Ризики дроблення бізнесу за участю ФОП та нові вимоги фінмоніторингу
10 грудня 2025
Чому банки активізували перевірки ФОП і що стало поштовхом
Останнім часом підприємці дедалі частіше стикаються з ситуаціями, коли банки вимагають додаткові документи, призупиняють операції ФОП, відмовляють у нових платежах або повністю припиняють обслуговування. На перший погляд це виглядає як «внутрішня політика банку», але реальна причина значно глибша: посилення фінансового моніторингу щодо схем дроблення бізнесу через ФОП.
Головний регуляторний поштовх — лист НБУ від 01.11.2024 № 25-0005/82615, який став інструкцією для всіх банків та небанківських фінансових установ. НБУ вказав фінустановам:
- посилено контролювати операції юросіб із ФОП,
- активно шукати ознаки «поділу бізнесу» за податковими схемами,
- документувати всі підозрілі операції та повідомляти Держфінмоніторинг,
- оцінювати ризики продовження співпраці з клієнтами, які мають ознаки схемності.
Коло адресатів листа — все фінансове середовище: банки, небанківські установи, НАБУ і АУБ. Тож лист НБУ фактично запустив масштабну національну кампанію боротьби з дробленням бізнесу, у якій банки стали ключовим фільтром.
Що НБУ вважає «дробленням бізнесу» і чому це небезпечно
Сутність дроблення бізнесу
НБУ, ґрунтуючись на підходах податкових та правоохоронних органів, трактує дроблення як спосіб штучно розподілити діяльність юрособи між кількома суб’єктами, найчастіше — ФОП-єдинниками.
Такі операції зазвичай мають податкову мету:
- зменшити сплату податків (ПДФОПодаток на доходи фізичних осіб, ЄСВЄдиний соціальний внесок, ПДВПодаток на додану вартість , податок на прибуток),
- формувати штучні витрати через «формальні» послуги від ФОП,
- маскувати реальні обороти юрособи,
- мінімізувати податкову базу або уникати контролю.
Чому увага НБУ до схем посилилася саме зараз
Причина очевидна:
схеми дроблення спричиняють суттєві втрати для бюджету, що в умовах війни є критичним фактором. НБУ прямо зазначає: ухилення від податків підриває здатність держави фінансувати оборону та соціальні програми, тому співпраця фінансового сектору з фіскальною службою стає обов’язковою.
Ознаки дроблення бізнесу: що бачать банки
НБУ систематизував ознаки, які дозволяють фінансовим установам встановити зв’язки між юрособою та ФОП і визначити можливу «Групу». Ці ознаки поділені на основні та додаткові.
Нижче — поглиблена, адаптована та унікалізована таблиця з коментарями.


Важливо: НБУ прямо вказує, що список не вичерпний, і фінансові установи можуть встановлювати власні додаткові критерії.
Як банки організовують фінмоніторинг відповідно до вказівок НБУ
Лист НБУ докорінно змінює підхід фінансових установ до роботи з клієнтами — особливо новими.
Перевірка на етапі відкриття рахунку
Фінустанови зобов’язані:
- визначити ділову мету клієнта,
- проаналізувати реальні процеси діяльності,
- встановити спосіб продажу (магазин, сайт, склади, онлайн-платформи),
- дослідити матеріальні ресурси (персонал, техніка, оренда),
- зафіксувати дані в документах фінмону.
Сухий КВЕДКласифікація видів економічної діяльності — не аргумент. Банк має зрозуміти реальну суть господарської діяльності.
НБУ рекомендує не довіряти дистанційній ідентифікації
Регулятор прямо зазначив: дистанційне встановлення ділових відносин у контексті фінмоніторингу — неефективне.
Тому банки:
- запрошують нових клієнтів на співбесіди,
- проводять глибокі анкетування,
- вимагають додаткові документи та пояснення.
Індикатори підозрілості фіноперацій (за Положенням № 65 та № 107)
Окрім ознак дроблення, банки зобов’язані використовувати формальні індикатори з фінмон-стандартів.
Ключові індикатори:
- Клієнт не може чітко пояснити, чим реально займається.
- Є ознаки, що операція проводиться в інтересах третьої особи, не вказаної в документах.
- Один представник управляє рахунками кількох клієнтів без логічного обґрунтування.
- Фактичні обороти не відповідають заявленим при відкритті рахунку.
Важливі додаткові індикатори (адаптація додатка 20 Положення № 65):
- клієнт уникає надання документів або дає сумнівні папери;
- зазначити не вдається — клієнт не відповідає за телефоном чи адресою;
- клієнт не орієнтується у власних фінансових операціях;
- немає платежів, характерних для звичайної госпдіяльності (оренда, податки, комунальні послуги);
- фізичний контроль сторонніх осіб над клієнтом (підказки, нагляд);
- велика кількість дрібних платежів, що агрегуються у великі перекази.
Ці індикатори банки використовують паралельно з ознаками дроблення.
Меморандум банків щодо РРО, ФОП і фінмоніторингу (2024 р.)
У грудні 2024 р. НАБУ, АУБ та провідні банки підписали Меморандум про прозорість ринку платіжних послуг. Наразі до документа приєдналося понад 51 банк і 2 платіжні системи.
Що Меморандум встановлює щодо ФОП:
- застосування ризик-орієнтованого підходу до нових ФОП групи 1;
- оцінка ризиків для ФОП груп 2–3 та загальносистемників;
- аналіз операцій у динаміці.
Підстави для поглибленої перевірки:
- різке зростання кількості операцій;
- залишок «0» на рахунку зранку й увечері;
- нетипове збільшення платежів від фізосіб;
- фрагментація платежів між одними й тими ж контрагентами.
Окремий розділ Меморандуму присвячений вивченню ФОП як частини «групи пов’язаних компаній». Він повністю повторює підхід НБУ.
Наслідки фінмоніторингу: що чекає на бізнес
Якщо банк встановлює ознаки Групи
Він зобов’язаний:
- повідомити Держфінмоніторинг (як спеціальний орган),
- переглянути рівень ризику клієнта,
- ухвалити рішення щодо продовження або припинення співпраці,
- у разі високих ризиків — фактично заблокувати обслуговування.
На практиці це означає:
- блокування платежів,
- закриття рахунків,
- передання інформації до податкових органів.
І такі випадки вже масові — у всіх регіонах.
Законопроєкт № 14161: створення Реєстру «дропів»
У ВРУ зареєстровано законопроєкт, який передбачає створення Реєстру осіб, платіжні операції яких потребують посиленого контролю. Це своєрідний список «фінансових мулів».
Хто може потрапити до Реєстру:
- фізособи, які передають свої рахунки/картки третім особам;
- торговці або ФОП, які приймають платежі, що не відповідають заявленому виду діяльності.
Законопроєкт вводить нову норму — ч. 29 ст. 38 Закону «Про платіжні послуги», яка вимагає:
торговець повинен здійснювати фактичну діяльність відповідно до MCC-коду, встановленого еквайром.
Наслідки потрапляння до Реєстру:
- практична заборона на обслуговування у більшості банків;
- регулярні перевірки з боку фінмоніторингу;
- підвищена увага ДПС та правоохоронців.
Фактично це стане «чорною міткою» для таких клієнтів.
Як власнику використати гроші бізнесу «для себе»: докладний гайд для ФОП та юросіб
Узагальнюючі висновки
- НБУ та банки значно посилили боротьбу зі схемами дроблення бізнесу.
- ФОП, які тісно пов’язані з юрособами, автоматично потрапляють у «зону ризику».
- Ознаки дроблення — не докази порушень, але вони запускають механізми фінмоніторингу.
- Меморандум банків та законопроєкт про Реєстр «дропів» роблять контроль системним.
- Бізнесу потрібно провести самодіагностику своїх відносин із ФОП, перевірити реальність операцій, наявність ресурсів, логіку платежів та документувати кожну операцію.