Робоча група при Мінфіні підготувала зміни у роботі з ПРРО
22 листопада 2024 Стане у пригоді для: Підприємці
ВРУ прийняла в цілому Держбюдет на 2025 рік.
19 листопада Верховна Рада України прийняла у другому читанні та в цілому проект Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» (Законопроект №12000 від 14.09.24.). Про це повідомив депутат Я. Железняк у Телеграм-каналі:
Закон має підписати Спікер ВРУ та Президент. Остаточний текст поки що не оприлюднений. Законом передбачено такі основні соціальні показники:
1. Доходи Держбюджету - 2.336.276.042,7 тис. грн, у тому числі:
Праця домашніх працівників
- загального фонду у сумі - 2.095.217.403 тис. грн;
- спеціального фонду у сумі - 241.058.639,7 тис. грн.
2. Видатки Держбюджету - 3.938.196.249,5 тис. грн, у тому числі:
- загального фонду у сумі - 3.643.569.805,2 тис. грн;
- спеціального фонду у сумі - 294.626.444,3 тис. грн.
Розмір мінімальної зарплати з 1 січня 2025 року і на весь рік буде таким же, як з квітня 2024 року:
- у місячному розмірі - 8000 грн;
- у погодинному розмірі - 48 грн.
Прожитковий мінімум на одну особу з розрахунку на місяць (на рівні 2024 року):
- загальний показник -2920 грн;
- діти до 6 років - 2563 грн;
- діти від 6 до 18 років - 3196 грн;
- працездатні особи - 3028 грн;
- особи, які втратили працездатність - 2361 грн.
Докладніше про це пише журнал «Дебет-Кредит» на своєму сайті:
Затверджено Реєстр великих платників податків на 2025 рік.
Державна податкова служба Наказом №753 від 22.10.24. « Про затвердження Реєстру великих платників податків на 2025 рік» затвердила Реєстр великих платників податків на 2025 рік із закріпленням їх за міжрегіональними управліннями ДПС. Згідно з документом, керівники головних управлінь ДПС в областях, м. Києві, міжрегіональних управлінь ДПС по роботі з великими платниками податків до 6 січня 2025 року повинні забезпечити зняття/взяття на облік платників податків у відповідних територіальних органах ДПС та інформування платників податків про зняття з обліку/взяття на облік.
Довідково: Великий платник податків - юридична особа або постійне представництво
нерезидента на території України, у якої обсяг доходу від усіх видів діяльності за останні чотири податкові (звітні) квартали перевищує еквівалент 50 млн євро, визначений за середньозваженим офіційним курсом НБУ за той самий період, або загальна сума податків, зборів, платежів, сплачених до держбюджету, крім митних платежів, за такий самий період перевищує еквівалент 1,5 млн євро, визначений за середньозваженим офіційним курсом НБУ (п.п. 14.1.24 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Робоча група при Мінфіні підготувала зміни у роботі з ПРРО.
Міністерство фінансів України розповідає, що 12.11.24. відбулося п’яте засідання МРГ з питань застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій (ПРРО), під час якого обговорили пропозиції щодо доопрацювання законодавства про застосування ПРРО. Члени робочої групи розглянули напрацьовані пропозиції щодо доопрацювання законодавства, підтримали необхідність викладення у новій редакції термінів:
Реєстрація РРО/ПРРО для торгівлі на виїзді: що робити
- програмний реєстратор розрахункових операцій;
- фіскальні функції для програмного реєстратора розрахункових операцій;
- фіскальний режим роботи для програмного реєстратора розрахункових операцій.
Також учасники робочої групи підтримали пропозицію щодо доповнення Закону України №265/95 від 06.07.95. із змінами «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» такими поняттями:
- виробник програмного реєстратора розрахункових операцій;
- постачальник програмного реєстратора розрахункових операцій;
- реєстр виробників програмних реєстраторів розрахункових операцій;
- онлайн-режим програмного реєстратора розрахункових операцій;
- офлайн-режим програмного реєстратора розрахункових операцій.
Дискусію щодо конкретних формулювань визначень цих понять заплановано на наступному засіданні робочої групи.
Підписано Закон про удосконалення процедур проведення МСЕК.
18.11.24. Президент В. Зеленський підписав Закон України №4030-9 « Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення процедур проведення медико-соціальної експертизи» (Законопроект №11225 від 30.04.24.) щодо вдосконалення процедур проведення медико-соціальної експертизи (МСЕК). Про це йдеться на сайті ВРУ. Законом передбачається:
- можливість онлайн-участі на засіданнях МСЕК, що зменшить витрати часу та коштів для пацієнтів;
- зміни в порядку встановлення інвалідності: пропонується замість особистої присутності розглядати документи пацієнтів для експертизи;
- внесення інформації про результати МСЕК до електронної системи охорони здоров’я (ЕСОЗ) для спрощення доступу лікарів до даних;
- на засідання МСЕК можуть бути присутні адвокати, інші уповноважені представники людей з інвалідністю;
- пацієнти зможуть запрошувати на засідання МСЕК своїх лікарів;
- люди з інвалідністю, їхні адвокати/представники зможуть самостійно здійснювати відео-, аудіофіксацію засідання МСЕК, фотографувати документи;
- Кабмін має встановити максимальні терміни, протягом яких мусять проводити засідання МСЕК та ухвалювати рішення;
- люди з інвалідністю, їхні адвокати/представники можуть самі налагодити процедуру оскарження рішень МСЕК;
- Кабмін має визначити підстави, за яких засідання МСЕК проводиться дистанційно чи на виїзді, а рішення ухвалюють заочно;
- Кабмін має встановити вичерпний перелік грубих порушень, за вчинення яких члени МСЕК на певний строк позбавляються членства в комісіях всіх рівнів та права виконувати функції, брати участь у прийнятті рішень у сфері визначення інвалідності;
- організація та встановлення чіткого розділення МСЕК на комісії першого, другого та інших рівнів.
Документ набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
Статутний капітал. Як з цим працювати?
Уряд з 1 грудня оновлює критерії для бронювання працівників.
Уряд оновлює критерії бронювання та критерії для отримання критичності підприємств. Про це повідомив Прем'єр-міністр Д. Шмигаль у Телеграм-каналі:
До 15 листопада проводився аудит підприємств та організацій, які мають статус критичних та мають право бронювати співробітників. За результатами аудиту виявлено низку проблемних моментів, які потрібно усунути:
- регіональні та галузеві критерії критичності підприємств тепер будуть погоджуватись із Міноборони та Мінекономіки;
- для приватного сектору зарплатний критерій та відсутність боргів перед бюджетом- тепер обов’язкові пункти для бронювання працівників. Нарахована середня зарплата у підприємстві й у заброньованого працівника повинна бути не менше 2,5 мінімальних зарплат. Це дозволить зменшити ризик зловживань.
Усі бронювання з 1 грудня будуть здійснюватися через Дію. Відбуватиметься щомісячний моніторинг підприємств та організацій, щоб вони відповідали всім критеріям.
Відповідальним міністерствам доручено детально пояснити всі аспекти та логіку оновленої системи. Новий порядок діятиме з 1 грудня. Для всіх, хто вже має відстрочки, буде перехідний період на нові умови до 28 лютого. До цієї дати всі підприємства мають поновити бронювання своїх працівників згідно з новими умовами незалежно від того, як і коли воно відбувалося. Про це пише і видавництво «ligazakon.net» на своєму сайті:
Названо продукти, на експорт та імпорт яких діятимуть квоти та ліцензії у 2025 році.
4 листопада на сайті Мінекономіки оприлюднено проект Постанови КМУ «Про затвердження переліків товарів, експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню, та квот на 2025 рік». Проектом Постанови пропонується затвердження переліків товарів, експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню, та квот на 2025 рік. Зокрема, запроваджується:
- ліцензування та квотування експорту солі, придатної для споживання людьми, палива рідкого (мазуту), золота, срібла, брухту дорогоцінних металів, згідно з додатком 1 до проекту Постанови;
- ліцензування експорту, імпорту контрольованих речовин (озоноруйнівних речовин та фторованих парникових газів), товарів та обладнання, що можуть містити контрольовані речовини (озоноруйнівні речовини та фторовані парникові гази), згідно з додатками 2 і 3;
- ліцензування експорту пшениці і суміші пшениці та жита (меслину), ячменю, овесу, кукурудзи, соєвих бобів, насіння ріпаку або кользи, насіння соняшнику, олії соєвої та її фракцій, олії соняшникової, сафлорової або бавовняної та їх фракцій, олії ріпакової, гірчичної, та їх фракцій, згідно з додатком 4;
- ліцензування та квотування експорту з України до держав-членів ЄС цукру, м’яса свійської птиці (курей, качок, гусей, цесарок) та м’яса індиків, згідно з додатком 5.
Удосконалення процедури стягнення грошових коштів із банківських рахунків боржників.
Відповідають спеціалісти Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків. Одним із ключових напрямків реформ ДПС на 2024 -2025 роки є впровадження сучасних технологій для підвищення ефективності стягнення податкового боргу. Особлива увага приділяється удосконаленню процедури стягнення коштів із банківських рахунків боржників через налагодження електронної взаємодії між ДПС, Державним казначейством та банками. Електронні платіжні інструкції (інкасові доручення) дозволяють спрощено й швидко списувати кошти з рахунків платників податків. Ця система замінює традиційний паперовий документообіг на електронний.
Електронні трудові книжки: звільняємо працівника
Крім цього, ДПС планує запровадити автоматизовану підсистему «Робота з боргом». Це рішення покликане підвищити ефективність процесу погашення податкового боргу за рахунок:
- автоматизації процесів виявлення заборгованостей;
- пришвидшення процедур стягнення;
- скорочення обсягу паперового документообігу;
- збільшення податкових надходжень до державного бюджету.
Який розмір відрахувань може утримувати роботодавець із заробітної плати?
Відповідають спеціалісти Державної служби України з питань праці.
Відповідно до ст.128 Кодексу законів про працю України (КЗпП), при кожній виплаті заробітної плати загальний розмір усіх відрахувань не може перевищувати 20 %, а у випадках, передбачених законодавством (при стягненні аліментів; відшкодуванні шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю, а також втратою годувальника; відшкодуванні збитків, заподіяних злочином; у разі, коли особи, які купують товари в розстрочку, здійснюють виплати за виконавчими документами) - 50% заробітної плати. Обмеження, встановлені частиною 2 цієї статті, не поширюються на відрахування з заробітної плати при відбуванні покарання у вигляді виправних робіт і при стягненні аліментів на неповнолітніх дітей. У цих випадках розмір відрахувань із заробітної плати не може перевищувати 70 %.
