Комерційна таємниця у договорах: як правильно прописати

07 квітня 2025 Стане у пригоді для: Підприємці

Комерційна таємниця як один із ключових нематеріальних активів відіграє критичну роль у сучасних бізнес-умовах. Вона дозволяє підприємствам утримувати конкурентну перевагу, захищаючи важливу інформацію від конкурентів та несумлінних партнерів.

З огляду на це правильне договірне врегулювання питань захисту комерційної таємниці стає необхідною умовою для ефективної діяльності підприємств. Нижче ми розглянемо докладніше, як правильно закріпити комерційну таємницю в договорах, а також які правові інструменти для цього передбачені українським законодавством.Дроблення бізнесу - підстава для здійснення фінансового моніторингу

Правове регулювання комерційної таємниці в Україні

Основними нормативними актами, що регулюють комерційну таємницю в Україні, є:

Відповідно до ст. 505 ЦКУ, комерційна таємниця визначається як інформація, яка:

Є секретною – тобто її не знають треті особи.
Має комерційну цінність – оскільки не є загальнодоступною та може принести вигоду.
Захищена – мають бути вжиті відповідні заходи щодо збереження конфіденційності.

Ці три основні критерії утворюють юридичний фундамент розуміння того, що можна вважати комерційної таємницею.

Окремо слід звернути увагу на поняття ноу-хау, яке теж пов'язане з комерційною таємницею.

Відповідно до Закону України «Про державне регулювання діяльності у сфері трансферу технологій», ноу-хау – це технічна, організаційна чи комерційна інформація, яка:

Невідома,
Має суттєву цінність для виробництва або надання послуг,
Може бути перевірено на відповідність критеріям таємності та значущості.

Таким чином, ноу-хау вважається частиною комерційної таємниці, але з більш технологічним акцентом.Підготування до ліквідації ТОВ: послідовність дій та поради фахівців

Важливість захисту комерційної таємниці в Україні

Українське законодавство покладає на власника комерційної таємниці обов'язок запроваджувати заходи щодо захисту цієї інформації. Зокрема, згідно зі ст. 162 ГКУ, суб'єкти господарювання мають право на захист від незаконного використання їх комерційної інформації, якщо вона:

Має комерційну цінність,
Невідома третім особам,
Власник вживає адекватних заходів щодо збереження секретності.

Це включає впровадження на підприємстві політики конфіденційності, обмеження доступу до чутливої інформації та контроль за її використанням.

Важливе місце у регулюванні захисту комерційної таємниці займає Угода про торгові аспекти прав інтелектуальної власності (ТРІПС), до якої приєдналася і Україна. Відповідно до ст. 39 цієї Угоди комерційна таємниця має бути захищена від несумлінного використання.

Комерційна таємниця у договорах: на що звернути увагу

У договірних відносинах комерційна таємниця постає як об'єкт з особливим правовим статусом, який вимагає належного закріплення правий і обов'язків сторін. При цьому важливо розуміти, що просто визначення інформації як «комерційної таємниці» у договорі не робить її автоматично. Необхідно виконати низку юридичних дій щодо надання інформації такого статусу.

Зокрема, Верховний Суд у постанові від 23.11.2020 р. у справі No 910/1759/19 зазначив, що склад та обсяг відомостей, що становлять комерційну таємницю, а також спосіб їх захисту визначаються самостійно суб'єктом господарювання.

Про те, “Чим ризикує працедавець у випадку звільнення співробітників та як цьому запобігти?”, читайте тут.

Підготовчі дії для належного захисту комерційної таємниці

Перед включенням положень про комерційну таємницю до договору рекомендується виконати низку кроків:

Аудит інформації – визначити, які відомості відповідають ознакам комерційної таємниці.
Розробка положення про комерційну таємницю – затвердити внутрішні документи, що регулюють збереження конфіденційності.
Створення переліку інформації – скласти список відомостей, що становлять комерційну таємницю.
Маркування документів – визначити всі документи, що містять таку інформацію, відповідними грифами.
Використання режиму доступу – обмежити доступ до комерційної таємниці лише уповноваженим особам.

Як домовлено врегулювати захист комерційної таємниці

Комерційну таємницю можна включити до різних типів договорів залежно від характеру правовідносин:Якщо директор підприємства є ФОП, чим це загрожує?

Трудові договори. Працівники, які мають доступ до конфіденційної інформації, зобов'язані зберігати її в таємниці як під час роботи, так і після її закінчення.
Договори щодо надання послуг. У таких договорах важливо закріпити обов'язок виконавця не розголошувати отриману інформацію та забезпечити її конфіденційність.
Ліцензійні договори. Можуть ставитись до передачі технологій, ноу-хау та іншої інформації. Важливо передбачити умови використання цієї інформації та заходи щодо її захисту.
Договори про співробітництво. Містять положення про спільне використання інформації, тому слід ретельно прописати умови доступу до неї.

Крім того, сторони можуть укласти окрему угоду про нерозголошення (NDA), яка дозволяє детально регламентувати всі аспекти поводження з конфіденційною інформацією, включаючи зобов'язання не розголошувати її третім особам. Рекомендації щодо розробки договірних умов

Щоб уникнути ризиків, пов'язаних із розголошенням комерційної таємниці, договір повинен містити такі ключові положення:

Список інформації. Визначте конкретний список інформації, яка становить комерційну таємницю. Це можуть бути деталі про її форму, джерело та рівень конфіденційності. Додатково слід передбачити можливість поновлення цього переліку в процесі розвитку бізнесу.
Права та обов'язки сторін. Докладно визначте дії, які можуть виконувати сторони з комерційною таємницею, та заходи захисту, які мають бути запроваджені (наприклад, обмеження доступу, підписання угод про нерозголошення з працівниками).
Обмеження доступу. Встановіть чітке коло осіб, які можуть мати доступ до комерційної таємниці та зобов'язуйте їх підписати угоду про нерозголошення.
Умови використання. Пропишіть дозволені рамки використання комерційної таємниці та процедуру передачі інформації (наприклад, з використанням актів приймання-передачі).
Строк дії зобов'язань. Вкажіть, що зобов'язання зберігати комерційну таємницю діють не лише протягом дії договору, а й після його завершення (наприклад, 3–5 років).
Контроль за виконанням умов. Передбачте механізми контролю над виконанням договірних умов збереження комерційної таємниці (наприклад, звітність, аудит).
Відповідальність порушення. Чітко прописати відповідальність порушення умов комерційної таємниці. Це можуть бути штрафи, неустойки, відшкодування збитків або навіть припинення договору.

Висновок

Комерційна таємниця є ключовим активом у сучасному бізнесі, і її належне договірне врегулювання є критично важливим для захисту інтересів компанії. Українське законодавство надає широкий інструмент захисту такої інформації.

Для досягнення цього необхідно чітко визначити зміст та обсяг комерційної таємниці, закріпити права та обов'язки сторін, забезпечити контроль за виконанням умов договору та передбачити адекватну відповідальність за порушення конфіденційності.