Нові валютні послаблення та обмеження
02 червня 2025 Стане у пригоді для: Підприємці

9 травня 2025 року Національний банк України затвердив постанову № 53, який коригував положення постанови № 18 від 02.24.2022 - ключовий документ, що регулює валютні операції в умовах воєнного часу. Інновації почали діяти 10 травня 2025 року.
Це ще один крок до іноземної лібералізації, але в той же час вони містять нові обмежувальні механізми, спрямовані на протидію витоку капіталу.
Суть указу № 53 від 09.05.2025
Національний банк продовжує поетапне пом'якшення валютних обмежень, запроваджених з початком повної масштабної війни. Нові зміни покращують умови українських підприємств та осіб у питаннях міжнародних розрахунків, інвестицій та функціонування за кордоном.
У той же час регулятор збільшив контроль за певними валютними операціями, особливо з точки зору фізичних осіб та повернення грівнії з іноземних рахунків. Таким чином, він прагне підтримувати баланс між підтримкою економіки та запобіганням відтоку валютних активів.ФОП 2 групи: вимоги до діяльності у 2025 році
Історичний контекст валютної політики (2022–2025)
Лютий 2022 р. Різке ужесточення контролю
З початком повноцінної агресії НБУ різко обмежили операцію з валютою:
- зафіксува курс гривні відносно долару;
- він заборонив експорт капіталу за кордоном та репатріацію дивідендів;
- Встановлені суворі обмеження на придбання та зняття грошових валют.
Ці заходи були надзвичайними та спрямовані на стабілізацію фінансової системи в умовах військового та економічного шоку.
2022–2023: початок лібералізації
Поступово регулятор почав знімати найсуворіші обмеження:
- у середині -2022 р. було скасовано перелік критично важливих імпортів;
- восени 2023 року було введено контрольований плаваючий курс.
Це свідчило про початок нормалізації валютної політики та відповіді на запити бізнесу, які потребували міжнародних розрахунків.
Травень 2025 року: новий етап
Резолюція № 53 відзначила наступний раунд лібералізації:
- Можливості проводити операції за рахунок іноземного капіталу були розширені.
- Дозволено підтримувати іноземні підрозділи українських компаній у встановлених межах.
- Введені інтервальні валютні операції.
- Процедура доступу до військових до банківських послуг спрощується.
Паралельно посилений контроль над деякими валютними операціями, зокрема, для фізосіб та розрахунки в гривні з лоро-рахунків.
Основні валютні послаблення
1. Збільшення обмежень для валютних операцій за кордоном
Національний банк України відрегулював граничні суми, які можуть використовувати жителі України для обчислення та зняття коштів за межами країни:
- Зняття готівки з корпоративних платіжних карток (КПК): Зараз компанії можуть видалити еквівалент за кордоном до 17 500 грн. на кожні 7 календарних днів. Раніше ця межа становила лише 12 500 грн.. Це рішення спрямоване на сприяння фінансовим операціям для бізнес -подорожей, представницьких офісів та ділових витрат за кордоном.
Безготівкові розрахунки картками:
- Особисті картки громадян: ліміт встановлюється на рівні 100 000 грн. на місяць (на всіх рахунках у національній валюті).
- Корпоративні карти: Дозволено витрачати до 150 000 грн. на місяць - збільшення порівняно з попереднім лімітом 100 000 грн.
Ці послаблення важливі для мешканців, які працюють або працюють за кордоном, а також для організацій, які проводять міжнародну діяльність або обслуговують закордонних партнерів. Вони усувають частину попередніх бар'єрів та створюють більш передбачувані умови для розрахунків у відрядженнях та представницьких витрат.
2. Фінансування іноземних представництв та філіалів
Для українських компаній, які мають структурні одиниці за межами країни (представницькі офіси, офіси, інші окремі утворення), встановлено НБУ:
- Щорічний ліміт: до 1 мільйона євро в еквіваленті на рік - для переказу коштів на технічне обслуговування та функціонування таких одиниць.
- Додаткові перекази поверх ліміту: можливий у фактично переданих сумах за 2021, якщо вони можуть бути підтверджені офіційними документами (платіжні інструкції, дані бухгалтерського обліку тощо). Це стосується підрозділів, відкритих до 24 лютого 2022 року.
- Додаткові вимоги:
- Юридична організація повинна існувати щонайменше 12 місяців з дати реєстрації.
- Усі операції проводяться через один банк послуг (але дозволено замінити його на письмовому застосуванні підприємства).
Така лібералізація дозволяє бізнесу юридично та прозоро фінансувати іноземну діяльність, не вдаючись до схем та ухилення, а також забезпечує підтримання контрактних зобов'язань та функціонування за кордоном навіть в умовах обмеженого валютного ринку.Відсутність діяльності та подання декларації: чи є зобов'язання?
3. Виплата боргів та імпортних зобов’язань за рахунок інвестицій у статутний капітал
Постанова передбачає новий механізм: кошти, що вводяться нерезидентом у статутний капітал українських підприємств (починаючи з 12 травня 2025 р.), можна використовувати для:
- Погашення боргу за імпортними контрактами, якщо товар був доставлений до 23 лютого 2021 року включно.
- Повернення передоплати іноземним клієнтам за невдалі поставки, якщо аванс був здійснений до 23 лютого 2022 року.
- Виплата іноземних позик та позик отримала частково або повністю до 20 червня 2023 року.
- Фінансування іноземних підрозділів, які не мають статусу юридичної особи.
Умови для цих операцій:
- Необхідно офіційне підтвердження факту отримання іноземної валюти від нерезидентів до рахунків в Україні.
- Збільшення статутного капіталу повинно бути зареєстроване в Державному реєстрі під час операції.
- Всі трансфери здійснюються через один уповноважений банк (з можливістю замінити його, якщо це необхідно).
Цей механізм фактично створює додаткові канали для розрахунків з іноземними партнерами, обходячи стандартні обмеження в іноземній валюті, за умови, що джерелом коштів є іноземні інвестиції.
4. Форвардні операції з іноземною валютою
Вперше після початку війни НБУ офіційно дозволив форвардні валютні правочини:
- Між банками: купівля та продаж іноземної валюти із затримкою виконання (з поставкою або без нього).
- З клієнтами: продаж іноземної валюти резидентами банкам з обов'язковою подальшою поставкою.
Ці операції особливо актуальні для експортерів, які важливі для того, щоб заздалегідь виправити курс для подальших надходжень та для імпортерів - для обчислення вартості контрактів. Це важливий крок до відновлення повноцінних інструментів хеджування валютних ризиків та підготовки до переходу до нормального регулювання валюти в майбутньому.
5. Додаткові експлуатаційні розширення
- Судові витрати: Юридичні особи-резиденти мають право сплачувати судові витрати та витрати за позовами, пов'язані з невиконанням іноземних зовнішньоекономічних договорів (включаючи експорт та імпорт). Це дозволяє прискорити міжнародні судові процедури та відновити порушення зобов'язань.
- Консульські збори: оплата за державні збори на рахунки дипломатичних та консульських установ України за кордоном дозволена. Ця інновація пов'язана з запуском електронного сервісу “е-Консул”.
- Військовослужбовці: Доступ військових (включаючи іноземних громадян, які проходять службу у ЗСУ та НГУ) до банківських послуг значно спрощуються:
- Дозволено відкривати будь -які типи рахунків, а не лише зараз для отримання виплат.
- Процедура ідентифікації спрощується при відкритті рахунків у умовах воєнного часу.
Ці зміни відображають бажання НБУ забезпечити наявність банківських послуг у спеціальних умовах, у тому числі для військових, що захищають країну.
Нові обмеження валюти
1. Ужесточення правила повернення передоплати у разі невиконання імпорту
Національний банк України запровадив уточнення в процедурі завершення нагляду за валютою іноземних економічних договорів. Тепер це чітко зафіксовано:Коли ФОП припиняє діяльність, а зобов’язання залишилися: юридичні та податкові наслідки
Повернення авансу (передоплати) для імпорту, пропозиція якого ніколи не здійснювалася, можлива лише в іноземній валюті, отримана безпосередньо з -за кордону.
Що змінилося:
Раніше деякі нерезиденти повернули невикористані аванси з лоро-рахунків, відкриті в українських банках у національній валюті (гривні). Такі операції завершували валютний нагляд іноземної валюти без обчислення штрафів. Однак, з набуттям законної сили нової редакції підпункту 2 пункту 1419 указу № 18, таке повернення вважається порушенням, оскільки воно не відповідає критеріям "повернення коштів з -за кордону".
Наслідки:
- Банк не має права завершити валютний нагляд валюти, якщо повернення надійде з українського рахунку, навіть якщо це лоро-рахунок-нерезидента.
- На суму невиконаної передоплати може бути нарахована пеня за порушення строків повернення валютної виручки, якщо цього вимагає законодавство про зовнішньоекономічну діяльність (Закон № 185/94-VR).
Це може призвести до додаткової податкової та адміністративної відповідальності для українського імпортера.
Мета цього посилення:
- Виключення схем "фіктивного" повернення коштів в обхід валютного контролю;
- Зменшення ризиків неконтрольованого обігу гривні, що надходить із тіньових або непрозорих джерел у країні;
- Збільшення прозорості реального зовнішньоекономічного руху капіталу.
2. Розширення обмежень на розрахунки іноземної валюти
На тлі загального напрямку до валютної лібералізації НБУ посилює контроль над валютними операціями, здійсненими фізичними особами-резидентом. Зокрема, було розширено застосування встановленого ліміту розрахунків в іноземній валюті на картках.
Суть обмежень:
На розрахунки в іноземній валюті (включаючи Інтернет, при оплаті послуг за кордоном) розширюються обмеженням еквівалента до 500 000 UAH на місяць - з усіх рахунків в іноземній валюті.
Зараз під обмеження підпадають категорії MCC-кодів (Merchant Category Code):
- 7299 - різні види особистих послуг, які не класифікуються в інших MCC-категоріям;
- 7311 - рекламні агенції, маркетингові кампанії;
- 7392 - Консалтинг, PR, зв'язки з громадськістю;
- 7399-інші бізнес-послуги;
- 8111 - юридична практика, адвокатські послуги;
- 8931 - послуги бухгалтерського обліку та аудиту;
- 8999 - інші професійні послуги;
- 9399 - державні послуги за кордоном.
Кого це не торкнеться:
- Фізичних осіб, які платять за професійні онлайн-послуги за кордоном (включаючи віддалені консультації, маркетингові платформи, послуги юридичної підтримки тощо);
- Фрілансерів, самозайнятих та ІТ-фахівці, які працюють з іноземними контрагентами;
- Громадяни, які платять за юридичну або податкову підтримку за міграційні/імміграційні процедури, вступ до іноземних навчальних закладів тощо.
Причина обмеження:
НБУ визначає тенденцію до передачі валюти за кордон під виглядом "оплати послуг", де розрахунки фактично відбуваються на інших підставах (інвестиції, репатріація, придбання майна тощо).
Контроль MCC-кодів дозволяє регулятору контролювати структуру валютних операцій та запобігти схемам, що виходять за межі встановлених обмежень.
Винятки:
Ці ліміти не застосовуються до операцій для оплати медичних, освітніх та гуманітарних послуг, а також передачі на користь близьких родичів при наявності підтверджуючих документів.
Крім того, розрахунки, проведені в Україні в гривні, не підпадають під регулювання валюти.
Аналітичний огляд політики валютної валюти НБУ: Погляд через призму постанови № 53
Постанова правління НБУ № 53 було логічним продовженням трансформації валютної політики України в контексті затяжного військового конфлікту.Незважаючи на збережений фактор нестабільності, регулятор чітко демонструє курс до поступового переходу від жорсткого валютного адміністрування до більш ринкової та ліберальної регуляції, в той час як без відмови від механізмів точечного контролю за чутливими операціями.
Висновки
- Ліміти для операцій за кордоном: збільшені для особистих та корпоративних карток.
- Фінансування підрозділів за кордоном: дозволено в межах 1 мільйона євро + додаткових сум у 2021 році.
- Інвесткапітал від нерезидентів: можна використовувати для сплати імпортних боргів, позик та обслуговування представництв.
- Форвардні правочини: дозволено керувати валютними ризиками.
- Судові та консульські платежі: тепер дозволено для юридичних осіб.
- Військовослужбовці: вони можуть відкривати будь -які банківські рахунки.
- Гривнії з лоро-рахунків: не допускаються як рентабельність валюти, що стосується лише імпорту.
- Фізособи та валютні ліміти: ліміт 500 тис. зараз застосовується до широкого спектру послуг.