Щорічна відпустка: військові передумови

09 травня 2024 Стане у пригоді для: Підприємці

У період Військового Стану (далі - ВС), як і до його застосування, співробітники, зайняті за трудовими угодами, все ще мають право отримати щорічну відпустку. Ось тільки в цей час зафіксовані спеціальні передумови для отримання відпусток. Відповідно до Закону України "Про відпустки", керівники зобов'язані видавати щорічні відпустки, виходячи з поточної нормативки. 

Цей закон застосовується й у період ВС. Тим не менш, на додаток до загальних правил потрібно звертати увагу на специфічні вказівки, передбачені Законом № 2136. Цей документ встановлює передумови для надання щорічних відпусток у період ВС, яких необхідно дотримуватись. 

Таким чином, ВС не скасовує право співробітників на відпустку, але тягне за собою додаткові правила та передумови, яким керівникам потрібно слідувати під час його подання.Неповний робочий час: як оплачується праця та нараховується ЄСВ

Святкові та неробочі дні

Перед запровадженням ВС на території України багато законодавчих норм містили діаметрально інше регулювання багатьох сфер життя в суспільстві. Це стосувалося і регламентування права на відпочинок працюючого населення. Однак зараз країна переживає не найкращий період свого розвитку. І в умовах війни нормативне врегулювання трудових відносин щодо відпочинку також зазнало своїх корінних змін.

У мирний час тривалість щорічної відпустки не містила у собі свят та неробочих днів, зафіксованих у ст.73 КЗпП. З цього випливає, що якщо під час відпустки підпадали подібні дати, відпустка продовжувалась відповідно, але ці дні не компенсувалися. Однак під час ВС норми, пов'язані з використанням свят та неробочих днів, а ще продовженням відпустки на такі дні, не використовуються (див. ч. 6 ст. 6 Закону № 2136).

В Україні немає свят та неробочих днів у період ВС, і вони розглядаються як звичайні календарні дні в силу Закону № 2136. Отже, коли на час щорічної відпустки підпадають дні, зафіксовані у статті 73 КЗпП, відпустка не продовжується на ці дні. Це положення впливає на обчислення суми відпускних. 

Так, для обчислення середньоденної зарплати за попередніх 12 місяців сума оплати ділиться на число календарних днів розрахункового періоду. При цьому з останнього видаляються свята та неробочі дні, а ще періоди, коли працівник не здійснював роботу та не отримував оплату. 

Оскільки в Україні в період ВС немає свят і неробочих днів, вони не застосовуються при обчисленні суми відпускних. Отже, ВС призводить до коригування при обчисленні щорічної відпустки та її оплати, фіксуючи відсутність свят та неробочих днів у подібний час.

Щорічна основна відпустка за поточний рік

Під час ВС за першим абзацом ч. 1 ст. 12 Закону № 2136, наймач здатний лімітувати тривалість щорічної основної відпустки до 24 календарних днів за поточний рік. Тут важливо зупинитись на двох ключових моментах:

Рішення про застосування подібного лімітування залишається за керівником. Останній має право застосувати це лімітування, але не повинен робити це. 
Лімітування відноситься до відпусток за поточний рік, тобто на конкретний рік, коли працівник планує відгуляти час відпустки.
Припустимо, співробітник, який має статус інваліда II групи, має право на щорічну основну відпустку в 30 календарних днів за даний робочий рік, то на період активного ВС наймач здатний: 

• Подати йому відпустку повною мірою, незважаючи на ВС  або 
• Прийняти рішення про лімітування щорічної основної відпустки до 24 календарних днів. Якщо керівник вирішує лімітувати тривалість часу, то невідгуляні дні (у нашому прикладі, 6 календарних днів) не втрачаються. Вони будуть перенесені та подані співробітнику у відпустці після закінчення ВС.

Абзац другий частини 1 статті 12 Закону № 2136, який анонсований з 24 грудня 2023 року, встановлює, що на пропозицію наймача невідгуляні дні щорічної основної відпустки можуть подаватися на безоплатній основі. Однак це правило не поширюється на керівних працівників освітніх організацій. Однак ця норма викликає деякі складнощі. Які території не охоплює військове звільнення від податків та що каже Міністерство фінансів

Надання частини щорічної відпустки на безоплатній основі вважається лімітуванням прав громадян. Після скасування ВС таке обмеження може суперечити Конституції України, як зафіксовано у листі Міністерства економіки від 28 січня 2024 року № 4706-05/6893-. 

На думку фахівців Мінекономіки, після завершення ВС невідгуляні дні відпусток, що покриваються зарплатою, зобов'язані подаватися виключно із заощадженням ЗП. 

Тому, якщо наймач лімітував тривалість щорічної відпустки до 24 календарних днів, залишок днів, що надаються після скасування ВС, рекомендується оплачувати у звичайному порядку.

Важливо пам'ятати, що ухвалення рішення про лімітування днів відпустки для певних працівників є неприпустимим. Кожен із співробітників зобов'язаний перебувати в еквівалентних умовах згідно зі статтею 2-1 КЗпП. Інакше дії керівника можуть розцінюватися як дискримінація окремих осіб, що вважається порушенням нормативки.

Щорічні додаткові відпустки

На час, доки активно діє ВС, згідно з абзацом третім ч. 1 ст. 12 Закону No 2136, керівник має право подання співробітнику будь-який вид відпустки понад щорічну основну відпустку на безоплатній основі. Це стосується і щорічних додаткових відпусток.

Невідгуляні дні відпустки перебудовуються на якийсь час після скасування ВС. При цьому наймач має право їх надання на безоплатній основі. Однак це правило не стосується керівних співробітників освітніх структур. Загалом керівник у період дії ВС здатний: 

Сплатити надану відпустку за звичайними правилами.
Прийняти рішення про дозвіл відпустки на безоплатній основі. Якщо керівник обирає останній варіант, то потрібно брати до уваги думку Міністерства економіки, викладену в листі від 28 січня 2024 року No 4706-05/6893-09.

По-перше, подання щорічних додаткових безоплатних відпусток за цей робочий рік вважається правом, а не обов'язком керівника. Роботодавець може вирішити дати таку відпустку без відпускних, але не зобов'язаний це робити. Також варто сказати, що дозвіл про надання оплачуваних відпусток на безоплатній основі для деяких працівників недопустимий згідно зі статтею 21 КЗпП. 

По-друге, керівник може використати можливість не виплачувати відпускні лише за відпустки, на які співробітник набув права після 24 грудня 2023 року. Якщо дні щорічної додаткової відпустки були відгуляні до цієї дати, вони повинні сплачуватись за встановленими нормами. 

По-третє, керівник повинен обґрунтовувати своє рішення про надання оплачуваних відпусток на безоплатній основі та надати документальні докази наявності обставин, що зумовили таке рішення. 

По-четверте, аналогічно до основної відпустки, після завершення невідгуляні дні щорічних додаткових відпусток можуть бути надані тільки із заощадженням ЗП.Це обґрунтовується змістом статті 64 Конституції України.

Невикористані дні відпусток за минулі роки

Відповідно до Закону No 2136, наймач може (але не зобов'язаний) відмовити працівникові у наданні невикористаних днів щорічної відпустки за минулі робочі роки під час ОП. Закон не конкретизує, чи це стосується основної чи додаткової щорічної відпустки. 

Наймач здатний відхилити надання як невикористаних днів основної, так і додаткової щорічної відпустки. Однак, якщо наймач має намір відмовити, співробітники зможуть скористатися цими відпустками після скасування ВС. Важливо відзначити, що під час активного ВС не використовуються деякі норми законодавства, пов'язані з наданням щорічної відпустки (див. абзац п'ятий ч. 1 ст. 12 Закону № 2136).

Наприклад, не регламентуються положення, згідно з якими невідгуляна частина щорічної відпустки має бути надана працівникові до кінця робочого року або не пізніше 12 місяців після її закінчення (ч. 7 ст. 79 КЗпП та ч. 2 ст. 12 Закону про відпустки). 

Також не регламентуються норми, що забороняють ненадання щорічних відпусток повної тривалості та протягом двох років поспіль та передбачають особливі правила для осіб до 18 років та працівників, працевлаштованих на шкідливих або важких умовах праці (ч. 5 ст. 80 КЗпП та ч. 5 ст. 11 Закону про відпустки). Таким чином, у період активного ВС можна тимчасово ігнорувати ці законодавчі вимоги.Співробітника було відновлено на робочому місці: які будуть проблемні наслідки та ситуації

Відмова у наданні відпустки

Військовий час вніс свої корективи та у частині реалізації права на відпустку. Так було внесено певні коригування в нормативці щодо реалізації самого права на отримання відпустки.Так було розширено правочинності роботодавців щодо винесення резолюцій щодо відпусток загалом.

Обговоримо положення, обумовлене частиною 2 статті 12 Закону № 2136, яке дає керівнику право не дати працівникові піти до будь-якого виду відпустки на період активного ВС. Ця відмова може бути здійснена у разі, якщо співробітник залучався до виконання таких видів робіт: 

• робіт на об'єктах критичної інфраструктури; - робіт з виробництва товарів оборонного призначення;
•  мобілізаційного завдання (замовлення). 

У цих ситуаціях керівник має можливість відмови у наданні як основної, так і додаткових щорічних відпусток як за попередні, так і за поточний робочий рік. Це стосується й надання мінімальної 24-денної відпустки, яка обумовлюється абзацом першим частини 1 статті 12 Закону № 2136 від 26.03.2024 відповідно. Якщо наймач відмовляє у наданні певного виду відпустки, невідгуляні дні відпустки переходять на якийсь час після закінчення ВС. 

Однак залишається питання, чи можливо взяти компенсацію за невідгуляні дні відпустки, яка буде розглянута далі.

Виплата компенсації

Відповідно до шостого абзацу першої частини статті 12 Закону № 2136, якщо співробітник припиняє свої трудові відносини на час активного ВС, йому виплачується грошова компенсація відповідно до статті 24 Закону про відпустки.

У законах не зазначено, що потрібно компенсувати дні відпустки, які планував дозволити керівник без оплати. 

Отже, за всі невідгуляні дні щорічних основних та додаткових відпусток при розірванні трудової угоди має бути нараховано та виплачено компенсацію. Далі у тексті розглядається питання можливості отримання відпускної компенсації без звільнення. 

Працівник, за своїм бажанням, може отримати таку компенсацію у разі, якщо: 

• він був призваний на військову службу. І тому співробітник направляє заяву керівнику пізніше останнього дня місяця, у якому його було звільнено з роботи у зв'язку з цією передумовою;
• його щорічна відпустка за один робочий рік перевищує 24 календарні дні.

У цьому випадку за дні відпустки компенсація подаються за заявою співробітника після відгулу останнім не менше 24 календарних днів щорічної відпустки за релевантний робочий рік. Необхідно готуватися до електронного бронювання працівників

Отримати грошову компенсацію без звільнення можуть виключно співробітники віком від 18 років. Крім того, обчислення середньої ЗП для покриття компенсації за невикористану відпустку, на яку співробітник набув права до 31 грудня 2023 року, здійснюється за особливими правилами, виходячи з виплат, нарахованих у 2023 році. 

Зберігаємо надію на те, що наша перемога вже близька, і скоро ми зможемо повернутися до загальних правил, зафіксованих Законом про відпустки.

Висновок

Таким чином, ВС внесло свої корективи у тому числі й у процес отримання різного виду відпусток. Слід уважно вивчити нові законодавчі норми, що не помилитись у їх подальшому застосуванні. Насамперед це стосується саме роботодавців.