Розірвання договору на надання послуг: коригування ПДВ

28 січня 2026

Постачання послуг у розумінні ПКУ

Слід пам'ятати, що поняття «поставка послуг» в цілях ПДВПодаток на додану вартість значно ширше, ніж категорія послуг у цивільно-правовому сенсі. Згідно з п.п. 14.1.185 ПКУ, до поставки послуг відносяться не тільки класичні послуги, а й виконання робіт (договір підряду), оренда та інші аналогічні операції. Тобто багато операцій, які за ЦКУ кваліфікуються як роботи або користування майном, для цілей ПДВ вважаються послугами.

Чи можливе коригування ПДВ при розірванні договору?

Розглянемо типову ситуацію: виконавець надав послуги, оформив акт, виписав податкову накладну і нарахував податкові зобов'язання. Пізніше з'ясовується, що результат має істотні приховані недоліки, і сторони розривають договір. Виникає питання — чи допустиме коригування ПДВ у такому випадку?

Відповідь лежить на стику податкового та цивільного законодавства, тому необхідно враховувати не тільки ПКУ, а й норми ЦКУ.

За загальним правилом, встановленим ст. 653 ЦКУ, при розірванні договору зобов'язання сторін припиняються з моменту досягнення домовленості про розірвання (якщо договором не передбачено інше). При цьому сторони не мають права вимагати повернення виконаного до моменту розірвання, якщо інше прямо не встановлено законом або договором.

Таким чином, наслідки розірвання багато в чому залежать від умов договору, характеру робіт або послуг, а також причин припинення зобов'язань.

Коригування ПДВ: правова основа

Що говорить п. 192.1 ПКУ
Порядок коригування ПДВ регламентований п. 192.1 ПКУ, який встановлює:

1. Підстави для коригування

Податкові зобов'язання постачальника та податковий кредит покупця підлягають коригуванню, якщо після поставки товарів або послуг відбувається будь-яка зміна суми компенсації їх вартості. У тому числі — при перегляді цін, перерахунках внаслідок повернення товарів/послуг або при поверненні передоплати.

1. Документальне оформлення

Коригування здійснюється на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеного за тими ж правилами, що і ПН, і зареєстрованого в ЄРПН (аналогічна норма міститься в п. 21 Порядку № 1307).

Чому послуги «повернути» не можна

Хоча п. 192.1 ПКУ згадує повернення послуг, на практиці класичні послуги повернути неможливо. Відповідно до ст. 901 ЦКУ послуга споживається замовником у процесі її надання. Вона або надана — і тоді повернення неможливе, або не надана — і питання про повернення не виникає.

Якщо послуги надаються протягом певного періоду (наприклад, оренда), договір зазвичай розривається на майбутнє. Вже використане користування повернути неможливо, аналогічно тому, як орендар не може повернути сам факт використання майна.

Роботи: інша ситуація

Інша правова картина виникає при виконанні робіт, які для цілей ПДВ також відносяться до послуг. Наприклад, за договором підряду (ст. 837 ЦКУ) результат робіт може мати матеріальне вираження і в ряді випадків підлягає поверненню.

ЦКУ допускає повернення результату робіт за наявності недоліків. Так, ч. 2 ст. 858 ЦКУ передбачає можливість повернення результату для усунення дефектів.

Приклад

Виконавець виготовив меблі з власних матеріалів, сторони підписали акт виконаних робіт, замовник прийняв результат. Пізніше виявлено істотні приховані недоліки. Характер робіт дозволяє замовнику відмовитися від договору, розірвати його і повернути меблі виконавцю (ч. 2 ст. 214, ч. 3 ст. 651, ст. 653, ст. 858 ЦКУ).

З точки зору ПДВ це все одно поставка послуг:

• у договорі та первинних документах фігурують роботи;
• у ПН вказується номенклатура послуг і код ГКПУ (гр. 3.3), а не код УКТ ЗЕД.

Отже, повернення таких робіт для цілей ПДВ має відображатися аналогічно поверненню товарів — з відповідним коригуванням податкових зобов'язань.

Коригування можливе не тільки при «поверненні»

Формулювання п. 192.1 ПКУ містить слово «включаючи», що вказує на невичерпний характер переліку випадків зміни суми компенсації. Тобто перегляд цін і повернення — лише окремі приклади. Можливі й інші ситуації, за яких сума компенсації після поставки змінюється.

Ситуація без фізичного повернення

Припустимо, після підписання акта виконаних робіт з фарбування виявлено істотні приховані дефекти (наприклад, відсутність ґрунтовки). Сторони оформляють відмову від договору і розірвання зобов'язань, замовник не оплачує роботи або вимагає відшкодування збитків (ч. 2 ст. 214, ч. 3 ст. 651, ст. 653, ч. 3 ст. 858 ЦКУ).

Фізичного повернення результату немає, але сума компенсації змінюється (або обнуляється). На нашу думку, така ситуація підпадає під п. 192.1 ПКУ, а значить виконавець має право скласти РК до раніше виписаної ПН.

Ключове значення тут мають:

• коректні договірні умови;
• документальне підтвердження неналежної якості;
• оформлення розірвання та його наслідків окремим актом.

Розірвання договорів про надання послуг

Відмова від договору про надання послуг можлива:

• до початку надання послуг;
• у процесі надання — до завершення певних дій.

Можливі й винятки. Договір може бути розірваний за згодою сторін або в односторонньому порядку у випадках, передбачених законом або договором. Порядок і наслідки такого розірвання визначаються домовленістю сторін або нормами закону (ст. 907 ЦКУ).

При виявленні істотних недоліків сторони мають право узгодити припинення зобов'язань і наслідки розірвання, включаючи зменшення або обнулення вартості послуг (ч. 2 ст. 214, ст. 651–653, ст. 907 ЦКУ). Це і створює підстави для застосування п. 192.1 ПКУ.

Позиція податкових органів

Податкові органи в цілому визнають можливість коригування ПДВ за операціями, пов'язаними з «поверненнями» після надання послуг. Про це свідчать:

• лист ДФСУ від 31.08.2017 № 1768/6/99-99-15-03-02-15/ІПК;
• БЗ 101.15;
• лист ДПСУ від 09.12.2025 № 1355/2/99-00-24-01-03-02.

В останньому листі розглядалася ситуація, коли сторони зафіксували неповний обсяг наданих послуг і оформили «анулювання» акта. Слід зазначити, що коректніше говорити не про анулювання акта (послуги вже спожиті), а про складання акта врегулювання наслідків розірвання договору.

Якщо першою подією була передоплата

Коли за договором спочатку отримано аванс, а потім договір розривається, коригування ПДВ виглядає простіше. Повернення передоплати прямо вказано в п. 192.1 ПКУ як самостійна підстава для коригування. Проте, навіть у цьому випадку рекомендується документально оформити розірвання договору та відмову від зобов'язань.

Дата складання РК: загальні підходи

ПКУ не встановлює пряму дату складання РК. У п. 192.1 ПКУ лише зазначено, що він оформляється за правилами ПН. Логічно застосовувати принцип першої події:

• дата повернення коштів;
• дата повернення товарів/робіт;
• у разі неможливості повернення послуг — дата акта про врегулювання наслідків розірвання договору.

Однак позиція податківців з цього питання довгий час була непослідовною:

• раніше вони орієнтувалися на першу подію;
• потім — на дату повернення коштів;
• пізніше знову поверталися до першої події;
• останнім часом при поверненні товарів вони наполягають на даті повернення товару, а не коштів (БЗ 101.15).

Дата РК саме за послугами

Раніше (лист від 31.08.2017 № 1768/6/…) податківці пропонували орієнтуватися на першу подію, за аналогією з п. 187.1 ПКУ.

Однак зараз підхід змінився. У свіжих роз'ясненнях (БЗ 101.15) зазначено, що виконавець послуг має право зменшити податкові зобов'язання шляхом складання РК на дату повернення коштів — без детального обґрунтування.

У листі ДПСУ від 09.12.2025 № 1355/2/… розглядалася ситуація:

• акт послуг — 11.09.2025;
• «анулювання» акта — 01.10.2025;
• повернення коштів — 17.10.2025 і 27.10.2025.

Податківці вказали, що РК складається на кожну дату повернення коштів.

Випливаючі ризики

З аналізу роз'яснень можна зробити наступні спостереження:

1. Коригування ПДВ за послугами допустиме, навіть незважаючи на неможливість їх фізичного повернення.
2. Податкові органи не вважають «анулювання» акта послуг подією для ПДВ.
3. У ситуації, коли послуги не оплачені, а сторони лише розірвали договір і оформили акт врегулювання наслідків, існує ризик відмови в коригуванні ПДВ.
4. Відсутність коректного акта істотно підвищує податкові ризики.

Помилки при перенесенні даних з фінансової звітності до податкової декларації з прибутку: як з'являються ці помилки і які наслідки вони можуть мати

Підсумкові висновки

1. Перелік випадків зміни суми компенсації в п. 192.1 ПКУ не є закритим.
2. Повернення робіт за договором підряду при істотних недоліках допускається і для цілей ПДВ прирівнюється до повернення товарів.
3. Послуги фізично повернути неможливо, але при розірванні договору з узгодженням наслідків можливе коригування ПДВ.
4. Документальне оформлення відіграє ключову роль: оптимальним є акт про врегулювання наслідків розірвання договору.
5. Дата складання РК за послугами залишається спірною: формально — перша подія, на практиці податківці рекомендують орієнтуватися на дату повернення коштів.
6. У складних і нестандартних ситуаціях доцільно отримувати індивідуальну податкову консультацію (ІПК).