Порушення законодавства про відпустки: розмір відповідальності в 2024 році

04 грудня 2023 Стане у пригоді для: Підприємці

Право на відпочинок

Трудові відносини між роботодавцем та працівником виникають, змінюються та припиняються. Вони будуються та функціонують в рамках чинного законодавства України. Закон «Про відпустки» від 15.11.1996 р. № 504/96-ВР (далі — Закон № 504) встановлює державні гарантії права на відпустки працівників. Визначає умови, порядок надання відпочинку працівникам. Тривалість відпусток визначається Законом № 504, іншими законами та нормативно-правовими актами України на підставі ч. 1 ст. 5 Закону № 504, в тому числі й для окремих категорій працівників.

Одним із головних обов’язків роботодавця є надання днів щорічного основного відпочинку, додаткових відпусток, додаткових днів, якщо на них особа має право. Кожен роботодавець, на власний розсуд, може надавати й інші додаткові дні відпустки, зважаючи на сімейні чи інші підстави. Зазвичай такі дні надають без збереження заробітної плати. Інформація про такі додаткові гарантії вноситься до положень колективного договору.

Законом № 504 визначено, що відпустки надаються працівникам на основі графіка відпусток. Розробленим та затвердженим локальним документом, як вказано в ст. 10 Закону № 504, визначається черговість надання днів відпочинку.Роботодавець може відмовити в наданні днів відпочинку

Наразі 2023 рік добігає кінця, а, отже, майже всі працівники повністю скористалися можливістю оформити дні відпочинку. Цей фактор важливо враховувати сторонам трудового договору, адже деякі відпустки не можна перенести на наступний календарний рік. Працівник втрачає на них право. До речі, нормами законодавства не передбачений строку давності, після якого працівник утрачає право на щорічні відпустки.

Будь-яка відпустка, незалежно від режимів та графіків роботи, розраховується та надається в календарних днях.

За що передбачені штрафні санкції?

За недотримання норм законодавства, що пов’язані з відпустками, передбачено декілька видів відповідальності, що застосовується до роботодавця. Розглянемо більш детально види порушень, що обмежують права особи на дні відпочинку. 

1.    Роботодавець не надає відпустку

Відповідно до ст. 80 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП), роботодавцеві заборонено не надавати щорічну відпусток повної тривалості протягом двох років підряд. Це стосується особи віком до вісімнадцяти років та працівникам, які мають право на щорічні додаткові відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами чи з особливим характером праці в обов’язковому порядку повинні скористатися щорічною відпусткою повної тривалості протягом року роботи. Ці категорії працівників мають право на щорічні додаткові відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами чи з особливим характером праці.

Ненадання днів відпочинку є порушенням вимог законодавства про працю за що, відповідно до ч. 2 ст. 265 КЗпП, передбачена відповідальність у розмірі мінімальної заробітної плати (далі — МЗП). В 2023 році це 6 700 грн[1]. З і сячня 2024 року розмір штрафу збільшиться: 7 100 грн та 8 000 з 1 квітня[2].

Важливо, що наведена зазначена відповідальність накладається на роботодавця за кожне виявлення порушення, а не за кожного працівника, якому відмовлено в отриманні днів відпочинку.Чи можливе надання відпустки мобілізованому співробітнику під час служби?

2.    Відсутня виплата відпускних

В ч. ст. 21 Закону № 504 вказано, що заробітна плата працівникам за весь час відпустки виплачується до початку відпустки. Якщо відпускні не виплачено:

• із затримкою до одного місяця — це є порушення інших вимог трудового законодавства. Доведеться сплатити штраф в розмірі МЗП, що встановлена на момент виявлення правопорушення. Тобто 6 700 протягом 2023 року. З початком 2024 року — це 7 100 грн та 8 000 з 1 квітня;
• із затримкою більше за один місяць, то накладається штраф у трикратному розмірі МЗП. 20 100 грн потрібно сплатити в поточному році. 21 300 грн розмір штрафу з 1 січня 2024 року, а з 1 квітня та до кінця року — 24 000 грн. Якщо інспектор з праці виявить порушення в 2024 році за минулий рік, то розмір штрафу визначатиметься на основі МЗП на дату проведення перевірки.

Статтями Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі — КУпАП) передбачена адміністративна відповідальність за несвоєчасну виплату відпускних. За виявлене порушення на роботодавця накладається штраф, відповідно до ч. 1 ст. 41 КУпАП — від 30 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян[3] (далі — нмдг) — це від 510 до 1 700 грн. За повторне порушення протягом  року накладається штраф на посадових осіб від 100 до 300 нмдг (від 1 700 до 5 100 грн) .

На роботодавця чекає кримінальна відповідальність за безпідставну невиплату відпускних, що передбачено ст. 175 Кримінального кодексу (далі — КК). Якщо відпускні кошти не виплачені умисно, це карається штрафом від 500 до 1 000 нмдг (від 8 500 до 17 000 грн). Покарання може бути застосовано у вигляді виправних робіт на строк до двох років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. Звертаємо увагу, що відповідно до ч. 3 ст. 175 КК, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо до притягнення до кримінальної відповідальності нею здійснено виплату відпускних коштів.Порушення, за які ФОП позбавляють права працювати на єдиному податку: найпоширеніші помилки

Довідково:

6 700 грн — це мінімальна заробітна плата в Україні з 1 січня 2023 року, відповідно до ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік»
7 100 грн — мінімальна заробітна плата в Україні з 1 січня 2024 року та 8 000 грн — мінімальна заробітна плата в Україні з 1 квітня 2024 року, відповідно до ст. 8 Закону «Про Державний бюджет України на 2024 рік»
1 нмдг дорівнює 17 грн, що передбачено п. 5 підрозділу 1 розділу ХХ Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VІ

Відсутній графік відпусток

Несвоєчасно складений графік відпусток чи його недотримання може стати причиною накопичення невикористаних днів відпочинку. Відсутності обліку впливає на своєчасне надання та реалізацію права на відпочинок.

Якщо такого документу немає — це можна розцінювати як порушення інших вимог трудового законодавства на підставі ст. 265 КЗпП. За це роботодавцеві загрожує штраф, передбачений ч. 2 ст. 265 КЗпП в розмірі 1 МЗП (6 700 грн в 2023 році та 7 100 грн з 1 січня 2024 року. З 1 квітня ця сума зросте до 8 000 грн). Відповідно до ч. 1 ст. 41 КУпАП, на роботодавця за відсутність графіка відпусток може накладатися штраф від 30 до 100 нмдг (від 510 до 1 700 грн).

До речі, на штрафи, що визначені ст. 265 КЗпП, не поширюються строки давності.

Воєнний стан впливає на відповідальність роботодавця

Починаючи з лютого минулого року, в Україні введено воєнний стан, на період дії якого вводяться обмеження та зміни, що впливають на трудові відносини. Організація процесу надання відпусток також зазнала змін, на підставі Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15 березня 2022 р.№ 2136-IX (далі — Закон № 2136). Зважаючи на ст. 12 Закону № 2136, відмова у відпустці не завжди вважатиметься порушенням права особи на відпочинок. Більше детально про це читайте тут.

Потрібно звернути увагу, що в період дії воєнного стану у разі виконання в повному обсязі та у встановлений строк приписів про усунення порушень, виявлених під час здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю), то штрафи, передбачені ст. 265 КЗпП, не застосовуються. Така можливість надається роботодавцеві на підставі Закону № 2136.Чи можливо форму трудового договору обирати за згодою сторін

Відповідно до ст. 29 Закону № 504, спори, які виникають щодо надання відпусток, розглядаються в порядку, встановленому законодавством про працю.

 

Наталія КИРІЧЕНКО,

експерт з питань трудового законодавства та кадрового обліку