Документи ФОП — перевізників вантажів

13 вересня 2019 Стане у пригоді для: Підприємці

Спочатку ліцензія

На пасажирські й вантажні перевезення потрібно отримати ліцензію:

• на внутрішні перевезення пасажирів автобусами, таксі, легковими авто на замовлення. На кожен вид перевезення. Тобто окрему ліцензію треба отримати на перевезення автобусами, окрему — на таксі тощо;
• внутрішні перевезення небезпечних вантажів вантажними автомобілями, причепами й напівпричепами — також окрему ліцензію на кожен вид транспорту;
• міжнародні перевезення пасажирів автобусами, таксі, легковими авто на замовлення;
• міжнародні перевезення небезпечних вантажів вантажними автомобілями, причепами й напівпричепами.

Отримали ліцензію на міжнародні перевезення — автоматично можете займатися внутрішніми. Інакше кажучи, якщо є ліцензія на міжнародне перевезення вантажів і пасажирів, ці ж послуги можна надавати й на території України. Навпаки це правило не діє.

Підприємець і пасажирські перевезення

По ліцензію треба звернутися із заявою (додаток 1 до постанови № 1001) до Держслужби з безпеки на транспорті.

До ліцензії на послуги перевезення додаються ліцензійні картки на кожне авто (ст. 14 ЗУ «Про ліцензування»). Ліцензійна картка — бланк суворої звітності, куди заносяться реєстраційні дані ліцензії та авто.

Ці документи обов'язково мають перебувати в салоні автомобіля під час перевезення вантажів (лист № 41/1-9-К-69). 

Договір із замовником

Замовник і виконавець укладають договір перевезення вантажу автотранспортом (ч. 2 ст. 307 ГКУ, ст. 50 ЗУ «Про автомобільний транспорт»). Він підтверджує дійсність угоди між вами.

Типовий договір про перевезення вантажів є в додатку 1 до Правил № 363, можете використовувати його. А можете звернутися до юристів і скласти свої шаблони договорів.

Примірний договір (перевезення вантажів)

У будь-якому разі в договорі обов'язково мають бути: строк дії, умови перевезення, як забезпечується схоронність вантажу (силами виконавця, залучається підрядник — охоронне агентство тощо), місце й час завантаження, найменування й кількість вантажу, його упаковки, вартість послуги перевезення, порядок розрахунку (аванс, остаточний розрахунок, у які строки), права, зобов'язання й відповідальність сторін.

Ви маєте право відмовити замовнику в прийнятті вантажу для подальшого перевезення, якщо:

• вантаж не підготовлений;
• бракує або зовсім немає документів;
• без попереднього погодження внесено зміни до реквізитів;
• замовник надав вантаж, не обумовлений договором;
• упаковка вантажу не відповідає вимогам, пошкоджено тару, нечіткий відбиток пломби тощо. Державні стандарти й вимоги до упаковки зазначені в розд. 5 Правил перевезень.

Усі ці тези можете прописати в договорі, щоб уникнути конфліктів.

Для разових вантажних перевезень можете скористатися стандартною формою з додатка 2 до Правил № 363.

Разовий договір (вантажні перевезення)

Якщо перевозите свій вантаж, договір із самим собою ФОП складати не повинен.

Первинні документи у підприємця

Товарно-транспортна накладна

ТТНТоварно-транспортна накладна — основний документ перевізника вантажів. Вона потрібна для обліку руху вантажу під час перевезення. Із ТТН зрозуміло, який вантаж перевозите, яким транспортом, звідки й куди. А ще на підставі ТТН замовник списує товари, а одержувач вантажу оприбутковує.

Підприємці повинні оформляти ТТН, це обов'язковий документ для всіх СПД незалежно від форми власності, податкова прирівнює її до первинної документації (ІПКІндивідуальна податкова консультація. від 17.04.2019 № 1637/6/99-99-15-03-02-15/ІПК). Але наявність ТТН не скасовує необхідності видаткової накладної, яка підтверджує факт передання товару.

Форма ТТН є в додатку 7 до Правил № 363.

Товарно-транспортна накладна

Але можна не дотримуватися форми й скласти свій бланк ТТН, там обов'язково має бути така інформація:

• назва документа;
• дата й місце складання;
• ПІБ підприємця-перевізника й найменування замовника (відправника вантажу, вантажоодержувача);
• найменування й кількість вантажу, основні характеристики й ознаки, для однозначної ідентифікації вантажу;
• марка, модель, тип, реєстраційний номер авто/причепа/напівпричепа;
• повні адреси пунктів навантаження та розвантаження;
• посади, прізвища й підписи відповідальних — відправника вантажу, вантажоодержувача та водія, супроводжуючих осіб.

До ТТН можна внести будь-яку додаткову інформацію, яку сторони вважають за необхідне (п. 11 Правил № 363), усе залежить від вантажу.

До основних документів додають інші (сертифікати, свідоцтва тощо) згідно з правилами перевезень таких вантажів.

Приміром, для перевезення швидкопсувних вантажів відправник вантажу зобов’язаний передати перевізнику разом із ТТН документи, що підтверджують якість, або сертифікати. Інформацію про документи вказують у ТТН (п. 29.8 Правил № 363).

Для хлібобулочних виробів, молока, нафтопродуктів використовують спеціальні ТТН.

У міжнародних автоперевезеннях використовують ТТН СMR.

Буває, у ТТН неможливо вказати всі найменування вантажу, тоді замовник готує і передає перевізнику додатково документ із відомостями про вантаж (графи 1–10 ТТН), складений у довільній формі. Це може бути й видаткова накладна.

Дозволяється не складати ТТН, якщо перевізник, відправник вантажу й вантажоодержувач — одна особа, наприклад якщо ФОП перевозить вантаж своїм авто для себе. Але в перевізника обов'язково повинен бути при собі документ про право власності на вантаж (лист Мінінфраструктури № 5615/25/10-14). 

Ми ж рекомендуємо ТТН заповнити, так буде спокійніше вам.

ТТН оформляє відправник вантажу перед кожною поїздкою в трьох екземплярах на папері або в електронному вигляді.

Електронна ТТН

Якщо оформляєте е-ТТН, її має підписати електронним підписом водій відправника вантажу й вантажоодержувач. Супровідні документи також додають в електронній формі. Але все одно замовник повинен роздрукувати копії ТТН, підписати й передати водієві для пред'явлення контролерам.

Водій підписує паперову копію й тим самим підтверджує, що вантаж до перевезення прийняв.

Які документи оформити після перевезення

ФОП-перевізник на підставі ТТН виписує рахунок за перевезення не пізніше ніж через три дні після виконання роботи. Замовник проводить за ним остаточний розрахунок. ТТН додається до рахунка (п. 14.4 Правил № 363).

Наступний крок — скласти один із документів: акт приймання-передачі виконаних робіт, акт надання транспортно-експедиторських послуг, звіт комісіонера для посередника.

Якщо під час перевезення зіпсували чи пошкодили вантаж замовника або після завершення перевезення встановлено, що вантаж, приміром, поменшав в обсязі і це ваша матвідповідальність як перевізника, треба оформити акт (додаток 4 до Правил № 363).

Акт (вантажні перевезення)

Що обов'язково слід зафіксовати в акті: повне найменування, ПІБ і місце проживання ФОП — власника авто, який прийняв вантаж; ПІБ водія, який прийняв вантаж і реєстраційні номери транспортного засобу перевізника, який прийняв і здав вантаж. Водії ставлять підписи в акті.

Дорогою може трапитися аварія, поломка транспорту, і вантаж доведеться перемістити з одного авто в інше, вантаж можуть украсти, може помінятися водій.

Інструкції із внесення виправлень у ТТН немає. Усі зміни, що стался з вантажем слід зафіксувати в акті, складаєте його в двох екземплярах. Вказуєте, які зміни сталися з вантажем, якщо треба — перераховуєте збиток, якщо вантаж пошкоджений, або згубився, або перевантажується в інший автомобіль (п. 11.8 Правил № 363).

Акт підкріплюють до ТТН.

На цінні вантажі є сенс оформити страховку, щоб не залежати від непередбачених ситуацій у дорозі й під час навантаження-вивантаження. У разі пошкодження вантажу ви компенсуєте частину або навіть усю його вартість, залежно від умов страхування.

Які документи можуть вимагати у водія й перевізника

Контролери може зупинити й зажадати документи, без них можуть бути серйозні проблеми.

У разі перевірки контролером перевізники й водії мають пред'являти документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення (ст. 48 ЗУ «Про автомобільний транспорт»):

• для перевізника це документ на авто — договір оренди, лізингу чи купівлі-продажу;
• у водія обов'язково має бути водійське посвідчення потрібної категорії, реєстраційні документи на автотранспорт, ТТН або інший документ на вантаж.

Весь перелік документів для внутрішніх перевезень вантажів прописаний у Переліку № 207.

При транспортуванні вантажу у водія при собі повинні бути такі документи:

• копія ліцензії на перевезення, засвідчена перевізником, або ліцензійна картка;
• ТТН;
• права відповідної до категорії;
• реєстраційні документи на авто (довіреність на авто й трудовий договір, якщо авто керує найманий працівник), талон техогляду й страховий поліс;
• санітарний паспорт, якщо перевозите продукти.

Якщо авто кілька, пакет документів має бути на руках у водія кожного транспортного засобу.

Підприємець може перевозити свій вантаж, тоді ліцензія на перевезення не потрібна, замість ТТН — накладна або інший документ, який підтверджує ваше право власності на вантаж. Решта — ті самі документи, що й у попередньому списку.

Для міжнародних перевезень вантажів список документів більший (ст. 53 ЗУ «Про автомобільний транспорт»):

• дозволи від країн, територією яких проходить маршрут;
• дозвіл щодо узгодження умов і режимів перевезення у разі перевищення вагових або габаритних обмежень або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових/габаритних обмежень над визначеними законодавством менше 7%;
• свідоцтво реєстрації транспортного засобу;
• сертифікат відповідності авто безпеки руху та екобезпеки відповідно до вимог країн, через які проходить маршрут перевезення, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.

Для перевезення продуктів додатково знадобляться:

• санітарні дозволи й паспорт;
• ветпаспорти;
• сертифікати відповідності;
• додаткові довідки на товар.

Для перевезення небезпечних вантажів, а це токсичні й вибухові речовини, легкозаймисті рідини тощо, на кожній транспортній одиниці має бути погоджений маршрут руху — без нього перевезення незаконне. Документ видає уповноважений підрозділ поліції.

Також для транспорту, залученого до таких перевезень, оформляється свідоцтво про допуск до транспортування небезпечних вантажів (наказ МВС № 656).

Без узгодження маршруту перевезення може здійснюватися на маршрутах міжнародного сполучення, перелік яких затверджений наказом МВС і Мінінфраструктури № 151/89. Необхідні документи:

• для перевізника це ліцензія на надання таких послуг;
• для водія — свідоцтво про допуск транспорту до перевезення певних небезпечних вантажів, свідоцтво про підготовку до перевезення небезпечних вантажів, письмові інструкції на випадок аварії або надзвичайної ситуації.

Перевищення габаритних або вагових обмежень. Під час перевезення таких вантажів потрібен дозвіл на рух по автодорогам України або документ, що підтверджує внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) авто, якщо перевищення прописаних у законодавстві параметрів — 7%.

За надання послуг із перевезення вантажів без оформлення документів штраф 1700 грн (100 НМДГ) (ст.ст. 39 і 48 ЗУ «Про автомобільний транспорт»).