Співробітник не з'являється на роботі: чи можливе звільнення за прогул?
24 квітня 2024
Співробітник протягом півроку не з'являється на роботі, не відповідаючи на вхідні дзвінки, а також не проживає за місцем реєстрації (місцем проживання). Щотижня роботодавець оформляє акти щодо відсутності на роботі.
Який період часу в табелі потрібно ставити позначку «НЗ» та чекати на повернення? Чи можливе припинення трудових відносин через прогул?
Необхідно відзначити, що через звільнення за прогул існує величезний масив судової практики. І, як правило, суд посідає бік працівника. З цих причин не слід поспішати з висновками та оформляти звільнення. Адже якщо в його процесі було допущено помилок, то за рішенням суду доведеться не тільки відновити на роботі, а й заплатити співробітникові середній заробіток через вимушений прогул.
Слід сказати, що це одне з найбільших питань у період ВП. На даний момент звернемо увагу на той момент, яку саме причину припинення трудових відносин вибрати в такому випадку.
Звільнення через прогул
У п.4 ч.1 ст.40 КЗпП сформовано таку підставу для припинення трудових відносин з ініціативи роботодавця, як прогул (у тому числі відсутність на роботі більше 4 годин протягом робочого дня) без поважних причин.
Ось тут і ховається головний момент для застосування подібної основи. Для анонсування процесу звільнення через прогул роботодавцю слід встановити причину відсутності співробітника та виявити її неповажний характер. А для цього від працівника потрібно з'явитися на наступний день на роботу та надати письмові пояснення відсутності або оформити акт про відмову у їх подачі.
У нашій ситуації від співробітника вже довгий час немає жодної інформації. Таким чином ні пояснення відсутності, ні акта щодо відмови від їх подання, ні визнання передумов неповажними - цього також немає. З цих причин звільнення за прогул застосовувати немає права.
Однак закон обумовлює можливість застосування іншого, більш прийнятного варіанта.
Звільнення за тривалу відсутність
У запропонованій ситуації є можливість розгляду іншої передумови для звільнення – п. 8-3 ч.1 ст.36 КЗпП. Ця норма запроваджує дозвіл на припинення трудових відносин за відсутності працівника на робочому місці, а також інформації про подібні причини понад 4 місяці поспіль.
Тут слід бути дуже уважними. Для звільнення з цієї підстави потрібне одночасне дотримання одразу двох умов:
- фактична відсутність перебування співробітника на роботі понад 4 місяці поспіль;
- відсутність у роботодавця інформаційних відомостей щодо причин подібної відсутності понад 4 місяці поспіль.
Важливо знати! Підсумовувати період відсутності заборонено, потрібно розраховувати 4 місяці безперервно.
Крім іншого, важливим аспектом залишається доказова база щодо відсутності співробітника, а саме дзвінки, листи на електронку та у паперовому варіанті, повідомлення в месенджери, а також оформлення актів за результатами даних активностей.
Ще один доказ – позначки «НЗ» у змісті табеля обліку робочого дня. Наскільки тривалий період? – нормативка не містить щодо цього питання жодних приписів.
Однак при намірі припинення трудових відносин через тривалу відсутність 4 місяців буде достатньо (безперервних).
Важливо пам'ятати! При звільненні за тривалу відсутність, на відміну від звільнення за прогул, причина відсутності не має жодного значення.
А саме, якщо згодом виявилося, що причина мала поважний характер, на факт звільнення це не вплине. Однак у кожному випадку слід вносити індивідуальний підхід і враховувати конкретні обставини.
Так, рекомендуємо звернути увагу на позицію фахівців Мінекономіки, викладену в листі від 29.03.2023 № 4706-05/13504-07: співробітників, звільнених за п.8-3 ч.1 ст.36 КЗпП, щодо яких було встановлено факт позбавлення особистої свободи через військову агресію РФ, потрібно відновити на роботі.
Співробітника було відновлено на робочому місці: які будуть проблемні наслідки та ситуації
- Для оформлення припинення трудових відносин через прогул потрібно довести відсутність поважних причин.
- Для звільнення співробітника за п.8-3 ч.1 ст.36 КЗпП, поважність не має вирішального значення.
- Співробітника можна звільнити при одночасному дотриманні двох умов: відсутність на робочому місці понад 4 місяці поспіль, а також за відсутності у роботодавця інформаційних відомостей щодо причин подібної відсутності також понад 4 місяці поспіль.
