Як ФОП працювати з давальницькою сировиною
03 лютого 2021 Стане у пригоді для: Підприємці
Для запуску бренда не обов'язково мати власне виробництво. Можна використати схему виробництва на умовах давальницької сировини.
Працює так: ви підбираєте сировину, матеріали, комплектуючі та віддаєте в роботу виробнику. Вам не потрібно купувати чи орендувати дороге обладнання, виробничі приміщення та наймати працівників.
Яким бізнесам підходить давальницька схема виробництва, що прописати в договорі з підрядником, як оформити операції та особливості обліку операцій у єдинників.
Схема з давальницькою сировиною
Спочатку розберемося, що таке давальницька сировина: це сировина, матеріали, напівфабрикати, комплектуючі вироби, енергоносії, які СПД-замовник передає іншому СПД для виробництва готової продукції.
СПД-виробник має передати готову продукцію або її частини замовнику чи іншій особі, якщо так сказав зробити замовник (пп. 14.1.41 ПКУ).
Операції з давальницькою сировиною — це переробка, обробка, збагачення або використання давальницької сировини з метою отримання готової продукції (пп. 14.1.134 ПКУ).
Схема виробництва з давальницькою сировиною виглядає так:
- Замовник знаходить виробника і домовляється з ним про співпрацю.
- Потім закуповує сировину і матеріали.
- Підписує договір з виробником на переробку сировини, де прописує умови переробки, характеристики сировини та продукції, яку очікує отримати на виході, норми витрати матеріалів тощо.
- Передає виробнику сировину і матеріали, при цьому право власності на сировину залишається у замовника і до виробника не переходить.
- Виробник приймає сировину (разом із документами), виконує замовлення і передає замовнику готову продукцію. Передає залишки матеріалів і відходів, які не були використані (крім частини, яка зараховується в рахунок оплати за переробку).
- Замовник або інша особа за його дорученням приймає готову продукцію та оплачує послуги виробництва і підписує документи.
Замовник не витрачається на запуск виробництва та отримує готову продукцію за індивідуальними параметрами, а виробник закриває питання закупівлі сировини, ціноутворення, реклами і продажів.
Яким бізнесам підійде
Будь-яке виробництво може використовувати давальницькі матеріали замовника, зазвичай це:
- пошиття/продаж одягу, взуття, сумок, рюкзаків, галантереї;
- меблевий бізнес і виробництво виробів з дерева, металу та інших матеріалів;
- харчові продукти тощо.
Наприклад, ви вирішили продавати дитячі меблі у формі тварин під своїм брендом. Знайшли постачальника якісної деревини, розробили макети й креслення деталей, але деталі потрібно вирізати на спеціальному фрезерному верстаті, і на ньому має працювати спеціально навчений майстер.
Можна знайти підприємця, у якого є потрібне обладнання та кваліфікація, і домовитися про спільний запуск виробництва деталей для меблів.
Який КВЕД потрібен
Виробнику (підряднику) не потрібен додатковий КВЕД під переробку давальницької сировини чи виробництво з матеріалів замовника, якщо він уже займається виробництвом за зареєстрованим КВЕД.
Наприклад, ФОП займається пошиттям верхнього одягу та працює за КВЕД 14.13 «Виробництво іншого верхнього одягу». Якщо він візьметься виробляти пальта під брендом відомого інстаграм-блогера з матеріалів замовника, у плані КВЕД для нього нічого не зміниться, це та ж сама робота в рамках його виробничої діяльності.
А от якщо виробник мав справу з «невиробничими» видами діяльності й вирішив зайнятися переробкою давальницької сировини, обов'язково потрібно зареєструвати новий КВЕД під таке виробництво.
Замовник, який є власником ресурсів, що використовують у виробничому процесі (сировини та матеріалів), і кінцевого продукту, вважається виробником (п. 83 Методоснов та пояснень до КВЕД).
Виходить, замовник теж є виробником, адже він продає готову продукцію власного виробництва. А отже, він також має зареєструвати КВЕД під виробництво.
Застосування РРО
Чи є замовник виробником з позиції застосування РРО, однозначно відповісти не можна, є кілька точок зору.
З одного боку, замовник, як власник сировини і готової продукції, є виробником (п. 83 Методоснов та пояснень до КВЕД) та відповідно до ч. 1 ст. 9 ЗУ «Про РРО» звільняється від застосування РРО, якщо торгує продукцією власного виробництва та оформляє операції касовими ордерами.
Це не стосується єдинників, які торгують технічно складними побутовими товарами, що підлягають гарантійному ремонту, і ювелірними та побутовими виробами з дорогоцінних металів і каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння, — вони зобов'язані використовувати РРО.
З іншого боку, податківці у своїх консультаціях роз'ясняють, що для замовника вироблена продукція не є власним виробництвом.
Продукцією власного виробництва з метою застосування РРО вважається продукція, яку підприємець і виробляє, і реалізує в єдиному технологічному процесі з використанням власної або найманої робочої сили (консультація в ЗІР, підкатегорія 109.03).
Виходить, якщо безпосередньо виробляє продукцію інший СПД, вона не може вважатися продукцією власного виробництва.
Хто зобов'язаний використовувати РРО в 2021 році
Рекомендуємо єдинникам використовувати РРО при продажу за готівку такої продукції кінцевому споживачу після перевищення ліміту в 1 млн 320 тис. грн. І звернутися в податкову по консультацію.
Як оформити операції з давальницькою сировиною
Якщо замовляєте виробництво товару на давальницькій сировині, заздалегідь домовтеся про всі істотні умови співпраці та складайте документи на кожну операцію з переміщення матеріалів/товару.
Як документально оформляти операції з давальницькою сировиною:
Сторони підписують договір підряду на переробку давальницької сировини.
Передання/повернення сировини, матеріалів, готової продукції оформляється звичайними актами приймання-передачі, можна використовувати накладні та ТТН. Крім обов'язкових реквізитів, у документах вказуєте заставну вартість сировини (це оцінна вартість сировини, яку замовник передав виробнику). Коли замовник отримає готову продукцію, її собівартість він формуватиме з урахуванням цієї ціни.
Якщо розраховуєтеся за переробку сировиною, на цю її частину треба скласти окрему накладну (або акт) і вказати вартість сировини, яка йде в рахунок оплати послуг.
Якщо виробник зіпсує замовлення і сировину, він повинен компенсувати замовнику заставну вартість.
Результат виконаних робіт із переробки оформляється актом виконаних робіт і звітом про використання матеріалів.
Що прописати в договорі на переробку сировини
Завдання виробника — прийняти матеріали за якістю та кількістю, перевірити на предмет недоліків, якісно виконати замовлення і вчасно отримати оплату.
А замовнику важливо, щоб після прийому сировини в переробку виробник правильно зберігав матеріали, розумно їх використав за призначенням, а на виході в обумовлений строк віддав партію виробів без браку і залишки матеріалів.
Договір на переробку сировини на давальницьких умовах — це договір підряду за своєю суттю. Під час його складання слід орієнтуватися на норми § 1 гл. 61 «Підряд» ЦКУ.
Вимоги до давальницької сировини. Пропишіть, що готова продукція виробляється з давальницької сировини замовника (ч. 1 ст. 839 ЦКУ).
Вид переданої сировини, її якість, кількість (од. виміру), обсяг, загальну вартість і ціну в розрізі видів сировини, виробника.
Як діяти, якщо матеріал виявився бракованим: як повертати, як проводиться заміна, у які строки; як така обставина вплине на строк видачі готової продукції, оформлення претензії, відповідальність сторін. Тут потрібно бути уважним виробнику: якщо відразу не виявити брак матеріалу, всі ризики — на вас (п. 3 ст. 840 ЦКУ).
Замовник зацікавлений прописати норми витрати сировини та матеріалу, повернення залишків (ст. 840 ЦКУ). Сторони можуть домовитися, що залишки матеріалів повертати не потрібно, тоді пропишіть умови їх утилізації: за чий рахунок, чи переходить право власності до виробника.
Що замовник отримає на виході. Детально розпишіть вимоги до готової продукції, її характеристики — вид, найменування, кількість, якість. Вкажіть ціну готової продукції та загальну вартість. За якою технологією виробник повинен переробляти сировину.
Графік і строки поставки сировини виробнику та готової продукції від виробника до замовника. У який строк замовник може повернути продукцію, якщо незадоволений якістю.
Прив'яжіть передання сировини / готової продукції до актів їх приймання-передачі.
Заздалегідь потрібно погодити витрати на доставку і домовитися про те, хто її оплачує, а також про інші витрати. Якщо приймати готову продукцію може не лише замовник, а й треті особи за його дорученням, це має бути зафіксовано в договорі.
Ціна і вартість робіт із переробки, вид і порядок розрахунків: передоплата, відстрочення платежу, розрахунок відбуватиметься грошима чи частиною готової продукції / давальницької сировини — усе це має бути прописано в договорі.
Якщо розраховуєтеся продукцією, пропишіть найменування, кількість і вартість сировини / готової продукції, які передаються в розрахунок. Щоправда, такий спосіб розрахунку зовсім не підходить єдинникам, по суті це бартер, а негрошові розрахунки заборонені на спрощеній системі.
Оплата за переробку складається з вартості самих робіт і компенсації витрат виробника, у виробництві можуть використовувати матеріали виробника, а отже, за це потрібно заплатити (ч. 3 ст. 843 ЦКУ).
Відповідальність сторін. Щоб отримати компенсацію в разі порушення зобов'язань, передбачте відповідальність сторін: розмір, строки усунення порушень і виплати компенсації.
Наприклад, переробник відповідає за несхоронність сировини, використання її не за технологією, неякісне виконання роботи з причини браку матеріалів тощо.
Звіт про використання матеріалів
Переробник зобов'язаний надати замовнику звіт про використання матеріалу і повернути його залишок (ч. 1 ст. 840 ЦКУ).
Щоб нічого не проминуло поза увагою, навіть дрібні витрати, виробнику потрібно вести реєстр витрачених матеріалів протягом усього процесу переробки сировини, можна в довільній формі, але з урахуванням специфіки виробничого процесу.
Окрім звіту, потрібно оформити акт приймання-передачі продуктів переробки давальницької сировини та акт виконаних робіт, з урахуванням вимог до оформлення первинних документів.
На підставі акта виконаних робіт замовник оплачує послуги.
Облік операцій з давальницькою сировиною на ЄП
Єдинники можуть працювати на умовах давальницької схеми як у ролі виробника, так і в ролі замовника. Головне мати потрібні КВЕД і дотримуватися умов перебування на своїй групі.
Є ряд особливостей і обмежень для єдинників і окремих груп.
Негрошові взаєморозрахунки
У рамках давальницької схеми варто уникати операцій, які можуть трактуватися як бартер. Це негрошові взаєморозрахунки, заборонені на спрощеній системі, за їх застосування можна втратити статус єдинника.
Усі розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) проводьте виключно в грошовій формі (готівковій/безготівковій).
Тільки в грошовій формі повинні здійснюватися:
- Оплата компенсації вартості матеріалів виробнику. Якщо він використав частину своїх матеріалів у процесі виробництва, не можна компенсувати їх матеріалами/запчастинами та іншими негрошовими способами. Якщо виробництво виключно матеріалами виробника, це аж ніяк не давальницька схема, а звичайне виробництво.
- Оплата за послуги виробництва. Не можна частково чи повністю розраховуватися готовою продукцією або сировиною. Це вважатиметься негрошовим розрахунком.
Особливості давальницької схеми для груп ЄП
Виробниками/замовниками товарів на давальницькій сировині можуть бути єдинники 1–3-ї груп, із такими особливостями:
ФОП на 1-й групі дозволено займатися роздрібною торгівлею товарами з торгових місць на ринках, надавати побутові послуги населенню, а давальницька схема може застосовуватися на таких умовах:
- Для виробника. Надавати послуги / виконувати роботи можна лише в межах дозволеного переліку побутових послуг (п. 291.7 ПКУ), і замовником може бути тільки звичайна фізособа. Наприклад, це може бути виготовлення взуття чи пошиття одягу з матеріалів і фурнітури замовника.
- Для замовника. На 1-й групі дозволений роздрібний продаж товарів з торгових місць на ринках, без уточнення — цей товар ФОП перепродає чи виробляє сам. Можна продавати вироблений за схемою давальницької сировини товар. З іншого боку, за такої схеми замовник теж є виробником, тому потрібен зареєстрований КВЕД під виробництво. Якщо цей КВЕД не підпадає під перелік побутових послуг, податківці можуть відмовити в реєстрації ФОП на 1-й групі.
ФОП на 2-й групі
Виробникам. На 2-й групі ЄП дозволено надавати послуги (у т. ч. побутові) платникам єдиного податку і населенню, а також займатися виробництвом і продажем товарів.
Виняток: виробництво ювелірних і побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння (це дозволено лише на 3-й групі).
У давальницькій схемі важлива роль:
- ФОП виступає постачальником послуг — замовниками можуть бути тільки єдинники або населення;
- ФОП — виробник готової продукції — тоді замовником може бути хто завгодно: фізособи та СПД на загальній системі та спрощеній.
Стосовно замовника у податківців однозначна позиція: виготовлення ФОП на 2-й групі продукції з давальницької сировини підприємству на загальній системі — це порушення умов застосування спрощеної системи, оскільки операції з виробництва такої продукції є за своєю суттю операціями з надання послуг замовнику (консультація в ЗІР, підкатегорія 107.01.02). Навіть попри те, що переробка сировини — це власне не послуга, а робота.
Замовникам. ФОП на 2-й групі може бути замовником, важливо тільки зареєструвати потрібні КВЕД під виробництво.
ФОП на 3-й групі
Немає обмежень у ролі виробника або замовника, головне дотримуватися стандартних обмежень для групи та зареєструвати потрібні КВЕД.
Дохід ФОП-виробника на умовах давальницької сировини
Єдиннику-виробнику вигідно працювати на давальницькій сировині з погляду оподаткування: доходом вважається тільки вартість його послуг з переробки. Дата відображення доходу в обліку — дата отримання оплати за актом виконаних робіт.
А якби такий ФОП виробляв зі своєї сировини і продавав самостійно, довелося б відносити до доходу та оподатковувати всю суму виручки.
Автор: Олександра Джуріло, фінансовий аналітик
