Банкрутство під час дії воєнного стану: встановлено новими законами

19 червня 2024

Економічна ситуація в країні бажає кращого, адже разом із війною в Україну прийшло і різке падіння економічних показників, а також занепад бізнесу. За цими причинами багато компаній було закрито, а деякі визнані банкрутами.

На 23-й рік законодавець анонсував два закони, які впроваджують низку нововведень у процесі банкрутства. Коригування в Кодексі України щодо процедур банкрутства (далі – КУзПБ) було зумовлене, насамперед, викликами ВП в Україні, а також необхідністю адаптації нормативки до стандартів ЄС.

Зокрема 15 квітня 2023 року було анонсовано Закон України No 2971-IX (далі – Закон No 2971-IX). Крім того, 29 липня 2023 року почали бути активними коригування в КУзПБ, запроваджені законом про «військові банкрутства» – Закон України (далі – Закон No2911-IX).

Нижче докладно розглянемо зазначені коригування, що вже активно застосовуються на практиці.

Використання банкрутства на час ВП

Закон No 2911-IX встановлює такі тимчасові норми, які активуються на час ВП та протягом півроку з дати його завершення або ануляції:

• право на організацію зборів та комітету кредиторів у віддаленому форматі: шляхом відеозв'язку та за допомогою опитування;
• звільнення арбітражного керуючого від накладення дисциплінарної відповідальності за некоректне виконання обов'язків, обумовлених КУзПБ, при тому, якщо їх виконання нереальне через проведення бойових дій у районах за місцем перебування неплатника, кредитора, його власності, офісу або за місцем реєстрації або перебування арбітражу;
• право суду продовжити окремі процесуальні терміни: проведення попереднього засідання суду, звернення в рамках провадження у справі про банкрутство про визнання недійсними правочинів, проведених неплатником, дії мораторію на покриття претензій кредиторів, оголошення про проведення першого, повторного та/або другого повторного аукціону, виконання плану санації чи реструктуризації боргів неплатника, процедури розпорядження власністю, ліквідації, реструктуризації заборгованостей неплатника та погашення його боргів;
• зупинення нарахування пені за гарантіями неплатника щодо кредиторів, реструктуризованими у релевантності зі схемою дії санації чи реструктуризації боргів неплатника.Штрафи при невиконанні неплатником таких дій не нараховуватимуться;
• можливість анонсування провадження з питання про неплатоспроможність боржника без авансування винагороди арбітражному керуючому на депозитний рахунок суду;
• організація обов'язкової оцінки шкоди та/або збитків, завданих неплатнику через вторгнення в Україну, за процедурою, завізованою КМУ;
• незастосування солідарної відповідальності до органів управління неплатника в релевантності з ч. 6 ст. 34 КУзПБ, якщо неплатник не звертався до госпсуду з папером про анонсування провадження з питання банкрутства через збройну агресію проти України, у тому числі через фактичне місцеперебування єдиного майнового комплексу неплатника у межах територій, де ведуться (велися) бойові дії. на тимчасово окуп. територіях;
• відмова суду в анонсуванні провадження з питання неплатоспроможності на підставі паперу кредитора: якщо неплатник до проведення підготовчого засідання доведе, що його внесли до електронного реєстру учасників відбору та виконавців державних контрактів (договорів) та має чинний контракт із державними замовниками у сфері оборони, або претензії кредиторів не задоволено внаслідок збройної агресії проти України, зокрема через місце перебування єдиного майнового комплексу банкрута на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на тимчасово окупованих територіях.

Доповнення переліку компетенцій розпорядника власності у процедурі банкрутства

Закон №2911-IX встановлює також окремі правила, які діятимуть на постійній основі. Серед них, зокрема, нові можливості розпорядника майна.

Законом передбачено, що в процесі управління майном неплатнику необхідно забезпечити розпоряднику можливість безперешкодного доступу до інформації, що зберігається в базах даних, що застосовуються посадовими особами неплатника для ведення всіх можливих видів обліку, а також для оформлення бухгалтерської, статистичної та податкової звітності та/або забезпечити можливість розпоряднику майна ознайомитися з такою інформацією іншою можливістю з варіантом друкувати та/або копіювати необхідні документи.

Зміни у переліку ухвал, що підлягають касаційному оскарженню

КУзПБ встановлено загальне правило, згідно з яким у порядку не належать апелювання ухвали апеляційного господарського суду, анонсовані за підсумками перегляду судових рішень, крім визначених законом винятків.

Нові зміни розширюють список судових рішень, які можуть оскаржуватися в порядку.

Зокрема, тепер здатні оспорюватись у суді касаційної інстанції:

• визначення попереднього засідання;
• визначення за результатами розгляду грошових претензій кредиторів, спрямованих після закінчення терміну, обумовленого для їх надання;
• постанови про визнання боржника банкрутом та запровадження процедури покриття боргів боржника;
• рішення, прийняті за результатами розгляду заяв, спрямованих у рамках провадження у справі про банкрутство. Касаційний госпсуд у складі Верховного Суду (далі – КГС ВС) у ухвалі від 14 червня 2023 року у справі No 910/4685/20 зазначив, що наведений перелік судових рішень, що підлягають касаційному оскарженню окремо, є вичерпним, і тому подання касаційних скарг судові рішення (які відсутні у зазначеному переліку) унеможливлює застосування касаційного провадження за подібними скаргами.

Процесуальні наслідки коригування боржником місцезнаходження чи місця реєстрації після направлення заяви про банкрутство

Закон No 2971-IX доповнив КУзПБ положенням, що визначає, що коригування неплатником зареєстрованого місця перебування або місця проживання після подання кредитором/боржником заяви про анонсування провадження у справі про неплатоспроможність не впливає на коригування у територіальній підсудності справи.

Зазначене положення погоджується з раніше висловленою позицією КГС ВС у постанові від 03 лютого 2021 року у справі No 917/1759/19.

Зазначимо, що релевантні коригування допоможуть усунути зловживання несумлінних боржників щодо штучної зміни територіальної підсудності справи про банкрутство.

Можливість розгляду заяв у справі про неплатоспроможність щодо прерогатив спрощеного позовного провадження.

Відповідно до положень КУзПБ госпсуд, у віданні якого перебуває справа про банкрутство, в рамках цієї справи вирішує всі конфлікти, учасником яких вважається неплатник.

Для дотримання розумних термінів розгляду справ про неплатоспроможність тепер заяви (позовні заяви) у спорах, стороною яких є неплатник, розглядають у рамках справи про банкрутство за правилами спрощеного позовного провадження. Проте позивач має право у позовній заяві заявити вмотивоване клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Якщо за підсумками розгляду такого клопотання позивача суд дійде висновку про необхідність розгляду справи в порядку загального позовного провадження, він позначає про це у постанові про відкриття провадження у справі.

Порядок та строки пересилання матеріалів справи до судів апеляційної та касаційної інстанцій

Одним із важелів, покликаних здійснити оптимізацію строків розгляду справ про банкрутство, стало також врегулювання порядку та строків пересилання матеріалів справи до судів вищих інстанцій у питанні оскарження судових рішень під час розгляду справи у суді першої інстанції.

Відтепер до апеляційного чи касаційного суду направляють матеріали справи у частині, яка потрібна ухвалою суду. При цьому суд, який розглядає апеляційну або касаційну скаргу, може з особистої ініціативи зажадати повну міру справу про банкрутство. Однак у суді першої інстанції повинні залишатися завірені копії справи або частини справи для подальшого провадження у справі про банкрутство.

Водночас матеріали справи про банкрутство, що стосуються заяви (позову) у спорах, стороною яких вважається неплатник, повинні надсилатися госпсудом до апеляційного або касаційного судів у повному обсязі. Однак і в цьому варіанті належним способом засвідчені копії справи залишаються у госпсуді для подальшого провадження у справі про банкрутство. Процесуальні наслідки щодо появи двох чи більше заяв кредиторів про анонсування провадження у справі про банкрутство неплатника.

Тепер КУзПБ передбачає, раптом, пара кредиторів чи навіть більше вирішили одночасно подати заяви кредиторів про анонсування провадження у справі про банкрутство, госпсуд призначає заяви до розгляду в одному судовому засіданні, за підсумками якого за заявою, що було першою, якщо це відповідає передумовам КУзПБ, анонсує провадження у справі про банкрутство. Решта заяв госпсудом залишаються без розгляду.

У той самий час, коли заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство не розглядається з вищевказаних підстав, не заважає зверненню даного кредитора як конкурсного із заявою з грошовими претензіями до неплатника.

Нові суб'єкти, за якими можливе застосування субсидіарної відповідальності щодо гарантій боржника

Інститут субсидіарної відповідальності за доведення до руйнування почав активно використовуватись на практиці з 2018 року. Основна мета – притягнення осіб, винних у доведенні боржника до банкрутства, до додаткової (субсидіарної) відповідальності з метою покриття вимог кредиторів.

На момент внесення коригувань Законом No 2971-IX КУзПБ визначав коло осіб, на яких може поширюватися субсидіарний вил відповідальності за гарантіями неплатника у разі недостатності його власності, таким чином: засновники або інші особи, у тому числі й начальство неплатника, які мають право подавати обов'язки його вказівки чи можуть іншим способом керувати його діями. 

Тепер до КУзПБ додано ще одну категорію осіб, щодо яких можливе застосування субсидіарної відповідальності за гарантіями боржника. Зокрема, це особи, які вчинили, погодили правочини або вчинили майнові дії, викладені у статті 42 КЗПБ, які надалі визнані нікчемними або спростовані судовою владою.

До цих осіб має місце застосування субсидіарної відповідальності у межах величини заподіяної неплатнику цими майновими діями збитків.

Мирова угода як підстава закінчення провадження у справі про банкрутство

Закон No 2971-IX доповнює КУзПБ також новою підставою для закінчення розгляду у справі про банкрутство – оформлення світової домовленості між неплатником та кредиторами, як повідомляється у статті 192 ГКУ.

КУзПБ застерігає, що у наведеному варіанті провадження може бути закрите на всіх стадіях стосовно справи про банкрутство як до, так і після анонсування боржника банкрутом.

Процес санації після визнання неплатника банкрутом

Одна з важливих новел Закону № 2971-IX – можливість ухвалення судом рішення про початок процесу санації та після визнання неплатника банкрутом.

Зокрема, КУзПБ визначає, що за клопотанням зборів кредиторів чи ліквідатора госпсуд може ухвалити рішення про початок процесу санації та після анонсування неплатника банкрутом за умови наявності визначеного зборами кредиторів плану санації.

Обговорено, що укладання зборів кредиторів про звернення до госпсуду з клопотанням про активацію процедури санації та призначення керуючого санацією приймається зборами кредиторів у порядку, обумовленому для схвалення плану санації.

Якщо ж у суді дадуть відповідь відмовою від активації процесу санації та візування плану санації щодо неплатника, триває процедура ліквідації. Водночас, відмова суду не перешкодить черговому поводженню з відповідним клопотанням. 

Можливість поновлення провадження у справі про банкрутство при виявленні власності банкрута

Для того, щоб згодом розібратися у проблемі неплатоспроможності підприємств, власність яких зараз перебуває на тимчасово окупованій території України, у КУзПБ запроваджено положення, яке передбачає можливість поновлення провадження у справі про неплатоспроможність.

Так, згідно з новими змінами ліквідатор, який не виявив майнові активи, що підлягають включенню до складу ліквідаційної маси, може окремо вказати такі майнові активи у ліквідаційному балансі та подати до госпсуду баланс, що засвідчує відсутність у банкрута власності.

Однак, якщо після закінчення провадження у справі буде виявлено майно банкрута, якого вистачить, щоб покрити витрати, пов'язані з провадженням у справі, суд за клопотанням учасника справи може відновити провадження у справі.

Якщо провадження у справі про банкрутство не було відновлено, таке майно банкрута за рішенням господарського суду переходить у власність відповідної територіальної громади або державну власність, за умови, що боржник є державним підприємством або госптовариством, у статутному капіталі якого понад 50 % акцій (часток) належать державі.

Автоматизована система «Банкрутство та неплатоспроможність»

Закон No 2971-IX обговорює впровадження автоматизованої системи «Банкрутство та неплатоспроможність», яка об'єднає в собі бази даних, що зберігатимуть інформацію про хід провадження у справі про банкрутство та фінансово-економічні показники боржника. До складу цієї системи також входитиме Єдиний реєстр боржників та Електронний кабінет арбітражного керуючого. 

Наказом Міністерства юстиції України від 13 листопада 2023 р. № 3918/5 впровадження автоматизованої системи відстрочено до 01 червня 2024 року.Підсумовуючи вищевикладене, наведені коригування у законодавстві, що набули чинності у 2023 році, усувають протиріччя між чинними положеннями КупПБ, забезпечують єдиний підхід у їхньому розумінні та сприяють спрощенню та автоматизації процедури банкрутства.

Статутний капітал. Як з цим працювати?

Законодавець змінив підхід до процедури банкрутства, а також врегулював прогалини у цьому процесі. Крім іншого, змінив підхід судів до цієї проблеми, як розширивши права кредиторів, а й боржників. Як на практиці це застосовуватиметься, поговоримо пізніше.