Законопроєкт № 11416: зростання податків на заробітну плату та військовий збір для ФОПів

23 липня 2024 Стане у пригоді для: Підприємці на ЄП

Воєнний стан вкотре змушує вносити зміни до законодавчої бази України. Наразі ведуться розмови про зміну, а саме зростання, податкового навантаження на заробітну плату працівників. Звичайно, це лише одна з редакцій майбутніх змін, проте вони вимагають пильної уваги українських роботодавців, ФОПів та громадян України.

 18 липня 2024 року зареєстрований законопроєкт «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» № 11416 (далі — Законопрєкт № 11416), який, до речі, вже погоджений Кабінетом Міністрів України. До речі, пропонується внести зміни й до Державного бюджету України.Який бізнес відкрити у 2024 році: перспективні ідеї для особистої справи

Важливо відзначити, що зміни, за умови, що вони запрацюють, діятимуть лише протягом дії воєнного стану та до останнього дня календарного місяця в якому буду припинено чи скасовано воєнний стан. Наразі воєнний стан продовжено до 12 серпня поточного року на підставі Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» № 3684-ІХ від 08.05.2024 р.»

Зростання ставки військового збору

Ставка збору, на підставі чинного ПКУ становить 1,5 % від об’єкта оподаткування. Об’єктом оподаткування збором є доходи перелік яких визначений статтею № 163 ПКУ. Зокрема, об'єктом оподаткування резидента на підставі діючого ПКУ є:

• загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід;
• доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання);
• іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Об'єктом оподаткування нерезидента є:

• загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід з джерела його походження в Україні;
• доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання).

На підставі Законопроєкту № 11416 ставка військового збору збільшується з 1,5 % на 5%. Військовий збір, зважаючи на пропозиції, буде присутнім майже в кожному платежів українськихгромадян Зміни вплинуть як на юридичних осіб, так і на фізичних осіб-підприємців (ФОПів).

До речі, в пункті 26.1 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» ПКУ вказано, що на тимчасово окупованій території військовий збір не справляється.

Військовий збір для ФОПів

Військовий збір доведеться сплачувати ФОПам, незалежно від обраної групи оподаткування, а також юридичним особам  на загальній та спрощеній системах оподаткування.

Планується, що ФОПи на першій, другій та четвертих групах оподаткування сплачуватимуть військовий збір у розмірі 5 % від двох мінімальних заробітних плат, що діють на 1 січня податкового (звітного) року.

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» від 09.11.2023 року № 3460-ІХ, з 1 січня 2024 року мінімальна заробітна плата 7 100 грн.

7 100 х 2 =14 200 грн

14 200 грн х 5% = 710 грн

З 1 квітня 2024 року сума зросла та дорівнює 8 000 грн.

В Законопроєкті № 11416 вказано, що ФОПи на третій групі оподаткування сплачуватимуть 1% військового збору від грошового обороту.

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору до бюджету здійснюються щомісяця за встановленими ставками. Такий платіж ФОПи першої-четвертої груп оподаткування мають сплатити не пізніше 20 числа (включно) наступного місяця. Інформація має відображатися у розрахунку військового збору та подаватися до контролюючого органу за основним місцем обліку. Переведення співробітника на іншу посаду

Зміна розрахунку ПДФО

Законопроєкт № 11416 змінює особливості розрахунку податку на доходи фізичних осіб (ПДФО). Нову схему розрахунку потрібно застосовувати в разі, коли заробітна плата особи є меншою ніж передбачено законодавчою базою мінімальний рівень.

Спочатку роботодавець має розрахувати ПДФО з доходу, який отримує працівник. З цієї суми потрібно утримати 18% ПДФО. Після цього визначається ПДФО з різниці від мінімальної бази оподаткування. Саме це і є новою особливістю Законопроєкту № 11416, що доповнить статті ПКУ.

Мінімальна база оподаткування вважається розмір, що не є меншим за мінімальну заробітну плату, що актуальна для місячного податкового (звітного) періоду. Як зазначено в тексті Законопроєкту № 11416, мінімальна база оподаткування податком на доходи фізичних осіб встановлюється рішенням сільських, селищних, міських рад для відповідної території, проте її розмір не може бути меншим за мінімальну заробітну плату.

Ситуація

Працівник отримує заробітну плату 6 500 грн. мінімальна заробітна плата в липні 2024 року — це 8 000 грн.

8 000 грн — 6 500 грн = 1 500 грн. Це різниця в базі оподаткування.

Роботодавцеві за рахунок власних коштів потрібно оплатити до бюджету 18 % податку від 1 500 грн. Ця сума не повинна утримуватися із заробітної плати такого працівника.

Якщо заробітна плата виплачена з базою оподаткування, що не відповідає встановленому рівню, то роботодавець зобов’язаний самостійно нарахувати та сплатити за власний рахунок до бюджету  різницю між нарахованим податком з встановленої бази оподаткування та утриманим податком, що фактично виплаченої заробітної плати.

Отже, військовий збір зросте для доходів фізичних осіб: залишаються ЄСВ (22%), ПДФО (18 %) та зростає військовий збір (5%). Податок на заробітну плату дорівнюватиме 45 % у порівнянні з 41,5 %, що є  сьогодні.

На кого не поширюються нові правила ПДФО?

Законопроєктом № 11416 передбачений перелік тих підприємств, установ та організацій, на кого нові правила з розрахунку ПДФО не будуть поширюватися. Йдеться про:

• установи, заклади та організації, що фінансуються з державного бюджету;
• комунальні підприємства;
• організації всеукраїнських громадських організацій осіб з інвалідністю в яких кількість осіб з інвалідністю становить не менше як 50% загальної чисельності працюючих та за умови, що фонд оплати праці таких осіб з інвалідністю становить не менше як 25 % суми витрат на оплату праці.

Зміни наберуть чинності з 1 числа місяця, що настане за місяцем його опублікування.

Автор: Наталія Киріченко,

фахівець з питань трудового законодавства та кадрового діловодства