Податківці можуть виключити зі спрощеної системи лише після документальної перевірки

18 листопада 2024 Стане у пригоді для: Підприємці на ЄП

Якщо податкові органи виявляють порушення правил перебування на спрощеній системі оподаткування (УСН), вони мають право виключити платника єдиного податку (ЕН) з реєстру спрощенців. Проте для законного виключення потрібне проведення документальної перевірки. Цей принцип знову підтверджено постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17.06.2024 у справі № 240/31811/23.

Суть суперечки

Податкові органи провели камеральну перевірку, в ході якої виявили, що юридична особа — платник ЄП групи 3 — мала податковий борг, що перевищує 3060 грн. на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів. Виходячи з цього, а також спираючись на норми абзацу 8 п.п. 298.2.3 та абзацу 3 п. 299.10 Податкового кодексу України (ПКУ), податківці ухвалили рішення про виключення цієї юридичної особи з реєстру платників ЄП.

Компанія не погодилася з цим рішенням та оскаржила його, вважаючи дії податкових органів незаконними.

Позиції сторін

Податківці:

Контролюючий орган стверджував, що порушення правил перебування на спрощеній системі, у тому числі наявність податкового боргу у розмірі, що перевищує 3060 грн. на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів, дає їм право виключити підприємство з реєстру платників ЄП. При цьому, на їхню думку, достатньо результатів камеральної перевірки для ухвалення такого рішення.Якщо директор підприємства є ФОП, чим це загрожує?

Платник:

Підприємство вважало висновки податкових органів помилковими.На їхню думку, для позбавлення статусу платника ЄП недостатньо лише даних камеральної перевірки. Відповідно до законодавства, для такого рішення потрібна документальна перевірка.

Крім того, компанія вказала, що вона знаходилася на спеціальному режимі оподаткування зі ставкою 2% (спецЄП). На їхню думку, наявність податкового боргу не є основою позбавлення статусу платника спецЄП, оскільки для цієї категорії платників діють інші правила.

Рішення суду: Поглиблений аналіз

Суд першої та апеляційної інстанцій підтвердив, що дії податкових органів, які полягають у позбавленні підприємства статусу платника спеціального режиму єдиного податку (спецЄП) на підставі камеральної перевірки, були неправомірними. Цей висновок ґрунтується на законодавчих нормах та усталеній судовій практиці.

Юридичне обґрунтування

Судді звернулися до положень Податкового кодексу України (ПКУ), зокрема до абзацу 8 п.п. 298.2.3 та абзацу 3 п. 299.10, які регулюють питання анулювання реєстрації платника єдиного податку. Відповідно до цих норм:

Реєстрація платника ЄП є безстроковою. Її анулювання можливе лише за наявності встановлених законом підстав, які мають бути підтверджені перевіркою.
Підстави для анулювання повинні бути виявлені під час перевірки, результати якої підтверджують, що платник більше не відповідає критеріям перебування на спрощеній системі оподаткування.

Необхідність документальної перевірки

Судді акцентували увагу на типі перевірки, яка має передувати анулюванню статусу платника ЄП:

Камеральна перевірка:
Відповідно до п.п. 75.1.1 ПКУ, камеральна перевірка обмежується аналізом податкової звітності. Вона проводиться автоматично на підставі поданих платником податків даних та спрямована на виявлення помилок, невідповідностей або фактів неподання звітності. Камеральна перевірка не торкається питань фактичної сплати податків та зборів.
Документальна перевірка:
Відповідно до п.п. 75.1.2 ПКУ, документальна перевірка охоплює питання правильності та своєчасності нарахування та сплати податків та зборів. Цей вид перевірки передбачає детальне вивчення господарську діяльність платника, включаючи аналіз первинної документації, договорів та інших документів.

З системного аналізу ст. 75 ПКУ, судді дійшли висновку, що камеральна перевірка не може бути підставою для анулювання статусу платника ЄП, оскільки вона не призначена для встановлення фактів щодо відповідності платника критеріям перебування на УСН. Лише документальна перевірка, яка глибше досліджує фінансову та податкову діяльність платника, може підтвердити наявність порушень, достатніх для скасування статусу.

Прецеденти Верховного Суду

Суд послався на попередні рішення Верховного Суду, які підтверджують цю правову позицію:

Постанова від 26.02.2019 у справі № 805/1396/17-а
Постанова від 05.02.2019 у справі № 805/206/17-а

Ці рішення закріплюють практику, згідно з якою анулювання статусу платника ЄП без документальної перевірки вважається незаконним.Специфіка спецЄП та податковий борг

Суд також розглянув аргументи платника, пов'язані з особливостями спеціального режиму оподаткування (спецЄП) зі ставкою 2%. Для таких платників діяли особливі правила, які відрізнялися від стандартних вимог для платників ЄП групи 3:

Податковий борг:
Суд погодився з тим, що вимога про відсутність податкового боргу, що перевищує 3060 грн на кожне перше число місяця протягом двох кварталів, не застосовується до платників спецЄП. Це з тим, що з спецЄП були передбачені інші критерії та умови перебування на УСН.
Анулювання статусу:
Навіть якби податківці провели документальну перевірку та виявили податковий борг у платника спецЄП, це не стало б підставою для анулювання статусу. Особливий режим оподаткування передбачав інші вимоги, які мають враховуватися під час ухвалення рішень податковими органами.

Скасування спецЄП

Слід зазначити, що цей аспект втратив свою актуальність, оскільки режим спецЄП було скасовано 01.08.2023. Однак у момент розгляду справи він мав значення визначення правомірності дій податкових органів.Праця домашніх працівників

Думка редакції: Детальний аналіз

Судові висновки було визнано цілком справедливими. Найважливіше, що ці висновки застосовуються до всіх платників єдиного податку (ЄН), а не лише до тих, хто перебував на спеціальному режимі ЄП (спецЄП).Норми Податкового кодексу України (ПКУ), що регламентують вилучення з реєстру платників ЄП групи 3, застосовуються до всіх платників ЄП, включаючи фізичних осіб-підприємців (ФОП) груп 1—3 та юридичних осіб — платників ЄП групи 3.

Особливості анулювання статусу платника ЄП

Редакція наголошує, що без проведення документальної перевірки не можна позбавити платника статусу, чи то платника сільськогосподарського ЄП чи будь-якого іншого. Це положення не потребує додаткового обґрунтування ст. 75 ПКУ, оскільки про це прямо йдеться у другому абзаці п. 299.11 ПКУ.

Камеральна перевірка та її наслідки

Суд зазначив, що результати камеральної перевірки власними силами не дають податковим органам права позбавити платника статусу спрощенця. Проте, камеральна перевірка може призвести до призначення документальної перевірки. Якщо під час камеральної перевірки виявляється порушення податкового законодавства, податківці мають право провести документальну перевірку (виїзну, невиїзну, планову чи позапланову). Вже на підставі цієї документальної перевірки вони можуть позбавити платника статусу спрощенця.

Можливості оскарження

Якщо податківці анулюють статус платника ЄП виключно на підставі камеральної перевірки, таке рішення можна оскаржити у суді. Однак якщо після камеральної перевірки буде проведено документальну перевірку і на її підставі анульовано статус, оскаржити таке рішення буде значно складніше.

Процедурні аспекти документальної перевірки

Важливо відзначити, що податківці не мають права анулювати статус платника ЄП одразу після проведення документальної перевірки. Кожному платнику надається право оскаржити акт перевірки. Відповідно до ПКУ, платник має 10 робочих днів з моменту отримання акта на подання заперечень.Тільки якщо платник не скористається цим правом у встановлений термін, податкова може ухвалити рішення про анулювання статусу.

Якщо податкова служба порушує цей термін та анулює статус платника ЄП наступного дня після оформлення акта перевірки, таке рішення буде визнано незаконним. Суд наголосив, що платник повинен мати можливість подати свої заперечення та додаткові документи.Реалізація ФОП-єдинником групи 3 робіт: як скоротити дохід?

Порушення прав платника

Якщо рішення про анулювання статусу платника ЄП приймається без дотримання встановленого строку на оскарження акта перевірки, це позбавляє платника права на захист своїх інтересів. Таке рішення порушує вимоги ПКУ та визнається протиправним.

Однак, слід враховувати, що подання заперечень на акт перевірки може стати підставою для проведення ще однієї документальної перевірки (п.п. 78.1.5 ПКУ).

Висновки

Документальна перевірка необхідна для анулювання статусу платника ЄП:
Податківці можуть виключити платника ЄП із реєстру лише на підставі результатів документальної перевірки, а не камеральної. Ця вимога підтверджена судовою практикою, зокрема, ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду.
Камеральна перевірка недостатня для позбавлення статусу:
Камеральна перевірка може виявити порушення, але вона не дає права негайно скасувати статус платника ЄП. Для цього необхідно призначити та провести документальну перевірку.
Реєстрація платника ЄП безстрокова та анулюється лише за наявності вагомих підстав:
Відповідно до абзацу 8 п.п. 298.2.3 та абзацом 3 п. 299.10 ПКУ, реєстрація платника ЄП є безстроковою і може бути анульована лише у встановлених законом випадках на підставі документальної перевірки.
Судова практика підтверджує важливість дотримання процедурних вимог:
Верховний Суд неодноразово підтверджував, що позбавлення статусу платника ЄП можливе лише за дотримання всіх процедурних норм, включаючи право платника на оскарження результатів перевірки.
Особливі умови для платників спецЄП:
Для платників спецЄП діяли окремі правила, і наявність податкового боргу був підставою для анулювання їх статусу. Незважаючи на те, що спецЄП вже скасовано, цей прецедент є важливим для розуміння диференційованого підходу до різних категорій платників.
Платники мають право оскаржити результати перевірки:
Платник має 10 робочих днів для оскарження акта перевірки.Якщо податкові органи анулюють статус до закінчення цього терміну, таке рішення вважатиметься незаконним.
Можливість оскарження незаконного анулювання:
Якщо статус платника ЄП анульовано незаконно, платник має добрі шанси оскаржити це рішення у суді, особливо якщо процедури не було дотримано.
Попередження про подання заперечень:
Подання заперечень до акта перевірки може бути підставою для призначення додаткової документальної перевірки (п.п. 78.1.5 ПКУ).