Помилки в обов'язкових реквізитах чека РРО: реальні та надумані

30 грудня 2024 Стане у пригоді для: Підприємці

На сьогоднішній день існує 31 обов'язковий реквізит фіскального чека, і їхня кількість може збільшитися до 35, як прогнозують у Мінфіні. Таке нововведення створює ризик для платників, оскільки помилок можна припуститися багато, а фіскальні органи можуть використовувати їх як підставу для накладення штрафів. Щоб уникнути таких ситуацій, важливо розібратися в правилах заповнення обов'язкових реквізитів і зрозуміти можливі наслідки помилок.

З якою метою потрібний чек РРО

Відповідно до п. 2 ст. 3 Закону про РРО, суб'єкти господарювання мають надавати розрахунковий документ (РД) особам, які беруть чи повертають продукцію. (Послуги). Це також стосується замовлень та оплат, проведених онлайн. РД повинен оформлятися на повну суму проведеної операції та існує у паперовому та/або електронному вигляді.Чи буде РРО-штраф за несвоєчасне проведення операції через РРО/ПРРО

Функція РД — доказ факту продажу чи повернення продукції, надання послуг, операцій із видачі готівки чи розрахунків цифровими платіжними засобами. Цей порядок закріплено у ст. 2 Закону про РРО. У цих умовах суб'єкт господарювання має надати наявність кожного з обов'язкових реквізитів, що містяться у Положенні №13 (наказ Мінфіну від 21.01.2016 №13).

Форми РД разом із фіскальним чеком на товари та послуги (ФКЧ-1), ви знайдете у додатках до Положення No 13. Це РД, що генерується РРО чи ПРРО у процесі розрахунків за продукцію та послуги (п. 1 розд. II Положення No 13). Ми розглядатимемо класичну форму фіскального чека (на папері).

Небезпеки неточностей у чеку РРО

Неточності, що допускаються у процесі заповнення фіскальних чеків, здебільшого стосуються неправильного заповнення обов'язкових реквізитів. Податківці часто прирівнюють подібні помилки до відсутності реквізитів. В абзаці другому п. 3 розд. I Положення № 13 зазначено, що ігнорування хоча б одного обов'язкового реквізиту робить РД недійсним.

Це надає фіскальним органам можливість накладати штрафи на платника за невидання РД. Відповідно до п. 1 ст. 17 Закону про РРО, покарання у вигляді штрафу за таке порушення становить 100% ціни реалізованої продукції чи послуг, а за повторне порушення – 150%.

Якщо платник не підпадає під захист від штрафів, передбачений п. 14 розд. II Закону про РРО (залежно від місця правопорушення) або під тимчасове зниження розміру штрафів, встановлене п. 15 розд. II для ФОП на єдиному податку без ПДВ, які не торгують «ризиковими» товарами, загальна сума штрафів під час перевірки може бути значною.

Позиція судів

Оскільки Закон про РРО діє вже багато років, судових розглядів щодо штрафів за його недотримання було достатньо. Суди часто дотримувалися позиції, що помилки в обов'язкових реквізитах, якщо вони не спотворюють суть операції, не повинні призводити до штрафів.

Наприклад, у постанові Верховного Суду від 27.11.2023 у справі No 420/11790/22 колегія суддів дійшла висновку, що штраф за п. 1 ст. 17 Закону про РРО може застосовуватися лише за одне із трьох порушень:

1. Проведення розрахункової операції через РРО, але з всю суму.
2. Непроведення операції через РРО.
3. Невидача РД, що доводить розрахункову операцію.

Перші два порушення ґрунтуються на п. 1 ст. 3 Закону про РРО, а третє – на п. 2 ст. 3 Закону про РРО. Таким чином, будь-яке із цих порушень (або їх поєднання) утворює склад правопорушення, за яке можна накласти штраф за п. 1 ст. 17 Закону про РРО.

Суть правопорушення полягає у ухиленні від обліку повної суми розрахункової операції із використанням РРО. Однак коли в чеку просто немає несуттєвого реквізиту, такого як назва господарки, це не є окремим правопорушенням. Закон про РРО не передбачає відповідальності за це порушення за п. 1 ст. 17.

Суди зазначають, що помилки у реквізитах чека, якщо вони не спотворюють суть операції та дозволяють ідентифікувати операцію, не є підставою для накладення штрафів за невидачу розрахункового документа. Проте відсутність реквізитів, які впливають на правильність розрахунку чи податкову звітність, може призвести до штрафів.Які передбачені штрафи у 2024 році за порушення роботи з РРО/ПРРО: найпоширеніші порушення і розміри штрафів

Реквізити, які мають вирішальне значення

Верховний Суд у своєму рішенні від 27.11.2023 у справі № 420/11790/22 не навів точного переліку реквізитів, відсутність яких може призвести до штрафів. Однак, на думку фахівців, ключовими є кількісно-сумові реквізити. Ці реквізити відіграють важливу роль у формуванні податкової звітності, і їхня відсутність або помилки в їхньому заповненні можуть призвести до виправданих штрафів.

До таких реквізитів належать:

• Чисельність продукції (послуг) та ціна одиниці виміру.
• Загальна вартість взятої продукції (послуг) за чеком.
• Ставка ПДВ (%) та сума ПДВ за кожним найменуванням продукції (послуг) та за чеком загалом.• Ставка акцизного податку та сума акцизного податку по всій продукції (послугах), що включені до чеку.

Всі ці реквізити мають прямий вплив на показники податкової звітності, і помилки в них можуть бути основою застосування штрафних санкцій. У той же час, суперечки з приводу цих реквізитів виникають рідко, оскільки, як правило, помилки у кількісно-сумових даних помітні та легко перевіряються.

Проте фіскальні органи нерідко звертають увагу інші реквізити, які безпосередньо безпосередньо впливають на податкову звітність. Ці «уявні» помилки часто стають предметом уваги перевіряльників, хоча завжди мають серйозні правові наслідки.

Необов'язкові реквізити

Деякі реквізити, незважаючи на те, що зазначені в Положенні № 13 є обов'язковими, по суті не є такими. Вони можуть вимагатися лише в окремих випадках, передбачених законодавством, або їх використання є добровільним для суб'єкта господарювання.

Прикладом є цифрове значення штрихового коду товару, що вказується лише тих ситуаціях, коли це передбачається за законом. Якщо законодавчі акти не вимагають вказівки штрих-коду, суб'єкт господарювання може не використовувати його за власним бажанням.

Єдиний випадок, коли чинне законодавство зобов'язує вказувати штрих-код у чеку, стосується постанови КМУ від 20.08.2024 № 952. Однак навіть тут поки що не зрозуміло, чи фіскальні органи каратимуть тих, хто не вкаже штрих-код у чеку.Ще один приклад необов'язкового реквізиту — QR-код, який має відзначатися в чеку лише за маєтку відповідного програмного забезпечення в РРО (за роз'ясненням ДПС у категорії БЗ 109.10). Якщо РРО не оснащено таким програмним забезпеченням, вказівка ​​QR-коду не потрібна.

Реквізити з незначними недоліками

Деякі реквізити, хоч і вважаються обов'язковими, можуть містити незначні недоліки, які не призводять до серйозних наслідків. До таких реквізитів можна віднести:

• Назва господиниці (ГО).
• Назва товару чи послуги.
• Форма оплати.
• Час проведення розрахункової операції (у частині вказівки секунд).

Розглянемо докладніше, як правильно вказувати назву господиниці.

Адреса господиниці: 50 на 50

Помилки при зазначенні адреси господарської одиниці у фіскальному чеку заслуговують на окрему увагу, оскільки цей реквізит не можна однозначно віднести ні до важливих, ні до тих, які допускають незначні недоліки. Його значення залежить від конкретної ситуації. Розглянемо два приклади, щоб зрозуміти, які помилки можуть виникнути при заповненні цього реквізиту і до чого можуть призвести.Перейменування вулиці та РРО

Приклад 1. У чеку не вказано найменування населеного пункту

За Положенням № 13, господарська одиниця — це стаціонарний або пересувний об'єкт, включаючи транспортні засоби, де здійснюється продаж продукції або надання послуг, а також проводяться розрахункові операції (п. 2 розд. І Положення № 13).

Адреса господарської одиниці має бути зазначена у РД згідно з даними про право власності або користування об'єктом, також як ця норма зафіксована у формі No 20-ОПП (п. 2 розд. ІІ Положення No 13). Адреса включає найменування населеного пункту, вулиці, номер будинку, офісу чи квартири. Це означає, що вказівка ​​населеного пункту в чеку є обов'язковою, оскільки без неї складно точно ідентифікувати господарську одиницю.Якщо технічні можливості РРО обмежені за кількістю символів, деякі елементи адреси можна скорочувати. 

Наприклад, замість повної назви вулиці вул. Мала Арнаутська» можна використовувати «вул. М. Арнаутська», а замість «м. Білгород-Дністровський» - «м. Б.-Дністровський». Однак, повністю виключати назву населеного пункту не можна.

Відсутність цього обов'язкового реквізиту спричиняє ризик визнання фіскального чека недійсним. Це може призвести до штрафу за п. 1 ст. 17 Закону про РРО, оскільки суди вважають, що відсутність населеного пункту у чеку впливає на правильність визначення місця проведення господарської операції.

При цьому Положення № 13 не встановлює спеціальних вимог до порядку зазначення адреси, тому можна орієнтуватися на загальні правила написання адрес, наведені у п. 32 Правил надання послуг поштового зв'язку (постанова КМУ від 05.03.2009 р. № 270). Рекомендується вказувати адресу в наступній послідовності:

1. Найменування вулиці (проспекту, бульвару, провулка тощо), номер будинку, офісу чи квартири.
2. Найменування населеного пункту.

Іноді допустимо використовувати зворотний порядок вказівки адреси, яка також прийнятна у діловому обороті, якщо це не порушує ідентифікацію об'єкта.

Приклад 2. Вулиця перейменована, а стара адреса залишилася в чеку

Ситуація з перейменуванням вулиць — часте явище, особливо у містах, де відбуваються зміни топоніміки. Якщо РРО зареєстровано за адресою, де вулицю перейменували, а чеки продовжують друкуватись зі старою назвою вулиці, виникає питання, як чинити в подібній ситуації.

Відповідно до п. 2 розд. ІІ Положення No 13, адреса господарської одиниці має бути зазначена у документації на право власності або користування об'єктом. Вам подібним документом є договір оренди. Отже, першим кроком слід внесення змін до цього договору, щоб відповідати новій назві вулиці.

На жаль, коли орендодавець (власник об'єкта) відмовляється внести зміни до договору оренди, орендар не зможе виконати вимог п. 2 розд. ІІ Положення No 13. За такого варіанта читаємо роз'яснення у листі ДПСУ від 03.09.2024 No 4316/ІПК/99-00-07-03-01 ІПК, що відповідальності за несвоєчасну зміну адреси в РД на сьогоднішній день не встановлено. Це означає, що можливість накладення штрафу за використання старої назви вулиці в чеку невелика.

Проте для торговців алкоголем та тютюновими виробами такі висновки не застосовні. Ці категорії підприємців зобов'язані вносити зміни до своїх ліцензій у разі зміни адреси місця торгівлі. Якщо такі зміни не будуть внесені протягом місяця з моменту перейменування вулиці, існує ризик, що реалізація алкогольної та тютюнової продукції в цьому магазині може вважатися порушенням законодавства.

Карткові реквізити

Карткові реквізити фіскального чека (рядки 11–18) заповнюються лише під час проведення розрахунків з допомогою цифрових платіжних коштів (платіжної картки) через платіжний термінал, з'єднаний чи об'єднаний з РРО. Цей реквізит регламентований п. 4 розд. ІІ Положення № 13.

Проте Верховний Суд на пост. від 03.11.2023 у справі № 640/23582/21 встановив, що нинішнє законодавство не вимагає обов'язкової експлуатації лише тих POS-терміналів, що з'єднані або об'єднані з РРО/ПРРО. Це означає, що якщо термінал прийому платежів не з'єднаний з касовим апаратом, карткові реквізити у чеку можна вказувати.

Якщо POS-термінал з'єднаний або об'єднаний з РРО, карткові реквізити у рядках 11–18 повинні бути заповнені відповідно до п. 4 розд. ІІ Положення № 13. Цей підхід підтримують і податкові органи у своїх роз'ясненнях (категорія БЗ 109.18).

Висновки

1. Незначні недоліки у реквізитах чека не ведуть до його визнання недійсним. Навіть коли у фіскальному чеку РРО є помилка в одному з реквізитів, але сам реквізит присутній, це не вважається невидачею чека покупцю. Судова практика показує, що такі помилки не повинні бути підставою для накладення штрафів, оскільки вони не спотворюють суть операції. Важливо, щоб чек мав достатньо даних для ідентифікації операції, навіть із дрібними помилками.
2. Відсутність ключових реквізитів може спричинити штрафи. Коли в чеку РРО відсутні обов'язкові реквізити, що впливають на правильність обліку господарської операції та її відображення у податковій звітності, штрафи є неминучими. Це стосується таких реквізитів, як кількість товару, ціна одиниці, загальна вартість купівлі, ставка та сума ПДВ, ставка акцизу та інші кількісно-сумові показники. Такі помилки вважаються серйозними, оскільки можуть спотворити дані податкової звітності.
3. Вказівка ​​адреси господарської одиниці є критично важливою для визнання чека розрахунковим документом. Особливо це стосується назви населеного пункту, де знаходиться господарка. Якщо в чеку не вказано населений пункт, фіскальні органи можуть визнати такий чек таким, що не відповідає вимогам, що призведе до фінансових санкцій за п. 1 ст. 17 Закону про РРО. Адреса є важливим реквізитом, оскільки без нього не можна коректно ідентифікувати місце проведення господарської операції.
4. Карткові реквізити слід вказувати лише при розрахунках через POS-термінал, з'єднаний із РРО. Якщо розрахунок проводиться з використанням цифрових платіжних засобів (платіжної картки), і POS-термінал з'єднаний з касовим апаратом, то карткові реквізити (наприклад, дані про платіж та термінал) мають бути вказані в чеку. Якщо POS-термінал не інтегрований з РРО, ці реквізити можна не відзначати. Це підтверджено ухвалою Верховного Суду (пост. від 03.11.2023 у справі No 640/23582/21), яка роз'яснила, що нинішнє законодавство не зобов'язує експлуатувати лише термінали, інтегровані з РРО.

Таким чином, незначні помилки, що не впливають на ідентифікацію операції, не призводять до штрафів. Однак відсутність ключових реквізитів, таких як адреса або важливі кількісні показники, може спричинити серйозні фінансові санкції.