Підприємець на спрощенці виграв судовий позов: чи слід оподатковувати компенсацію судових витрат?

04 вересня 2024 Стане у пригоді для: Підприємці

Якщо ФОП звертався до судових органів для захисту своїх прав, і справа була виграна, то найчастіше відповідач компенсуватиме останньому судові витрати. Що ж буде із оподаткуванням отриманих грошей? Давайте розберемося в цьому питанні, адже фіскали змінили свою думку щодо цього питання.

Який вид судових витрат передбачає закон?

Для початку давайте згадаємо, з якими саме судовими витратами може зіткнутися ФОП, який звертався до суду з метою захисту своїх прав. Регуляторами є ст. 132 КАСУ, ст. 133 ЦПК, ст. 123 ГПК:

1. Судовий збір – без нього не обійтись. Якщо ФОП має намір позиватися, він має сплатити до відповідного бюджету судовий збір (ст. 3 Закону № 3674). Найчастіше його вносять заздалегідь, до спрямування позову.
2. Послуги з надання професійної юрдопомоги. У цьому питанні ФОП сам ухвалює рішення. Якщо є можливість обійтись без неї – закон цього не забороняє. Якщо ні, то потрібно буде сплатити послуги адвоката. Сюди також входять видатки збір доказової бази та інші складові юрпомощи. Вартість такої допомоги носить договірний характер. Однак згідно із судовою практикою, відшкодуванню підлягатимуть витрати, які передбачає допомогу виключно адвоката.
3. Витрати, пов'язані із залученням вузьких спеціалістів чи свідків, а також проведення експертиз. Подібні витрати трапляються досить рідко. Однак, у разі залучення до суду експерта, йому потрібно буде сплатити проїзд, а також винагороду.Важливо, щоб ці витрати були підтверджені релевантними паперами.
4. Витрати на витребування/забезпечення доказової основи та її огляд. У разі надсилання платних запитів до будь-яких організацій з метою отримання відповідних доказів, обов'язково слід мати документальне підтвердження.
5. Витрати інші процесуальні маніпуляції, необхідні підготовки/розгляду справи. Найчастіше ці витрати пов'язані з появою ФОП або його адвоката в суді.

Хто займатиметься відшкодуванням судових видатків?

При виграші справи у суді, витрати ФОП відшкодовуватимуться:ФОП надійшов виклик в податкову: як діяти

• за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, який займав роль відповідача у справі (наприклад, якщо це був адміністративний позов проти фіскалів), - ст.139 КАСУ;
• за рахунок відповідача (повною мірою або частково), якщо був господарський позов, якщо, наприклад, підприємець судився зі своїм контрагентом (іншим СГ), - ст.129 ГПКУ;
• за рахунок коштів відповідача (повною мірою або частково), якщо це був цивільний позов, тобто ФОП судився з фізособою (ст.141 ЦПКУ).

Важливо пам'ятати! Для отримання відшкодування судових витрат, ФОП повинен мати документи, що підтверджують оплату витрат, а також довести, що ці витрати є сумірними зі складністю справи, обсягами та тимчасовими рамками, які були витрачені на його здійснення.

За цими причинами можливе отримання компенсації може бути рівною наявним витратам позивача, або навіть меншою. Це рішення стосується прерогативи суду. Однак йтиметься не про отримання відшкодування, а про те, що можна зробити вже з отриманими фінансами.Що говорить ПКУ щодо компенсації судових витрат?

П. 292.15 ПКУ – це норма, присвячена сумам, отриманим як компенсація (відшкодування) за рішенням суду. У поєднанні пп.292.12 – 292.14 НКУ можемо помітити цікаву картину:

1. дохід єдинника визначатиметься за правилами, зафіксованими ст.292 ПКУ;
2. дохід, який визначався за даними правилами, застосовується для двох цілей:
   - розрахувати величину ЄП та
   - визначення, чи не перевищує єдиний річний ліміт доходу і чи здатний він у майбутньому перебувати на ЄП;
3. у процесі визначення доходу, який надає право працювати/перебувати на ЄП, не береться до уваги «дохід, отриманий як компенсація за рішенням суду за будь-які попередні звітні періоди» (п. 292.15 ПКУ).
   Приходимо до висновку, що відшкодування, яке було отримано згідно з рішенням суду, вважається доходом єдинника, з якого слід нараховувати ЄП, але не береться до обліку в доходах у порівнянні з річним лімітом з метою переліміту.

Цікавий факт, фіскали з цим висновком згодні, коли йдеться про ЮЛ-єдинників (108.01.02 БЗ, лист ГУ ДПС у м. Києві від 11.11.2020 № 4659/ІПК/26-15-04-08-18, лист ГУ ДФС у Вінницькій обл. від 29.08.2018 (3764/ІПК/02-32-12-04).

А от коли дані суми отримує ФОП-єдинник, вони визначитися ніяк не можуть.

Позиція фіскалів щодо ФОП на ЄП

До недавнього моменту фіскали погоджувалися з тим, що дане відшкодування слід включати до ЄН-доходу ФОП (консультація у категорії 107.01.03 БЗ, діяла до 27.02.2023).

Однак тепер фіскали кардинально змінили свою офіційну позицію щодо ФОП на ЄП.

У своєму недавньому роз'ясненні (107.01.03 ЗІР) вони вже згадують таке:

«Не включаються до складу доходу платників єдиного податку суми коштів, що повертаються платнику єдиного податку за рішенням суду як відшкодування судових витрат (судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи). При цьому такий дохід включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу такого платника як додаткове благо та оподатковується податком на доходи фізичних осіб і військовим збором на загальних підставах...».

Таким чином, позиція фіскалів така, що сума компенсації судових витрат:Який вибір кращий: ФОП чи юрособа?

• не вважається доходом ФОП-єдинника від провадження господарської діяльності, оскільки не є пов'язаною з виробництвом або реалізацією товарів або надання послуг з метою отримання доходу;
• оскільки це не є підприємницьким доходом, це громадянський дохід фізособи, а саме додаткове благо, з якого потрібно відшкодувати ПДФО та ВЗ.

Важливо розуміти! Отримане відшкодування судових витрат - це не підприємницький дохід ФОП на ЄП, а громадянський дохід фізособи, з якої потрібно сплатити ПДФО та ВЗ.

Цілком реально, що фіскали не згадують про п.292.15 ПКУ через те, що він належить до обліку саме ЄН-доходу (а не громадянського доходу).

Припускаємо, що ФОП можуть погоджуватися з такою логікою. Однак як у такому разі слід сплачувати ПДФО та ВЗ? У згаданій консультації фіскали про це нічого не повідомляють.

Приходимо до висновку, що якщо це громадянський дохід, то утриманням та сплатою ПДФО та ВЗ повинен займатися не ФОП, а податковий агент, який виплачував останньому відшкодування, а саме або Держказначейство, або контрагент у разі судової тяжби з ФОП чи юрособою.

Важливо знати! Винятком із цього правила буде виступати судовий позов з фізособою, оскільки громадянин не може виступати податковим агентом. У такому разі за внесення ПДФО та ВЗ нестиме відповідальність сам ФОП. Втім, фіскали не виступають проти (категорія 103.02 БЗ).

А якщо податковий агент не провів утримання ПДФО та ВС із виплати?

По даній ситуації у п.124-1.4 ПКУ існує важлива норма, за якою податковий агент має утримувати та сплачувати до бюджету ПДФО та ЗС, проте не провів цей платіж, то це стане його проблемою. Податківці переслідуватимуть саме його. А ось реципієнт доходу від податкового агента звільняється від такого обов'язку щодо нарахування ПДФО і ЗС.

Що робити, якщо ви отримали чи нараховуєте компенсацію?

При отриманні відшкодування судових витрат ФОП-єдинником від іншого СГ (ФОП або юрособи), останньому можна не турбуватися: обтяження щодо утримання ПДФО та ЗС відноситься саме до них – податкових агентів.

І навіть у разі не утримання податків сам спрощенець, який отримав компенсацію, не нестиме за це відповідальності (п. 1251.4 ПКУ, про який ми згадували вище).

Тут може викликати збентеження позиція фіскалів щодо лікарняних ФОП, де вони передбачають, що ФОП може бути сам собі податковим агентом. Однак при питанні щодо лікарняних пов'язаний з тим, що ФОП перебуває щодо себе страхувальником. А щодо компенсації, про яку йдеться, немає.

Та й фіскали у своїх консультаціях для тих СГ, які виплачують відшкодування (для податкових агентів). Кажуть, що саме вони мають турбуватися про сплату ПДФО та ЗС із нарахованої компенсації на користь фізосіб (категорія 103.02 БЗ, лист ДПСУ від 20.05.2024 № 2824/ІПК/99-00-24-03-03).

Однак, якщо відповідачем із судової тяганини виступала державна інстанція, то Держказначейство не виконуватиме функцію податкового агента. І тут не варто виключати нападок з боку фіскалів щодо одержувача відшкодування (ФОП).

За даними причин, краще (за відсутності утримання ПДФО та ВФ) самостійно задекларувати після завершення звітного року отриману компенсацію у декларації про майнове становище та доходи та нарахувати на підставі даної звітності релевантну суму ПДФО (18%) та ВЗ (1,5%) .Важливо знати! Є можливість знаходження аргументів на користь того, що ці суми взагалі не потрібно обкладати ПДФО та ВЗ, оскільки вони підпадають під виняток, зафіксований у п.п. «а» п. 164.14 ПКУ (про це йтиметься далі).

Однак якщо ви колишній відповідач, який виплачує іншому ФОП-єдиннику відшкодування судових витрат, тут у вас є з урахуванням зазначеного вище два шляхи:

• або послухати фіскалів та утримати ПДФО та ВЗ, відобразивши виплату додаткового блага у додатку 4ДФ до Об'єднаного звіту (ознака доходу «126»);
• або запитати ІНК. І якщо остання говорить про необхідність утримати ПДФО та ВС із суми відшкодування – оскаржити її в суді, оскільки є позитивна судова практика на користь СГ (постанова Шостого апеляційного адмінсуду від 22.11.2022 у справі № 640/962/21, постанова адмінсуду від 22.01.2020 у справі № 520/5925/19).

А після судового позову та позитивного рішення суду податківці вже не зможуть викручуватись і змушені будуть направити позитивну ІНК про те, що відшкодування судових витрат не слід включати до доходу громадянина і з неї не потрібно нараховувати жодних податків (наприклад, лист ДПСУ від 10.07.2023 № 1779/ІПК/99-00-24-03-03-09).

Аргументи наведемо нижче.

Як відбиватися від нарахування та сплати ПДФО та ВЗ?

Відразу зазначимо, що суд не має наміру визнавати відшкодування судових витрат підприємницьким доходом ФОП-єдинника. Суд вказує на те, що це цивільні надходження, які не включатимуться до доходу та не оподатковуватимуться ПДФО та ВЗ.

Це і закономірно, оскільки про якісь доходи в принципі можна говорити, якщо відшкодування судових витрат не збільшуватиме показники фінансового чи майнового становища ФОП? У кращому розкладі останній отримає назад ті гроші, які вже витратив, а часто навіть менше. Тож як слід аргументувати позицію в суді?

У податковому кодексі України (ПКУ) згадується про компенсації (відшкодування) двічі: 

Перший випадок: У пункті 164.2.14 ПКУ йдеться про включення до оподатковуваного доходу відшкодування матеріальних або моральних збитків. Проте є виняток: суми, які за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальних збитків, не включаються до оподатковуваного доходу. 

Другий випадок: У пункті 164.2.17 ПКУ йдеться про включення до оподатковуваного доходу суми грошового відшкодування будь-яких витрат або втрат платника податку, отриманого як додаткове благо. Виняток становлять суми, які обов'язково відшкодовуються згідно із законом за рахунок бюджету або звільняються від оподаткування згідно з цим розділом. Проблема: Податкова служба інтерпретує компенсацію судових видатків як "додаткове благо" та застосовує пункт 164.2.17 ПКУ. 

Це означає, що податковий агент має утримати з такої компенсації податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) та військовий збір (ЗС). Підсумок: Виникає конфліктна ситуація, оскільки закон про компенсації трактується по-різному.

Існує суперечність у трактуванні компенсації судових витрат між податковою службою та судами. 

Позиція податкової служби: 

• Спирається на пункт 164.2.17 ПКУ.
• Вважає компенсацію судових витрат "додатковим благом".
• Вимагає утримати ПДФО та ЗС з такої компенсації. 

Позиція судів: 

• Опирається на пункт 164.2.14 ПКУ, а саме на абзац "а" цього пункту.
  Розглядає компенсацію судових витрат як відшкодування матеріальних збитків, які виникли через витрати на захист від протиправних дій, бездіяльності чи рішень іншої сторони чи суб'єкта владних повноважень. 
  Вважає, що такі витрати не підлягають оподаткуванню. 
  Аргументи судів:
• Суди спираються на визначення "збитків" із Цивільного кодексу України, де "збитки" - це не лише витрати, пов'язані з пошкодженням або знищенням майна, а й витрати, понесені для відновлення порушеного права.
• Судові витрати (включно з судовим збором) є вимушеними витратами, які ФОП несе для захисту своїх прав у суді.
• Вважають такі витрати реальними матеріальними збитками, які можуть бути стягнуті з відповідача за рішенням суду. 

Підсумок: Існує дві протилежні думки щодо оподаткування компенсації судових витрат.

Отримана від відповідача компенсація судових видатків, з погляду закону, не є "додатковим благом", як стверджує податкова служба. Згідно з абзацом "а" пункту 164.2.14 ПКУ, таку компенсацію слід розглядати як відшкодування матеріальних збитків, які виникли через витрати на захист від протиправних дій, бездіяльності або рішень іншої сторони. 

Це означає, що така компенсація не повинна включатися до загального доходу, що підлягає оподаткуванню. Отже, податковий агент не має права утримувати ПДФО та ВЗ із цієї суми.Які первинні документи повинні мати ФОП та яка відповідальність за їх відсутність

Якщо у вас виникла подібна ситуація, ви повинні використовувати ці аргументи у своєму захисті в суді, щоб відстояти свою позицію та довести, що компенсація судових витрат не є об'єктом оподаткування.

Висновки

1. Компенсація судових витрат – це реальність: Після перемоги у суді ФОП може отримати від відповідача компенсацію судових витрат за рішенням суду. 
2. Спірне податкове трактування: Податкова служба зараз вважає компенсацію судових витрат цивільним доходом фізособи і вимагає утримати з неї ПДФО та ВЗ, хоча раніше розглядала її як дохід, що оподатковується єдиним податком (ЄП).
3. Обов'язок податкового агента: Утримувати ПДФО та ПС із компенсації повинен податковий агент (ФОП або ЮЛ, що виплачує компенсацію ФОП-спрощенцю).
4. Відповідальність ФОП-єдиноподатника: Сам ФОП-єдиноподатник у цьому випадку звільнено від відповідальності за несплату податків.
5. Проблема з Держказначейством: Якщо ФОП судився із суб'єктом владних повноважень (наприклад, із податковою), то Держказначейство навряд чи виступить у ролі податкового агента. У цьому випадку можуть виникнути претензії податківців до ФОП, вимагаючи сплатити ПДФО (18%) та ВЗ (1.5%).
6. Позиція судів: Суди вважають, що компенсація судових витрат не включається до загального оподатковуваного доходу фізособи, тому з неї не потрібно утримувати податки.
7. Необхідність судового рішення: Щоб довести свою позицію щодо оподаткування компенсації, ФОП може бути змушений звертатися до суду.