Як законно звільнити співробітників у період карантину і після

09 квітня 2020 Стане у пригоді для: Підприємці

Роботодавців попереджають: через карантин і карантинні обмеження людей звільняти вони не мають права. Але це не означає, що ви зобов'язані залишити працівників, якщо у вас фактично немає для них роботи, а витрати на зарплатний фонд ви не тягнете.

Як перевести працівника на іншу посаду чи точку

Варіант домовитися: звільнення за згодою сторін

Простий і швидкий варіант звільнення співробітників у будь-якій ситуації, для карантинного і післякарантинного періоду підходить найкраще.

Це можливість суттєво заощадити на зарплаті й податках, адже людину не потрібно заздалегідь попереджати про звільнення, чекати відпрацювання тощо.

За згодою сторін звільнити можна навіть працівника у відпустці та на лікарняному.

Які документи мають залишитися у вас на руках, щоб потім не було проблем: заява працівника — обов'язково, окремий документ — угода, наказ про звільнення з датою звільнення та посиланням на підставу — п. 1 ст. 36 КЗпП, також у наказі має бути підпис працівника, що він ознайомлений.

Працівник не зобов'язаний зазначати причину звільнення в заяві, достатньо написати дату й прохання звільнити за п. 1 ст. 36 КЗпП.

Закінчення терміну дії трудового договору

Якщо у вас є працівники, які трудяться за строковими договорами і строк їхньої дії минає, звільнити таких співробітників можна за п. 2 ч. 1 ст. 36 КЗпП, причина: закінчення строку трудового договору.

День звільнення — останній день дії договору.

Заява працівника не потрібна, але наказ про звільнення видайте обов'язково: в останній день роботи людини або напередодні, дата звільнення — з договору.

Якщо термін дії строкового договору минув, а працівник так і продовжує працювати — договір вважається укладеним на невизначений строк, і звільнити його за п. 2 ч. 1 ст. 36 КЗпП не вийде.

Вимагаєте звільнитися за власним бажанням

Ви ризикуєте, якщо тиснете на людину, примушуєте написати заяву про звільнення за власним бажанням за ст. 38 КЗпП, щоб не платити вихідну допомогу. Оформляєте документи самостійно, підробляєте заяви й підписи.

Працівник може поскаржитися в Держпраці або піти до суду. Штраф для вас за таке порушення — мінімальна зарплата. Але якщо співробітник надумає судитися, вам доведеться поновити його на роботі й виплатити середню зарплату за час вимушеного прогулу.

А ось якщо по-людські домовитеся з працівником провести звільнення за власним бажанням — це буде ідеальний варіант.

Додержуйтеся процедури:

Отримайте заяву з підписом працівника. Написати її він повинен за два тижні до звільнення. Два тижні на відпрацювання, але можна і без них, тоді працівник у заяві має вказати фактичну дату звільнення й причину.

Оформте наказ. Укажіть причину й дату звільнення — це останній робочий день.

Повний розрахунок із працівником — зарплата й компенсація за невикористану відпустку. У законодавстві не передбачений сценарій, як діяти, якщо немає грошей, щоб розрахуватися зі звільненим. Є варіант — виплатити все, що винні. А якщо не виплатите, з великою ймовірністю людина подасть на вас до суду, вимагатиме виплатити заборгованість і середній заробіток за весь період затримки, аж до дня фактичного розрахунку. І суд стане на її бік.

У працівника є право відкликати заяву про звільнення протягом 14 днів. Для вас це означає, що звільнити його за власним бажанням за раніше поданою заявою не вийде.

А от за незаконне звільнення співробітників передбачена відповідальність для роботодавців.

Закриваєте ФОП

Якщо вирішили закритися, найкращий варіант для вас — домовитися про звільнення за згодою сторін. Це швидко, бо не треба чекати 2-тижневого відпрацювання, повідомляти за два місяці, як при скороченні, та й економія на зарплаті й податках. 

Що врахувати, якщо вирішили закрити ФОП у карантин

Але доведеться виплатити працівникові вихідну допомогу — середній місячний заробіток.

Можливо, доведеться скорочувати

Скорочення має бути обґрунтоване змінами в бізнесі, карантинні реалії тут якраз до речі: необхідність оптимізувати кількість робочих місць, обсяг виробництва зменшився тощо (постанова ВСУ № 9). 

Скорочення може бути: коли мова йде про скорочення чисельності співробітників і скорочення штату, або ви перепрофілювали бізнес, автоматизували процеси і деякі співробітники вам більше не потрібні; коли закриваєте ФОП.

У нас є стаття, де описаний алгоритм скорочення працівників, є зразки наказів, ознайомтеся з нею — «Як скоротити працівника».

Як скоротити працівника

Слід розуміти, що скоротити людину без об'єктивних причин не можна.

Що важливо: кожен крок оформляйте документами, це допоможе вам підтвердити, що звільнення законне, і у співробітника не буде можливості оскаржити його в суді.

Спочатку проводите зміни в організації виробництва та праці.

Повідомляєте працівників про скорочення рівно за два місяці, не на словах, дивлячись в очі, не телефоном, а обов'язково письмово (ч. 1 ст. 49² КЗпП). Під повідомленням кожен працівник має поставить свій підпис і дату.

Якщо серед претендентів на звільнення є ті, хто має переваги, щоб залишитися на роботі, кого скорочувати незаконно, — їм запропонувати іншу роботу.

Видайте наказ, обов'язково вкажіть причину: закриття ФОП, скорочення посади.

Обов'язково виплатіть належні працівнику гроші та віддайте заповнену трудову.

Категорії працівників, яких скоротити не можна, а звільнити можна лише в разі закриття ФОП, та ще й з умовою обов'язкового працевлаштування:

Як відповідатимете за незаконне звільнення

Уже зараз Держпраці просить працівників доповідати на роботодавців за незаконне звільнення.

За кожного звільненого під час карантину співробітника підприємців грозять санкції за ст. 172 КК: штраф 34 тис. — 51 тис. грн (це від 2 до 3 тис. НМДГ). Можливо, позбавлення права обіймати певні посади на строк до 3 років / займатися певною діяльністю або виправні роботи до 2 років.

Якщо такі дії вчините повторно або відносно неповнолітнього працівника, вагітної, самотнього батька, матері або особи, яка виховує дитину до 14 років чи дитину з інвалідністю:

• штраф 51 тис. — 85 тис. грн;
• або позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до 5 років;
• або виправні роботи до 2 років;
• або арешт на строк до 6 місяців.