Недопуск до податкової перевірки: як використати у своїх інтересах

22 травня 2025 Стане у пригоді для: Підприємці

Ідеальний варіант податкової перевірки - це та, яка не відбулася зовсім. Цієї логіки дотримуються багато платників податків. Але як запобігти візиту податкового інспектора?

Звісно, існує надія, що бездоганна робота ФОП або юрособи вбереже їх від уваги контролерів, проте в реальності контрольні заходи можуть бути ініційовані навіть без підстав. У таких випадках допомагає правильно оформлений недопуск до перевірки. Як це зробити? Які нюанси враховувати? І які ризики можуть виникнути за недопуск? Про все це - у матеріалі нижче.Як вийти з податкового резидентства України особі, яка змінює місце проживання

Право на недопуск: на яких підставах можна діяти

Платник має законне право не допустити інспекторів до виїзної документальної або фактичної перевірки у разі, якщо:

Йому не пред'явили і не направили (якщо ПКУПодатковий кодекс України вимагає направлення) наказ, направлення або службове посвідчення. Також сюди належить ситуація, коли за 10 календарних днів до початку планової перевірки не було надіслано копію наказу та повідомлення про дату початку перевірки.
Йому надали/направили документи, які оформлені з порушенням вимог п. 81.1 ПКУ. І йдеться не тільки про відсутність обов'язкових реквізитів, а й про їхній зміст - наприклад, неправильно вказано період, що перевіряється, або підставу для перевірки.

Ці випадки дозволяють платнику законно відмовити в допуску податківцям. Відмова з причин, не передбачених п. 81.1 ПКУ, заборонена. На перший погляд право на недопуск виглядає чітким і зрозумілим, проте на практиці часто виникають складнощі та негативні наслідки для платника. При цьому важливо пам'ятати, що грамотне використання цього механізму може зіграти платнику на руку.

Можливі негативні наслідки

Згідно з теорією, законний недопуск до перевірки не повинен тягнути за собою жодних санкцій: якщо немає порушення, то й покарання бути не повинно. Однак практика показує протилежне - податківці часто апріорі розцінюють будь-який недопуск як незаконний, особливо якщо причина здається їм «недостатньо очевидною», наприклад, помилка у визначенні періоду перевірки або розпливчаста підстава її проведення.

Тим паче, в умовах воєнного стану до періоду, який може перевірятися податківцями, застосовуються особливі правила.

Через логіку «будь-який недопуск = порушення» на платника можуть очікувати:

Адміністративний арешт майна. Незаконна відмова в допуску є підставою для арешту згідно з п.п. 94.2.3 ПКУ.
Адміністративний штраф на посадових осіб за порушення вимог податкового контролю (ст. 188-23 КУпАП). Розмір штрафу - від 136 до 255 грн за перше порушення, і від 170 до 340 грн при повторенні протягом року. Однак на практиці цей штраф застосовується нечасто через його низьку фінансову ефективність для бюджету.

З цими заходами можна і потрібно боротися.

Раніше податківці намагалися через недопуск зараховувати платників до категорії ризикових ПДВ-платників. Проте з прийняттям постанови КМУ від 11.12.2019 № 1165 та затвердженням критеріїв ризиковості це стало неможливим.

Пункт 8 Критеріїв не передбачає включення до ризикових платників на підставі факту недопуску до перевірки.Праця домашніх працівників

Хоча залишається ризик зловживань з боку податківців: інколи платника намагаються визнати відсутнім за адресою, використовуючи код податкової інформації 20 - «неможливість проведення перевірки через відсутність платника (або його представників) за місцем реєстрації або ведення діяльності».

Важливо: недопуск до перевірки та фактична відсутність за адресою - це різні факти, які фіксуються за різними процедурами. Тому, якщо податківці використовують недопуск як привід для фіктивного «зникнення» платника, це є незаконною дією.

Як суди оцінюють недопуск до податкової перевірки

Щоб краще розібратися в ситуації, нагадаємо процедуру накладення адміністративного арешту на майно (ст. 94 ПКУ). Спочатку податковий орган виносить рішення про накладення арешту, після чого протягом 96 годин зобов'язаний звернутися до суду за підтвердженням його обґрунтованості. Розгляд заяви судами відбувається в порядку, встановленому ст. 283 КАСУ.

Зміна підходу Верховного Суду у 2023 році

У 2023 році Верховний Суд суттєво змінив свою позицію щодо недопуску до перевірки. Тепер він виходить з того, що оскарження наказу про проведення перевірки не вважається спором про право. Це нововведення означає, що:

Платник не може заблокувати отримання судом рішення про підтвердження адміністративного арешту, просто подавши позов про скасування наказу про перевірку.

Чому це важливо? Оскільки наявність спору про право - це підстава для суду відмовити у відкритті провадження за заявою податківців (ст. 283 КАСУ). Без підтвердження судом арешту - арешт знімається (п.п. 94.19.1 ПКУ). Однак, якщо немає спору про право, суд зобов'язаний відкрити провадження, і майно платника залишається під арештом.

Цю логіку закріплено в постанові ВС від 23.02.2023 у справі № 640/17091/21. На практиці платники почали використовувати такі стратегії:

Участь у судовому розгляді заяви про підтвердження арешту, надаючи заперечення та докази законності недопуску (ч. 7 ст. 283 КАСУ). Однак "зловити" момент розгляду буває непросто. Паралельно все одно слід оскаржити наказ про перевірку.
Оскарження рішення суду про підтвердження арешту і паралельне оскарження наказу про проведення перевірки. Апеляційна скарга має бути подана протягом 10 днів з моменту оголошення рішення (ч. 8 ст. 283 КАСУ). Однак важливо враховувати, що скарга не зупиняє дії арешту.
Дотримуватися рекомендації Верховного Суду з постанови від 23.02.2023: оскаржити наказ про перевірку, змиритися з арештом, а потім, після скасування наказу, вимагати зняття арешту. Причому це можна зробити:

через податковий орган (п.п. 94.19.6 ПКУ), якщо той скасує власне рішення про арешт;
через суд (п.п. 94.19.7 ПКУ), подавши відповідну заяву про скасування арешту.

Сучасна судова практика

Наразі Верховний Суд продовжує дотримуватися позиції, сформованої у 2023 році. Це підтверджують:

Верховний Суд зазначає, що саме по собі оскарження наказу про перевірку не створює спір про право. Проте платник зберігає право оскаржити наказ, а також вказувати на порушення процедури під час оскарження податкового повідомлення-рішення (ППР).

Цікаво, що в постанові ВС від 17.04.2024 у справі № 240/35905/23 трапляється і протилежна думка про наявність спору про право. Однак справа стосується подій 2018 року, і сучасна практика ВС орієнтована на іншу логіку.

Приклади успішного оскарження

Постанова ВС від 15.01.2025 у справі № 460/1953/19. Суд скасував наказ про планову документальну перевірку через порушення порядку: податківці замість зміни план-графіка внесли зміни до наказу про перевірку, змінивши період, що перевірявся.

Постанова ВС від 13.02.2024 у справі № 140/3135/19. Платник фактично не допустив податківців до перевірки. Замість оформлення акта про недопуск податківці надіслали запит на документи, потім вимогу про надання пояснень, а після "псевдоперевірки" нарахували податок і штраф. Суд визнав, що перевірку проведено з порушеннями процедури, що стало підставою для скасування ППР.

Важливі нюанси при оскарженні ППР

Слід пам'ятати: не кожне процедурне порушення автоматично веде до скасування ППР. Суд оцінює ступінь впливу порушення на законність донарахувань.

Приклади судових рішень:

Постанова ВС від 18.03.2025 у справі № 480/805/21: через неправильну адресу під час проведення невиїзної перевірки ППР було скасовано.
Постанова ВС від 10.04.2025 у справі № 580/1158/23: позивач стверджував, що наказ про фактичну перевірку недостатньо обґрунтований. Однак суд підтримав податківців.

Рішення про недопуск до перевірки: на що звернути увагу
Які вимоги до документів перевіряльників

Усі основні вимоги до реквізитів наказу та направлення містяться в п. 81.1 ПКУ, а форма службового посвідчення затверджена наказом ДПСУ від 14.08.2019 № 33.

Щоб правильно організувати недопуск, слід ретельно перевірити документи, пред'явлені перевіряючими. Основну увагу потрібно приділити:

правильності написання найменування платника (П. І. Б.) та його адреси;
коректності даних інспекторів-ревізорів, допущених до перевірки;
відповідності реквізитів наказу встановленим вимогам.

Крім того, важливо перевірити предмет перевірки: чи потрапляє він під можливі обмеження* на проведення перевірок. Також необхідно проконтролювати наявність відомостей про строки проведення перевірки в наказі та направленні.

Особливості зазначення підстав для перевірки

Під час аналізу підстави для проведення перевірки слід враховувати:

Якщо пункт ПКУ, зазначений у наказі, передбачає лише одну підставу, то достатньо простої згадки цього пункту без розкриття деталей. Це відповідатиме вимогам закону (постанова ВС від 26.03.2024 у справі № 420/9909/23).

Наприклад, достатньо посилатися на п.п. 80.2.2 ПКУ, якщо йдеться про перевірку порушень порядку розрахункових або касових операцій.

У разі складніших норм, як у п.п. 80.2.5 ПКУ (сфера регулювання спирту, алкоголю, тютюну, пального та електронних цигарок), у наказі має бути додаткова деталізація:ФОП 2 групи: вимоги до діяльності у 2025 році

вказівка на наявність інформації щодо можливих порушень;
посилання на документи, що стали підставою для перевірки;
перерахування фактичних підстав перевірки.

Така позиція також підтверджена постановою ВС від 24.09.2024 у справі № 320/8742/22.

Як грамотно організувати недопуск

Якщо вирішено не допускати перевіряючих, варто дотримуватися певної тактики:

При пред'явленні направлення не можна відмовлятися від його підписання. Інакше це буде сприйнято як відмову від підписання, що саме по собі дає податківцям право на проведення перевірки (абз. 8 п. 81.1 ПКУ). Важливо домогтися, щоб був оформлений акт саме про недопуск до перевірки, а не про відмову в підписанні направлення.
Боротися з наслідками адміністративного арешту майна. Після недопуску платника майже напевно чекає арешт майна. Для захисту є такі шляхи:

Взяти участь у судовому розгляді заяви податківців про підтвердження адмінарешту. Паралельно необхідно оскаржити наказ про призначення перевірки (ч. 7 ст. 283 КАСУ).
Оскаржити судове рішення про підтвердження арешту майна, а також наказ про перевірку. Нагадуємо, що строк на подання апеляційної скарги - 10 днів з дня оголошення рішення.
Оскаржити наказ про призначення перевірки. Після його скасування подати заяву про припинення адміністративного арешту майна. Такий спосіб рекомендований Верховним Судом у постанові від 23.02.2023 у справі № 640/17091/21.

Висновки:

Недопуск до перевірки можливий, якщо перевіряльники не пред'явили належним чином оформлені документи (наказ, направлення, посвідчення) або припустилися помилок у них.
Помилки в наказах найчастіше стосуються найменування платника, даних інспекторів, реквізитів наказу і недостатнього обґрунтування підстав для перевірки.
Відмова від підписання направлення заборонена, оскільки це дає податківцям право на проведення перевірки без оформлення недопуску.
У разі недопуску обов'язково оформляти акт про недопуск, а не акт про відмову від підписання документів.
Недопуск тягне за собою ризик адміністративного арешту майна, з яким можна боротися через участь у суді, оскарження наказу про перевірку і подальше зняття арешту.
Оскарження наказу про перевірку не блокує накладення арешту, але після його скасування можна вимагати припинення арешту майна.
Суди підтримують позицію, що оскарження наказу про перевірку - це не спір про право, тому саме оскарження не заважає накладенню арешту.
Не кожне процедурне порушення перевірки автоматично призводить до скасування податкових повідомлень-рішень; суди оцінюють серйозність порушень.

Висновок: якщо перевірка незаконна, правильний недопуск одразу - ефективніша тактика, ніж подальше оскарження підсумків перевірки.