорів, актів та чеків ПРРО? Або є можливість просто надати пояснення, що підприємець не знаходиться в межах країни. Давайте з'ясуємо.
У чому питання?
Давайте поговоримо про правову підставу для надсилання фіскалами листа на адресу ФОП. Так, матимемо справу із запитом від контролюючої інстанції, надісланим за п.п.73.3 ПКУ. Адже якби йшлося, наприклад, про документальну позапланову невиїзну перевірку, то:
- вона має спеціальну процедуру здійснення. А саме, за п.п.79.2 ПКУ платнику вручається копія релевантного наказу про проведення перевірки, а також письмове повідомлення про початок та місце реалізації такої перевірки;
- реалізація таких перевірок у період ВП обмежена.
З 01.08.2023 року було дозволено проведення деяких позапланових перевірок, перелік яких можна знайти у п.п. 69.21 подразд. 10 розд. ХХ ПКУ. Серед іншого, він містить дозвіл на проведення подібних перевірок лише при неподачі звітності щодо контролю за трансфертним ціноутворенням. А наш випадок немає таких ознак.
Важливо знати! З 01.12.2023 є можливість запровадження річного мораторію на проведення документальних перевірок (планових та позапланових) для єдинників 1 та 2 груп. Виняток становлять перевірки під час ліквідації та перевірок, які проводяться за зверненням самого платника.Це обумовлюється законом, ухваленим на базі законопроекту від 16.10.2023 року № 10016-д.
Однак передумови для надсилання запиту все ж таки можна побачити. А саме, фіскали мають право на надсилання запиту за п.п.1 п.п.73.3.1 ПКУ – якщо в результаті аналізу податкової інформації, отриманої законно, фіскали виявлять факти, які можуть доводити порушення платником у тому числі податкового законодавства (з обов'язковим перерахуванням подібних фактів у запиті).
Чи відповідати на запит?
Важливо розуміти! У розрізі п.п.73.3.3 ПКУ, платнику податків, який належним чином (ст.42 ПКУ) отримав письмовий запит, зобов'язаний подати інформацію, яка визначається у запиті контролерів, а також її документальне підтвердження (виняток – зустрічна звірка) протягом 15- ти робочих днів з дня, який слідує за отриманням такого запиту (у тому числі за допомогою електронного кабінету (п.п. 69.21 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ).
Платник звільняється від обов'язку у поданні відповіді (п.п.73.3.4 ПКУ) за умови, що запит було складено з порушеннями передумов, зазначених в абз. 1 - 5 п. 73.3 ст. 73 ПКУ.
Вимоги, які можуть порушуватись податківцями такі:
- Підстави, якими подається запит, повинні мати відповідне підтвердження;
- Перелік запитуваної інформації та документів, які регламентується надати;
- Печатка контролюючої інстанції та підпис керівника.
Таким чином, якщо податківці виконали всі законні вимоги щодо складання та змісту запиту, платник податків має надати:
- дані, що запитуються податківцями;
- документи, які озвучені у запиті.
Чи передбачені військові послаблення?
З 01.08.2023 року законодавці ухвалили рішення відновити протягом строків, зазначених у податковому та іншому законодавстві, дотримання яких перебуває у сфері контролю фіскалів, у період ВП. Це також стосується термінів подання відповідей на запити. За цими причинами, незважаючи на ВП, 15-денний термін на відповідь рухається в загальному порядку. Проте дія п.п. 69.9 подразд. 10 розд. ХХ ПКУ обмежується з 01.08.2023 року
Чи має значення факт того, що підприємець за кордоном?
Жодної інформації про це немає ні в п.п.73.3 ПКУ, ні в Порядку періодичного подання інформації, завізованому Постановою КМУ від 27.12.2010 року №1245.
Однак момент знаходження платника податків за кордоном значиться у ст.102 ПКУ як загальна підстава для:
- зупинення відліку строків давності (п.п. 102.3.1 п. 102.3 ПКУ);
- збільшення граничних строків для надсилання податкової звітності, скарги щодо перегляду рішень контролюючих інстанцій, а також заяви щодо повернення надмірно сплачених грошових зобов'язань (п.п. 102.6.1 п. 102.6 ПКУ).
Однак, як вбачається, ці норми прямо не належать до відповіді на запит. Крім цього вони мають загальний характер, у той час, як на період ВП були введені окремі норми спеціального регулювання. А саме п.п. 69.1 подразд. 10 розд. ХХ ПКУ та Порядок № 225, завізований наказом Мінфіну від 29.07.2022 року №225.
Цей порядок також містить згадки про перебування ФОП за кордоном (через посилання на п.п. 102.6.1 ПКУ у п. 2 розд. ІІ Порядку № 225).І якби ФОП за запропонованою Порядком №225 процедурою підтвердив відсутність можливості виконувати податкові обов'язки, а саме щодо надсилання декларації за 2022 рік, то у податківців не було б жодних підстав для надсилання запиту щодо відсутності декларації, - оскільки жодних порушень ФОП податкових законів не вбачається.
Нагадуємо, що базовий термін, який надається на підтвердження неможливості, був не пізніше 30.09.2022 року. Проте стосовно тих, хто на момент узаконення Порядку №225 (06.09.2022) мав можливість подання релевантної заяви та доказу у ці терміни. За відсутності такої можливості, платнику надається можливість на підтвердження 60 календарних днів з першого дня місяців, який слідує за місяцем поновлення можливості виконати будь-який податковий обов'язок.
З змісту питання, ФОП не підтверджував неможливість.
Важливо розуміти! Саме тому, що податківці не отримували від ФОП заяви та документів, які служили б підтвердженням відсутності можливості виконання податкових зобов'язань, логічно, що рішення про неможливість не приймали, тому вважають правомірним направлення запиту до ФОП.
З цим складно посперечатися, оскільки факт відсутності відправленої платником звітності, який не підтвердив наявність своєї неможливості, може засвідчити порушення платником податків норм закону.
Чи належить п.п. 69.1 подразд. 10 розд. ХХ ПКУ та Порядок № 225 саме виконання обов'язку щодо надсилання відповіді на запит фіскалів?
Тут стикаємося з певною неоднозначністю. Так у тому ж п.п. 69.1 подразд. 10 розд. ХХ ПКУ, окрім однозначно озвучених податкових обов'язків, зустрічаємось у розширювальному словосполученні «і т.п.».
З іншого боку, ПКУ містить визначення того, що вважається податковим обов'язком (п. 36.1 ПКУ). І відповідь на запит фіскалів цієї дефініції не підходить. Однак у п.п. 69.1 подразд. 10 розд. ХХ ПКУ як податкові прямо зустрічаємо обов'язки, які не відповідають даному визначенню. Та й сам Порядок №225 загалом згадує податкові обов'язки, обумовлені ПКУ чи загалом іншими законами, контроль за дотриманням яких покладається на контролюючі інстанції.
З цих тверджень можна дійти неоднозначного висновку про те, що норми щодо відсутності можливості виконання податкових обов'язків можуть мати поширення на відповідь на запит податківців. За даними причин, якщо ФОП не має можливості виконувати будь-які податкові зобов'язання, з цього випливає, що він може і не надсилати відповіді на запит. А при відновленні можливості виконання податкових обов'язків, останній зобов'язаний подати заяву з документами, що підтверджують неможливість виконання в минулому/майбутньому податкових зобов'язань.
І якщо податкова інстанція на підставі заяви та підтверджуючих паперів ухвалить Рішення про неможливість своєчасного виконання платником податків свого податкового обов'язку, таким чином не накладатиметься відповідальність на відсутність своєчасної відповіді на запит (за умови підтвердження відсутності можливості подібної реакції). Однак, що це має бути за ФОП, у якого такий об'ємний період часу відсутня можливість виконання обов'язків, які можуть виконуватися у віддаленому режимі?
Уявити такий випадок досить складно.
Саме тому низька ймовірність прийняття фіскалами такого рішення, окресленого вище.
Загалом навіть важко уявити, що фіскали у разі запиту звертатимуться до норм Порядку №225.
Важливо розуміти! Якщо так, то ФОП краще відповісти на запит у передбачені терміни. А якщо йдеться про взагалі «сплячий» ФОП, а про те, що продовжує робити господарську активність, то тут і питання відсутнє.
Як бути із документами?
Якщо у податковому запиті йдеться про надання документів, якщо ФОП може це зробити, то, звичайно, слід надати. А якщо такої можливості немає? На період ВП запроваджено спеціальне правило щодо первинних документів для тих ФОП, які здійснили діяльність за територіями ведення активних бойових дій чи тимчасово окупованих регіонах (Перелік №309).
Так, із змісту п.п. 69.28 подразд. 10 розд. ХХ ПКУ вбачається, що підставами для відсутності можливості щодо надання первинних документів для таких платників вважають їх втрату, псування, та перебування їх на територіях з Переліку №309 за відсутності можливості щодо їх вивезення, також якщо вона пов'язана з ризиком для життя.
За таких обставин слід подати до контролюючої інстанції повідомлення у довільній формі із зазначенням обставин, що призвели до втрати або неможливості їхнього вивезення, а також загальний перелік первинних документів (по можливості вказати реквізити).
Якщо це саме випадок ФОП, то фігурально у відповіді чи у додатку до відповіді слід подати повідомлення про неможливість надання первинних документів через неможливість їхнього вивезення (з дотриманням правил до такого повідомлення, наведених вище).
А якщо причина полягає в тому, що надати документи не виходить саме через перебування за кордоном? У такому разі вважаємо, що ФОП може спробувати діяти саме за відсутністю можливості їх надання. Як було зазначено вище, у розрізі Порядку №225.
Таким чином, у змісті відповіді на запит ФОП вкаже, що не має можливості для надання документів, а також направить:
- заява, оформлена за правилами п. 3 розд. II Порядку № 225;
- документи, що підтверджують, зазначені в Переліку №225.
Однак досить складно передбачити, як фіскали відреагують на такий підхід. Фігурально, в результаті розгляду паперів все ж таки буде прийнято Рішення про неможливість своєчасного виконання платником податків свого податкового обов'язку, і як наслідок відсутність відповідальності за неподання цих документів.
Згадаймо про норми відповідальності
У загальних випадках за відсутності відповіді на запит або подання документів у неповному обсязі останньому загрожуватиме штраф ч. 2 п. 121.2 ПКУ — 6700 грн (1 мінзарплата на 01.01.2023).
Перевірка підприємця: які документи повинен мати на місці ФОП
Без подання податкової поточної звітності податківці можуть побачити порушення податкового законодавства, і як наслідок направити запит. Платник податків зобов'язаний надати запитувану інформацію протягом 15 календарних днів, які починають відраховуватися з наступного за отримання запиту дня. У разі ігнорування запиту ФОП загрожує штраф у розмірі 6700 грн.
За наявності проблем з наданням документів можна скористатися нормами:
- п.п. 69.28 подразд. 10 розд. ХХ ПКУ — якщо ФОП здійснював діяльність на територіях активних бойових дій чи тимчасово окупованих регіонах;
- Порядку № 225 - в інших випадках.