Співробітник вирішує звільнитися: двотижневий термін та інші особливості розрахунку за власним бажанням
08 вересня 2025 Стане у пригоді для: Підприємці

Найчастіше трудові відносини між роботодавцем та найманим працівником закінчуються звільненням співробітника за власним бажанням. Звичайно ж, просто взяти і піти не можна, необхідно за два тижні до звільнення попередити начальство. Ми докладніше розберемо цю та інші ситуації нижче у нашому тексті.
Звільнення за особистим бажанням
Звільнитися тоді, коли цього хоче співробітник, йому дозволяє стаття 38 КЗпП. Кожен роботодавець мав уже такі випадки звільнення. Але чи відомо їм про особливості та законодавчі норми, пов'язані з таким процесом?
Наприклад, якщо працівник має бажання розірвати трудовий договір, який було підписано на невизначений термін, то він може попередити про це роботодавця письмово за два тижні.
Таким чином наймач попереджається про цю ситуацію. Проте, вони нерідко по-своєму інтерпретують це попередження і навіть мають на увазі під ним двотижневий термін відпрацювання.Що потрібно знати про відкриття ФОП: податки, відповідальність та доцільність реєстрації
Є сама норма, яка передбачає, що співробітник попереджає цим наймача про своє бажання піти. І на те, щоб підготуватися до робочого процесу без такого працівника дається два тижні. Можливо, за цей час навіть вдасться знайти нового працівника.
Процедура попередження – це фактично письмове подання заяви щодо звільнення. У ньому має бути підстава для розірвання трудового договору відповідно до статті 38 КЗпП та сам підпис співробітника. Тут немає обов'язкових пунктів, пов'язаних із тим, щоб той продовжував працювати протягом усіх цих двох тижнів.Є варіант того, що співробітник просто попередить керівництво, що звільняється, напише заяву і одночасно піде у безоплатну відпустку на такий самий термін. Відпустка також узгоджується з наймачем, а якщо в наявності у співробітника є пільги, то вона може вимагати таку відпустку взагалі. Існує варіант, коли в період відпустки або перебуваючи на лікарняному, співробітник пише заяву за особистим бажанням і тоді її змушені розрахувати через два тижні.
Можете також прочитати матеріал за темою - “Електронні трудові книжки: звільняємо працівника”.
Яким має бути термін попередження роботодавця?
У статті 38 КЗпП немає подробиць щодо вищезгаданих двох тижнів як попередження про звільнення. Тут ми маємо додаткову тему для обговорення. Оскільки кожна неточність у процесі звільнення розглядатиметься судом (у разі подання позову), слід бути уважним з датами.
Зокрема, право співробітника скасувати заяву про звільнення (про яку ми повідомимо детально далі) триває ці два тижні з моменту попередження. І після їх завершення воно анулюється. Тут потрібно дотримуватися граничної точності.
Нам про те, як слід вважати цей термін, говорить стаття 241 КЗпП.
Терміни формування та завершення трудових прав та обов'язків підраховуються річними, місячними та денними термінами.
Тижневі терміни закінчуються у визначений день тижня.
Допустимо співробітник написав заяву за особистим бажанням у понеділок 14.10.2024 і того ж дня передав її до відділу кадрів, то дата його звільнення випадає на понеділок 28.10.2024. Саме понеділок буде днем, коли закінчується час двотижневого попередження.
Чи потрібно повідомляти дату звільнення?
Коли, згідно з нормативними актами, є термін у два тижні для попередження наймача, чи має той варіант порахувати такий термін особисто?
Ця формулювання такої норми не впливає на дату звільнення, оскільки вона встановлена рівно через два тижні після дня, коли співробітник написав заяву з попередженням. Навіть якщо він не вказав дату в документі, це не робить заяву недійсною. Саме початок відліку двотижневого терміну починається з наступного дня після того, як наймач отримав попередження про звільнення співробітника за особистим бажанням.
Отже, що тоді буде з датою попередження?Передача товару на відповідальне зберігання
Ми маємо пару варіантів:
- Дата реєстрації заяви про звільнення з боку працівника, який веде облік заяв. Це можуть бути кадровики чи секретарі, які особисто приймають заяви;
- Дата отримання співробітником компанії рекомендованого листа у разі, коли заява про звільнення була надіслана поштою. Також це день отримання електронного листа у разі цифровізації процесу.
Тут нам все ж таки слід розбиратися в класичній формі заяви, де є дата. Зрозуміло, що для співробітника двотижневий період мало цікавий та важливий. Набагато менше, ніж роботодавцю. Насправді співробітник пише таку заяву за допомогою колег з відділу кадрів або інших відповідальних працівників компанії. Саме вони вираховують дату звільнення відповідно до передбаченого законами терміна попередження.
Ось вам приклад заяви співробітника ТОВ «Ксеркс» за особистим бажанням.
Приклад того, як виглядає заява
До вашої уваги, у заяві співробітник написав дату, пропустивши прийменник «з». Таким чином, не «з 28 жовтня», а точніше неодмінно «з 28 жовтня». По суті 28 жовтня буде остаточним днем роботи такого співробітника. Важливо звертати увагу на подібні дрібниці при заповненні подібної документації.
До речі, раптом компанія має відокремлені структурні підрозділи, у разі до тексту заяви на додаток до посади співробітник приписує повну назву тієї структури, де він числиться. Ми навели приклад заяви без такого доповнення.
Чи можливе звільнення раніше, ніж у двотижневий термін попередження?
Взаємна домовленість між співробітником та наймачем. Є чимало випадків, де звільнення за особистим бажанням проходить раніше, ніж після передбаченого законом періоду. Подібний розвиток подій ймовірний лише коли співробітник має намір звільнитися у обрану ним дату (пропускаючи два тижні попередження) та його наймач згоден із таким способом звільнення.
Тут діє принцип домовленості між співробітником та наймачем, де вони погоджуються у даті звільнення за особистим бажанням, виключаючи попереджувальний термін. Детальніше про це йдеться у другому абзаці пункту 8 пост. Верховного Суду No9.
Звісно, у законах є й інші варіанти, де наймач зобов'язаний погодитися з наміром найнятого ним працівника, коли той планує звільнятися без попереджувального терміна.
Виняткові обставини звільнення. Обставини, коли працівник не може в перспективі продовжувати роботу, за яких наймач повинен звільнити працівника у термін, зазначений у заяві, містяться у частині 1 статті 38 КЗпП. Детальніше перераховуємо їх по порядку:
- Переміщення або переїзд до іншого місця проживання;
- Переведення одного з членів сім'ї, з яким співробітник одружений, по роботі в інше місце проживання;
- Вступ до закладу вищої освіти;
- Нездатність життя у поточній місцевості, що підкріплюється медичним документом;
- Вагітність;
- Догляд за дитиною до моменту, коли вона досягне 14 років або за дитиною, у якої виявлено інвалідність;
- Догляд за хворим членом сім'ї в рамках медичного показання або за особою, у якої встановлено І групу інвалідності;
- Вихід пенсію;
- Вступ на роботу внаслідок проходження конкурсу;
- Інші поважні причини.
Зрозуміло, що цей список не повний і може поповнюватися. Останній пункт щодо «інших поважних причин» наймач має змогу обирати у документації свого підприємства.
Звільнення через бойові дії. Внаслідок здійснення бойових дій на території, де знаходиться підприємство, компанія чи організація, та появою загроз для життя та здоров'я співробітника, той має право розірвати трудовий договір за особистим бажанням у термін, який він написав у заяві згідно зі статтею 4 Закону No2136.
Такий стан справ дозволяє співробітнику йти без попереджувального терміну на два тижні за особистим бажанням. Якщо це відбувається, то наймач зобов'язаний піти йому назустріч і не наполягати на двох тижнях перед звільненням.
Проте, є окремі виняткові випадки, коли запобіжний термін у два тижні актуальний навіть у регіонах, де йдуть бойові дії. Це відбувається, коли:
- Працівник залучається до суспільно корисної діяльності у ситуації ВП;
- Працівник залучається до діяльності об'єктів критичної інфраструктури.
Зменшення запобіжного терміна в односторонньому порядку. Коли наймач бажає раніше терміну звільнити підлеглого і той не згоден із цим, то цей захід є протиправним.Як вивести гроші з ТОВ
Але й співробітник, який не має причин для звільнення без попереджувального терміну, проте він бажає звільнитися за особистим бажанням набагато раніше, ніж за два тижні, може отримати від наймача відмову в подібній умові. Тоді його можна звільнити через два тижні.
Іншими словами, в односторонньому порядку ігнорування попереджувального терміну про звільнення при розірванні трудового договору за особистим бажанням – це неприпустимо і вважатиметься порушенням трудового законодавства.
Треба стежити за тим, що співробітник має право на встановлений особисто ним термін розірвати трудовий договір за особистим бажанням, у разі, коли наймач не виконує трудове законодавство, умови колективного або трудового договору, проводить мобінг (травлення) щодо співробітника або не вдавався нічого для нього запобігання/припинення, про що свідчить рішення суду, що набрало законної сили (дивіться частину 3 статті 38 КЗпП).
Про різницю між неоднаковими видами звільнення читайте у матеріалі - “За власним бажанням чи шляхом угоди сторін: яка різниця між варіантами звільнення співробітника?”
Чи має право співробітник відкликати заяву про звільнення?
Коли працівник після закінчення попереджувального терміну не припинив працювати і не вимагає розірвати трудового договору, наймач не має права звільнити його за поданою до цього заявою, відповідно до частини 2 статті 38 КЗпП.
У рамках пункту 12 постанови Nо9 співробітник, який повідомив власника або орган, що відповідальний за роботу з кадрами про бажання розірвати трудовий договір, має право до закінчення попереджувального терміну відкликати заяву та звільнення в цій ситуації не здійснюється, якщо на його посаду не готові взяти особу у плані переведення з іншого підприємства, компанії чи організації в рамках частини 6 статті 24 КЗпП.
Ми маємо на увазі, що до закінчення попереджувального терміну протягом 2 тижнів співробітник може передумати і відкликати заяву на звільнення. За винятком випадку, коли на його посаду вже запросили іншого співробітника в рамках переказу та якому не можна відмовити в укладанні трудового договору. У такому разі відкликання заяви про звільнення вже неможливе.
Про те, - “Чим ризикує працедавець у випадку звільнення співробітників та як цьому запобігти?”, - читайте тут.
Чи має право наймач відмовити у звільненні після закінчення попереджувального терміну строком на 2 тижні?
Взагалі-то ні, це неможливо, оскільки закон дає працівникові право звільнитися за особистим бажанням із попереджувальним терміном у 2 тижні для інформування наймача. І той має також дотримуватись законів України. Ось які наслідки можуть бути через те, що керівник не виконує законодавство. Спробуймо показати на популярному прикладі.
Припустимо, є співробітник, який пише заяву на звільнення та попереджає про свій намір піти за два тижні. Його начальник не погоджується з таким рішенням підлеглого. Проте співробітник просто не є на робоче місце за два тижні, адже думає, що тепер він безробітний. Наймач приймає рішення не звільняти його і просто відзначає пропущені робочі дні. А іноді через деякий час приймає рішення звільнити його за прогули згідно з пунктом 4 частини 1 статті 40 КЗпП. Як думаєте, на чиїй стороні буде в цій ситуації закон?
Звісно ж на боці співробітника! Адже його наймач порушив трудове законодавство, за що може наступити відповідальність.
Його обов'язок - звільнити співробітника після завершення попереджувального терміну через два тижні та в дату звільнення здійснити розірвання трудового договору, а також виплатити законні кошти працівникові, який той заробив.
Змоделюємо події. Співробітник, який не отримав бажаного, звертається до судових органів із позовом на свого наймача з приводу грубого порушення його трудових прав.А що вирішує суд у цій ситуації? Звичайно ж, стає на бік скривдженого співробітника, якого протизаконно звільнили. Ви можете подивитись масу подібних рішень у рішенні Броварського міськрайонного суду Київської області від 25.09.2017 у справі № 361/3298/17 або в ухвалі ЗС м. Києва від 09.02.2022 у справі № 153/1585/200 (пор. 10).
Не потрібно намагатися ігнорувати попереджувальний термін, і у вас не виникнуть додаткові складності.
Висновки
Співробітник має право розірвати трудовий договір, що був оформлений на невизначений термін, повідомивши наймача у письмовій формі за два тижні до цього.
Термін, що вираховується у тижнях, закінчується у визначений день тижня.
Протягом попереджувального терміну тривалістю два тижні перед звільненням співробітник має право відкликати свою заяву.
Шляхом взаємної домовленості між співробітником та його наймачем є можливість звільнитися раніше, ніж за два тижні.
Не радимо ігнорувати трудове законодавство, оскільки закон на стороні співробітника, ніж наймача.