Оскарження податкових повідомлень-рішень: адміністративний та судовий механізми захисту платника податків

16 грудня 2025 Стане у пригоді для: Підприємці

Податкові спори є однією з найбільш складних категорій публічно-правових конфліктів, оскільки вони виникають у площині реалізації владних повноважень держави та безпосередньо впливають на майнові інтереси платників податків. Центральне місце у таких спорах займають податкові повідомлення-рішення (далі — ППР), якими контролюючі органи визначають податкові зобов’язання та застосовують фінансові санкції.

На практиці винесення ППР часто супроводжується формальним підходом до оцінки господарських операцій, вибірковим аналізом доказів, ігноруванням принципу правової визначеності та презумпції правомірності рішень платника податків. У відповідь на це законодавство України передбачає двоступеневу систему захисту: адміністративне та судове оскарження, які мають забезпечити реальне відновлення порушених прав.

Водночас формальна наявність таких механізмів не гарантує їх ефективності. Саме тому правильне розуміння правової природи кожного етапу, строків, процедур та практичних ризиків має ключове значення для вибудовування результативної стратегії захисту.Адміністративне та судове оскарження податкових повідомлень-рішень: механізми, етапи та практичні особливості

1. Адміністративне оскарження ППР як елемент внутрішнього податкового контролю

1.1. Сутність і призначення адміністративної процедури

Адміністративне оскарження податкових повідомлень-рішень є спеціальною досудовою процедурою, закріпленою у статті 56 Податкового кодексу України (далі — ПК України). Його метою є перевірка законності та обґрунтованості рішень територіальних органів ДПС органом вищого рівня — Державною податковою службою України.

Відповідно до пункту 56.2 статті 56 ПК України, право на подання скарги виникає у платника податків у разі, якщо він вважає, що:

податкове зобов’язання визначено з порушенням норм матеріального права;
рішення прийнято з перевищенням повноважень контролюючого органу;
під час перевірки або прийняття ППР допущено процесуальні порушення.

Скарга подається до ДПС України з дотриманням вимог, визначених наказом Міністерства фінансів України від 21.10.2015 № 916. Уже на цьому етапі платник податків фактично формує правову модель майбутнього спору.

1.2. Процесуальні строки та їх значення для платника

Однією з ключових гарантій адміністративного оскарження є чітко визначений строк для подання скарги — 10 робочих днів, що настають за днем отримання ППР (п. 56.3 ст. 56 ПК України).

Цей строк має принципове значення з кількох причин:

обчислюється саме у робочих днях;
день отримання ППР не враховується;
подання скарги у межах строку зберігає статус податкового зобов’язання як неузгодженого.

Пропуск цього строку не завжди є фатальним. Закон допускає його поновлення за наявності поважних причин, за умови подання відповідного клопотання протягом шести місяців після його спливу та надання доказів об’єктивної неможливості своєчасного звернення.

1.3. Зміст скарги та тактика захисту

Адміністративна скарга не повинна бути декларативним запереченням позиції податкового органу. Навпаки, вона має містити:

чіткий опис фактичних обставин справи;
аналіз порушень, допущених під час перевірки;
посилання на конкретні норми ПК України;
оцінку доказів, використаних контролюючим органом;
власні документи та пояснення платника.

Поширеною помилкою є свідоме «спрощення» скарги з розрахунком на подальший судовий розгляд. Такий підхід є ризикованим, оскільки суди враховують послідовність поведінки платника та повноту реалізації ним досудових засобів захисту.

У скарзі також доцільно чітко сформулювати вимоги (повне або часткове скасування ППР), заявити про участь у її розгляді, зазначити контактні дані та, за потреби, ініціювати залучення Ради бізнес-омбудсмена.Документальна перевірка ФОП: які документи перевіряють податківці та що потрібно знати підприємцю

Обов’язковою процесуальною дією є повідомлення органу, який виніс ППР, про його оскарження з підтвердженням такого повідомлення.

1.4. Розгляд скарги та рішення ДПС України

ДПС України зобов’язана розглянути скаргу та направити платнику податків мотивоване рішення протягом 20 календарних днів. У разі необхідності строк може бути продовжений, але загальний термін розгляду не може перевищувати 60 календарних днів.

Важливою гарантією є правило «мовчазної згоди»: якщо податковий орган не повідомив платника про рішення або продовження строку до завершення 20-денного періоду, скарга вважається задоволеною автоматично.

За результатами розгляду можливі такі рішення:

повне скасування ППР;
часткове скасування;
залишення рішення без змін;
коригування суми грошового зобов’язання.

Попри це, практика свідчить, що адміністративне оскарження рідко призводить до реального перегляду позиції податкового органу та часто виконує підготовчу функцію перед судовим процесом.

2. Судове оскарження ППР як основний механізм відновлення прав

2.1. Роль суду у податкових правовідносинах

Судовий розгляд податкових спорів є ключовим інструментом забезпечення балансу між інтересами держави та платників податків. Саме суд уповноважений перевірити не лише правильність застосування норм податкового законодавства, а й дотримання принципів верховенства права, правової визначеності та змагальності сторін.

2.2. Строки звернення до суду та їх співвідношення з адміністративною процедурою

Згідно з пунктом 59.19 ПК України, у разі використання адміністративного оскарження платник податків має право звернутися до суду протягом одного місяця з дня завершення цієї процедури. Такий підхід підтверджено правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 16.07.2025 у справі № 500/2276/24.

Водночас пункт 57.3 ПК України зобов’язує платника податків розпочати оскарження протягом 10 робочих днів з дня отримання ППР для збереження статусу неузгодженого податкового зобов’язання. Недотримання цього строку може призвести до виникнення податкового боргу.

2.3. Предмет спору, сторони та підсудність

Предметом судового розгляду є саме податкове повідомлення-рішення, а не рішення ДПС України за результатами адміністративної скарги. Спір має майновий характер, що впливає на порядок обчислення судового збору.

Відповідачем виступає контролюючий орган, який прийняв ППР. За необхідності до справи може бути залучена ДПС України. Справи цієї категорії розглядаються окружними адміністративними судами за місцезнаходженням відповідача.

2.4. Побудова позовної позиції та доказування

Адміністративний позов повинен відповідати вимогам статей 160–161 Кодексу адміністративного судочинства України. У ньому доцільно акцентувати увагу на:

відсутності законних підстав для проведення перевірки;
порушенні процедури її здійснення;
недопустимості або неналежності доказів;
сумлінності платника податків;
відсутності вини як обов’язкової умови застосування штрафних санкцій.

Особливе значення має доказова база. Доцільно одразу зазначати про можливість подання додаткових доказів або ініціювання експертизи, що знижує ризик процесуальних зловживань з боку податкового органу.Кейс-аналіз: від кримінального обвинувачення до виправдання підприємця за епізодами ухилення від сплати ПДВ та акцизу

Висновок

Адміністративне та судове оскарження податкових повідомлень-рішень формують комплексну систему захисту прав платників податків. Адміністративний етап виконує функцію фіксації порушень і формування правової позиції, тоді як судовий розгляд залишається найбільш ефективним способом відновлення порушених прав та впливу на правозастосовну практику.

Грамотне поєднання цих інструментів, стратегічний підхід до доказування та суворе дотримання процесуальних строків дозволяють перетворити оскарження ППР з формальної процедури на реальний механізм забезпечення справедливості у сфері оподаткування.