Як єдиннику не порушити граничний обсяг доходу
22 січня 2025
Для підприємців, які перебувають на спрощеній системі оподаткування (ЄП), важливо стежити за обсягом річного доходу, оскільки він не повинен перевищувати встановлених лімітів, визначених п. 291.4 Податкового кодексу України (ПКУ).

Перевищення лімітів може призвести до втрати права використання спрощеної системи та переходу на загальну систему оподаткування, що супроводжується безліччю негативних наслідків, включаючи підвищення податкового навантаження.
Щоб уникнути цього, підприємцям важливо враховувати кілька ключових аспектів, які дозволяють керувати прибутками та не допустити перевищення ліміту. У цій статті докладно розглядаються заходи та стратегії, які допоможуть підприємцям зберегти статус платника ЄПЄдиний податок та уникнути порушення граничного доходу.
Зупинення діяльності
Один із найпоширеніших і найпростіших методів для утримання доходу в межах ліміту – це тимчасове припинення діяльності. Цей захід є особливо актуальним наприкінці року, коли дохід підприємця вже близький до граничного кордону, і будь-яка додаткова сума може призвести до перевищення ліміту.
Оскільки для платників ЄП діє касовий метод обліку доходів, тобто доходи визнаються лише у момент одержання коштів (п. 292.1 ПКУ), підприємцям важливо припинити саме одержання грошей на свій рахунок.
Для цього підприємець може тимчасово призупинити реалізацію товарів чи послуг, попросити клієнтів не сплачувати рахунки до початку наступного року, коли розпочнеться новий звітний період, а ліміт доходу обнуляться.
Однак важливо пам'ятати, що навіть у разі тимчасової зупинки діяльності підприємець може продовжувати відвантажувати товари або надавати послуги, якщо за умовами договорів він це зобов'язаний робити. Адже дохід виникає над момент відвантаження товару, а момент отримання коштів.
Таким чином, підприємці можуть продовжувати свою діяльність, не отримуючи сплати до нового року, і тим самим утримувати дохід у межах, встановлених для платників ЄП.
Контроль за помилковими коштами
Іноді підприємницький рахунок можуть надходити кошти, які помилково зараховуються як дохід, але насправді такими не є. Такі помилкові надходження можуть виходити як від контрагентів, і з вини банку.
Наприклад, платіж може бути помилково спрямований на рахунок підприємця замість іншого отримувача. Щоб уникнути включення таких коштів у дохід, необхідно своєчасно виявити помилки та вжити заходів для їхнього повернення.
Помилкові кошти можна не включати до доходу за наявності документального підтвердження помилки. Це може бути лист від банку або від особи, яка помилково перерахувала гроші. Як тільки підприємець отримав підтвердження помилковості платежу, він зобов'язаний повернути ці кошти якнайшвидше.
Важливо зазначити, що якщо помилку було допущено самим платником, то термін повернення становить 7 днів з моменту отримання вимоги про повернення (ч. 2 ст. 530 ЦКУ).
Що стосується податкових наслідків, податкові органи мають свою позицію щодо цього. Якщо помилкові кошти були зараховані та повернуті в одному звітному періоді, їх можна не включати до доходу.
Однак якщо отримання та повернення коштів припадає на різні звітні періоди, то фіскальні органи вважають, що дохід має бути визнаний у момент отримання грошей, а коригування доходу проводиться у період повернення. Тому підприємцям слід бути особливо уважними до таких операцій і вчасно відображати їх у регістрах обліку доходів, щоб уникнути проблем з податковою.
Робота із коштами фізичної особи
Іноді підприємницький рахунок платника ЄП можуть надходити кошти, призначені для фізичної особи, а чи не для підприємницької діяльності. Це може статися, якщо контрагент помилково перерахував гроші на підприємницький рахунок, тоді як вони мали надійти на особистий рахунок підприємця.
Важливо чітко відокремлювати особисті кошти від підприємницьких та повертати такі суми назад відправнику.
Для того, щоб такі кошти не були включені в дохід, потрібно мати документальне підтвердження помилки. Платник може отримати від відправника листа, що підтверджує помилку, і на підставі цього повернути гроші на рахунок відправника.
Важливо не переказувати ці кошти на особистий рахунок підприємця, щоб уникнути питань з боку податкових органів.
Зворотна фінансова допомога
Ще один варіант, який може допомогти уникнути перевищення ліміту доходу, пов'язаний із зворотною фінансовою допомогою (ЗФД). Відповідно до п.п. 3 п. 292.11 ПКУ, ЗФД не включається до доходу, якщо вона повертається позикодавцю протягом 12 календарних місяців з моменту її отримання. Однак підприємці можуть помилково включити такі кошти до свого доходу, якщо вони неправильно визначили призначення платежу.
Щоб уникнути помилок, підприємцям необхідно укласти договір позики, який підтвердить статус коштів як фінансової допомоги, а не виручки. У разі якщо помилку було допущено, платник може виправити ситуацію, уклавши договір позики та коригувавши податковий облік.
Якщо ЗФД повернуто протягом 12 місяців, вона не буде включена в дохід і не вплине на розрахунок граничного ліміту.
Повернення авансів та передоплат
Повернення авансів чи передоплат – ще один спосіб утримати дохід у межах ліміту. Відповідно до п.п. 5 п. 292.11 ПКУ, аванси, які повертаються покупцеві внаслідок розірвання договору чи повернення товару, не включаються до доходу.
Це рішення може бути корисним, якщо підприємець вже наближається до граничного ліміту і йому необхідно зменшити дохід. У разі повернення авансів підприємець може скоригувати свої фінансові результати та уникнути перевищення доходу.
Повернення авансів та передоплат слід правильно відображати у податковому обліку. Якщо повернення відбулося у тому звітному періоді, як і отримання авансу, жодних проблем немає.
Однак, якщо повернення відбулося в наступному періоді, податкові органи можуть вимагати коригування доходу в момент повернення. Тому підприємцям слід ретельно стежити за такими операціями і вчасно їх документувати.
Посередницькі операції
Один із найбільш гнучких способів управління доходом, особливо у випадках, коли підприємець близький до граничного ліміту, – використання посередницьких договорів. Згідно з п. 292.4 ПКУ, якщо підприємець виступає посередником у правочині, до його доходу включається лише сума винагороди за посередницькі послуги, а не вся сума правочину.
Це дозволяє суттєво знизити базу оподаткування і утримати дохід у межах ліміту.Прикладом посередницької операції може бути договір комісії, коли підприємець продає товари від імені принципала та отримує за це комісійну винагороду. Оскільки транзитні кошти не включаються до доходу платника ЄП, цей механізм дозволяє продовжувати бізнес без ризику перевищення ліміту.
Також підприємець може залучити стороннього посередника на продаж своїх товарів. У разі дохід виникає в підприємця лише у момент отримання від посередника, а чи не від покупців.
Це дає можливість керувати надходженнями в такий спосіб, щоб вони не перевищили граничного ліміту доходу. Крім того, якщо посередником виступає інший платник ЄП, транзитні суми не впливатимуть на його дохід.
ФОП на ЄП та мінімальний орендний платіж: що потрібно знати?
Для збереження статусу платника ЄП наступного року підприємцям важливо контролювати розмір доходу та не допустити перевищення граничного ліміту, встановленого законодавством.
У статті розглянуто основні методи, які допоможуть утримати дохід у межах: тимчасова зупинка діяльності, повернення авансів, робота з помилковими коштами та використання посередницьких договорів.
Кожен із цих методів має свої особливості та потребує уважного підходу до документального оформлення та податкового обліку. Важливо вчасно вживати заходів, щоб уникнути переходу на загальну систему оподаткування та зберегти податкові пільги, які надаються спрощеною системою.