Як правильно вести бухгалтерський та податковий облік дропшипінгу

04 лютого 2025

Пряме постачання чи дропшипінг: у чому сенс?

По суті, дропшипінг є формою роботи, де посередник (сам дропшипер) продає продукцію комітента (самого виробника продукції, оптового постачальника або дистриб'ютора), але сам не контактує з продукцією безпосередньо.

Продукція відвантажується клієнту зі складу, що належить або орендованого комітентом, і таким чином пропускається склад ймовірного торгового посередника.

Сам дилер вносить оплату за продукцію лише тоді, коли йому за неї вніс оплату клієнт.

Звичайно ж прибуток дропшипера походить з різниці між оптовою ціною, що сплачується комітенту та роздрібною ціною, яку готовий сплатити покупець продукції

Потрібно не забувати! Такі домовленості в плані цієї комісії повинні бути документально підтверджені на основі договору між сторонами або ж прибуток, отриманий надміру, відійде комітенту відповідно до частини 2 статті 1014 Цивільного кодексу. А вже комітент посилає продукцію лише тоді, коли за неї вносить плату дропшипер. Існують різні механізми організації процесу внесення плати та відвантаження продукції, про що мова йтиме нижче. Однак сам порядок гранично зрозумілий, він максимально очевидний і логічний і нам простіше виходити далі з нього в міру роз'яснень такої форми роботи.

Такі торгові відносини укладаються зазвичай шляхом договору комісії, коли дропшипер бере зобов'язання підписувати подальші договори купівлі-продажу з клієнтами від особи, але з допомогою комітента. А той уже має пересилати продукцію клієнтам. Є варіант агентського договору продаж. Однак тут є момент того, що особистість комітента стає відома клієнтам і відпадає потреба звернення до посередників. Таким чином, нам буде простіше відштовхуватися від укладення договору комісії і далі моделювати сам механізм роботи.

Бухгалтерський облік за умов роботи з посередником

З боку дропшипера. Як ми звикли, комісія в такій формі роботи дещо відрізняється від традиційної. Точніше під час передачі продукції комісіонерові її немає. Таким чином врахувати на позабалансовому субрахунку 024 «Товари, прийняті на комісію» самому дропшиперу нема з чого. У випадках, коли партнер оформляє на ім'я посередника видаткову накладну (у відповідь той виписує на вже оформлену продукцію накладну для клієнта), за балансом у комісіонера також немає нічого. Відповідно, в балансі їм не відображається переміщення продукції, що продається.

Ну, а сам продаж комісійної продукції та отримані за свої послуги кошти посередник показує класичними комісійними проводками.

Отримання попередньої суми з клієнта за оформлену продукцію у прибуток дропшипера не входить згідно з підпунктом 6.3 Національного положення (стандарту) бухобліку 15 «Дохід».

Ціну проданої продукції на час відвантаження комітентом для клієнтів посередник відображає за кредитом субрахунку 702 «Дохід від реалізації товарів», а також зменшує дохід за дебетом субрахунку 704 «Вирахування з доходу» на суму, що призначається комітенту, адже сама сума перебування згідно з договором комісії сторона комітента не є прибутком дропшипера за підпунктом 6.2 Національного положення (стандарту) бухобліку 15.

Саму ціну за послуги посередництва дропшиперу слід зазначити за кредитом субрахунку 703 у межах прибутку на число, коли було затверджено звіт комісіонера та/або підписано акт про виконання такого роду послуг у рамках укладеного раніше договору.Разом із визнанням прибутку він списує собівартість послуг як посередника (Дп 903).

З боку комітента. Так як продукція до самого дропшипера не доходить, а безпосередньо йде зі складу постачальника до клієнта, то їх переведення на субрахунок 283 «Товари на комісії» безглуздо. На час відвантаження продукції для клієнта комітент відображає прибуток у розмірі вартості продажу цієї продукції (Дп 361 - Кт 702) та списує їх вартість за балансом (Дп 902 - Кт 281). А плату за послуги на час підписання звіту посередника та/або акта приймання-передачі обсягу наданих послуг та витрати у зв'язку з передачею продукції та логістикою відносить до витрат на збут (Дп 93).

Податок на прибуток

Особливих відмінностей для дропшиперів та тих, з ким вони співпрацюють у розділі ІІІ Податкового кодексу, не передбачається. А 30-відсоткову експортну різницю згідно з підпунктом 140.5.5 Податкового кодексу, що стосується експорту продукції для окремих нерезидентів з офшорних юрисдикцій, ми не беремо до уваги. Описуватимемо лише угоди за участю резидентів. Ось і в нашому варіанті підприємці з малим та високим доходом підсумки своєї роботи за договором про посередництво відображають у податково-прибутковому обліку за бухгалтерськими правилами.

Податок на додану вартість

З боку дропшипера. Облік ПДВПодаток на додану вартість посередника як комісіонер за договором комісії з метою реалізації продукції ведеться відповідно до умов відповідального за посередництво пункту 189.4 Податкового кодексу. Тому для дропшипера податком на додану вартість оподатковується вся вартість продукції, якою він торгує.

Не враховується той факт, що сама продукція не йде через посередника, а комітент відправляє її одразу клієнту.

Буває, що Податкова служба йде назустріч у таких випадках, але для таких варіантів слід було б заручитися підприємцям у них ІПК про незастосування посередницького пункту 189.4 Податкового кодексу.

Як правило, спочатку в договорі посередника йде ПДВ-подія, де надходить передплата за продукцію з боку клієнта. Тоді він складає ПН на продукцію, виходячи з дати надходження, а податкові зобов'язання відображає з ПДВ згідно з пунктом 187.1 Податкового кодексу. У процесі переказу коштів на рахунок комітента сам посередник має право на податковий кредит із ПДВ відповідно до пункту 198.1 Податкового кодексу. Це працює лише у разі добре оформленої з боку комітента на посередника податкової накладної, яка реєструється в ЄРПН. Самого обліку податку на додану вартість посередника процес відвантаження продукції його партнером для клієнтів не стосується. Це відбувається в тому механізмі, що ми тут розуміємо.

Але існують інші складнощі, наприклад, якщо кожен день для клієнтів з боку комітента відправляється продукція без попередньої оплати з боку дропшипера, який оплачує весь обсяг продукції одним платежем за місяць. За такого варіанта податкові зобов'язання з боку комітента з'являться на дату кожного відправлення продукції. Однак податковий кредит дропшипер за подібними податковими накладними не зможе відобразити, будь у нього складені на нього податкові накладні.

Сама можливість користуватися податковим кредитом з'являється за першою подією, тобто після сплати коштів або одержання продукції згідно з пунктом 198.2 Податкового кодексу. У разі немає випадку, коли посереднику доставляється продукція, він із нею безпосередньо контактує, тому грає роль лише оплата. Постачальник виписує податкові накладні у межах відправки продукції, а посередник поставити податковий кредит у цей час немає права. Отримай дропшипер його лише за переведеними сумами комітенту наприкінці місяця.

Одним словом, завершення всіх платіжних операцій протягом місяця є цілком нормальним явищем. Але зовсім інша справа, коли посередник та постачальник проводять ці операції раз на квартал. Тут виникає розрив часу між податковими зобов'язаннями постачальника і податковим кредитом дропшипера.

Також важливу роль у плані оподаткування на додану вартість є сама комісійна послуга. На її ставку, яку посередник отримує як плату за послуги, він зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання з податку на додану вартість та сформувати податкову накладну на свого постачальника.

У разі, коли за договором плата береться зі ставок, що були перераховані клієнтами як плата за продукцію, у такому разі податкові зобов'язання з'являтимуться на число, коли гроші прийшли від того чи іншого клієнта.

Тут з'являється ще один механізм і комісійне роялті обидві зі сторін, згідно з договором про дропшипінг отримують відразу і у них немає жодних інших боргів один перед одним.

А от коли підприємець перебуває на єдиному податку, такий механізм не пройде. Ми вважаємо, що сторонам слід обговорити варіант, щоб плату за комісійні послуги посереднику перераховували окремо. У цьому випадку податкові зобов'язання з таких коштів з'являться у дропшипера на дату, коли складався акт або за його відсутності формувався звіт.

З боку комітента. Замість стандартної процедури комісійних послуг у нашому випадку посередник не отримує самої продукції на руки. Одночасно перша подія обліку податку на додану вартість комітента - це передача посередником суми за продукцію. На дату постачальник формує податкову накладну на посередника та відображає податкові зобов'язання з податку на додану вартість. Саме відправлення продукції буде наступною подією для постачальника і таким чином в обліку податку на додану вартість не відображається.

Коли постачальник відправляє клієнту продукцію регулярно щодня за відсутності попередньої плати від посередника, а дропшипер оплачує послуги постачальника щомісяця, то податкові зобов'язання постачальника з'являються кожну кількість, що він відправляє продукцію. Він має формувати податкові накладні на посередника ці числа. Вже процес оплати за продукцію з боку дропшипера на облік податку на додану вартість постачальника не матиме впливу, нехай та і буде вищою за раніше проведені операції з відправки товарів.

На саму ціну плати за послуги комісії постачальник відображає податковий кредит (звісно за умови наявної податкової накладної, яка зареєстрована в ЄРПН).

Єдиний податок

З боку дропшипера. Коли надаються послуги або проводяться роботи відповідно до договору комісії, то прибутком такого посередника на єдиному податку буде сума оплати за комісію згідно з пунктом 292.4 Податкового кодексу. Усього вартість продукції посередником у його прибуток, що оподатковується, не входить. Проте підприємець зобов'язаний відображати такі цифри у довільній формі обліку прибутку та витрат відповідно до його реєстрації як платника податку на додану вартість.

З боку комітента. Прибуток постачальника згідно з договором комісії з'являється на число, коли йому прийшли гроші від дропшипера.

Слід пам'ятати, оскільки грошові операції підприємцям на ЄПЄдиний податок згідно з пунктом 291.6 Податкового кодексу не можна проводити, то отримувати дропшипера комісійну оплату з суми сплаченої клієнтом не слід.

Наведемо тут пояснення. Наприклад, відповідно до договору дропшиппинга постачальник відправляє продукцію клієнту лише за тим як йому переказав кошти дропшипер. В оптовому плані вартість постачальника встановлено по 1200 грн. за одиницю цієї продукції включно з податком на додану вартість у розмірі 200 грн. Сама собівартість – 750 грн за одиницю. Посередник продає 100 одиниць цієї продукції при роздрібній ціні 1380 грн за одиницю з урахуванням податку на додану вартість 230 грн. Загалом дохід виходить у розмірі 138 тис. грн. А комісійні як різниця між оптовою та роздрібною ціною продукції посередник бере собі. Таким чином, собівартість послуг дропшипера дорівнює 4 тис. грн.Плата постачальником за логістичні послуги складає 6 тис. грн., з яких податок на додану вартість – 1 тис. грн. Обидва підприємці сплачують податок на прибуток та податок на додану вартість.

Виникає питання, а яким чином усі ці операції позначити у бухгалтерському обліку кожного з них. На нього відповімо таблицею.

Облік зразкового підсумку операції за договором дропшипінгу

Передача товару на відповідальне зберігання

Дропшипінг - це торгівля продукції посередником (дропшипером), коли відправлення продукції клієнту здійснює іншу особу - виробник, імпортер, оптовик і т.п.

У плані бухгалтерського обліку такого посередника ціна продукції, що продається, відображається за кредитом дохідного субрахунку 702, і таким чином прибуток зменшується за дебетом субрахунку 704 на суму, яка призначається комітенту (виробнику, імпортеру тощо).

Відображення в обліку з податку на прибуток операцій реалізації продукції за договором дропшипінгу кожна із сторін проводить за бухгалтерськими правилами. Використання податкових різниць у таких операціях серед резидентів у розд. ІІІ Податкового кодексу не враховується.

У посередника-дропшипера оподатковується на додану вартість повна вартість продукції, що він торгує і вартість комісійних послуг. Постачальник також відображає податкові зобов'язання з податку на додану вартість за датою переказів сум за продукцію з боку посередника-дропшипера.

У разі, коли дропшипер працює на єдиному податку, його прибуток, оподатковуваний єдиним податком, становить лише сума того, що він отримав в результаті комісійної оплати.Одночасно прибуток комітента на єдиному податку виходить згідно з загальними правилами на дату перерахування грошей від дропшипера.