Передплата через інтернет-еквайринг: коли її слід провести через РРО?

08 травня 2024

На це запитання спробували відповісти в ДПСУ в інформаційно-роз'яснювальній статті. Не ставимо за мету оскаржити їхню спробу дати раціональну відповідь, однак, опубліковане податківцями питання виглядало так: чи застосовується відповідальність до суб'єкта господарювання, який здійснює діяльність через Інтернет, якщо розрахунковий документ був сформований не на дату отримання попередньо оплачених покупцем коштів на картковий рахунок продавця, а в момент відвантаження товару?

І торкаючись теми рахунків, які вказує підприємець у відповіді на це питання, на наш погляд, не розкривається. Виходить, що самі поставили питання - самі і для зручності на нього відповіли в потрібному для себе ключі, зазначаючи в тексті процес оплати через банківські картки за реквізитами при розрахунку шляхом інтернет-еквайрингу (далі ІЕ). Адже зазначений тип операцій потребує залучення РРОРеєстратор розрахункових операцій (касовий апарат)./ПРРОПрограний реєстратор розрахункових операцій (ст. 3 Закону про РРО).

Ми не забуваємо, що не потрібно застосовувати РРО/ПРРО, якщо за продукцію розплачуються за допомогою реквізитів поточного рахунку в режимі IBAN. І такий варіант обговорювати тут не будемо, а детально пояснимо, як же вчинити підприємцям за інших розкладів.

Зазвичай, коли ми вбиваємо в пошуку, наприклад назву інтернет-магазину, бачимо, що він на даний момент відкритий або закритий. Але купувати товари чи послуги та розплачуватися за них можна цілодобово, навіть коли на годиннику неробочий час. Підприємець може приймати до оплати банківські картки через Інтернет у будь-який час дня та ночі, але його мучить питання, а як цей розрахунок можна здійснити через РРО?

А що із виведенням чеку?

Якщо операція проводиться з відривом, то клієнту підприємець зобов'язаний передати/надіслати фіскальний касовий чек. З самим товаром при його отриманні, передачі, так би мовити, на руки (як у посилці, яку ви забрали поштою), відразу після оплати (зверніть увагу на те, як після оплати вам приходить чек на електронну пошту).

Документ виводиться у різний спосіб. До речі, раніше в Податковій повідомляли процедуру, але не повною мірою. Наприклад, йшлося про реалізацію розрахунків шляхом ІЕ, коли сам документ повинен бути згенерований:

1. Під час проведення операції (листа податкової від 21 червня 2019 року № 2877/6/99-99-14-05-01-15/ІПК, від 14 грудня 2020 року № 5149/ІПК/99-00-07-05-01 -06; коментар від 06.12.2019). А що детально є під таким формулюванням, не повідомлялося. Надходження певної суми на картку підприємця – не рахувалося. Оскільки при оплаті банківською карткою через Інтернет надходження грошей не є релевантним для розрахункової операції. І під моментом операції ми мали на увазі генерування документа РРО, як тільки банк схвалює платіж за допомогою картки клієнта. Начебто він скористався просто POS-терміналом у робочий час. А ось після закриття вивести документ ніби ніхто не має можливості згенерувати, тому така порада недоцільна для нас;
2. Не пізніше, ніж у чергову робочу добу беручи до уваги робочий режим підприємства з умовою банківського звіту про зарахування грошей з виконанням хронології проведення розрахункових операцій (повідомлення ГУ ДПС в Одеській обл. від 14 січня 2021 року № 157/ІПК/15-32- 07-05-06, ГУ ДПС у Чернігівській обл. 01-06; БЗ 109.02, що була дійсна до 01 серпня 2020 року). Про те, в які дні працює підприємство або має свій робочий режим, необхідна вказівка ​​у вільній формі. І, звичайно, ця пропозиція не буде відповідати часу, коли відбулася транзакція або гроші надійшли на картку;
3. Не пізніше моменту, коли клієнт вже має на руках куплений ним товар чи послугу (повідомлення ДПСУ від 09 листопада 2020 року № 4624/ІПК/99-00-07-05-01-06). Тут слід врахувати початкові висновки податківців та його роз'яснення, із якими даний метод перетинається, тому цей рада, на думку, є найоптимальнішим з перелічених.
   Підприємців така плутанина дезорієнтувала, і вони виводили документ раніше чи набагато пізніше, а не відповідно до рекомендацій ДПСУ. Беремо випадок, коли клієнт провів оплату банківською карткою і відразу просить чек, а підприємець змушений його видати без підтвердження про те, чи зайшли йому гроші на рахунок, чи є у нього банківська виписка. І всі ми були неодноразово свідками, коли чек робиться просто, коли тобі вже пересилають покупку, хоча банківська виписка була набагато раніше цього процесу.

Ми думаємо, що сам процес застосування РРО повинен здійснюватися між розумінням підприємця, коли зайшов платіж і перш ніж товар чи послуга була надіслана/надана клієнту. Та тільки невідомо, що із цього приводу думають у Податковій. Їх мало хвилювали обов'язки з приводу не вчасно згенерованих документів у подібних випадках, поки до них безпосередньо не звернулися з проханням пояснити його підприємці (що й стало темою цієї статті). Але й ДПСУ у своїй відповіді була гранично небагатослівною. Таку відповідь необхідно сприймати як крок назустріч платникам. Перефразуємо його та отримаємо приблизно такий висновок, що для підприємця при продажу товарів/послуг не загрожує відповідальність у разі виведення документа в період з факту проведення оплати клієнтом та до пересилки/доставки оплаченого замовлення.

Немає жодних сумнівів у логічності такого висновку, але якби не одне але. Докопатися імовірно вийде до аргументів, яким йдуть податківці у їхньому роз'ясненні. І тут слід детально розібрати наші побоювання.

Судячи зі ст. 3 Закону про РРО зазначено, що суб'єкти господарювання при виконанні економічних операцій за готівку/безготівку та шляхом оплати через банківські картки повинні:

1. «проводити розрахункові операції на повну суму купівлі або послуги зі створенням у паперовій та/або електронній формі розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій <...>;
2. надавати клієнту, що отримує <...> товар, послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення чи оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції <...>».

Законодавча база в першому пункті свідчить про конкретний час, коли генерується документ і що він з себе повинен представляти. Отже, чек - це документ, що доводить проведення розрахункової операції і він повинен з'являтися в період отримання підприємцем коштів у будь-якій формі, чи то готівка чи платіж через інтернет. Далі в наступному пункті закону йдеться про те, коли чек повинен опинитися у клієнта. Це має відбуватися, коли проводиться отримання сплаченої покупки. І відстань у часі між цими двома процесами, ймовірно, буде в більшості випадків дуже невеликою, настільки малою, що навіть не буде братися до уваги. Так, питання щодо того, коли розрахунковий документ має бути сформований, виникнути не повинно, оскільки це здійснюється синхронно.

Але при роботі в мережі такі умовності не враховуються, а процеси найімовірніше будуть розтягуватися на тривалий час. Але, раптом вам вдасться вивести документ не пізніше, ніж клієнт отримає придбані товари або послуги, то податківці не будуть проти вас нічого мати. У п. 1 ст. 17 Закону про РРО санкції накладаються лише тоді, коли ігнорується проведення розрахунків шляхом РРО/ПРРО. Або штрафують тих, хто не видає чеки у тій чи іншій формі. Тут уже як каже закон, але немає штрафів залежно від того, що хтось не на той час згенерував документ.

Отже, раптом проводиться перевірка, а у підприємців готові на той момент чеки, не важливо на яку дату, головне, що не пізніше за відвантаження покупки клієнту, тут нічого боятися. Мова про штрафні санкції тут не йдеться. І це стосується як операцій у мережі, так і офлайн. Але у податківців із цього приводу також своя думка.

Рахунок підприємця: в якому банку найвигідніше відкрити рахунок ФОП, як не платити комісію за обслуговування

У законодавстві щодо розрахункових операцій немає певних інтервалів для реєстрації касових операцій. Важливо, щоб їх було проведено.

Головним пунктом у наших законах, що зазначає тимчасовий інтервал.

Основною нормою законодавства, що відповідає за інтервал, призначений для видачі клієнтам чеків, є 3 абз. ч. 11 ст. 8 Закону № 1023. Там говориться, що чек зобов'язані виписати у цифровому вигляді не після того, як відбувся трансфер товарів чи послуг.

Але чомусь податківці у своїй статті посилаються на Закон № 1023 так і не ясно. Ймовірно, вони хочуть використовувати положення з нього у своїх цілях, щоб просувати реєстрацію касових операцій із неухильним дотриманням їх нововведень.